segunda-feira, 16 de novembro de 2015

AGENDAS MUNDI LI – MUSEOS EN MALÍ -- · en ARTE, CULTURA, MUSEO,RELATO, VIAJES. ·

Un país donde casi todos los niños sueñan con ser futbolistas como Ronaldo y jugar en Europa. Un lugar azotado también por la influencia salvaje de los islamistas radicales que mantienen lugares escondidos como campos de entrenamiento de la yihad. A pesar de todo eso, Malí es un país lleno de belleza y maravillas, tanto naturales como culturales.

Timbuktú, Patrimonio de la Humanidad, foto de Naftali Hilger, laif/Redux

El corazón latente de Malí es Bamako, lugar de la música – con un festival anual muy importante – que se escucha en los bares de los off-limits de la ciudad, donde aun se puede ver algún turista deambulando aquí y allá, a pesar de los conflictos violentos que amenazan constantemente la paz de la zona, alejando cualquier posibilidad de vivir una experiencia puramente cultural en la tranquilidad. El País Dogón es uno de los lugares más fantásticos de todo el continente, con sus poblados colgando de las paredes de roca, tal y como se construyeron hace miles de años. Más hacia el oeste, las mujeres de la etnia Fula y Bámbara trabajan la plata creando maravillosas joyas que luego cargan en sus burros formando largas caravanas para comerciar su artesanía con comunidades vecinas. En el noroeste, los escritos más antiguos de todas las civilizaciones africanas se mantienen guardadas en las maravillosas librerías de Timbuktú, villa poblado que es Patrimonio de la Humanidad.

Mientras un nuevo amanecer despierta en Malí para sus visitantes más aguerridos, nosotros vamos a mirar en la distancia cual es su patrimonio museístico.

Museo Nacional de Malí (sin website) | Bamako


Es un museo de antropología y arqueología localizado en la capital del país, Bamako. Presenta exposiciones permanentes y temporales sobre la historia del país, así como objetos relacionados con las artes y la artesanía, vestidos y trajes y otros objetos rituales asociados a diferentes grupos étnicos malienses. Se muestran también maquetas de edificios emblemáticos del país realizadas en cemento, como son las mezquitas de Djenné y de Timbuktú, que se puede ver en los jardines del museo. El museo se terminó de construir en 1956, obra del arquitecto Jean-Loup Pisin, siguiendo diseños de los modelos arquitectónicos tradicionales de Malí. Desde 1996, el museo es presidido por el ya retirado arqueólogo local Alpha Oumar Konaré, cuya labor en el museo ha hecho que la institución sea una de las más importantes de todo el continente. El museo celebra bianualmente el certamen de fotografía denominado “Encuentros de la fotografía en África”.

Museo Kunda de la Mujer (sin website) | Bamako


El museo Kunda es una institución creada en el muy merecido honor y reconocimiento a las mujeres malienses de todas partes del país, sobre todo aquellas provenientes de Kayes, Djenné, Mopti, Timbuktú. El museo Kunda quiere hacer justicia a todas las mujeres que con su duro trabajo y esfuerzo son los pilares de la sociedad de Malí – una constante en África y en otros muchos lugares del mundo -. Es un lugar donde las mujeres pueden expresar su sensibilidad y pensamientos a través del arte. El museo es en realidad una institución que pretende abrir el mundo a las mujeres locales a partir de la concesión de becas de estudio, financiadas por la presidenta de la institución Adame Ba Konare.

Museo de Djenné (sin website) | Djenné


Localizado en la maravillosa villa de Djenné que es patrimonio de la humanidad por la Unesco. Allí se encuentran hasta 65 sitios arqueológicos que abastecen al museo de toda clase de objetos, algunos de hasta el siglo III antes de Cristo. Los lugares más importantes desde el punto de vista histórico alrededor de la villa son los de Keniana, Tonomba y Djenn-Djenno, este último descubierto por los arqueólogos norteamericanos, señor y señora Mac Intosch en 1980, y que nada tiene que ver con la fabricación de ordenadores y computadoras.

Museo Dogón “Banque Culturelle” (sin website) | Fombori


Se trata de un pequeño museo etnográfico que se ha construido a partir de la concesión de un micro crédito del “Banco Cultural de Malí”. Está supervisado por la autoridad del patrimonio de la nación en la capital Bamako. Este museo muy pequeñito expone estatuillas, ornamentos, ropas tradicionales y objetos de culto de una de las etnias más bellas de todo el continente. Junto al museo se encuentra la escuela de alfabetización local.

Museo de Sahel (sin website) | Gao


Museo que alberga una pequeña colección de trajes y objetos de los tuareg y de los pueblos tradicionales Songha tradicional. Se visita en 5 minutos o incluso en menos tiempo, es diminuto.

Museo Municipal de Timbuktú (sin website) | Timbuktú


En realidad, este museo compite contra otros dos museos más que se encuentran en la ciudad: el museo Ahsan Club y el museo Elmensour Korey, muy pequeños y que no merece la pena hacer reseñas. En el museo municipal se muestran exposiciones de tipo etnográfico local, con elementos artísticos y artesanales, así como muestras de las transformaciones geológicas partir de las rosas de desierto. Aquí se puede ver también muestras del legado de la cultura islámica predominante en la zona, con una exposición de manuscritos, tabletas con pasajes del Corán y otros objetos artísticos menores de todo tipo.

Museo Casa Barth (sin website) | Timbuktú


El fantástico viaje de cinco años del escritor Heinrich Barth comenzó en Trípoli , después cruzó Nigeria y finalmente, en septiembre de 1853, llegó a Timbuktú convertido en tuareg. En la ahora casa museo en su recuerdo se hospedó durante una temporada antes de regresar a Europa. El pequeño museo expone dibujos y algunos de sus escritos.



Cultura e conhecimento são ingredientes essenciais para a sociedade.

Vamos compartilhar.


Музей волинської ікони – єдиний музей в Україні, який репрезентує регіональну волинську школу іконопису. -- o único museu na Ucrânia, que representa a escola regional de Volyn iconografia. -- the only museum in Ukraine, which represents the regional school Volyn iconography.

Відкритий у серпні 1993року музей продовжив давні церковні традиції збирання, збереження та експонування пам'яток сакрального мистецтва. В унікальній збірці музею – ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптура XVI-XVIIIст., які були зібрані під час експедицій по культових спорудах Волині у 70-80-их роках ХХ століття. Колекція музею поповнюється новими експонатами.



Волинське малярство – одна з найяскравіших сторінок української культури. Його розквіт, підгрунттям якого були традиції, започатковані епохою Київської Русі, припадає на XVI-XVIIст. Спадкоємність образів, сюжетів, художніх прийомів дозволила волинським малярам довго зберігати самобутність і неповторність свого мистецтва.





Волинським іконам притаманні дотримання східної іконописної традиції з поступовим наростанням західноєвропейських впливів. Найпоширенішими їх проявами є орнаментована декорація тла, використання реалістичних елементів і етнографічних мотивів. Відмінною рисою ікон є колорит, який будується на гармонійному поєднанні вохристого, "цеглового", блідо-рожевого, сіро-голубого, смарагдового кольорів.


Волинські майстри писали ікони традиційно темперними фарбами по крейдяно-клеєвих грунтах (левкас) на соснових чи липових дошках. Тло ікон гравіювали рослинним орнаментом, золотили або сріблили. Перехід до живописного напрямку у волинському іконопису XVII-XVIIІст. приносить зміни в технології письма -- для передачі об'єму і фактури поряд з темперою застосовують кольоровий лак та олійні фарби.



Для волинських ікон характерні монументальність і внутрішня сила образів та одночасно простота і безпосередність, життєрадісність, відверта доброзичливість і ліричність. Ці риси залишалися у волинському малярстві, незалежно від стильових змін, що в ньому відбувалися впродовж століть.

Експозиція музею всеохоплююча і надзвичайною цілісна. У восьми залах музею експонується більше 100 ікон XVI-XVIІІст. Твори професійних та народних майстрів дають можливість простежити основні етапи розвитку волинської іконописної школи. Монументальні ікони "Спас у славі" XVIст., "Богородиця Одигітрія" XVIст., "Спас на престолі з чотирма ангелами" XVIІст., "Спас" початку XVIІст., "Моління" XVIІст. вражають величчю і урочистістю, образи наділені високою одухотвореністю і внутрішнім спокоєм.

Твори кола "Волинського іконописця 1630 року"—"Богородиця Одигітрія", "Покрова", "Юрій Змієборець з житієм" вирізняються аскетичністю і статичністю образів, строгістю форм, абсолютною вправністю в лініях рисунку, скрупульозністю в передачі деталей.


Михнівський малярський осередок кінця XVІI-початку XVІIІст, репрезентують ікони "Причащання Святого Онуфрія", "Різдво Богородиці" та "Спас Вседержитель", яким притаманні використання етнографічних елементів, декорування золоченого тла виноградною лозою, насиченість і глибина локальних кольорів.

В музеї експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича (1667-після 1740р.р.), які є вершиною професійного малярства Волині. Талановитий майстер органічно поєднує східну та західноєвропейську іконописні традиції. Його ікони "Спас Вседержитель", "Святий Георгій", "Юрій Змієборець" зачаровують бездоганно побудованими композиціями, яскравою палітрою дзвінких соковитих кольорів, теплотою живописних ликів.

Барокові тенденції у волинському малярстві поширюються у XVІIІст. і набувають самобутніх і своєрідних рис. Світським характером, пишністю форм, живописним моделюванням і яскравим колоритом, підвищеною декоративністю і мажорним звучанням відзначені ікони "Святий Георгій", "Святий апостол Іоан", "Свята Параскева".



Розквіт декоративно-прикладного мистецтва на Волині у XVIIIст. втілився в різьбі іконостасів та елементів церковного інтер'єру. В залах музею можна побачити оригінальні зразки декоративної різьби і скульптури XVII-XVIIIст.: царські врата, свічники та фрагменти кіотів, хрести-розп'яття, фігурки ангелів і святих. На особливу увагу заслуговують царські врата "Древо Єсея" з пластично різьбленими фігурками царів, що символізує родовід Ісуса Христа.

Окремий зал музею облаштований для Холмської Чудотворної ікони Богородиці. Це одна з найдавніших у світі богородичних ікон, унікальна пам'ятка візантійського мистецтва константинопольського письма кінця ХІст., чудотворний образ, який шанується у християнському світі.. З XIIIст. ікона знаходилась у Холмі – столиці Волинсько-Галицького князівства, де прославилась багатьма чудесами, тому й стала іменуватись Холмською. З нею пов'язані імена видатних історичних постатей: князя і короля Данила Галицького, польського короля Яна Казиміра, Папи Римського Климента XII, російського царя Олександра III. Більше як півстоліття доля ікони була невідомою. З 1944року ікону зберігала родина православного священика Гаврила Коробчука. У 2000роціі його донька Надія Горлицька передала ікону до музею. Сьогодні до чудотворного образу йдуть і екскурсанти, і паломники. За давньою традицією у свято Різдва Богородиці і день пошанування Холмської ікони (21 вересня) до неї влаштовують особливо урочисті і велелюдні хресні ходи.



Окрім експозиції музею, можна оглянути тематичні виставки, які представляють пам'ятки власної збірки, музеїв України та приватних колекцій. У музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. Відвідини музею стануть захоплюючою мандрівкою у багатий світ сакрального мистецтва. 




http://volyn-ikona.at.ua/index/0-3

Cultura e conhecimento são ingredientes essenciais para a sociedade.

Vamos compartilhar.

--br via tradutor do google
Volyn Icon Museum - o único museu na Ucrânia, que representa a escola regional de Volyn iconografia.

Inaugurado em Agosto de 1993 anos museu antiga igreja continuou a tradição de recolha, conservação e exibindo monumentos de arte sacra. Em uma coleção original do museu -. Ícones, objetos eclesiásticos de esculturas decorativas, esculturas de metal e do século XVI-XVIII, coletados durante expedições ao Volyn edifícios religiosos em 70-80-s do século XX. O acervo do museu é reabastecido com novas exposições.

Pintura Volyn - uma das páginas mais brilhantes da cultura ucraniana. Suas tradições prosperidade, Fundo que foram iniciados durante o Kyiv Rus cai no século XVI-XVII. A sucessão de imagens, histórias, técnicas artísticas permitido o pintor Volyn longo para manter a originalidade e singularidade de sua arte.

Volyn Ícone cumprimento inerente tradição iconográfica Oriente com o aumento gradual das influências ocidentais. As manifestações mais comuns são ornamentados cenário de fundo, use elementos realistas e motivos etnográficos. A ícones característica distintiva é a cor, que é baseado em uma combinação harmoniosa de ocre, "tsehlovoho", rosa pálido, cinza-azul, cor de esmeralda.

Volyn mestres escreveu tradicionalmente tintas têmpera ícones no solo varre-cola (gesso) em placas de calcário ou pinheiro. Fundo ícones ornamento floral hraviyuvaly, dourado ou sriblyly. Ir para a pitoresca zona de Volyn iconografia XVII-XVIIIst. traz mudanças na escrita tecnologia - para o volume e textura, juntamente com a cor usada tempera tinta e tinta a óleo.

Para Volyn Ícone característica força interior e monumentalidade das imagens e, simultaneamente, a simplicidade e espontaneidade, alegria, bondade e lirismo franca. Esses recursos foram pintura Volyn, independentemente de mudanças estilísticas que ocorreram nele por séculos.

A exposição do museu de emergência global e integrada. Em oito salas de exposições do museu mais de 100 ícones de XVI-XVIIIst. Os trabalhos de profissionais e mestres populares permitir localizar as principais etapas do Volyn escola icon pintura. O ícone monumental de "Cristo em glória" XVIst. "Virgin Hodegetria" XVIst., "Cristo no trono com quatro anjos" XVIIst. "Salvador" XVIIst cedo., XVIIst "Oração". grandiosidade impressionante e solenidade, imagens dotadas de alta espiritualidade e paz interior.

Funciona círculo "Volyn ícone pintor em 1630" - "Virgem Hodegetria", "Proteção", "George o vitorioso com a Vida" apresentam imagens estáticas e ascetismo, formulários rigor, domínio absoluto no desenho de linhas, ESCRUPULOSIDADE nos detalhes da transferência.

Myhnivskyy final-início de célula Painter XVII XVIIIst, representando Icons "Participar do St.Onufriy sacramento", "Natividade" e "Cristo Todo-Poderoso", que são inerentes à utilização de elementos etnográficos, decoração fundo dourado videira, saturação e profundidade de cor local.

O museu exibiu as obras de famosos iconographer ucraniano Kondzelevich Job (1667-após 1740r.r.), Que é a parte superior de pintura profissional Volyn. A talentosa artista combina a tradição iconográfica da Europa Oriental e Ocidental. Seu ícone "Cristo Todo-Poderoso", "St. George" "George o vitorioso" charme perfeitamente construído composições, soando paleta luminosa de cores ricas, rostos pintura calor.

Tendências barrocas em pintura Volyn distribuídos em XVIIIst. e adquirir características originais e únicas. Secular, o esplendor das formas, modelagem cor pitoresca e cores vivas, alta ícone de som e decorativo grande marcadas "George", "São João Apóstolo", "São Paraskeva".

O florescimento das artes e ofícios em Volyn no século XVIII. incorporado na escultura e iconografia elementos do interior da igreja. Nas salas do museu poderá ver as amostras originais de esculturas decorativas e esculturas do século XVII-XVIII.: Portões reais, castiçais e fragmentos de Kyoto, cruzes, crucifixos, figuras de anjos e santos. Particularmente notáveis ​​portões reais "Árvore Yeseya" plasticamente esculpidas figuras de reis, simbolizando a linhagem de Jesus Cristo.

Uma sala separada equipada para museu Kholmsk ícone milagroso da Virgem. Este é um dos mais antigos ícones marianos do mundo, um monumento único da arte bizantina de escrever Hist Constantinopla final., A imagem milagrosa que é reverenciado no mundo cristão .. Com XIIIst. ícone estava em Chelm - a capital do galego-Volyn principado, que se tornou famoso muitos milagres, e, portanto, foi nomeado como Chelm. Ela está associada com os nomes de figuras históricas proeminentes: Príncipe e Rei Danylo galego, rei polonês Jan Casimir, o Papa Clemente XII, o czar russo Alexandre III. Mais de metade de um destino ícones do século era desconhecida. Com a família manteve 1944roku ícone ortodoxo padre Gabriel Korobchuk. Em 2000rotsii sua filha Nadia ícone Horlitsi transferido para o museu. Hoje, a imagem milagrosa e os turistas vão e peregrinos. Por tradição, o dia da festa da Natividade da Virgem e veneração dos ícones Chelm (21 de setembro) para organizá-lo procissões especialmente festivos e cheios de gente.


Além do museu, você pode ver exposições que representam a coleção de seus próprios monumentos, museus e coleções particulares da Ucrânia. O museu noites temáticas, apresentações, reuniões, concertos, música de câmara e música espiritual. Uma visita ao museu vai ser uma viagem emocionante para o mundo rico de arte sacra.



--in via tradutor do google
Volyn Icon Museum - the only museum in Ukraine, which represents the regional school Volyn iconography.

Opened in August 1993 year old church museum continued the tradition of collecting, preserving and exhibiting monuments of sacred art. In a unique collection of the museum - icons, ecclesiastical objects of decorative carvings, metal sculptures and XVI-XVIII century., Collected during expeditions to Volyn religious buildings in 70-80-ies of XX century. The museum collection is replenished with new exhibits.

Volyn painting - one of the brightest pages of Ukrainian culture. Its prosperity, Background traditions which were initiated during the Kyiv Rus falls on XVI-XVII century. The succession of images, stories, artistic techniques allowed the painter Volyn long to keep originality and uniqueness of his art.

Volyn Icon inherent compliance Eastern iconographic tradition with the gradual increase of Western influences. The most common manifestations are ornamented background scenery, use realistic elements and ethnographic motives. A distinctive feature icons is color, which is based on the harmonious combination of ocher, "tsehlovoho", pale pink, gray-blue, emerald color.

Volyn masters wrote traditionally tempera paints icons on the sweeps-glue soil (gesso) in lime or pine boards. Background icons hraviyuvaly floral ornament, gilded or sriblyly. Skip to the picturesque area of ​​Volyn iconography XVII-XVIIIst. brings changes in technology writing - for volume and texture, along with the color used tempera paint and oil paint.

To Volyn Icon characteristic inner strength and monumentality of images and simultaneously simplicity and spontaneity, cheerfulness, kindness and frank lyricism. These features were Volyn painting, regardless of stylistic changes that occurred in it for centuries.

The museum exposition comprehensive and integrated emergency. In eight halls of the museum exhibits over 100 icons of XVI-XVIIIst. The works of professional and folk masters allow to trace the main stages of Volyn icon painting school. The monumental icon of "Christ in glory" XVIst. "Virgin Hodegetria" XVIst., "Christ on the throne with four angels" XVIIst. "Savior" early XVIIst., "Prayer" XVIIst. impressive grandeur and solemnity, images endowed with high spirituality and inner peace.

Works circle "Volyn icon painter in 1630" - "Virgin Hodegetria", "Protection", "George the Victorious with the Life" feature static images and asceticism, rigor forms, absolute mastery in drawing lines, scrupulousness in the transfer details.

Myhnivskyy Painter cell end-early XVII XVIIIst, representing Icons "Partaking of the sacrament St.Onufriy", "Nativity" and "Christ Almighty," which are inherent in the use of ethnographic elements, decoration gilded background vine, saturation and depth of local color.

The museum exhibited the works of famous Ukrainian iconographer Kondzelevich Job (1667-after 1740r.r.), Which is the top professional painting Volyn. A talented artist combines Eastern and Western European iconographic tradition. Its icon "Christ Almighty," "St. George" "George the Victorious" charm perfectly constructed compositions, sounding bright palette of rich colors, warmth painting faces.

Baroque tendencies in painting Volyn distributed in XVIIIst. and acquire original and unique features. Secular, splendor of forms, modeling picturesque and vivid color, high decorative and major sound icon marked "George", "Saint John the Apostle," "Saint Paraskeva".

The flourishing of arts and crafts in Volyn in the XVIII century. embodied in carving and iconography elements of the church interior. In the halls of the museum can see the original samples of decorative carvings and sculptures of XVII-XVIII century .: royal gates, candlesticks and fragments of Kyoto, crosses, crucifixes, figures of angels and saints. Particularly noteworthy royal gates "Tree Yeseya" plastically carved figures of kings, symbolizing the lineage of Jesus Christ.

A separate room equipped for museum Kholmsk miraculous icon of the Virgin. This is one of the world's oldest Marian icons, a unique monument of Byzantine art of writing Constantinople end HIst., The miraculous image that is revered in the Christian world .. With XIIIst. icon was in Chelm - the capital of Galician-Volyn principality, which became famous many miracles, and therefore was named as Chelm. It is associated with the names of prominent historical figures: Prince and King Danylo Galician, Polish King Jan Casimir, Pope Clement XII, the Russian Tsar Alexander III. More than half a century icons fate was unknown. With family kept 1944roku icon Orthodox priest Gabriel Korobchuk. In 2000rotsii his daughter Nadia icon Horlitsi transferred to the museum. Today, the miraculous image and sightseers go and pilgrims. By long tradition, the feast day of the Nativity of the Virgin and veneration of icons Chelm (21 September) to arrange it especially festive and crowded processions.


In addition to the museum, you can see exhibitions that represent the collection of its own monuments, museums and private collections of Ukraine. The museum themed evenings, presentations, meetings, concerts, chamber music and spiritual music. A visit to the museum will be an exciting journey into the rich world of sacred art.

The Metropolitan Museum of Manila maintains permanent and temporary exhibitions of pre-colonial, modern and contemporary Philippine art.

It aims to make art accessible to all via its multi-disciplinary approach in content and design, its interactive stations and educational programs.



Established in 1976, it is the first Philippine art institution to offer a bilingual and pedagogical program. It is partially subsidized by the Bangko Sentral ng Pilipinas (BSP or the Central Bank of the Philippines).In 1979 the 'Met' was incorporated into a foundation known as the Metropolitan Museum of Manila Foundation, Inc. officially changing the status of the Museum to an independent, private, nonsectarian, non-political and non-profit cultural foundation.

Its principal program involves the exposure of its audience to quality art exhibitions and the liberal exchange of ideas, issues and creative processes associated with the collections of the Met, the BSP and its patrons. Another first is the museum's disability-sensitive program established in 2010 providing tactile and sensorial content. It believes in the use of art as a tool in the teaching of excellence, cultural values, and social responsibility.

The Museum is responsible for the conservation of some of the country's national treasures. The basement gallery showcases pre-Hispanic gold and pottery artifacts--proof of a flourishing pre-colonial Filipino society actively engaged in international trade and showcasing hallmarks of Filipino art and culture from the 8th to 13th centuries.

Also featuredis the era of Spanish colonization that produced religious images and objects by the country's most illustrious artists, some who garnered international recognition at the turn of the 20th century in Europe such as painters Felix Resurreccion Hidalgo and Juan Luna.

An expansive main gallery showcases international art and thematically curated temporary exhibitions. The second floor galleries will soon exhibit a permanent collection of paintings, sculptures and prints representing turn of the 21st century and the best in contemporary Philippine art.

In recognition of the value of scholarship, the Met maintains a strong relationship with the academic community. It has outreach programs in non-traditional venues, both in urban and rural areas. In a pioneering effort to engage private support for public concerns, it continues to acquire the encouraging assistance of institutions both local and foreign.



--
Ongoing Exhibitions

BenCab: The Filipino ArtistOct. 5, 2015 - February 27, 2016 | Tall Galleries and Galeriya ng Bangko Sentral ng Pilipinas

The Metropolitan Museum of Manila takes its turn in celebrating the fifty creative years of National Artist BenCab (Benedicto Cabrera) with a retrospective exhibition open to the public from October 5 and will run until February 27 next year.

BenCab: The Filipino Artist presents a rare opportunity to survey the prolific career of the artist through an assemblage of more than a hundred paintings, prints, drawings and sculptures loaned from various institutional and private collections, many of which will be on public view for the first time.

The exhibition presents more than just an expansive view of BenCab's works. It is an incisive look into the artist's life, oeuvre, and journey in becoming one of the Philippines' most esteemed and iconic artists of the 21st century.

The retrospective at the Metropolitan Museum of Manila is co-presented by Del Monte Philippines and Nutri Asia, with the generous support of Smart Infinity, Mercedes Benz and Pioneer Insurance.

-
International Festival of Extra Ordinary Textiles (FITE): Renaissance Exhibition
July 8-Sept. 12, 2015, Tall and White Cube Galleries

The Metropolitan Museum of Manila is proud to present the International Festival of Extra Ordinary Textiles (FITE): Renaissance Exhibition that will take place in Manila from July 07 to September 12, 2015. After a successful run in the cities of Hue, Vietnam and Clermont-Ferrand, France, FITE: Renaissance is dedicated to intercultural exchanges on crafts and textiles. The exhibition has gathered over a hundred textile works from different parts of the world with the Philippine participation of Patis Tesoro and Anne Pamintuan.

Through this exhibition, artists, designers and craftsmen from all over the world interconnect and continue an ongoing dialogue with their audiences on recurring themes of tradition, cultural history and heritage inspiring contemporary adaptations including conservation and the preservation of valuable tangible and intangible folk practices and timeless cultural legacies.




Inabel, Philippine Textile from the Ilocos RegionBSP Gallery, Sept. 14 - Sept. 22

The Metropolitan Museum of Manila together with the Design Center of the Philippines and in cooperation with Balay ni Atong celebrates Design Consciousness Week with an exhibition of the rich textile heritage of Ilocos. Inabel: Philippine Textile from the Ilocos Region opens at the MET�s Bangko Sentral ng Pilipinas Gallery on September 15, 2015. Inabel is the Ilocano generic term for a handloom woven cloth. It also refers to a set-up of yarns being worked on a handloom.

The exhibition features inabel that are dated from the 19th to the 20th century, interlaced with contemporary pieces. The juxtaposition of the old and new reflects the continuities and shifts in form, function and technology of the inabel that make it a vibrant and living tradition that prevent it from being a mere cultural treasure of the past.



http://www.metmuseum.ph/

Cultura e conhecimento são ingredientes essenciais para a sociedade.

Vamos compartilhar.

Amaru, "Os deuses e os espíritos dos Andes", -- Amaru, "The gods and the spirits of the Andes" -- .Амару, «Боги и духи Анд»,

Museu Nacional de Arqueologia Heinrich Bruening, Lambayeque, Paracas, Peru. 

Amaru (Amaru) - uma cobra de duas cabeças gigante, à cabeça dos quais estão localizados em lados opostos do corpo. Uma das divindades mais poderosas, ou melhor, as forças destrutivas da religião andina. Amaru está presente em quase todos os mitos andinos.

Amaru, "Os deuses e os espíritos dos Andes",


Dois Amaru a ligação entre os três mundos do universo: o mundo da média (o mundo de hoje), o mundo abaixo (no interior da terra) e para o mundo de cima (o mundo superior). O mundo dentro da terra Amaru vivem na água. Rastejando no mundo local, uma cobra, movendo-se verticalmente, toma a forma de uma árvore enorme - da terra para o céu, o outro se torna o rio Ucayali. Na superior do mundo se transforma em um arco-íris (Koichi), o outro se torna um relâmpago (Ilyapu).

Amaru encontrar grande água mitológica normalmente simboliza confusão em erupção durante a transição para a nova ordem. Ele aparece no momento de desastres naturais e sociais. O surgimento de Amara, uma súbita e violenta - um sinal de uma mudança fundamental, a transição - Pachacuti.

Aqui ele escreve sobre Amaru W. Sullivan:

"Ao nível da associação astronômica catástrofes Amaru ou pachacuti esclarece uma série de fontes. Como já foi mostrado mito Iroquois, a separação do céu e da terra, que ocorreu sob os auspícios da serpente, que foi o primeiro seduziu uma virgem, e, em seguida, quando introduziu um novo mundo de agricultura, deu-lhe sementes e utensílios para um novo estilo de vida. Em outro ponto de conversão "casa do deus falso" Andina ele cambaleou porque "cobra" comeu seus compostos.

Impressionante é que, da mesma forma como nos mitos andinas e metáfora arquitectónicos e topográficos utilizados para descrever a estrutura do espaço em algum momento ponto precessão particular, a cobra aparece como uma força destrutiva não apenas no contexto arquitectónico (conforme indicado acima), mas também imagens topográficas. O documento da era colonial, que pertencia a um dos "exterminadores" Arcebispo de Lima, reproduz o mito da serpente gigante, chamado "guayareroy":

"Eles são as cobras gigantes que se movem subterrâneo e tendem a causar avalanches nas montanhas, e quando estas montanhas tombar e cair, eles dizem que guayarera-los destruídos."

Aqui a cobra como uma curva em forma de S do impacto sísmico é identificado com mudanças tectônicas. No nível astronômico de metáfora identifica a cobra com as forças que são demolidas "montanhas" (ou "home"), isto é, os elementos estruturais que determinam os quatro cantos da "terra celestial", ou seja, a conexão heliacal estrela em ascensão com determinadas datas solares, os parâmetros " do século mundo ". No nível astronômico de cobra gigante está causando turbulência para a "terra celestial. '"



http://vicuna.ru/index.php/panteon/%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%83/


Cultura e conhecimento são ingredientes essenciais para a sociedade.

Vamos compartilhar.




--in
Amaru, "The gods and the spirits of the Andes"

National Museum of Archaeology Heinrich Bruening, Lambayeque, Peru

Amaru (amaru) - a giant two-headed snake, the head of which are located at opposite ends of the body. One of the most powerful deities, or rather, the destructive forces of the Andean religion. Amaru is present in almost all the Andean myths.

Two Amaru the link between the three worlds of the universe: the average world (the world today), the world below (inside the earth) and the world above (the upper world). The world inside the earth Amaru live in water. Crawling in the local world, one snake, moving vertically, takes the form of a huge tree - from the ground to the sky, the other becomes the Ucayali River. In the upper one the world turns into a rainbow (Koichi), the other becomes a lightning (Ilyapu).

Amaru find great mythological water usually symbolizes confusion erupting during the transition to the new order. It appears at the moment of natural and social disasters. The emergence of Amara, a sudden and violent - a sign of a fundamental change, the transition - Pachacuti.

Here he writes about Amaru W. Sullivan:

"At the level of astronomical association Amaru catastrophes or pachacuti clarifies a number of sources. As already shown Iroquois myth, the separation of heaven and earth, which occurred under the auspices of the snake, which was first seduced a virgin, and then, when it introduced a new world of agriculture, gave her seeds and utensils for a new lifestyle. At another point conversion Andean "house of the false god" he staggered because "snake" has eaten its compounds.

Impressive is that in the same way as in the Andean myths and architectural and topographical metaphors used to describe the structure of space at some particular point precession time, the snake appears as a destructive force not only in the architectural context (as indicated above), but also topographical images. The document of the colonial era, which belonged to one of the "exterminators" Archbishop of Lima, reproduces the myth of the giant serpent, called "guayareroy":

"They are the giant snakes that move underground and tend to cause avalanches in the mountains, and when these mountains tip over and fall, they say it guayarera destroyed them."

Here the snake as an S-shaped curve of the seismic impact is identified with tectonic shifts. On the astronomical level of metaphor identifies the snake with the forces that are demolished "mountains" (or "home"), that is, the structural elements that determine the four corners of the "heavenly land", namely the connection heliacal rising star with certain solar dates, parameters " World-century. " On the astronomical level of giant snake is causing upheaval to the "heavenly land. '"



--ru
Амару, «Боги и духи Анд», 
Наци­о­наль­ный музей архео­ло­гии Ген­риха Брю­нинга, Лам­бай­еке, Перу

Амару (amaru) – гигант­ская дву­гла­вая змея, головы кото­рой рас­по­ла­га­ются на про­ти­во­по­лож­ных кон­цах тела. Одно из самых мощ­ных божеств или, ско­рее, раз­ру­ши­тель­ных сил анд­ской рели­гии. Амару при­сут­ствует почти во всех анд­ских мифах.

Две амару осу­ществ­ляют связь между тремя мирами миро­зда­ния: сред­ним миром (миром сей­час), миром ниже (внутри земли) и миром выше (верх­ним миром). В мире внутри земли амару живут в воде. Выпол­зая в здеш­ний мир, одна змея, дви­га­ясь вер­ти­кально, при­ни­мает вид огром­ного дерева – от земли до неба, дру­гая ста­но­вится рекой Ука­яли. В верх­нем мире одна пре­вра­ща­ется в радугу (Коиче), дру­гая ста­но­вится мол­нией (Ильяпу).

Амару счи­тают вели­кой мифо­ло­ги­че­ской водой, обычно сим­во­ли­зи­ру­ю­щей бес­по­ря­док, про­ры­ва­ю­щийся при пере­ходе к новому порядку. Она появ­ля­ется в момент при­род­ных и соци­аль­ных ката­строф. Появ­ле­ние амару, вне­зап­ное и неисто­вое, – при­знак корен­ного изме­не­ния, пере­хода – пача­кути.

Вот, что пишет об амару У. Сал­ли­ван:

«На аст­ро­но­ми­че­ском уровне ассо­ци­а­ция амару с ката­стро­фами или пача­кути разъ­яс­ня­ется в ряде источ­ни­ков. Как уже пока­зал иро­кез­ский миф, разъ­еди­не­ние земли и неба, про­изо­шед­шее под эги­дой змеи, кото­рая сна­чала совра­тила деву, а затем, когда она внед­рила новый мир зем­ле­де­лия, дала ей семена и утварь для нового образа жизни. В дру­гой момент пре­об­ра­зо­ва­ния анд­ский «дом лож­ного бога» заша­тался потому, что «змея» съела его соединения.

Впе­чат­ляет то, что таким же обра­зом, каким в анд­ских мифах и архи­тек­тур­ные, и топо­гра­фи­че­ские мета­форы исполь­зу­ются для опи­са­ния стро­е­ния кос­моса в какой-то опре­де­лен­ный момент пре­цес­си­он­ного вре­мени, змея появ­ля­ется как раз­ру­ши­тель­ная сила не только в архи­тек­тур­ном кон­тек­сте (как ука­зано выше), но также в топо­гра­фи­че­ских обра­зах. Доку­мент коло­ни­аль­ной эпохи, при­над­ле­жав­ший одному из «иско­ре­ни­те­лей» архи­епи­скопу Лимы, вос­про­из­во­дит миф о гигант­ской змее, назы­вав­шейся «гуай­а­ре­рой»:

«Они суть гигант­ские змеи, кото­рые дви­жутся под зем­лей и имеют обык­но­ве­ние вызы­вать обвалы в горах, а когда ука­зан­ные горы опро­ки­ды­ва­ются и рушатся, то они гово­рят, что это гуай­а­рера раз­ру­шила их».

Здесь змея, как S-образная кри­вая сей­сми­че­ского удара, иден­ти­фи­ци­ру­ется с тек­то­ни­че­скими сдви­гами. На аст­ро­но­ми­че­ском уровне эта мета­фора иден­ти­фи­ци­рует змею с теми силами, кото­рые сно­сят «горы» (или «дома»), то есть со струк­тур­ными эле­мен­тами, опре­де­ля­ю­щими четыре угла «небес­ной земли», а именно связь гели­а­ки­че­ского вос­хода звезд с опре­де­лен­ными сол­неч­ными датами, пара­мет­рами «мира-века». На аст­ро­но­ми­че­ском уровне гигант­ская змея при­чи­няет сме­ще­ние пла­стов на «небес­ной земле»».

Musikverket, A meeting-point for competence, expertise and unexpected encounters in music, theatre and dance. - Stockholm

Musikverket – Swedish Performing Arts Agency




Musikverket (Swedish Performing Arts Agency) was incepted on 1 May 2011. Its mission is to promote a wide-ranging musical offering throughout the country, distinguished by excellence and artistic regeneration, and to preserve and bring to life theatre, dance and music heritage.

This mission also includes funding collaborative projects aimed at development and focusing and strengthening and creating better conditions for the independent professional music scene. The link to professionals in music is strong throughout the artistic council in which musicians, composers, sound artists and music creators play a critical part.

Musikverket consists of: Musikplattformen (Music Projects), Musik och teaterbiblioteket (The Music and Theatre Library of Sweden), Scenkonstmuseet (Swedish Museum of Performing Arts), Svenskt visarkiv (Centre for Swedish Folk Music and Jazz Research), Caprice Records and Elektronmusikstudion EMS.

Musikplattformen

Innovation and development of the music scene – nationally and internationally.

This is where a great part of Musikverket’s mission to promote and support the independent music scene is put into action. Musikplattformen offers guidance and advice to those who want to submit an application for financial support of their collaborative music projects. Once the projects are up and running, Musikplattformen continues to have a coordinating role.

By giving financial support the aim is to strengthen the independent music scene, creating the necessary conditions for professional music making to thrive and to encourage collaboration between independent music life and organisations, universities and individuals.

Musik- och teaterbiblioteket

Depth, knowledge and happy music making – opening the door to the worlds of theatre, music and dance.

This is one of the oldest and largest specialist libraries of its kind in Europe, accessible to all. The evolution of performing arts and the history of music are reflected in this extensive collection of books. Sheet music for beginners and professionals, for all settings and genres, is also widely available. There is drama – manuscripts and printed editions – in several different languages.

The rich collection of older publications, manuscripts and archives includes both theatre and musical material, amongst others the original manuscripts of several important Swedish composers and more than half a million photographs from the world of theatre.

Scenkonstmuseet

Experience and be moved! – cultural heritage in the midst of creative reality.

Exhibitions and activities related to music and theatre. Concerts, debates, lectures and other things for children and adults are connected to on-going exhibitions. Educational work includes exhibitions, written material, building instruments, workshops and musical games.

Backstage and in the depository there is a constant effort to collect and to keep instruments, art and other objects in good condition.



http://musikverket.se/om-musikverket/?lang=en

Cultura e conhecimento são ingredientes essenciais para a sociedade.

Vamos compartilhar.



--br
Musikverket, um ponto de encontro de competência, experiência e encontros inesperados em música, teatro e dança. - Estocolmo
Musikverket - sueco Performing Arts Agency





Musikverket (sueco Performing Arts Agency) foi idealizada em 1 de Maio de 2011. A sua missão é promover uma oferta musical abrangente em todo o país, que se distingue pela excelência e regeneração artística, e para preservar e levar a vida de teatro, dança e herança da música.

Esta missão inclui também o financiamento de projetos colaborativos que visem o desenvolvimento e concentrando-se e fortalecimento e criação de melhores condições para a cena musical profissional independente. O link para os profissionais na música é forte em todo o conselho artístico em que músicos, compositores, artistas sonoros e criadores de música desempenham um papel crítico.

Musikverket consiste em: Musikplattformen (Projetos Musicais), Musik teaterbiblioteket och (A Música e Teatro Biblioteca da Suécia), Scenkonstmuseet (Museu Sueco de Artes Cênicas), Svenskt visarkiv (Centro de Música Folk sueco e Jazz Research), Caprice Records ea Elektronmusikstudion EMS .

Musikplattformen

Inovação e desenvolvimento da cena da música - nacional e internacionalmente.

Este é o lugar onde uma grande parte da missão da Musikverket para promover e apoiar a cena musical independente é colocado em ação. Musikplattformen oferece orientação e aconselhamento para aqueles que querem apresentar um pedido de apoio financeiro dos seus projectos musicais colaborativas. Uma vez que os projetos estão em funcionamento, Musikplattformen continua a ter um papel de coordenação.

Ao dar apoio financeiro o objetivo é fortalecer a cena musical independente, criando as condições necessárias para a música profissional fazendo a prosperar e para incentivar a colaboração entre a vida música independente e organizações, universidades e indivíduos.

Musik- teaterbiblioteket och

Profundidade, conhecimento e tomada de música feliz - abrindo a porta para os mundos do teatro, música e dança.

Esta é uma das bibliotecas mais antigas e maiores especialistas de seu tipo na Europa, acessível a todos. A evolução das artes do espectáculo e da história da música são refletidas neste extensa coleção de livros. Partituras para iniciantes e profissionais, para todas as configurações e gêneros, também está amplamente disponível. Não é um drama - manuscritos e edições impressas - em várias línguas diferentes.

A rica coleção de mais velhos publicações, manuscritos e arquivos inclui tanto teatro e material musical, entre outros manuscritos originais de vários compositores suecos importantes e mais de meio milhão de fotografias do mundo do teatro.

Scenkonstmuseet

Experimente e ser movido! - Património cultural no meio da realidade criativa.

Exposições e atividades relacionadas à música e teatro. Concertos, debates, palestras e outras coisas para crianças e adultos estão ligados a exposições em curso. Trabalho educativo inclui exposições, material escrito, instrumentos de construção, oficinas e jogos musicais.


Backstage e no depositário há um esforço constante para coletar e manter instrumentos, de arte e outros objetos em bom estado.