Listen to the text.

domingo, 27 de maio de 2018

Ruth Ferreira, singer and songwriter, is honored in the life of her daughter Maura Ferreira, for her contribution to the Art and Culture of Brazil and the world since 1938. - Ruth Ferreira, cantora e compositora, é homenageada em vida por sua filha Maura Ferreira, pela sua contribuição à Arte e Cultura do Brasil e do mundo desde 1938.

About
Ruth Ferreira was born in the Bairro do Brás in São Paulo on March 7, 1933, began her artistic work very young, at the age of 5 she sang in parks and festivals of the Portuguese and Spanish colonies, along with names like Manoel da Nóbrega.

1


She did Portuguese numbers in theaters and shows of variety being nicknamed as The girl of Cochicho, because of the success she made in the municipal theater with the Portuguese march of the same name.

He then joined Radio Piratininga and then Radio Tupy Difusora as a member of Homero Silva's Santa Claus Club alongside Lolita Rodriguez, Vilma Bentivenha and Alda Perdigão.

2


At the age of 11, he had already divided his commitments between Radio Tupy and Radio Bandeirantes, where he was a member of an orchestra and was known in the newspapers as the outstanding figure of Radio Bandeirantes, from then on he went through several other Radios.

Its debut in the Theater was in 1948 to the 15 years like protagonist of the play Lusitana,

The Lisbon Gaiato, living a real Lisbon boy, convinced him to play a boy in the old Braz Politeama Theater and then in Colombo.


3
The Gaiato de Lisboa where he played José; 
a boy who was running his top on the stage .
The show premiered at the Catumbi cinema and 
was shown in the theater ... Brás Pòliteama 1948.


At the age of 16 she was hired by the Lusitana Taverna, a fado house as a versatile singer; in addition to Fadista next to his then fiance Quincas Gonçalves brother of Nelsom Gonçalves, Lucilia do Carmo, Maria de Lourdes among others.

It was at the Tavern that at the age of 18 she was invited by the entrepreneur Geysa Bôscoli to go to Rio to star in her first magazine.

4
com José Vasconcelos

Banana has No Caroço next to Ankito, Otelo Zelloni among others in the theater Jardel of Copacabana in 1952.

Later he worked with Pagano Sobrinho and performed flamenco shows playing castanets and snujs (an Arabic instrument). In 1952 made a point in the film of the then friend Mazzaropi, Swimming in Money. She then starred in the film Lonely and Abandoned becoming famous for her controversial character, Lady of Spades.

In the cinema, Ruth starred in two films that earned her a good shot; the other was the national western Sina do Aventureiro in 1957

5
Facade of the Jardel Theater.
 the well-known pocket theater 
of the Jardel-Bôscoli family in copacabana, 
the birthplace of many magazines with stars and stars of the 50s.
 Ruth starred in 1952. BANANA HAS NO CHARACTER 
at age 18 next to Ankito, Otello Zeloni and cast.


He also performed very successfully at the Teatro de Aluminio next to the Fakir Silk in A Night in India. In the TV stand their works in Excelsior where it was directed by Bibi Ferreira next to Fulvio Stefanini where they made the vanguard TV live.

She was co-host of the União da Record show alongside Helio Ansaldo and then went to TV Paulista with Abelardo figueiredo.

Ruth left her career in 1961 after touring all over the country with her own international orchestra that bore her name and received several invitations to work abroad as at the Cine Citi in Rome with Marcello Mastroiane.

-
The homage
Maura Ferreira at Cabecet da Cecília

On June 7, 2018, on Thursday, from 22h, Marquesa Amapola presents the actress Maura Ferreira at Cabecet da Cecília (Rua Fortunato, 35, Santa Cecília).

Daughter of the singer, actress and fadista Ruth Ferreira and granddaughter of the radio singer Rosária de Jesus, Maura Ferreira is a plural artist: she has performed in theater and cinema and sings in several languages, highlighting herself as a fado interpreter.

In her presentation on 07, Maura Ferreira will present two issues.

The evening will be opened with a monologue, part of the play "Nossa Senhora das Transexuais", written by the playwright Márcio Tito Pellegrini Trigo, which is part of the repertoire of Cia Theater without Censorship, directed by Fabrício Castro.

In the second entry, Maura Ferreira will present the number "Fadista Vedete", in which accompanied by guitarist Thomas Howard a fado and a song from the repertoire of the transformer Carlos Gil.



fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti

colaboração: Maura Ferreira 

 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!





--br
Ruth Ferreira, cantora e compositora, é homenageada em vida por sua filha Maura Ferreira, pela sua contribuição à Arte e Cultura do Brasil e do mundo desde 1938.


Sobre
Ruth Ferreira nasceu no Bairro do Brás em São Paulo em 7 de março de 1933, iniciou seu trabalho artístico muito jovem, aos 5 anos cantou em parques e festivais das colônias portuguesas e espanholas, além de nomes como Manoel da Nóbrega .

foto 1

Fez numeros portugueses em teatros e shows de variedades sendo apelidada de A garota de Cochicho, pelo sucesso que fez no teatro municipal com a marcha portuguesa do mesmo nome.

Ele então se juntou à Rádio Piratininga e depois à Rádio Tupy Difusora como membro do Clube Santa Claus de Homero Silva ao lado de Lolita Rodriguez, Vilma Bentivenha e Alda Perdigão.

foto 2

Aos 11 anos já dividia seus compromissos entre a Rádio Tupy e a Rádio Bandeirantes, onde era integrante de uma orquestra e era conhecido nos jornais como a figura destacada da Rádio Bandeirantes, a partir de então percorreu várias outras Rádios.

Sua estreia no Teatro foi em 1948 aos 15 anos como protagonista da peça Lusitana. O Gaiato de Lisboa, vivendo um verdadeiro menino de Lisboa, convenceu-o representando um menino no antigo Teatro Politeama Braz e depois em Colombo.

foto 3
O Gaiato de Lisboa onde jogou José, um garoto que estava correndo o seu top no palco. O show estreou no cinema Catumbi e foi exibido no teatro Brás Płliteama 1948.

Aos 16 anos foi contratada pela Lusitana Taverna, uma casa de fado como cantora versátil, além de Fadista ao lado de seu então noivo Quincas Gonçalves, irmão de Nelson Gonçalves, Lucília do Carmo, Maria de Lourdes entre outros.

Foi na taverna que, aos 18 anos, foi convidada pela empresária Geysa Bôscoli para ir ao Rio para estrelar sua primeira revista, Banana tem No Caroço ao lado de Ankito, Otelo Zelloni entre outros no teatro Jardel de Copacabana em 1952.

foto 4
com José Vasconcelos

Mais tarde, trabalhou com Pagano Sobrinho e realizou espetáculos de flamenco tocando castanholas e snujs (um instrumento árabe). Em 1952 fez questão no filme do então amigo Mazzaropi, Natação em Dinheiro. Ela então estrelou o filme Lonely and Abandoned se tornando famoso por seu personagem polêmico, Lady of Spades.

No cinema, Ruth estrelou dois filmes que lhe renderam um bom tiro; o outro foi o oeste nacional Sina do Aventureiro em 1957

5
Fachada do Teatro Jardel, o bem conhecido teatro de bolso da família Jardel-Bôscoli em Copacabana, o berço de muitas revistas com estrelas e estrelas dos anos 50.

Ela também se apresentou com muito sucesso no Teatro de Aluminio ao lado do Fakir Silk in A Night na Índia. Na TV estão suas obras em Excelsior, onde foi dirigido por Bibi Ferreira ao lado de Fulvio Stefanini, onde fizeram a TV de vanguarda ao vivo.

Foi co-apresentadora do show União da Record junto com Helio Ansaldo e depois foi para a TV Paulista com Abelardo figueiredo.

Ruth deixou sua carreira em 1961 depois de viajar por todo o país com sua própria orquestra internacional, que recebeu seu nome e recebeu vários convites para trabalhar no exterior, como no Cine Citi, em Roma, com Marcello Mastroiane.

-
A homenagem
Maura Ferreira na Cabecet da Cecília

No dia 7 de junho de 2018, na quinta-feira, a partir das 22h, Marquesa Amapola apresenta a atriz Maura Ferreira no Cabecet da Cecília (Rua Fortunato, 35, Santa Cecília).

Filha da cantora, atriz e fadista Ruth Ferreira e neta da cantora de rádio Rosária de Jesus, Maura Ferreira é uma artista plural: já se apresentou em teatro e cinema e canta em várias línguas, destacando-se como intérprete de fado.

Em sua apresentação no dia 07, Maura Ferreira apresentará duas edições.

A noite será aberta com um monólogo, parte da peça "Nossa Senhora das Transexuais", do dramaturgo Márcio Tito Pellegrini Trigo, que faz parte do repertório do Teatro Cia sem Censura, dirigido por Fabrício Castro.

Na segunda entrada, Maura Ferreira apresentará o número "Fadista Vedete", no qual acompanha o guitarrista Thomas Howard, um fado e uma canção do repertório do transformador Carlos Gil.


Religious racism: another form of the genocide of the black population in Brazil and of Brazilian Nazism. Collaboration: Dennis de Oliveira. - Journalist and professor at the School of Communication and Arts of the University of São Paulo (ECA / USP). - Racismo religioso: mais uma forma do genocídio da população negra no Brasil e do nazifacismo brasileiro. Colaboração: Dennis de Oliveira. - Jornalista e professor da Escola de Comunicação e Artes da Universidade de São Paulo (ECA/USP). - Релігійний расизм: ще одна форма геноциду чорного населення Бразилії та бразильського нацизму. Співпраця: Денніс де Олівейра. - Журналіст та професор Школи комунікації та мистецтв Сан-Пауло університету (ECA / USP).

The attacks and attempts to intimidate the sacred practices of the African matrix are ways to erase the black majority presence in Brazil.



One of the elements of the growth of the recent nazifacistas actions in Brazil is the attack to the temples of the religions of African matrix. These attacks are based on practices of religious intolerance, usually by groups that self-identify as "Christians" and which are attacking "demonic sects". However, they are more than practices of religious intolerance. They are practices of religious racism and are part of the most perverse mechanism of Brazilian structural racism, which is the genocide of the black population. Genocide is both the physical and symbolic extermination of the Afrodescendant Brazilian people. The attacks and attempts to intimidate the sacred practices of the African matrix are ways to erase the black majority presence in Brazil.

In early 2001, an extensive survey of the houses and temples of religions of African origin was carried out through an agreement between Unegro / SP (Union of Blacks for Equality of S. Paulo), an entity of the black São Paulo movement, and the Foundation Cultural Palmares, who funded the study. Unegro / SP and the team assembled by it abandoned this project, without explanation, even receiving the resources. The preliminary data, however, are very illustrative of what this religious racism means.

We interviewed 957 leaders from houses of religions of African origin in several Brazilian states. In São Paulo, where the data are more consolidated, there is a predominance of candomblé and umbanda houses. Of the total mapped, 56.94% are houses of candomblé, 32.32% are houses of umbanda and 8.45% were denominated as a "hybrid", candomblé / umbanda. In the case of candomblé houses, the overwhelming majority (61.35%) belong to the Ketu nation and 23.63% Angola. In the case of umbanda houses, 92.58% are known as "umbanda de drum" and 6.45% "umbanda without drum".

Other interesting data from this survey: more than 80% of the real estate where these temples are located - 81.5% in the case of candomblé; 84.51% in the case of a small band, but a little more than a third of them need to be renovated, restored or repaired, in the majority of the homes of candomblé (36.98%) against 34.57% of the houses of candomblé / umbanda and 30, 60% of umbanda homes. And this situation is directly linked to the profile of the priests: there is a greater black presence among the priests / leaders of candomblé than umbanda: 59.89% of the candomblé priests self-identify as black (black or brown); against 48.96% of umbanda and 48.14% of umbanda / candomblé. For comparison purposes, the black population in São Paulo is 32% according to official data.

What is observed in the crossing of these data is that the houses of religions of African matrix that has more black ones in the control are the ones that suffer more with the precariousness of facilities; that these religions are directed by black people and that the attacks suffered by them are directly linked to these situations of structural racism: unlike most sumptuous temples of Christian religions, they are simple venues, usually the dwelling of the priest himself, in neighborhoods peripheral areas and in need of renovation and restoration. And the linkage of these conditions to the ethnic-racial profile is demonstrated by the fact that most priests are black. Therefore, attacks on these religions are not merely practices of religious intolerance, although this is also present in these actions. They are also racist actions, because they attack venues of religions directed by black people, of the periphery, in the same syntony that police forces assassinate black youngsters in the peripheral neighborhoods; that public authorities do by scrapping public policies aimed at those most in need; that the increase of feminicide among black women, among others.

The articulation of the contemporary right

In an article in the collection "The fight against racism in Brazil" (Ed. Forum, 2017), I defended the idea that the Brazilian contemporary right is articulated in three ideological narratives. The first is the meritocracy narrative, whose main objective is to legitimize deep social inequalities in the country and to interdict the discussion about care policies and affirmative action - the idea of ​​who has merit, can. The second is the narrative of securitization, which is expressed by the defense of the greatest police repression, the thesis that "good bandit is a dead bandit" and that the country's biggest problem is "criminality". And the third, is the narrative of salvationism, expressed by religious fundamentalism that people will be saved to fit a certain religious perspective (in general, neopentecostal), dividing people between "good" and "bad."

What we have here is a division of society between good and bad, between good citizens and evil citizens, between competent and incompetent people. It is the maximum expression of moralism as the only element that explains social problems. It is no coincidence that many of the protagonists of the operation of political persecution denominated "Lava-Jet" in Curitiba, profess themselves as evangelicals.

To associate African-born religions with satanic practices implies placing elements of Afro-Brazilian culture in the field of "evil". And people who practice it as "more". Thus, without having the rights of citizenship assured - even the right laid down in the Constitution to profess their religious beliefs. And so, in the same way that young blacks, black women, black workers, are excluded and can be beaten. This is the root of these aggressions.

For this reason, the fight against religious racism is an element of opposition to these narratives that support the ideology of the contemporary right in Brazil. This is not a religious fight, but a Nazi-Nazi action.







fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti

 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!




--br
Racismo religioso: mais uma forma do genocídio da população negra no Brasil e do nazifacismo brasileiro. Colaboração: Dennis de Oliveira. - Jornalista e professor da Escola de Comunicação e Artes da Universidade de São Paulo (ECA/USP).

Os ataques e as tentativas de intimidação das práticas sagradas de matriz africana são formas de apagar a presença negra, majoritária, no Brasil.


Um dos elementos do crescimento das ações nazifacistas recentes no Brasil é o ataque aos templos das religiões de matriz africana. Estes ataques são fundamentados em práticas de intolerância religiosa, em geral por grupos que se autoidentificam como “cristãos” e que estariam atacando “seitas demoníacas”. Porém, são mais que práticas de intolerância religiosa. São sim práticas de racismo religioso e que se inserem no mecanismo mais perverso do racismo estrutural brasileiro que é o genocídio da população negra. O genocídio é tanto o extermínio físico como o simbólico do povo afrodescendente brasileiro. Os ataques e as tentativas de intimidação das práticas sagradas de matriz africana são formas de apagar a presença negra, majoritária, no Brasil.

No início de 2001, foi realizado um extenso levantamento das casas e templos de religiões de matriz africana por meio de um convênio entre a Unegro/SP (União de Negros pela Igualdade de S. Paulo), entidade do movimento negro paulista, e a Fundação Cultural Palmares, que financiou o estudo. A Unegro/SP e a equipe montada por ela abandonou este projeto, sem explicações, mesmo recebendo os recursos. Os dados preliminares, porém, são bem ilustrativos do que significa este racismo religioso.

Foram entrevistadas 957 lideranças de casas de religiões de matriz africana em vários estados brasileiros. Em São Paulo, onde os dados estão mais consolidados, há uma predominância de casas de candomblé e de umbanda. Do total mapeado, 56,94% são casas de candomblé, 32,32% são casas de umbanda e 8,45% se denominaram como um “”híbrido”, candomblé/umbanda. No caso das casas de candomblé, a esmagadora maioria (61,35%) pertence a nação ketu e 23,63% angola. No caso das casas de umbanda, 92,58% se denominam como “umbanda de tambor” e  6,45% “umbanda sem tambor”.

Outros dados interessantes deste levantamento: mais de 80% dos imóveis onde se localizam estes templos são próprios – 81,5% no caso do candomblé; 84,51% no caso de umbanda- mas pouco mais de um terço deles necessita de reforma, restauro ou reparação, na maioria as casas de candomblé (36,98%) contra 34,57% das casas de candomblé/umbanda e 30,60% das casas de umbanda. E esta situação está diretamente ligada ao perfil dos sacerdotes: há uma presença negra maior entre os sacerdotes/líderes do candomblé que umbanda: 59,89% dos sacerdotes de candomblé se autoidentificam como negros (pretos ou pardos); contra 48,96% da umbanda e 48,14% da umbanda/candomblé. Para efeitos de comparação, a população negra em São Paulo é de 32% segundo os dados oficiais.

O que se observa no cruzamento destes dados é que as casas de religiões de matriz africana que tem mais negros no comando são as que mais sofrem com a precariedade de instalações; que estas religiões são dirigidas por pessoas negras e que os ataques sofridos por elas está diretamente ligado a estas situações do racismo estrutural: ao contrário da maioria dos templos suntuosos das religiões cristãs, são sedes simples, em geral a moradia do próprio sacerdote, em bairros periféricos e necessitando de reformas e restauros. E a vinculação destas condições ao perfil étnicorracial é demonstrado com o dado de que a maioria dos sacerdotes são negros. Por isto, os ataques a estas religiões não são meramente práticas de intolerância religiosa, embora isto também esteja presente nestas ações. São também ações racistas, pois atacam sedes de religiões dirigidas por pessoas negras, da periferia, na mesma sintonia que forças policiais assassinam jovens negros nos bairros periféricos; que os poderes públicos fazem ao sucatear as políticas públicas voltadas aos mais necessitados; que o aumento do feminicídio entre mulheres negras, entre outros.

A articulação da direita contemporânea
Em um artigo da coletânea “A luta contra o racismo no Brasil” (Ed. Forum, 2017), defendi a ideia de que a direita contemporânea brasileira  se articula em três narrativas ideológicas. A primeira é a narrativa da meritocracia, que tem como principal objetivo legitimar as desigualdades sociais profundas no país e interditar a discussão sobre políticas de atendimento e de ação afirmativa – a ideia de quem tem mérito, consegue. A segunda, é a narrativa da securitização, que se expressa pela defesa da maior repressão policial, da tese de que “bandido bom é bandido morto” e que o maior problema do país é a “criminalidade”. E a terceira, é a narrativa do salvacionismo, expressas pelo fundamentalismo religioso que as pessoas serão salvas se adequarem-se a uma determinada perspectiva religiosa (em geral, a neopentecostal), dividindo as pessoas entre “boas” e “más”.

O que temos aí é uma divisão da sociedade entre bons e maus, entre cidadãos de bem e cidadãos do mal, entre pessoas competentes e incompetentes. É a expressão máxima do moralismo como o único elemento explicador dos problemas sociais. Não é coincidência que muitos dos protagonistas da operação de perseguição política denominada de “Lava-Jato” em Curitiba, se professem como evangélicos.

Associar as religiões de matriz africana a práticas satânicas implica em situar elementos da cultura afrobrasileira no campo do “mal”. E as pessoas que a praticam como “más”. Assim, sem ter os direitos de cidadania assegurados – mesmo o direito previsto na Constituição de professarem as suas crenças religiosas. E, portanto, da mesma forma que jovens negros, mulheres negras, trabalhadores negros, serem excluídos e poderem ser agredidos. Esta é a raiz destas agressões.

Por isto, o combate ao racismo religioso é um elemento de contraposição a estas narrativas que sustentam a ideologia da direita contemporânea no Brasil. Não se trata de uma briga religiosa e sim de mais uma ação de cunho nazifacista.






--uc via tradutor do google
Релігійний расизм: ще одна форма геноциду чорного населення Бразилії та бразильського нацизму. Співпраця: Денніс де Олівейра. - Журналіст та професор Школи комунікації та мистецтв Сан-Пауло університету (ECA / USP).

Напади та спроби залякати священні практики африканської матриці - це способи знищення присутності чорної більшості в Бразилії.


Одним з елементів зростання останніх назифікаційних дій у Бразилії є напади на храми релігій африканської матриці. Ці напади ґрунтуються на практиці релігійної нетерпимості, як правило, групами, що самовизначуються як "християни" і які нападають на "демонічні секти". Проте вони є більш ніж практикою релігійної нетерпимості. Вони є практикою релігійного расизму і є частиною найбільш розбещеного механізму бразильського структурного расизму, який є геноцидом чорного населення. Геноцид - це як фізичне, так і символічне винищення бразильського афродитанського народу. Напади та спроби залякати священні практики африканської матриці - це способи знищення присутності чорної більшості в Бразилії.

На початку 2001 року було проведено масштабне опитування будинків і храмів релігій Африки з укладанням угоди між Унегро / СП (об'єднання чорношкірих за рівноправність С. Пауло), об'єднання чорного руху Сан-Паулу, а також Фонд Культурний Паламерас, який фінансує дослідження. Унегро / СП і команда, зібрана ним, відмовилися від цього проекту, без пояснення, навіть отримавши ресурси. Проте попередні дані дуже свідчать про те, що означає це релігійний расизм.

Ми провели інтерв'ю з 957 лідерами будинків релігій Африканського походження в декількох бразильських штатах. У Сан-Паулу, де ці дані більш консолідовані, існує переважання будинків Кандомбле та Намман. З загальної кількості карт, 56,94% - це будинки Candomblé, 32,32% - будинки з umbanda і 8,45% - "гібрид", candomblé / umbanda. У випадку candomblé будинків, переважна більшість (61,35%) належать до країни Кету і 23,63% Анголи. У випадку з комодними будинками, 92,58% відомі як "громада де барабан" і 6,45% "муманда без барабану".

Інші цікаві дані цього огляду: понад 80% нерухомості, де розташовані ці храми, - 81,5% у випадку candomblé; 84,51% у випадку невеликої групи, але трохи більше третини з них потрібно відновити, відновити або відремонтувати в більшості будинків candomblé (36,98%) проти 34,57% будинків candomblé / umbanda і 30, 60% будинків громади. І ця ситуація безпосередньо пов'язана з профілем священиків: серед священиків / лідерів candomblé є більша чорна присутність, ніж умунда: 59,89% candomblé священиків самовизначити як чорний (чорний або коричневий); проти 48,96% від громади та 48,14% від umbanda / candomblé. Для порівняння чорне населення Сан-Паулу становить 32% відповідно до офіційних даних.

Те, що спостерігається при переході цих даних, полягає в тому, що будинки релігій африканської матриці, які мають більш чорні, під контролем, - це ті, хто більше страждає від нестабільності об'єктів; що ці релігії керуються чорношкірими людьми і що їхні напади безпосередньо пов'язані з цими ситуаціями структурного расизму: на відміну від більшості розкішних храмів християнських релігій, вони є простими місцями, як правило, житлом самого священика, в сусідстві периферійних областей і потребує реконструкції та реставрації. І зв'язок цих умов з етнічним-расовим профілем продемонстровано тим фактом, що більшість священиків є чорними. Тому напади на ці релігії - це не просто практика релігійної нетерпимості, хоча це і присутнє в цих діях. Вони також є расистськими діями, тому що вони атакують місця релігій, керованих чорними людьми, периферії, в тій же синтанії, що поліція вбиває чорних юнаків у периферійних кварталах; що державна влада робить шляхом відмови від державної політики, спрямованої на тих, хто найбільше потребує; що збільшення фемініциду серед чорних жінок та ін.

Артикуляція сучасного права

У статті у збірнику "Боротьба проти расизму в Бразилії" (Ed. Forum, 2017) я відстояв ідею про те, що сучасне бразильське право сформульовано в трьох ідеологічних наративах. Перша - оповідь меритократії, основною метою якої є легітимізація глибокої соціальної нерівності в країні та перешкоджання дискусії про політику догляду та позитивні дії - ідея того, хто заслуговує, може. Другий - наратив сек'юритизації, який виражається в захисті найбільших поліцейських репресій, теза про те, що "хороший бандит є мертвим бандитом", і що найбільшою проблемою країни є "злочинність". І, по-третє, це розповідь про спасіння, висловлене релігійним фундаменталізмом, що люди будуть врятовані, щоб відповідати певній релігійній перспективі (взагалі неопентикастичним), розділяючи людей між "добрим" та "поганим".

Те, що ми маємо тут, - поділ суспільства між добром і поганою, між хорошими громадянами та злими громадянами, між компетентними та некомпетентними людьми. Це максимальне вираження моралізму як єдиного елемента, який пояснює соціальні проблеми. Не випадково, що багато хто з головних дійових осіб операції політичних переслідувань назвали "Лаву-струмінь" у Куритибі, визнають себе евангелістами.

Для асоціації африканських релігій із сатанинськими практиками передбачається розміщення елементів афро-бразильської культури у сфері "зла". І люди, які практикують це як "більше". Таким чином, без права на громадянство запевнив - навіть право, викладене в Конституції, сповідувати свої релігійні переконання. І так, так само, як молоді чорні, чорні жінки, чорношкірі робітники, виключаються і їх можна побити. Це корінь цих агресій.

З цієї причини боротьба з релігійним расизмом є елементом протидії цими наративами, які підтримують ідеологію сучасного права в Бразилії. Це не релігійна боротьба, а нацистсько-нацистська акція.




The National Museum of History of Moldova takes place among the most important museum institutions of the Republic of Moldova, in terms of both its collection and scientific prestige. - O Museu Nacional de História da Moldávia tem lugar entre as instituições museológicas mais importantes da República da Moldávia, em termos de sua coleção e prestígio científico. - Das Nationalmuseum für Geschichte der Republik Moldau gehört zu den wichtigsten Museumsinstitutionen der Republik Moldau, sowohl was die Sammlung als auch das wissenschaftliche Prestige anbelangt. - Національний музей історії Молдови - серед найважливіших музейних інститутів Республіки Молдова, з точки зору як колекції, так і наукового престижу. - 摩尔多瓦国家历史博物馆在摩尔多瓦共和国最重要的博物馆机构之间进行收藏和科学威望。

The Museum was established on December 21, 1983, when there was issued the Order of the Ministry of Culture No. 561 “On reprofiling of the Museums” (on the basis of the Joint Decree of the Central Committee of the CPM and the Council of Ministers of MSSR “On the utilization of the historical monument – the edifice of the former Chisinau Boys’ Gymnasia where S. Lazo studied” from 29th of November, 1983).

Archaeological Collection

The collection consists of 23693 objects (the core fund), which came from archaeological excavations, random finds, acquisitions, donations, and transfers and date back to the Palaeolithic, Neolithic, Bronze, and Iron Ages, Roman Era, pre-feudal period, and the Middle Ages. Among the specimens of the collection there are: 

Carved an polished tools of flint and stone, as well as tools of bone, copper, bronze, and iron

Zoomorphic and anthropomorphic figurines

Painted ceramics of the Cucuteni type Weapons (axes, spear- and arrow-heads, sabres, etc

Vessels and household utensils

Adornments (combs, pendants, buckles, necklaces, rings, etc.)

Elements of harness.

The number of archaeological objects increased significantly in 2007 following the transfer of the collections of the former Museum of Archaeology of the Academy of Sciences of Moldova that was incorporated into the National Museum of History of Moldova.
-

The Edifice


The National Museum of History of Moldova from the very beginning was located in the historical building of the former Chisinau Boys’ Gymnasia No.1, later the Boy’s Lyceum named after B.P. Hasdeu (in 1945 – 1963 in the premises there was housed the frontier detachment “Nistru”, and in 1963 – 1977 – the Polytechnic Institute), that was in the process of restoration.

The earthquake of 1977 has played a tragic role in the history of this monument, causing serious damage that could lead to a total destruction of the building. Restoration work, started in 1979, was halted because, due to the severe destruction, the building was beyond repair.

The old building was demolished and replaced by a new one (the construction lasted from 1980 to 1987), which retained only the exterior of the historical monument, built in eclectic style, and decorative elements of the gymnasia assembly hall, repeated in three domical rooms of the new building. 


Thus, the new museum edifice, taken in operation in 1987, is a modern two-storey monumental building facing the 31 August, 1989 Street.  It has 12 exhibition rooms and a diorama, with a total area of 5,700 sq. m. 
-



fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti

 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!




--br via tradutor do google
O Museu Nacional de História da Moldávia tem lugar entre as instituições museológicas mais importantes da República da Moldávia, em termos de sua coleção e prestígio científico.

O Museu foi fundado em 21 de dezembro de 1983, quando foi emitida a Ordem do Ministério da Cultura No. 561 “Sobre a repercussão dos museus” (com base no Decreto Conjunto do Comitê Central do CPM e do Conselho de Ministros da MSSR "Sobre a utilização do monumento histórico - o edifício da antiga Ginástica Meninos de Chisinau, onde S. Lazo estudou" a partir de 29 de novembro de 1983).

Colecção Arqueológica
1
A coleção consiste de 23693 objetos (o fundo principal), que vieram de escavações arqueológicas, achados aleatórios, aquisições, doações e transferências e datam do Paleolítico, Neolítico, Bronze e Idade do Ferro, Era Romana, período pré-feudal, e a Idade Média. Entre os exemplares da coleção existem:

Esculpidas ferramentas de pedra e pedra, bem como ferramentas de osso, cobre, bronze e ferro
Figuras zoomórficas e antropomórficas
Cerâmica pintada do tipo Cucuteni Armas (machados, cabeças de lança e flecha, sabres, etc.
Vasos e utensílios domésticos
Adornos (pentes, pingentes, fivelas, colares, anéis, etc.)
Elementos de arnês.
O número de objetos arqueológicos aumentou significativamente em 2007, após a transferência das coleções do antigo Museu de Arqueologia da Academia de Ciências da Moldávia, que foi incorporada ao Museu Nacional de História da Moldávia.

O edifício
2

O Museu Nacional de História da Moldávia, desde o início, foi localizado no edifício histórico da antiga Academia Nº 1 dos meninos de Chisinau, mais tarde o Boy's Lyceum recebeu o nome de B.P. Hasdeu (em 1945 - 1963 nas instalações lá foi abrigado o destacamento de fronteira "Nistru", e em 1963 - 1977 - o Instituto Politécnico), que estava em processo de restauração.

O terremoto de 1977 desempenhou um papel trágico na história deste monumento, causando sérios danos que poderiam levar a uma destruição total do edifício. O trabalho de restauração, iniciado em 1979, foi interrompido porque, devido à severa destruição, o prédio estava além do reparo.

O antigo prédio foi demolido e substituído por um novo (a construção durou de 1980 a 1987), que reteve apenas o exterior do monumento histórico, construído em estilo eclético, e elementos decorativos do salão de ginásios, repetidos em três salas de domótica. do novo edifício.

3

Assim, o novo edifício do museu, inaugurado em 1987, é um moderno edifício monumental de dois andares voltado para a rua 31 de agosto de 1989. Possui 12 salas de exposição e um diorama, com uma área total de 5.700 m².





--alemão via tradutor do google
Das Nationalmuseum für Geschichte der Republik Moldau gehört zu den wichtigsten Museumsinstitutionen der Republik Moldau, sowohl was die Sammlung als auch das wissenschaftliche Prestige anbelangt.


Das Museum wurde am 21. Dezember 1983 gegründet, als der Orden des Kulturministeriums Nr. 561 "Über die Reprofilierung der Museen" (auf der Grundlage des gemeinsamen Dekrets des Zentralkomitees der KPM und des Rates der Minister der MSSR "Über die Nutzung des historischen Denkmals - das Gebäude der ehemaligen Chisinau Boys 'Gymnasia, wo S. Lazo studierte" vom 29. November 1983).

Archäologische Sammlung
1
Die Sammlung besteht aus 23693 Objekten (der Kernfonds), die aus archäologischen Ausgrabungen, zufälligen Funden, Erwerbungen, Schenkungen und Transfers stammen und in die Altsteinzeit, Neolithikum, Bronze- und Eisenzeit, Römerzeit, Vorfeudalzeit, und das Mittelalter. Unter den Exemplaren der Sammlung befinden sich:

Schnitzte ein poliertes Werkzeug aus Feuerstein und Stein, sowie Werkzeuge aus Knochen, Kupfer, Bronze und Eisen
Zoomorphe und anthropomorphe Figuren
Bemalte Keramik des Cucuteni-Typs Waffen (Äxte, Speer- und Pfeilspitzen, Säbel usw.)
Gefäße und Haushaltsgeräte
Verzierungen (Kämme, Anhänger, Schnallen, Halsketten, Ringe, etc.)
Elemente des Geschirrs.
Die Anzahl der archäologischen Objekte nahm im Jahr 2007 aufgrund der Übertragung der Sammlungen des ehemaligen Museums für Archäologie der Akademie der Wissenschaften von Moldawien, das in das Nationalmuseum für Geschichte Moldawiens eingegliedert wurde, deutlich zu.



Das Gebäude

2

Das Nationalmuseum für Geschichte von Moldawien befand sich von Anfang an im historischen Gebäude der ehemaligen Chisinau-Jungengymnasien Nr. 1, später dem Jungenlehrhaus, das nach B.P. Hasdeu (1945 - 1963 in den Räumlichkeiten dort war die Grenzabteilung "Nistru" untergebracht, und in 1963 - 1977 - das Polytechnische Institut), das im Prozess der Wiederherstellung war.

Das Erdbeben von 1977 hat eine tragische Rolle in der Geschichte dieses Denkmals gespielt und schwere Schäden verursacht, die zu einer totalen Zerstörung des Gebäudes führen konnten. Die Restaurierungsarbeiten, die 1979 begannen, wurden gestoppt, da das Gebäude aufgrund der schweren Zerstörung nicht mehr repariert werden konnte.

Das alte Gebäude wurde abgerissen und durch ein neues ersetzt (der Bau dauerte von 1980 bis 1987), das nur das Äußere des im eklektischen Stil erbauten historischen Denkmals und die dekorativen Elemente der gymnasialen Aula behielt, die in drei domischen Räumen wiederholt wurde des neuen Gebäudes.

3

So ist das neue Museum, das 1987 in Betrieb genommen wurde, ein modernes, zweistöckiges, monumentales Gebäude gegenüber der Straße vom 31. August 1989. Es verfügt über 12 Ausstellungsräume und ein Diorama mit einer Gesamtfläche von 5.700 qm.





--ucraniano via tradutor do google
Національний музей історії Молдови - серед найважливіших музейних інститутів Республіки Молдова, з точки зору як колекції, так і наукового престижу.


Музей заснований 21 грудня 1983 р., Коли було видано Наказ Міністерства культури № 561 "Про переробку музеїв" (на основі Спільного указу ЦК КПРС та Ради Міністри МНССР "Про використання історичного пам'ятника - будівлі колишньої гімназії хлопців Кишинэу, де вивчав С. Лазо" з 29 листопада 1983 р.).

Археологічна колекція
1
Колекція складається з 23693 об'єктів (основного фонду), що походять від археологічних розкопок, випадкових знахідок, поглинань, пожертвувань та передач і відносяться до палеоліту, неоліту, бронзи та залізних століть, римської епохи, дофеодального періоду, і середньовіччя. Серед зразків колекції є:

Вирізані поліровані знаряддя кремензу та каменю, а також інструменти з кістки, міді, бронзи та заліза
Зуморфні та антропоморфні фігурки
Пофарбована кераміка типу Cucuteni Weapons (осі, списи та стрілки, сабли та ін.)
Суди та побутова посуд
Прикраси (гребінці, підвіски, пряжки, намиста, кільця тощо)
Елементи збруї.
Число археологічних об'єктів значно збільшилось в 2007 році після передачі колекцій колишнього Музею археології Академії наук Молдови, який був включений до Національного музею історії Молдови.



Едице

2

Національний музей історії Молдови з самого початку знаходився в історичній будівлі колишньої гімназії №1 Кишинівської хлопчиків, пізніше ліцею хлопчиків ім. Б.П. Хасдеу (у 1945 - 1963 роках у приміщенні знаходився прикордонний загін "Ністру", а в 1963 - 1977 роках - Політехнічний інститут), що знаходився в процесі реставрації.

Землетрус 1977 року зіграв трагічну роль в історії цього пам'ятника, завдавши серйозну шкоду, яка може призвести до повного руйнування будівлі. Реставраційні роботи, розпочаті в 1979 році, були припинені, оскільки через серйозну руйнування будинок не був ремонтом.

Стара будівля була зруйнована і замінена новим (будівництво тривало з 1980 по 1987 рр.), Яке зберігало лише зовнішність історичного пам'ятника, побудованого в еклектичному стилі, а також декоративні елементи в актовій залі гімназії, що повторювалися в трьох домішкових кімнатах нової будівлі.

3


Таким чином, нова музейна будівля, введена в експлуатацію в 1987 році, є сучасним двоповерховим монументальним будівлею, що стоїть перед вулицею 31 серпня 1989 року. Він має 12 виставкових кімнат та діораму загальною площею 5700 кв. М.







--chines simplificado via tradutor do google
摩尔多瓦国家历史博物馆在摩尔多瓦共和国最重要的博物馆机构之间进行收藏和科学威望。


博物馆成立于1983年12月21日,当时发布了文化部第561号令“关于博物馆的改造”(根据中央委员会和中央委员会联合法令MSSR部长“关于利用历史古迹 - 从1983年11月29日起,S. Lazo研究过的前基希讷乌男子体育馆的大厦”。

考古收藏
1
该藏品包括23693件物品(核心基金),它来自考古发掘,随机发现,收购,捐赠和转让,并可追溯到旧石器时代,新石器时代,青铜器和铁器时代,罗马时代,前封建时期,和中世纪。在收集的标本中有:

雕刻燧石和石头的抛光工具,以及骨,铜,青铜和铁的工具
浮雕和拟人化雕像
Cucuteni型武器的彩绘陶器(斧头,矛头和箭头,军刀等)
船只和家用器皿
装饰物(梳子,吊坠,扣环,项链,戒指等)
线束的元素。
考古物品的数量在2007年摩尔多瓦科学院考古博物馆转让后大幅度增加,该考古博物馆收入摩尔多瓦国家历史博物馆。



大厦

2

摩尔多瓦国家历史博物馆从一开始就坐落在前基希讷乌男子体育馆1号的历史建筑中,后来以B.P.命名的男子学院。 Hasdeu(在1945年 - 1963年在该处所内安置了边境部队“Nistru”,并在1963年至1977年 - 理工学院),这正在恢复过程中。

1977年的地震在这座纪念碑的历史上发挥了悲剧性的作用,造成了严重的破坏,可能导致整个建筑物的毁灭。从1979年开始的恢复工作因为严重的破坏而停止,因为该建筑物已经无法修复。

旧建筑被拆除并换成新的建筑(建筑从1980年到1987年),它只保留了历史古迹的外观,以折衷主义风格建造,体育馆装饰大厅的装饰元素在三个仿古房间中重复出现新大楼的。

3


因此,1987年投入运营的新博物馆大厦是一座面向1989年8月31日街的现代化双层纪念性建筑。它有12个展览室和一个西洋镜,总面积为5,700平方米。