Listen to the text.

segunda-feira, 28 de maio de 2018

Bussigny gives a chance to the Bolo Museum. - Bussigny donne sa chance au Musée Bolo. - Bussigny dá uma chance ao Museu do Bolo. - Bussigny gibt dem Bolo Museum eine Chance. - 布西尼给了博洛博物馆一个机会。

Culture With one vote, the Communal Council adopted a first notice in order to provide the City with a museocultural center. The debates were nurtured.

1
Yves Bolognini, founder and director of the Bolo Museum.
Picture: Odile Meylan

Friday night, in the back of the hall of the Council of Bussigny, someone gave a big sigh of relief. It was Yves Bolognini, who came to attend a crucial vote for the future of the Bolo Museum, of which he is the founder and director.

With one vote, 27 in favor, 26 against and three abstentions, the plenum granted a credit of 322,000 francs for the organization of an architectural competition. This is the first green light for a new project for Bussigny: create a cultural complex with a theater, a restaurant, but also a space to accommodate the Bolo Museum. For the latter, the stakes were high, since he is looking for a new venue to replace his current premises at EPFL and to house his vast collection of old computers.

In the plenum, the debates were as fed up as the vote was tight. The Finance Committee (COFIN) has weighed all its weight against the project, raising fears about its cost deemed excessive. The actual construction of the future complex is to represent 7 million francs for the municipality and 7 million francs for the Bolo Museum. In particular, COFIN stressed that the operation will cost the City some 400,000 francs a year, or 1.5 tax points.

According to the commission, the criticisms of various elected officials right in the gallery have largely focused on the financial aspect of the project, including the ability of the Bolo Museum to ensure its share of investments. The left has been much more supportive, strongly supporting the social and image contribution of a museocultural center. "This is the time to offer Bussigny other sources of attractiveness as its proximity to the highway," defended Patricia Spack Isenrich, of the Socialist Party and independent left.

In view of the result of the vote, a new twist of theater was invited in this evening. An elected official has indeed asked the council to pronounce on the advisability of a spontaneous referendum. The idea was swept away, clearly this time, but it suggests that the plenum has not finished debating this project, for which it will still have several notice to vote. (24 hours)






 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!




--fr
Bussigny donne sa chance au Musée Bolo.

CultureÀ une voix près, le Conseil communal a adopté un premier préavis en vue de doter la Ville d’un centre muséo-culturel. Les débats ont été nourris.

1
Yves Bolognini, fondateur et directeur du Musée Bolo.
Image: Odile Meylan

Vendredi soir, au fond de la salle du Conseil communal de Bussigny, quelqu’un a poussé un grand soupir de soulagement. C’était Yves Bolognini, venu assister à un vote crucial pour l’avenir du Musée Bolo, dont il est le fondateur et le directeur.

À une voix près, 27 pour, 26 contre et trois abstentions, le plénum a accordé un crédit de 322'000 francs pour l’organisation d’un concours d’architecture. C’est le tout premier feu vert à un projet inédit pour Bussigny: créer un complexe culturel doté d’une salle de spectacle, d’un restaurant, mais aussi, d’un espace pour accueillir le Musée Bolo. Pour ce dernier, l’enjeu était de taille, puisqu’il est à la recherche d’un nouveau lieu pour remplacer ses locaux actuels à l’EPFL et abriter sa vaste collection d’anciens ordinateurs.

Au plénum, les débats ont été aussi nourris que le vote a été serré. La Commission des finances (COFIN) a pesé de tout son poids contre le projet, émettant des craintes sur son coût jugé excessif. La construction proprement dite du futur complexe doit représenter 7 millions de francs pour la commune, et 7 millions de francs pour le Musée Bolo. La COFIN a notamment souligné que l’exploitation coûtera quelque 400'000 francs par année à la Ville, soit 1,5 point d’impôt.

Suivant la commission, les critiques de divers élus de droite à la tribune ont largement porté sur l’aspect financier du projet, et notamment sur la capacité du Musée Bolo à assurer sa part des investissements. La gauche s’est montrée bien plus favorable, appuyant fermement sur l’apport social et en termes d’image d’un centre muséo-culturel. «C’est le moment d’offrir à Bussigny d’autres sources d’attractivité que sa proximité avec l’autoroute», a notamment défendu Patricia Spack Isenrich, du Parti socialiste et indépendants de gauche.

Au vu du résultat du vote, un nouveau coup de théâtre s’est invité dans cette soirée. Un élu a en effet demandé que le Conseil communal se prononce sur l’opportunité d’un référendum spontané. L’idée a été balayée, nettement cette fois-ci, mais elle laisse imaginer que le plénum n’a pas fini de débattre sur ce projet, pour lequel il aura encore plusieurs préavis à voter. (24 heures)





--br via tradutor do google
Bussigny dá uma chance ao Museu do Bolo.

Cultura Com um voto, o Conselho Comunal adotou um primeiro aviso para fornecer à cidade um centro museocultural. Os debates foram alimentados.

1
Yves Bolognini, fundador e diretor do Museu do Bolo.
Foto: Odile Meylan

Sexta à noite, no fundo do salão do Conselho de Bussigny, alguém deu um grande suspiro de alívio. Foi Yves Bolognini, que compareceu a uma votação crucial para o futuro do Museu do Bolo, do qual ele é o fundador e diretor.

Com um voto, 27 a favor, 26 contra e três abstenções, o plenário concedeu crédito de 322.000 francos para a organização de uma competição de arquitetura. Esta é a primeira luz verde para um novo projeto para Bussigny: criar um complexo cultural com um teatro, um restaurante, mas também um espaço para acomodar o Museu do Bolo. Para este último, os riscos eram altos, pois ele estava procurando um novo local para substituir suas instalações atuais na EPFL e abrigar sua vasta coleção de computadores antigos.

No plenário, os debates foram tão cansados ​​quanto a votação foi apertada. O Comitê de Finanças (COFIN) pesou todo o seu peso contra o projeto, levantando temores sobre seu custo considerado excessivo. A construção atual do futuro complexo representará 7 milhões de francos para o município e 7 milhões de francos para o Museu do Bolo. Em particular, o COFIN enfatizou que a operação custará à cidade cerca de 400.000 francos por ano, ou 1,5 pontos de impostos.

Segundo a comissão, as críticas de vários funcionários eleitos na galeria concentraram-se principalmente no aspecto financeiro do projeto, incluindo a capacidade do Museu do Bolo de garantir sua participação nos investimentos. A esquerda tem apoiado muito mais, apoiando fortemente a contribuição social e de imagem de um centro museocultural. "Esta é a hora de oferecer a Bussigny outras fontes de atratividade como a proximidade com a rodovia", defendeu Patricia Spack Isenrich, do Partido Socialista e da esquerda independente.

Em vista do resultado da votação, uma nova reviravolta do teatro foi convidada nesta noite. Um funcionário eleito pediu, de fato, ao conselho que se pronunciasse sobre a conveniência de um referendo espontâneo. A ideia foi dissipada, claramente desta vez, mas sugere que o plenário não terminou de debater este projeto, para o qual ainda terá vários avisos para votar. (24 horas)




--alemão via tradutor do google
Bussigny gibt dem Bolo Museum eine Chance.

Kultur Mit einer Stimme verabschiedete der Gemeinderat eine erste Bekanntmachung, um der Stadt ein museokulturelles Zentrum zur Verfügung zu stellen. Die Debatten wurden gepflegt.

1
Yves Bolognini, Gründer und Direktor des Bolo Museums.
Bild: Odile Meylan

Am Freitagabend, im hinteren Teil des Rathauses von Bussigny, atmete jemand erleichtert auf. Es war Yves Bolognini, der zu einer entscheidenden Wahl für die Zukunft des Bolo-Museums kam, dessen Gründer und Direktor er ist.

Mit einer Stimme, 27 Ja-Stimmen, 26 Nein-Stimmen und drei Enthaltungen gewährte das Plenum 322.000 Franken für die Organisation eines Architektenwettbewerbs. Dies ist das erste grüne Licht für ein neues Projekt in Bussigny: Schaffung eines Kulturkomplexes mit einem Theater, einem Restaurant, aber auch einem Raum für das Bolo-Museum. Für Letzteres war der Einsatz hoch, da er nach einem neuen Standort sucht, um seine derzeitigen Räumlichkeiten an der EPFL zu ersetzen und seine riesige Sammlung alter Computer zu beherbergen.

Im Plenum waren die Debatten so satt, wie die Abstimmung knapp war. Der Finanzausschuss (COFIN) hat sein ganzes Gewicht gegen das Projekt abgewogen, was Ängste hinsichtlich seiner Kosten als übertrieben erscheinen lässt. Der eigentliche Bau des künftigen Komplexes soll 7 Millionen Franken für die Gemeinde und 7 Millionen Franken für das Bolomuseum darstellen. Insbesondere betonte COFIN, dass die Operation der Stadt jährlich 400.000 Franken oder 1,5 Steuerpunkte kosten werde.

Nach Ansicht der Kommission hat sich die Kritik an verschiedenen gewählten Vertretern in der Galerie weitgehend auf den finanziellen Aspekt des Projekts konzentriert, einschließlich der Fähigkeit des Bolo Museums, seinen Anteil an Investitionen zu sichern. Die Linke war viel unterstützender und unterstützte den sozialen und Imagebeitrag eines museokulturellen Zentrums. "Dies ist die Zeit, um Bussigny andere Quellen der Attraktivität als seine Nähe zur Autobahn anzubieten", verteidigte Patricia Spack Isenrich, der Sozialistischen Partei und der unabhängigen Linken.

Angesichts des Abstimmungsergebnisses wurde an diesem Abend ein neuer Theatergang eingeladen. Ein gewählter Beamter hat den Rat tatsächlich gebeten, über die Zweckmäßigkeit eines spontanen Referendums zu sprechen. Die Idee wurde diesmal klar weggespült, aber es deutet darauf hin, dass das Plenum noch nicht über dieses Projekt debattiert hat, für das es noch mehrere Abstimmungen geben wird. (24 Stunden)




--chines simplificado via tradutor do google
布西尼给了博洛博物馆一个机会。

文化通过一票投票,公共委员会通过了第一个通知,以便为该市提供一个文化中心。辩论得到培育。

1
博洛博物馆的创始人兼总监Yves Bolognini。
图片:Odile Meylan

周五晚上,在布西尼市议会大厅后面,有人松了一口气。这是Yves Bolognini,他来参加博洛博物馆未来的重要投票,他是创始人兼总监。

通过一票27票赞成,26票反对和3票弃权,全会授予322,000法郎的信贷用于组织建筑竞赛。这是Bussigny新项目的第一个绿灯:创建一个有剧院,餐厅的文化综合体,还有一个容纳博洛博物馆的空间。对于后者来说,赌注很高,因为他正在寻找一个新的场地来取代他目前在洛桑联邦理工大学的办公场所,并容纳他庞大的旧计算机。

在全体会议上,由于表决太紧张,辩论一度令人厌倦。财政委员会(COFIN)已经对该项目权重加重,提高了对其成本过高的担忧。未来建筑的实际建设将代表该市的700万法郎和博洛博物馆的700万法郎。特别是,COFIN强调,这项行动将使该市每年花费约40万法郎,即1.5个税点。

根据该委员会的资料,在画廊中对各种民选官员的批评主要集中在该项目的财务方面,包括博洛博物馆确保其投资份额的能力。左派更加支持,强烈支持一个妇女文化中心的社会和形象贡献。 “这是向布西尼提供吸引力的其他来源,因为它靠近高速公路,”社会党和独立的左派的帕特里夏Spack Isenrich辩护说。

鉴于投票结果,今晚邀请了一场新的戏剧转折。一位民选官员确实要求议会就自发公民投票的可取性发表意见。这一想法被清除了,显然这一次,但它表明,全会尚未完成对这个项目的辩论,为此它仍将有几个投票通知。 (24小时)


A weekend at the agricultural museum. - Un week-end au musée agricole. - Um fim de semana no museu agrícola.

For the weekend of Pentecost, the agricultural and automobile museum had a record attendance, both in quantity and quality of visitors: first on Saturday, under a radiant sun, he received the visit of a twenty or so active and retired employees of Airbus de Toulouse grouped by their passion for cars at the CAB (Cars and Bikes) Club of Blagnac. 

The decision-maker of the group was full of praise for the museum and Benoit Jouclar, his indefatigable animator, yet private in his demonstration of grand-bi the contest of Pepito, the mascot of the museum whose state of health gives serious concern .

1

The grand-bi demonstration is always the same success.

On Sunday, there are one hundred motorcycles from the Moto Club BFG France, whose arrival has created a strong curiosity of the inhabitants.

The museum continues its climb to success by welcoming more and more visitors geographically distant, helping to make the Lot known in France and even beyond the borders.






 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!


--fr
Un week-end au musée agricole. 

Pour le week-end de la Pentecôte, le musée agricole et automobile a connu une affluence record, autant par la quantité que par la qualité des visiteurs : d'abord le samedi, sous un soleil radieux, il a reçu la visite d'une vingtaine d'actifs et retraités de la société Airbus de Toulouse regroupés par leur passion de l'automobile au club CAB (Cars and Bikes) de Blagnac. Le décideur du groupe, ne tarissait pas d'éloges sur le musée et Benoit Jouclar, son infatigable animateur, pourtant privé dans sa démonstration de grand-bi du concours de Pépito, la mascotte du musée dont l'état de santé donne de graves inquiétudes.

1
La démonstration de grand-bi rencontre toujours le même succès.

Le dimanche, ce sont cent motos du Moto Club BFG France, dont l'arrivée a créé une forte curiosité des habitants.

Le musée continue ainsi son ascension vers le succès en accueillant de plus en plus de visiteurs géographiquement éloignés, contribuant à faire connaître le Lot en France et même au-delà des frontières.





--br via tradutor do google
Um fim de semana no museu agrícola.

Para o final de semana de Pentecostes, o museu agrícola e automobilístico teve uma participação recorde, tanto em quantidade como em qualidade de visitantes: primeiro no sábado, sob um sol radiante, recebeu a visita de uns vinte funcionários ativos e aposentados da Airbus de Toulouse. agrupados por sua paixão por carros no CAB (Carros e Bicicletas) Clube de Blagnac. O tomador de decisões do grupo estava cheio de elogios ao museu e a Benoit Jouclar, seu incansável animador, mas em sua demonstração particular de grand-bi a disputa de Pepito, o mascote do museu cujo estado de saúde causa séria preocupação.

1
A demonstração grandiosa é sempre o mesmo sucesso.

No domingo, há cem motocicletas do Moto Clube BFG França, cuja chegada criou uma forte curiosidade dos moradores.

O museu continua sua escalada para o sucesso ao receber cada vez mais visitantes geograficamente distantes, ajudando a tornar o lote conhecido na França e até mesmo além das fronteiras.

The exhibition "Extinction - The beginning or the end?" At the Customs of Porto, Portugal. - A exposição “Extinção – O início ou o fim?”, na Alfândega do Porto, Portugal. - Die Ausstellung "Aussterben - Der Anfang oder das Ende?" Beim Zoll von Porto, Portugal. - 展览“灭绝 - 开始还是结束?”在葡萄牙波尔图海关。 - Виставка "Вимирання - початок чи кінець?" На митниці Порту, Португалія.

Inaugurated this Monday, in Porto, coming from the Museum of Natural History of London, and presents more than 60 species in extinction, extinct or saved, among them dinosaur fossils.

Until October 8, the Customs of Porto is home to animals such as the Baiji dolphin, extinct in 2006, but also as the leatherback turtle, designated as a living fossil, inhabiting the planet more than 110 million years ago, surpassing mass extinctions, and there is also space for fragments of a meteorite.

1


"The exhibition aims to address the entire history of life on planet Earth from its origins to speculation of the future. Always around extinction, it turns out to be an engine of life evolution. We must distinguish the mass extinction, caused by undesirable phenomena, by a point extinction that always happens throughout life, "explained Paula Paz Dias, director of the exhibition in Portugal.

At the entrance, a dinosaur skull "greets" visitors, starting the journey through extinct species such as the saber-toothed tiger and the Dodo, then moving on to successful conservation projects such as the oryx- of-Arabia and the black African lever.

There is also an invitation to think about which species should be saved, a question that is much debated in the scientific community, whose practical example offered in this exhibition is the tiger, with a population now around 3,000.

"We can not protect all species, we have to have a global policy of perceiving which species we want to intervene and maintain. This selection is an open question and there has to be a broad international consensus, it is an issue that will continue to be discussed. Should they be those essential to the survival of the human species? We are not immune to this extinction, "he said.

The exhibition also presents examples of the so-called "invasive species", that is, animals such as dogs and cats that, when "they traveled with the explorers", unbalanced the "ecosystems deeply", according to explained Soraia Salvador, who works in the Museum of Natural History two years ago.

"In order to finish the exhibition, we end up talking about Man. [Taking into account] the human impact we are causing on the planet, what will cause us to die out? On average, each species stays on the planet for a million years and then extinguishes. We will eventually have our extinction. The question is: what will be the phenomenon? We want people to reflect. The truth is that the planet knows more than us and we are as vulnerable as any animal, "concluded the Portuguese responsible for the exhibitions in Europe, Latin America and the Middle East.

The space also includes interactive films and audiovisuals, simulation games for children and families, lectures and conferences, in addition to a showcase of animals and which aims to expand the debate about extinction as a natural or provoked phenomenon.






 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!




--pt
A exposição “Extinção – O início ou o fim?”, na Alfândega do Porto, Portugal.

Inaugurada esta segunda-feira, no Porto, vinda do Museu de História Natural de Londres, e apresenta mais de 60 espécies em vias de extinção, extintas ou salvas, entre elas fósseis de dinossauros.

Até 8 de outubro, a Alfândega do Porto é palco de animais como o golfinho de Baiji, extinto em 2006, mas também como a tartaruga-de-couro, designada como fóssil vivo, habitando no planeta há mais de 110 milhões de anos, ultrapassando extinções em massa, havendo ainda espaço também para fragmentos de um meteorito.

1

“A exposição pretende abordar toda a história da vida no planeta Terra, desde as origens, até à especulação do futuro. Sempre em torno da extinção, que acaba por ser um motor de evolução da vida. Temos de distinguir a extinção em massa, causada por fenómenos indesejáveis, por uma extinção de ponto que sempre acontece ao longo da vida”, explicou Paula Paz Dias, diretora da exposição em Portugal.

Logo à entrada, um crânio de um dinossauro “cumprimenta” os visitantes, iniciando o percurso pelas espécies já extintas, tal como o tigre-dente-de-sabre e o Dodô, passando depois para projetos de conservação bem sucedidos, como o órix-da-arábia e a palanca negra africana.

Há também um convite à reflexão sobre que espécies se devem salvar, uma questão muito debatida na comunidade científica, cujo exemplo prático oferecido nesta exposição é o tigre, com uma população a rondar agora os cerca de 3.000.

“Não podemos proteger todas as espécies, temos de ter uma política global de perceber quais são as espécies que queremos intervir e manter. Esta seleção é uma questão em aberto e tem de haver um consenso alargado internacional, é uma questão que vai continuar em discussão. Deverão ser aquelas essenciais para a sobrevivência da espécie humana? Nós não estamos imunes a essa extinção”, referiu.

A exposição apresenta também exemplos das designadas “espécies invasoras”, ou seja, animais como cães e gatos que, ao “terem viajado com os exploradores”, desequilibraram os “ecossistemas profundamente”, segundo explicou Soraia Salvador, que trabalha no Museu de História Natural de Londres, há dois anos.

“Para terminar a exposição, acabamos a falar do Homem. [Tendo em conta] o impacto humano que estamos a provocar no planeta, o que vai causar a nossa extinção? Em média, cada espécie fica no planeta um milhão de anos e depois extingue-se. Nós teremos a nossa extinção, eventualmente. A pergunta é: qual será o fenómeno? Queremos que as pessoas reflitam. A verdade é que o planeta sabe mais que nós e estamos tão vulneráveis como qualquer animal”, concluiu a portuguesa responsável pelas exposições na Europa, América Latina e Médio Oriente.

O espaço conta também filmes e audiovisuais interativos, jogos de simulação para crianças e famílias, palestras e conferências, naquela que além de uma montra de animais e que pretende expandir o debate sobre a extinção, enquanto fenómeno natural ou provocado.








--alemão via tradutor do google
Die Ausstellung "Aussterben - Der Anfang oder das Ende?" Beim Zoll von Porto, Portugal.

Am Montag in Porto eingeweiht, kommt sie aus dem Museum für Naturgeschichte von London und präsentiert mehr als 60 ausgestorbene oder erloschene Arten, darunter Dinosaurierfossilien.

Bis zum 8. Oktober beherbergt der Zoll von Porto Tiere wie den 2006 ausgestorbenen Baiji-Delfin, aber auch die als lebendes Fossil bezeichnete Lederschildkröte, die vor mehr als 110 Millionen Jahren den Planeten bewohnte und das Massensterben übertraf es gibt auch Platz für Fragmente eines Meteoriten.

1


"Die Ausstellung zielt darauf ab, die gesamte Geschichte des Lebens auf dem Planeten Erde von seinen Ursprüngen bis zur Zukunftsspekulation anzusprechen. Immer in der Nähe des Aussterbens stellt es sich als Motor der Evolution des Lebens dar. Wir müssen das Massensterben, verursacht durch unerwünschte Phänomene, unterscheiden." durch ein Punktaussterben, das immer während des ganzen Lebens geschieht ", erklärte Paula Paz Dias, Direktorin der Ausstellung in Portugal.

Am Eingang begrüßt ein Dinosaurierschädel die Besucher, beginnt die Reise durch ausgestorbene Arten wie den Säbelzahntiger und den Dodo und geht dann zu erfolgreichen Naturschutzprojekten wie dem Oryx von Arabien und dem Schwarzafrikaner-Hebel über.

Es gibt auch eine Einladung, darüber nachzudenken, welche Spezies gerettet werden sollte, eine Frage, die in der wissenschaftlichen Gemeinschaft viel diskutiert wird, deren praktisches Beispiel in dieser Ausstellung der Tiger ist, mit einer Bevölkerung von heute etwa 3.000.

"Wir können nicht alle Arten schützen, wir müssen eine globale Politik verfolgen, welche Arten wir intervenieren und erhalten wollen. Diese Auswahl ist eine offene Frage, und es muss einen breiten internationalen Konsens geben, ein Thema, das weitergehen wird diskutiert werden. Sollten sie überlebenswichtig für die menschliche Spezies sein? Wir sind nicht immun gegen dieses Aussterben ", sagte er.

Die Ausstellung zeigt auch Beispiele für die so genannten "invasiven Arten", also Tiere wie Hunde und Katzen, die, wenn sie "mit den Entdeckern reisten", die "Ökosysteme tief" aus dem Gleichgewicht bringen, erklärt Soraia Salvador, die arbeitet im Museum für Naturgeschichte vor zwei Jahren.

"Um die Ausstellung zu beenden, reden wir am Ende über den Menschen. [Berücksichtigt man den menschlichen Einfluss, den wir auf dem Planeten verursachen, was wird uns zum Aussterben bringen?" Im Durchschnitt bleibt jede Spezies für eine Million auf dem Planeten Jahre und erlischt dann. Wir werden schließlich unser Aussterben haben. Die Frage ist: Was wird das Phänomen sein? Wir wollen, dass die Menschen nachdenken. Die Wahrheit ist, dass der Planet mehr weiß als wir und wir so verwundbar sind wie jedes Tier ", schloss der Portugiese verantwortlich für die Ausstellungen in Europa, Lateinamerika und dem Nahen Osten.

Der Raum umfasst auch interaktive Filme und audiovisuelle Medien, Simulationsspiele für Kinder und Familien, Vorträge und Konferenzen sowie eine Ausstellung von Tieren, die die Debatte über das Aussterben als natürliches oder provoziertes Phänomen erweitern soll.









--chines simplificado via tradutor do google
展览“灭绝 - 开始还是结束?”在葡萄牙波尔图海关。

本周一在波尔图举行的开幕式上,来自伦敦自然历史博物馆,展示了60多种灭绝,灭绝或拯救的物种,其中包括恐龙化石。

直到10月8日,波尔图海关才成为动物,如2006年灭绝的白鳍豚,而且也是作为活化石命名的棱皮龟,超过1.1亿年前居住在这个星球上,超过了大规模灭绝,而且还有一块陨石碎片的空间。

1

“这次展览的目的是为了解决地球上从生命到未来的整个生命史,总是在灭绝的过程中变成生命进化的引擎,我们必须区分由不良现象引起的大规模灭绝,通过一个始终在整个生命中发生的点灭绝,“葡萄牙展览主任Paula Paz Dias解释说。

在入口处,一头恐龙头骨“迎接”来访者,开始穿过锯齿齿虎和渡渡鸟等已灭绝物种的旅程,然后继续进行成功的保护项目,如阿拉伯半岛和非洲黑人杠杆。

还有一个想法是要考虑应该保存哪些物种,这个问题在科学界有很多争议,在本次展览中提供的实例是老虎,现在人口约为3,000。

“我们无法保护所有物种,我们必须制定一项全球政策,以确定我们想要干预和维持哪些物种。这一选择是一个悬而未决的问题,必须有广泛的国际共识,这个问题将继续存在他们应该是那些对人类生存至关重要的物种吗?我们对这种灭绝不是免疫的,“他说。

展览还展示了所谓的“入侵物种”的例子,也就是说,像狗和猫这样的动物,当他们与探险家一起旅行时,“深深地”破坏了“生态系统”,根据解释的Soraia Salvador解释,在两年前的自然历史博物馆。

“为了完成这个展览,我们最终讨论的是人类[考虑到]我们在这个星球上造成的人类影响,什么会导致我们灭绝?平均而言,每个物种在地球上停留一百万然后灭绝,我们最终会灭绝,问题是:现象是什么?我们希望人们反思,事实是,地球知道的比我们多,我们和任何动物一样脆弱,“总结说,葡萄牙负责欧洲,拉丁美洲和中东地区的展览。

该空间还包括互动电影和视听,儿童和家庭模拟游戏,讲座和会议,以及动物展示,旨在将关于灭绝的辩论扩展为自然或引起的现象。





--ucraniano via tradutor do google
Виставка "Вимирання - початок чи кінець?" На митниці Порту, Португалія.

Відкрито в понеділок в Порту, який вирушає з Музею природної історії Лондона, і представляє понад 60 видів у вимиранні, вимерлих або збережених, серед них скам'янілість динозаврів.

До 8 жовтня митниця Порту мешкає на таких тваринах, як дельфіни Байї, вимерлих у 2006 році, але також як черепаха з шкіри, яка позначена як жива скам'яна, яка населяла планету більше 110 мільйонів років тому, перевершуючи масове вимирання, і є також місце для фрагментів метеорита.

1



"Виставка спрямована на вирішення всієї історії життя на планеті Земля від її витоків до спекуляції майбутнього. Завжди навколо вимирання це виявляється двигуном еволюції життя. Ми повинні розрізняти масові вимирання, викликані небажаними явищами, за точним зникненням, яке завжди відбувається протягом усього життя ", - пояснив Паула Пас Діас, директор виставки в Португалії.

На вході череп динозаврів "вітає" відвідувачів, починаючи шлях через вимерлі види, такі як саблезубний тигр і Додо, а потім перейти до успішних проектів охорони природи, таких як орікс-арабійський та чорний африканський важелі.

Існує також запрошення подумати про те, які види слід зберігати, це питання, яке багато обговорювалося в науковій спільноті, практичний приклад якого на цій виставці являє собою тигр, з населенням близько 3 тисяч.

"Ми не можемо захищати всі види, ми повинні мати глобальну політику сприйняття тих видів, які ми хочемо втрутитися та підтримувати. Цей вибір є відкритим питанням, і має бути широкий міжнародний консенсус, це питання буде продовжувати якщо вони будуть необхідними для виживання людського виду? Ми не застраховані від цього вимирання ", - сказав він.

На виставці також представлені приклади так званих "інвазивних видів", тобто тварин, таких як собаки та кішки, які, коли "вони подорожували з дослідниками", незбалансовано "екосистеми глибоко", згідно з поясненим Соріа Сальвадором, який працює в Музеї природної історії два роки тому.

"Щоб закінчити виставку, ми в кінцевому підсумку розповідаємо про Людину [беручи до уваги] вплив людини на планету, що змусить нас вмирати? В середньому, кожен вид залишається на планеті на мільйон років, а потім погасить, ми зрештою матимемо своє вимирання, питання: що буде феноменом, ми хочемо, щоб люди міркували, правда в тому, що планета знає більше, ніж ми, і ми настільки вразливі, як і будь-яке тварина », - підсумував він. Португалія відповідає за виставки в Європі, Латинській Америці та на Близькому Сході.

Простір також включає в себе інтерактивні фільми та аудіовізуали, імітаційні ігри для дітей та сім'ї, лекції та конференції, крім вітрини тварин, і метою якого є розширення дискусії про вимирання як природне чи спровоковане явище.

From ruin to the Caraça Museum, in Minas Gerais. Brazil. - De ruína a Museu do Caraça, em Minas Gerais. Brasil. - От руины до Музея Караса, в Минасе-Жерайсе. Бразилия. - Von der Ruine zum Caraça Museum in Minas Gerais. Brasilien. - 从废墟到米拉斯吉拉斯州的卡拉卡博物馆。巴西。

The sanctuary was registered by the Institute of National Historical and Artistic Heritage (Iphan) in 1955. The park was listed as a natural heritage by the State Institute of Historic and Artistic Heritage of Minas Gerais (Iepha) in 1989.

1

Sanctuary today receives about 70 thousand visitors per year.


It was dawn on May 28, 1968, when a small electric stove, forgotten on, ignited and ignited the fire that would mark the last day of the traditional college of Caraça, in Catas Altas, in the Central Region of Minas Gerais.

2
 Fire that destroyed Caraça college in MG, turns 50

The library, infirmary, workshop, dormitories, belongings of students, almost everything was consumed by fire. No one was injured or died, but that morning the biggest victim was the college, which after the fire never worked again.

3
Today the building has been restored and houses a museum, 
which among the pieces and documents of the collection, 
holds memories of the fire.

Caraça was one of the most traditional colleges in Brazil at that time. From there, between 1820 and 1968, passed around 11 thousand students, several of them politicians, authorities, governors and even two ex-presidents. At the time of the fire, the site housed about 90 students, aged 11 to 17, according to the current director of Caraça Father Lauro Palú.

4
Detail of the building that fired from the College of Caraça,

Father Lauro studied in the face in the 50's of last century. He assumed the management of the center for pilgrimage, culture, tourism, education and environmental preservation in 2013.

Part of the ruins, which was of brick collapsed, the building that was stone was the one that resisted. It has been restored and now houses the museum, which contains belongings, documents and much history about the sanctuary, which had among its greatest admirers the emperor Dom Pedro II.

In addition to the museum, the Caraça complex now has a hotel, library, RPPN, fruit farm, vegetables, milk, cheese, dairy, restaurant, snack bar, convenience store and local produce, winery, , auditorium for events, pinacoteca, in addition to all the green area with trails and waterfalls. The total area of ​​the Caraça Park is 119,211,384 m2 (one hundred and nineteen million, two hundred and eleven thousand and three hundred and eighty-four square meters) or 11,921.14 hectares.

5
Caraça Museum holds objects from the fire. 
Even the stove that caused the disaster.

Five priests, three brothers and about 90 employees work at the site, which is owned by the Brazilian Province of the Congregation of the Mission. About 70 thousand visitors a year go to Caraça.







 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!



--br
De ruína a Museu do Caraça, em Minas Gerais. Brasil.

O santuário foi tombado pelo Instituto do Patrimônio Histórico e Artístico Nacional (Iphan) em 1955. O tombamento do parque como patrimônio natural pelo Instituto Estadual do Patrimônio Histórico e Artístico de Minas Gerais (Iepha) foi em 1989.

1
Santuário hoje recebe cerca de 70 mil visitantes por ano.

Era madrugada do dia 28 de maio de 1968, quando um pequeno fogareiro elétrico, esquecido ligado, inflamou e deu início ao incêndio que marcaria o último dia do tradicional colégio do Caraça, em Catas Altas, na Região Central de Minas Gerais.

2
Incêndio que destruiu colégio do Caraça, em MG, completa 50 anos

A biblioteca, enfermaria, oficina, dormitórios, os pertences dos alunos, quase tudo foi consumido pelo fogo. Nenhuma pessoa ficou ferida ou morreu, mas naquela madrugada a maior vítima foi o colégio, que após o incêndio nunca mais voltou a funcionar.

3
Hoje o prédio foi restaurado e abriga um museu, que entre as peças e documentos do acervo, guarda lembranças do incêndio.

O Caraça era um dos colégios mais tradicionais do Brasil naquela época. Por lá, entre 1820 e 1968, passaram cerca de 11 mil estudantes, vários deles políticos, autoridades, governadores e até dois ex-presidentes. Na época do incêndio, o local abrigava cerca de 90 alunos, de 11 a 17 anos, segundo o atual diretor do Caraça Padre Lauro Palú.

4
Detalhe do prédio que incêndiou do Colégio do Caraça,

Padre Lauro estudou no caraça na década de 50 do século passado. Assumiu a diretoria do centro de peregrinação, cultura, turismo, educação e preservação ambiental, em 2013.

Parte das ruínas, que era de tijolos desabou, a edificação que era de pedra foi a que resistiu. É ela que foi restaurada e hoje abriga o museu, que contém pertences, documentos e muita história sobre o santuário, que teve entre seus maiores admiradores o imperador Dom Pedro II.

Além do museu, o complexo do Caraça conta hoje com hotel, biblioteca, RPPN, fazenda com produção de frutas, hortaliças, leite, queijos, gado leiteiro, restaurante, lanchonete, loja de conveniência e produtos artesanais da região, vinícola, doceria, igreja, auditório para eventos, pinacoteca, além de toda a área verde com trilhas e cachoeiras. A área total do Parque do Caraça é 119.211.384 m2 (cento e dezenove milhões, duzentos e onze mil e trezentos e oitenta e quatro metros quadrados) ou 11.921,14 hectares.

5
Museu do Caraça guarda objetos do recolhidos no incêndio. Inclusive o fogareiro que provocou o desastre. 

Cinco padres, três irmãos e cerca de 90 funcionários trabalham no local, que é de propriedade da Província Brasileira da Congregação da Missão. Cerca de 70 mil visitantes passam por ano no Caraça.






--ru via tradutor do google
От руины до Музея Караса, в Минасе-Жерайсе. Бразилия.

Святилище было зарегистрировано Институтом национального историко-художественного наследия (Ифан) в 1955 году. Парк был внесен в список природного наследия Государственного института историко-художественного наследия Минаса-Жерайса (Iepha) в 1989 году.

1
Сегодня в Святилище собрано около 70 тысяч посетителей в год.

Это был рассвет 28 мая 1968 года, когда маленькая электрическая плита, забытая, воспламенила и зажегла огонь, который ознаменовал бы последний день традиционного колледжа Карасы в Катасте Альтас в Центральном регионе Минас-Жерайс.


2
Огонь, уничтоживший колледж Караса в МГ, исполняется 50 лет

Библиотека, лазарет, мастерская, общежития, вещи студентов, почти все было поглощено огнем. Никто не пострадал или не умер, но в то утро самой большой жертвой был колледж, который после пожара никогда не работал снова.

3
Сегодня здание было отреставрировано и располагает музеем, который среди предметов и документов коллекции хранит воспоминания о пожаре.

В то время Caraça был одним из самых традиционных колледжей Бразилии. Оттуда, между 1820 и 1968 годами, прошло около 11 тысяч студентов, несколько из них - политики, власти, губернаторы и даже два экс-президента. По словам нынешнего директора Caraça Father Lauro Palú, на момент пожара на площадке разместилось около 90 студентов в возрасте от 11 до 17 лет.


4
Деталь здания, которое было выпущено из Колледжа Карасы,

Отец Лауро учился в лицо в 50-х годах прошлого века. Он принял управление центром паломничества, культуры, туризма, образования и охраны окружающей среды в 2013 году.

Часть руин, из кирпича рухнула, здание, которое было камнем, было тем, кто сопротивлялся. Он был отреставрирован и в настоящее время находится в музее, в котором хранятся вещи, документы и много истории о святилище, в котором среди его величайших поклонников был император Дом Педро II.

В дополнение к музею, в комплексе Caraça теперь есть гостиница, библиотека, RPPN, фруктовая ферма, овощи, молоко, сыр, молочные продукты, ресторан, снэк-бар, магазин товаров для дома и местные продукты, винодельня, аудитория для мероприятий, пинакотека, в дополнение ко всей зеленой зоне с тропами и водопадами. Общая площадь парка Караса составляет 119 213 384 м2 (сто девятнадцать миллионов двести одиннадцать тысяч триста восемьдесят четыре квадратных метра) или 11 921,14 гектара.

5
Музей Караса держит предметы от огня. Даже печь, которая вызвала катастрофу.

На этом участке работают пять священников, трое братьев и около 90 человек, которые принадлежат бразильской провинции Конгрегации Миссии. Около 70 тысяч посетителей в год отправляются в Карасу.





--alemão via tradutor do google
Von der Ruine zum Caraça Museum in Minas Gerais. Brasilien.

Das Heiligtum wurde 1955 vom Institut für nationales historisches und künstlerisches Erbe (Iphan) registriert. Der Park wurde 1989 vom Staatlichen Institut für historisches und künstlerisches Erbe von Minas Gerais (Iepha) als Naturerbe eingetragen.

1
Sanctuary empfängt heute etwa 70.000 Besucher pro Jahr.

Es war am 28. Mai 1968, als ein kleiner Elektroherd, vergessen, entzündet und entzündet das Feuer, das den letzten Tag des traditionellen Caraça College in Catas Altas, in der Zentralregion von Minas Gerais markieren würde.


2
Das Feuer, das das Caraça College in MG zerstörte, wird 50 Jahre alt

Die Bibliothek, die Krankenstation, die Werkstatt, die Schlafsäle, das Eigentum der Studenten, fast alles wurde vom Feuer verzehrt. Niemand wurde verletzt oder starb, aber an diesem Morgen war das größte Opfer das College, das nach dem Feuer nie wieder funktionierte.

3
Heute wurde das Gebäude restauriert und beherbergt ein Museum, das unter den Stücken und Dokumenten der Sammlung Erinnerungen an das Feuer birgt.

Caraça war zu dieser Zeit eines der traditionsreichsten Colleges in Brasilien. Von dort kamen zwischen 1820 und 1968 rund 11 Tausend Studenten, darunter Politiker, Behörden, Gouverneure und sogar zwei ehemalige Präsidenten. Zum Zeitpunkt des Brandes waren laut dem derzeitigen Direktor von Caraça, Pater Lauro Palú, etwa 90 Schüler im Alter von 11 bis 17 Jahren auf dem Gelände.


4
Detail des Gebäudes, das vom College von Caraça gefeuert wurde,

Pater Lauro studierte in den 50er Jahren des letzten Jahrhunderts. Er übernahm 2013 die Leitung des Zentrums für Wallfahrt, Kultur, Tourismus, Bildung und Umweltschutz.

Ein Teil der Ruinen, die aus Ziegelsteinen bestanden, war das Gebäude aus Stein, das sich widersetzte. Es wurde restauriert und beherbergt heute das Museum, das Gegenstände, Dokumente und viel Geschichte über das Heiligtum enthält, das unter seinen größten Bewunderern den Kaiser Dom Pedro II. Hatte.

Neben dem Museum, der Caraça Komplex hat jetzt ein Hotel, Bibliothek, RPPN, Obstbauernhof, Gemüse, Milch, Käse, Molkerei, Restaurant, Snack-Bar, Convenience-Store und lokale Produkte, Weingut, Auditorium für Veranstaltungen, Pinacoteca, in Zusätzlich zu allen Grünflächen mit Wanderwegen und Wasserfällen. Die Gesamtfläche des Caraça Parks beträgt 119.211.384 m2 (einhundertneunzehn Millionen, zweihundert und elftausend und dreihundertvierundachtzig Quadratmeter) oder 11.921,14 Hektar.

5
Caraça Museum hält Objekte aus dem Feuer. Sogar der Ofen, der die Katastrophe verursachte.

Fünf Priester, drei Brüder und etwa 90 Angestellte arbeiten auf dem Gelände der brasilianischen Provinz der Missionskongregation. Etwa 70 Tausend Besucher pro Jahr gehen nach Caraça.




--chines simplificado via tradutor do google
从废墟到米拉斯吉拉斯州的卡拉卡博物馆。巴西。

该保护区于1955年由国家历史和艺术遗产研究所(Iphan)注册。该公园于1989年被国家米纳斯吉拉斯州历史和艺术遗产研究所(Iepha)列为自然遗产。

1
今天的庇护所每年接待约70,000名游客。

1968年5月28日黎明,当时在米纳斯吉拉斯中部地区的卡斯塔阿尔塔斯,一座被遗忘的小电炉点燃并点燃了标志卡拉卡传统学院最后一天的火灾。


2
摧毁了MG的Caraça大学的火灾发生了50起

图书馆,医务室,工作室,宿舍,学生的财物,几乎所有东西都被火烧掉了。没有人受伤或死亡,但当天上午最大的受害者是大学,火灾后再也没有工作过。

3
今天,这座建筑已经被修复,并且拥有一个博物馆,在收集的这些作品和文件中,它保存着火灾的记忆。

Caraça当时是巴西最传统的大学之一。从那里,1820年至1968年,通过了约1.1万名学生,其中一些政治家,当局,州长甚至两名前总统。根据CaraçaFather LauroPalú现任主管的说法,火灾发生时,该地点约有90名11至17岁的学生。


4
从Caraça学院发射的建筑物的细节,

劳罗神父在上个世纪50年代在脸上学习。他于2013年承担了朝圣,文化,旅游,教育和环境保护中心的管理。

部分废墟,砖倒塌,石头建筑是抵制的那个。它已经修复,现在安置了博物馆,其中包含有关圣所的文献和文献,以及其最崇拜者唐佩德罗二世皇帝的历史。

除了博物馆,Caraça综合体现在还有一家酒店,图书馆,RPPN,水果农场,蔬菜,牛奶,奶酪,奶制品,餐厅,小吃店,便利店和当地农产品,酿酒厂,活动观众席,pinacoteca,除了所有带小径和瀑布的绿地。卡拉卡公园的总面积为119,211,384平方米(一千一百一十九万二千一百一十三平方米)或11,921.14公顷。

Caraça博物馆收藏着火中的物品。即使是造成灾难的炉子。

五名司铎,三名兄弟和约90名雇员在该工作地点工作,该工作地点由巴西省特派团团体所有。每年约有7万游客前往卡拉卡。