Listen to the text.

terça-feira, 29 de maio de 2018

Fado Museum, Portugal. - Museu do Fado, Portugal.. - Музей Фадо, Португалія. - 法朵博物馆,葡萄牙。 - video: colaboração: Dalila D' Alte Rodrigues

Since its opening to the public in 1998, the spoils of hundreds of interpreters, authors, composers, musicians, instrument builders, scholars and researchers, professional and amateur artists have been converging on the Museum, in short, hundreds of personalities who have witnessed and built the history of Fado and did not hesitate to give us the testimonies of their affective and memorial heritage for the construction of a common project.



To all, the Fado Museum pays tribute to it, investigating, conserving and promoting the singularities of this performative art, which originated in Lisbon's historical districts and which, over a 200-year history, was able to absorb diverse cultural and technological influences, drawing a path of consecration in the most diverse areas, and which were perpetuated throughout most of the twentieth century, in the exact proportion of its popular celebration.




Integrating a unique collection in the world, of primordial importance in the study of our cultural and ethnographic heritage, the Museum has incorporated, from its implementation and through a decade of activity, different collections of periodicals, photographs, posters, musical instruments, phonograms, costumes and performance props, trophies, medals, professional documents, contracts, licenses, professional portfolios, among countless other testimonies that coexisted and / or created Fado, an essentially intangible and intangible heritage that we all recognize ephemeral, fleeting, unrepeatable and, in this sense, hardly materializing in another testimony than the individual memory of each one of us.




Witnessing this relationship of interdependence between the material museological pieces and the immateriality of the heritage they evoke and document, the Fado Museum has since its genesis integrated the functional valences inherent in the museology of the intangible heritage.

In this context, the Museum has developed a program of activities that has included the regular realization of temporary exhibitions, own editions, seminars and workshops, discographic and editorial presentations, along with the programming of scientific research activities, fostering partnerships with educational institutions superior, while openly dialoguing with the knowledge holders about this practice: interpreters, musicians, authors, composers or instrument builders.

In fact, this assumption of the immateriality of the objectomuseological - the intangible universe of the fado - has constituted a central presupposition of the Museum's designs, structured in the open dialogue with the protagonists of the universe of fado. In his art and his creative talent, this immaterial heritage of fado continues today, like yesterday, to be built and recreated, to our enchantment, in the circuits of an immense museum without walls, which opens from Lisbon to the World.


In the last quarter of 2006 EGEAC EM presented an application to the Operational Program of Culture for the purpose of realizing the Recovery and Valorization Project of the Fado Museum. Adding different intervention components, this application included the rehabilitation of roofs and facade coverings of the building, the elimination of architectural barriers - qualifying the accessibility for visitors with disabilities - the strengthening of safety conditions - through the installation of circuit systems closed - and the appreciation of the museum circuit through the expansion and renovation of the Museum's permanent exhibition. The Recovery and Valorization Project of the Fado Museum was completed in 2008.

In 2009, this extension and renovation of the exhibition circuit of the Fado Museum earned him several prizes and distinctions, namely the Essay and Dissemination Prize awarded by the Amália Rodrigues Foundation, the Honorable Mention - Best Portuguese Museum awarded by the Portuguese Association of Museology and the classification by Turismo de Portugal among the five finalists in the category of "Requalification of Public Project".






 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!




--idioma PT
Museu do Fado, Portugal.

Desde a sua abertura ao público em 1998, para o Museu têm convergido os espólios de centenas de intérpretes, autores, compositores, músicos, construtores de instrumentos, estudiosos e investigadores, artistas profissionais e amadores, em suma, de centenas de personalidades que testemunharam e construíram a história do Fado e que não hesitaram em ceder-nos os testemunhos do seu património afectivo e memorial para a construção de um projecto comum. 

A todos o Museu do Fado presta a sua homenagem, investigando, conservando e promovendo as singularidades desta arte performativa, oriunda nos bairros históricos de Lisboa e que ao longo de uma história aproximada de 200 anos, foi capaz de absorver influências culturais e tecnológicas diversas, desenhando um trajecto de consagração nas mais diversas áreas, e que se perpetuaram ao longo de quase todo o século XX, na exacta proporção da sua celebração popular.

Integrando um acervo único no mundo, de relevância primordial no estudo do nosso património cultural e etnográfico, o Museu incorporou, desde a sua implementação e ao longo de uma década de actividade, distintas colecções de periódicos, fotografias, cartazes, partituras, instrumentos musicais, fonogramas, trajes e adereços de actuação, troféus, medalhística, documentação profissional, contratos, licenças, carteiras profissionais, entre inúmeros outros testemunhos que coexistiram e/ou criaram o Fado, património essencialmente intangível e imaterial, que todos reconhecemos efémero, fugaz, incorpóreo, irrepetível e, neste sentido, dificilmente se materializando noutro testemunho que não o da memória individual de cada um de nós.

Testemunhando esta relação de interdependência entre as peças museológicas materiais e a imaterialidade do património que evocam e documentam, o Museu do Fado integrou, desde a sua génese, as valências funcionais inerentes à museologia do património intangível.

Neste contexto, o Museu tem desenvolvido um programa de actividades que tem incluído a realização regular de exposições temporárias, as edições próprias, seminários e workshops, apresentações discográficas e editoriais, a par da programação de actividades de investigação científica, fomentando parcerias com instituições do ensino superior, enquanto dialoga abertamente com os detentores do conhecimento sobre esta prática: intérpretes, músicos, autores, compositores ou construtores de instrumentos.

De facto, esta assunção da imaterialidade do objectomuseológico – o universo intangível do fado – tem constituído um pressuposto central dos desígnios do Museu, estruturado no diálogo aberto com os protagonistas do universo do fado. Na sua arte e no seu talento criativo este património imaterial do fado continua hoje, como ontem, a construir-se e a recriar-se, para nosso encantamento, nos circuitos de um imenso museu sem paredes, que se abre de Lisboa ao Mundo.

No último trimestre do ano de 2006 a EGEAC EM apresentou uma candidatura ao Programa Operacional da Cultura para efeitos de realização do Projecto de Recuperação e Valorização do Museu do Fado. Somando diferentes componentes de intervenção, esta candidatura contemplava a reabilitação de coberturas e revestimentos de fachadas do edificado, a eliminação de barreiras arquitectónicas - qualificando as acessibilidade para os visitantes com mobilidade condicionada - o reforço das condições de segurança - através da instalação de sistemas de circuito fechado de televisão - e a valorização do circuito museológico através da ampliação e renovação da exposição permanente do Museu. O Projecto de Recuperação e Valorização do Museu do Fado concretizou-se em 2008.

Esta ampliação e renovação do circuito expositivo do Museu do Fado valeu-lhe, no ano de 2009, a atribuição de vários prémios e distinções nomeadamente o Prémio Ensaio e Divulgação atribuído pela Fundação Amália Rodrigues, a Menção Honrosa - Melhor Museu Português atribuída pela Associação Portuguesa de Museologia e a classificação, pelo Turismo de Portugal, entre os cinco finalistas na categoria de “Requalificação de Projecto Público”.





--ucraniano via tradutor do google
Музей Фадо, Португалія.

З моменту свого відкриття для громадськості в 1998 р. В музеї сходилися здобич сотень перекладачів, авторів, композиторів, музикантів, інструментів, науковців та дослідників, професіоналів та художників-любителів. Коротше кажучи, сотні особистостей, які стали свідками та побудував історію Фадо і не соромлячись давати нам свідчення їх афективної та меморіальної спадщини для побудови спільного проекту.

У всьому цьому Музей Фадо віддає належне йому, досліджуючи, зберігаючи та пропагуючи особливості цього перформативного мистецтва, що виникло в історичних районах Лісабона і яке протягом 200-річної історії зуміло поглинути різноманітні культурно-технологічні впливи, малюючи шлях освячення в самих різноманітних областях, і які були увічнені протягом більшої частини двадцятого століття, в точній пропорції його популярного святкування.

Інтеграція унікальної колекції в світі, що має першочергове значення при вивченні нашої культурно-етнографічної спадщини, музей включила, починаючи з її реалізації та через десятиліття діяльності, різні збірники періодичних видань, фотографії, плакати, музичні інструменти, фонограми, костюми та реквізити, трофеї, медалі, професійні документи, контракти, ліцензії, професійні портфелі, серед безлічі інших свідчень, які співіснували та / або створили Фадо, істотно нематеріальну та нематеріальну спадщину, яку ми всі визнаємо ефемерною, швидкоплинною, неповторною і в цьому сенс, навряд чи матеріалізується в іншому свідченні, ніж індивідуальна пам'ять кожного з нас.

Вивчаючи ці зв'язки взаємозалежності між матеріалами мусульмани та нематеріальністю спадщини, яку вони викликають і документують, Музей Фадо з моменту свого генезису інтегрував функціональні цінності, притаманні музею нематеріальної спадщини.

У цьому контексті Музей розробив програму заходів, яка передбачала регулярне проведення тимчасових виставок, власних видань, семінарів та семінарів, дискографічних і редакторських презентацій, а також програмування науково-дослідницької діяльності, розвиток партнерських відносин з вищими навчальними закладами, відкрито спілкуючись з власниками знань про цю практику: перекладачі, музиканти, автори, композитори або інструменти-будівельники.

Фактично, це припущення про нематеріальність об'єкта, що єсоціологічним, - нематеріальна всесвіт фадо, - складала центральне припущення дизайну Музею, структурованого у відкритому діалозі з головними героями всесвіту Фадо. У своєму мистецтві та творчому таланті ця нематеріальна спадщина фадо продовжується сьогодні, як і вчора, для створення та відтворення, до нашого зачарування, у схемах величезного музею без стін, який відкривається з Лісабона до світу.

У останньому кварталі 2006 року EGEAC EM подала заяву до Операційної програми культури з метою реалізації проекту відновлення та орієнтації музею Фадо. Додаючи різні компоненти втручання, ця програма включала реабілітацію покрівель і фасадних покриттів будівлі, ліквідацію архітектурних бар'єрів - кваліфікацію доступності для відвідувачів з обмеженими можливостями, - зміцнення умов безпеки - шляхом встановлення замкнених схемних систем, - і оцінка музейної схеми шляхом розширення та реконструкції постійної виставки Музею. Проект відновлення та орієнтації музею Фадо було завершено у 2008 році.

У 2009 році це розширення та реконструкція виставкового комплексу Музею Фадо завоювали йому кілька призів та відзнак, а саме премію "Нариси та розповсюдження", присудженої Фондом Амалії Родрігес, почесним словом - кращим португальським музеєм, нагородженим Португальською асоціацією музеєзнавства та класифікація "Туризм-де-Португалія" серед п'яти фіналістів категорії "Реквізит громадського проекту".







--chines simplificado via tradutor do google
法朵博物馆,葡萄牙。

自1998年向公众开放以来,数百名口译员,作家,作曲家,音乐家,乐器制造者,学者和研究人员以及专业和业余艺术家的收益一直在博物馆中聚集,总之,数百名目睹和建立了法多的历史,并毫不犹豫地向我们提供他们的情感和追悼遗产的证词,以建设一个共同的项目。

总之,法多博物馆赞扬它,调查,保存和宣传这一源于里斯本历史街区的行为艺术的奇点,并且在200多年的历史中,它吸收了各种文化和技术影响,绘画在最广泛的地区奉献一条道路,并在二十世纪的大部分时间里延续下去,与其广受欢迎的庆祝活动完全相同。

博物馆整合了世界上独一无二的藏品,在研究我们的文化和民族遗产方面具有极其重要的意义,博物馆从其实施和十年的活动中整合了各种期刊,照片,海报,乐器,录音制品,服装和表演道具,奖杯,奖牌,专业文件,合同,许可证,专业组合,以及共存和/或创造Fado的无数其他证词,这是一种基本上无形和无形的遗产,我们都认识到短暂的,短暂的,不可重复的,感觉,很难在另一个证词中体现,而不是我们每个人的个人记忆。

目睹这些物质博物馆之间的相互依赖关系以及它们所唤起和记载的遗产的非物质性,法多博物馆的成因自此将非物质遗产博物馆学中固有的功能性价值综合起来。

在这方面,博物馆制定了一个活动计划,其中包括定期举办临时展览,自己的版本,研讨会和讲习班,编辑和编辑介绍,以及科学研究活动的规划,促进与优秀教育机构的伙伴关系,同时与知识持有者就这种做法进行公开对话:口译员,音乐家,作者,作曲家或乐器制作人。

事实上,这种假定物象学的非物质性 - 法多的无形宇宙 - 构成了博物馆设计的核心预设,其结构是与法多宇宙的主角进行公开对话。在他的艺术和他的创造才能中,法多的这种非物质遗产像昨天一样,在昨天继续建造和重新创造,在我们的魅力中,在从里斯本到世界的无巨大博物馆的回廊中。

在2006年的最后一个季度,EGEAC EM向“文化运营计划”提交了一份申请,目的是实现法多博物馆的恢复和评估项目。添加不同的干预部件后,该应用程序包括修复建筑物的屋顶和外墙覆盖物,消除建筑障碍 - 通过安装电路系统限制残疾旅客的可达性 - 加强安全条件 - 以及欣赏通过博物馆常设展览的扩建和翻新来实现博物馆巡回展。法多博物馆的恢复和评估项目于2008年完成。

2009年,对法多博物馆展览巡回展的扩建和翻新为他赢得了多项奖项和殊荣,分别是:AmáliaRodrigues基金会颁发的征文和传播奖,葡萄牙博物馆协会授予的荣誉奖 - 葡萄牙最佳博物馆奖,葡萄牙旅游局在“重新启动公共项目”五个决赛选手中进行分类。

Guangdong Museum of Art. Guangdong city in Guangzhou Province, Yuexiu District Baiyun. China. - Museu de Arte de Guangdong. Cidade de Guangdong na Província de Guangzhou, Yuexiu District Baiyun. China. - Guangdong Museum der Kunst. Guangdong-Stadt in der Guangzhou-Provinz, Yuexiu-Bezirk Baiyun. China. - Музей мистецтв Гуандун. Місто Гуандун у провінції Гуанчжоу, район Юексю в Байюні. Китай. - 广东美术馆。广东省广州市越秀区白云。中国。

Opened on November 28, 1997, Guangdong Museum of Art is a modern multi-functional museum of plastic art, which is non-profit cultural institution open to the public and serving the society and social development. 


1
Author Liao Bingxiong, Year 1945, 
Category Comics, Specification 64×83.5. 
Year of Collection 1997


From June 29, 2011, it has been free to visit. In the same year, it was named as a national key museum of art.Guangdong Museum of Art covers a total area of 22,000 square meters. The exhibition area consists of 12 exhibition halls with a total area of​8,000 square meters and 5,000 square meters of outdoor sculpture display area, where can stage large-scale exhibitions or different themes exhibition, respectively or simultaneously.

Guangdong Museum of Art has six functions, including collection, display and exhibition, education, communication, and service By and large, the functions can be divided into three purposes: (1) academic purpose, (2) education purpose, and (3) leisure purpose. 


2


Guangdong Museum of Art endeavors to create and reflect the characteristics of a public-welfare cultural institution: First, the academic purpose. It launches its work with an open international horizon and prudent attitude toward the art history and establishes its academic propositions with influence in the diversified academic context. Second, the education purpose. It permeates into the participation of audiences through visual art, exhibition method and interactive means so that the audience may be influenced by the artistic education. Third, the leisure purpose. It creates a pleasant and relaxed cultural and leisure venue through the beautiful environment and elegant artistic atmosphere, as well as the services provided.

Guangdong Museum of Art takes "Chinese modern and contemporary coastal art, overseas Chinese art and Chinese contemporary art" as the direction of academic research and collection, strengthens international exchange by centering around the the idea of "taking root in local soil, concerning domestic art, and strengthening international exchange", emphasize the "coastal nature" and "contemporary nature". 

Guangdong Museum of Art presents the historic and current domestic and international cultural spirit to the vast of audiences in the form of art, by adhering to the conscious and independent academic consciousness, with an open and diversified academic attitude. It focuses on not only the research on and demonstration of modern fine art, but also the concern with modern art. In the forms and types of art, it pays attention to the development and transformation of traditional forms such as ink painting, oil painting, printmaking and sculpture in the modern context, while concerning itself with new forms such as installations and video, so that collections, to a certain extent, reflect the development status quo and overall characteristics of the contemporary art.

3

Guangdong Museum of Art has collected 36,000 pieces (sets) of works and is committed to examining arts in the historic or social context to activate collections resources on multiple aspects. In recent years, Guangdong Museum of Art has planned collections exhibition and art exhibitions in various forms, including "Custom, Elegance and Odes: The 15th Anniversary Collections Exhibition of Guangdong Museum of Art" in 2013, the "1894: A 100-Year Dream" in 2014, the "Lai Shaqi's Works Exhibition on His 100th Anniversary" and the "A Century Dialog: Academic Discussion between Lingnan Painting School and Guangdong Chinese Painting Institute" in 2015 and "I Love Sunshine and Flowers: Zheng Shuang's Works Exhibition" and "From Chishe to Guangzhou Municipal School of Art" in 2016. All of these exhibitions reflect the concern of Guangdong Museum of Art with Chinese art and Guangdong art in the 20th century.

While promoting the local fine arts and traditional culture, Guangdong Museum of Art created some cultural brands with international influence, including "Guangzhou Three-Year Exhibition" and "Guangzhou International Biennial Photography Exhibition", and continuously innovates and enriches its exhibition modes and academic propositions, so as to promote the development of Chinese modern art with greater openness. At the same time, Guangdong Museum of Art strengthens international cultural exchange with an international horizon, launches a series of large-scale international forums, including "The Multiple Thinking in the Modern Context -- Curators Forum 2016 of Guangdong Museum of Art" in 2016. It maximizes resources sharing through communications and dialogs and jointly promote the development of Chinese art and building of the museum by constructing curating mechanism that is commensurate with the times.


4

Early April, Author Huang, Shaoqiang Year 1936, Category Chinese painting, 
Specification 137×293, Year of Collection 1997

Guangdong Museum of Art strives to create a relaxed and comfortable environment: The museum has a lounge area, a reading area, and the "Humanities Library of Guangdong Museum of Art". Relying on the featured collections and resources, it can make exhibitions in different art forms to provide accessibility of more information for visitors and improve the art quality of the public. It also organizes lectures, tour guides, workshops, "visiting exhibitions together with artists", "art galleries", wall art museums and a series of public education activities to help viewers feel works, know exhibitions, and experience art.

In promoting art to the public, Guangdong Museum of Art made multiple explorations in the display space of art, tried to go out of the museum of art and return art to the public, and enabled the public to participate in art activities, with the perfect combination of arts and urban public space, so as to realize the transformation of art exhibition from a single space to multiple open space. 






 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!




--br via tradutor do google
Museu de Arte de Guangdong. Cidade de Guangdong na Província de Guangzhou, Yuexiu District Baiyun. China.

Inaugurado em 28 de novembro de 1997, o Museu de Arte de Guangdong é um moderno museu multifuncional de arte plástica, que é uma instituição cultural sem fins lucrativos aberta ao público e que serve à sociedade e ao desenvolvimento social.

1
Autor Liao Bingxiong, Ano de 1945, Categoria Quadrinhos, Especificação 64 × 83.5. Ano de Coleta 1997

De 29 de junho de 2011, foi livre para visitar. No mesmo ano, foi nomeado como um importante museu de arte nacional. O Museu de Arte de Guangdong abrange uma área total de 22.000 metros quadrados. A área de exposição é composta por 12 salas de exposição com uma área total de 8.000 metros quadrados e 5.000 metros quadrados de área de exibição de esculturas ao ar livre, onde pode organizar exposições em grande escala ou diferentes temas de exposição, respectivamente ou simultaneamente.

O Museu de Arte de Guangdong tem seis funções, incluindo coleta, exibição e exibição, educação, comunicação e serviço. Em geral, as funções podem ser divididas em três propósitos: (1) propósito acadêmico, (2) propósito de educação e (3) finalidade de lazer.

2

O Museu de Arte de Guangdong procura criar e refletir as características de uma instituição cultural de bem público: Primeiro, o objetivo acadêmico. Lança seu trabalho com horizonte internacional aberto e atitude prudente em relação à história da arte e estabelece suas proposições acadêmicas com influência no diversificado contexto acadêmico. Em segundo lugar, o propósito da educação. Ela permeia a participação do público através da arte visual, método de exibição e meios interativos para que o público seja influenciado pela educação artística. Em terceiro lugar, o propósito de lazer. Ele cria um ambiente cultural e de lazer agradável e descontraído através do ambiente bonito e elegante atmosfera artística, bem como os serviços prestados.

O Museu de Arte de Guangdong leva "arte costeira moderna e contemporânea chinesa, arte chinesa no exterior e arte contemporânea chinesa" como a direção da pesquisa acadêmica e da coleção, fortalecendo o intercâmbio internacional centrando-se na ideia de "criar raízes no solo local e fortalecendo o intercâmbio internacional ", enfatizam a" natureza costeira "e a" natureza contemporânea ".

O Museu de Arte de Guangdong apresenta o histórico e atual espírito cultural nacional e internacional ao vasto público na forma de arte, aderindo à consciência acadêmica consciente e independente, com uma atitude acadêmica aberta e diversificada. Concentra-se não apenas na pesquisa e demonstração de arte moderna, mas também na preocupação com a arte moderna. Nas formas e tipos de arte, atenta-se ao desenvolvimento e transformação de formas tradicionais como pintura a tinta, pintura a óleo, gravura e escultura no contexto moderno, enquanto se preocupa com novas formas, como instalações e vídeos, para que coleções , em certa medida, refletem o status quo de desenvolvimento e as características gerais da arte contemporânea.

 3

O Museu de Arte de Guangdong reuniu 36.000 peças (conjuntos) de obras e está empenhado em examinar as artes no contexto histórico ou social para ativar recursos de coleções em múltiplos aspectos. Nos últimos anos, o Museu de Arte de Guangdong organizou exposições de colecções e exposições de arte em várias formas, incluindo "Custom, Elegance e Odes: Exposição de Colecções do 15º Aniversário do Museu de Arte de Guangdong" em 2013, "1894: Um Sonho de 100 Anos". "em 2014, a" Exposição de Obras de Lai Shaqi em seu centésimo aniversário "e o" Diálogo A Century: Discussão Acadêmica entre Lingnan Painting School e Instituto de Pintura Chinesa de Guangdong "em 2015 e" I Love Sunshine and Flowers: Exposição de Obras de Zheng Shuang " "De Chishe à Escola Municipal de Arte de Guangzhou" em 2016. Todas estas exposições refletem a preocupação do Museu de Arte de Guangdong com a arte chinesa e a arte de Guangdong no século XX.

Promovendo as belas artes locais e a cultura tradicional, o Museu de Arte de Guangdong criou algumas marcas culturais com influência internacional, incluindo a "Exposição de Três Anos de Guangzhou" e a "Exposição Internacional de Fotografia da Bienal de Guangzhou" e inova continuamente e enriquece seus modos de exposição e proposições acadêmicas , de modo a promover o desenvolvimento da arte moderna chinesa com maior abertura. Ao mesmo tempo, o Museu de Arte de Guangdong fortalece o intercâmbio cultural internacional com um horizonte internacional, lança uma série de fóruns internacionais de larga escala, incluindo "O Pensamento Múltiplo no Contexto Moderno - 2016 do Museu de Arte de Guangdong" em 2016 Ele maximiza a partilha de recursos através de comunicações e diálogos e, em conjunto, promove o desenvolvimento da arte chinesa e a construção do museu através da construção de um mecanismo de curadoria compatível com os tempos.

4
Início de abril, Autor Huang, Shaoqiang Ano de 1936, Categoria pintura chinesa,
Especificação 137 × 293, ano de coleta 1997

O Museu de Arte de Guangdong esforça-se por criar um ambiente descontraído e confortável: o museu possui uma área de salão, uma área de leitura e a "Biblioteca de Humanidades do Museu de Arte de Guangdong". Baseando-se nas coleções e recursos em destaque, pode fazer exposições em diferentes formas de arte para fornecer acessibilidade de mais informações para os visitantes e melhorar a qualidade da arte do público. Também organiza palestras, guias turísticos, workshops, "exposições de visita junto com artistas", "galerias de arte", museus de arte de parede e uma série de atividades de educação pública para ajudar os espectadores a sentirem trabalhos, conhecer exposições e experimentar arte.

Ao promover a arte ao público, o Museu de Arte de Guangdong fez múltiplas explorações no espaço de exibição da arte, tentou sair do museu de arte e devolver a arte ao público, e permitiu que o público participasse de atividades artísticas, com o perfeito combinação de artes e espaço público urbano, de modo a realizar a transformação da exposição de arte de um espaço único para o espaço aberto múltiplo.








--alemão via tradutor do google
Guangdong Museum der Kunst. Guangdong-Stadt in der Guangzhou-Provinz, Yuexiu-Bezirk Baiyun. China.

Das Guangdong Museum of Art wurde am 28. November 1997 eröffnet und ist ein modernes multifunktionales Museum für plastische Kunst, eine gemeinnützige Kultureinrichtung, die für die Öffentlichkeit zugänglich ist und der Gesellschaft und der sozialen Entwicklung dient.

1
Autor Liao Bingxiong, Jahr 1945, Kategorie Comics, Spezifikation 64 × 83,5. Jahr der Sammlung 1997

Ab dem 29. Juni 2011 war es kostenlos zu besuchen. Im selben Jahr wurde es als nationales Schlüsselmuseum für Kunst genannt. Das Kunstmuseum Guangdong umfasst eine Gesamtfläche von 22.000 Quadratmetern. Der Ausstellungsbereich besteht aus 12 Ausstellungshallen mit einer Gesamtfläche von 8.000 Quadratmetern und einer Ausstellungsfläche von 5.000 Quadratmetern. Hier können große Ausstellungen oder verschiedene Themenausstellungen gezeigt werden.

Guangdong Museum of Art hat sechs Funktionen, einschließlich Sammlung, Ausstellung und Ausstellung, Bildung, Kommunikation und Service Im Großen und Ganzen können die Funktionen in drei Zwecke unterteilt werden: (1) akademischen Zweck, (2) Bildungszweck und (3) Freizeitzweck.

2


Guangdong Museum of Art ist bestrebt, die Merkmale einer gemeinnützigen Kultureinrichtung zu schaffen und zu reflektieren: Erstens, den akademischen Zweck. Sie eröffnet ihre Arbeit mit einem offenen internationalen Horizont und einer vorsichtigen Haltung gegenüber der Kunstgeschichte und etabliert ihre akademischen Angebote mit Einfluss im diversifizierten akademischen Kontext. Zweitens, der Bildungszweck. Es dringt in die Beteiligung des Publikums durch bildende Kunst, Ausstellungsmethode und interaktive Mittel ein, so dass das Publikum von der künstlerischen Ausbildung beeinflusst werden kann. Drittens, der Freizeitzweck. Es schafft eine angenehme und entspannte Kultur- und Freizeitstätte durch die schöne Umgebung und die elegante künstlerische Atmosphäre sowie die angebotenen Dienstleistungen.

Guangdong Museum of Art nimmt "chinesische moderne und zeitgenössische Küstenkunst, chinesische Kunst aus Übersee und chinesische zeitgenössische Kunst" als die Richtung der akademischen Forschung und Sammlung, stärkt den internationalen Austausch, indem es sich auf die Idee gründet, in lokalem Boden Wurzeln zu schlagen, was heimische Kunst betrifft und stärken den internationalen Austausch ", betonen die" Küsten-Natur "und" zeitgenössische Natur ".

Das Guangdong Museum of Art präsentiert dem breiten Publikum den historischen und aktuellen nationalen und internationalen kulturellen Geist in Form von Kunst, indem er sich an das bewusste und unabhängige akademische Bewusstsein mit einer offenen und abwechslungsreichen akademischen Einstellung hält. Es konzentriert sich nicht nur auf die Erforschung und Demonstration der modernen bildenden Kunst, sondern auch auf die Auseinandersetzung mit der modernen Kunst. In den Formen und Arten der Kunst, es berücksichtigt die Entwicklung und Transformation von traditionellen Formen wie Tuschemalerei, Ölgemälde, Druckgrafik und Skulptur im modernen Kontext, während sich mit neuen Formen wie Installationen und Video, so dass Sammlungen spiegeln in gewisser Weise den Entwicklungsstand und die Gesamtmerkmale der zeitgenössischen Kunst wider.

 3


Das Guangdong Museum of Art hat 36.000 Stücke (Sets) von Werken gesammelt und widmet sich der Untersuchung von Kunst im historischen oder sozialen Kontext, um Sammlungsressourcen zu verschiedenen Aspekten zu aktivieren. In den letzten Jahren, Guangdong Museum of Art hat geplant, Sammlungen Ausstellung und Kunstausstellungen in verschiedenen Formen, darunter "Custom, Eleganz und Oden: Die 15. Jahrestag Sammlungen Ausstellung von Guangdong Museum of Art" im Jahr 2013, die "1894: A 100-Year Dream "Im Jahr 2014, die" Lai Shaqi's Works Ausstellung zu seinem 100. Jahrestag "und die" A Century Dialog: Akademische Diskussion zwischen Lingnan Painting School und Guangdong Chinese Painting Institute "im Jahr 2015 und" Ich liebe Sonnenschein und Blumen: Zheng Shuang Werk Ausstellung "und "Von Chishe bis Guangzhou Municipal School of Art" im Jahr 2016. Alle diese Ausstellungen spiegeln die Sorge des Guangdong Museum of Art mit chinesischer Kunst und Guangdong Kunst im 20. Jahrhundert wider.

Das Guangdong Museum of Art förderte lokale Kunst und traditionelle Kultur und schuf einige kulturelle Marken mit internationalem Einfluss, darunter "Guangzhou Drei-Jahres-Ausstellung" und "Guangzhou Internationale Biennale Fotografie-Ausstellung", und modernisiert und bereichert kontinuierlich seine Ausstellungsmodi und akademischen Angebote , um die Entwicklung der modernen chinesischen Kunst mit größerer Offenheit zu fördern. Zur gleichen Zeit, Guangdong Museum of Art stärkt den internationalen kulturellen Austausch mit einem internationalen Horizont, startet eine Reihe von großen internationalen Foren, darunter "Das multiple Denken im modernen Kontext - Kuratoren Forum 2016 von Guangdong Museum of Art" im Jahr 2016 Es maximiert die gemeinsame Nutzung von Ressourcen durch Kommunikation und Dialoge und fördert gemeinsam die Entwicklung der chinesischen Kunst und den Aufbau des Museums, indem es zeitgemäße kuratorische Mechanismen schafft.

4
Anfang April, Autor Huang, Shaoqiang Jahr 1936, Kategorie Chinesische Malerei,
Spezifikation 137 × 293, Jahr der Sammlung 1997

Das Guangdong Museum of Art ist bestrebt, eine entspannte und komfortable Umgebung zu schaffen: Das Museum verfügt über einen Loungebereich, einen Lesebereich und die "Humanities Library of Guangdong Museum of Art". Mit Hilfe der vorgestellten Sammlungen und Ressourcen kann es Ausstellungen in verschiedenen Kunstformen anbieten, um den Besuchern mehr Informationen zur Verfügung zu stellen und die Kunstqualität des Publikums zu verbessern. Es organisiert auch Vorträge, Führungen, Workshops, "Ausstellungen zusammen mit Künstlern besuchen", "Kunstgalerien", Wall Art Museen und eine Reihe von öffentlichen Bildungsaktivitäten, um den Zuschauern das Gefühl zu geben, Arbeiten zu sehen, Ausstellungen zu erleben und Kunst zu erleben.

Bei der Förderung von Kunst für die Öffentlichkeit, Guangdong Museum of Art machte mehrere Erkundungen in der Ausstellungsfläche der Kunst, versuchte, aus dem Museum der Kunst zu gehen und Kunst an die Öffentlichkeit zurückzugeben, und ermöglichte die Öffentlichkeit an Kunstaktivitäten teilzunehmen, mit dem perfekten Kombination von Kunst und städtischen öffentlichen Raum, um die Transformation der Kunstausstellung von einem einzigen Raum zu mehreren offenen Raum zu realisieren.







--rucraniano via tradutor do google
Музей мистецтв Гуандун. Місто Гуандун у провінції Гуанчжоу, район Юексю в Байюні. Китай.

Музей мистецтв Гуандун, відкритий 28 листопада 1997 року, є сучасним багатофункціональним музеєм пластичного мистецтва, який є некомерційною культурною установою, відкритою для громадськості та служить суспільству та суспільному розвитку.

1
Автор Ляо Бінгсіонг, 1945 рік, Категорія коміксів, Специфікація 64 × 83,5. Рік колекції 1997

З 29 червня 2011 року він був вільний відвідати. У тому ж році його назвали національним ключовим музеєм мистецтва. Музей мистецтва Гуандун охоплює загальну площу 22000 квадратних метрів. Виставковий комплекс складається з 12 виставкових залів загальною площею 8000 квадратних метрів та площею 5000 квадратних метрів площі, де розміщується зовнішній вигляд скульптури, де можна проводити масштабні виставки або виставку різних тем відповідно або одночасно.

Музей мистецтв Гуандун має шість функцій, включаючи колекцію, виставку та виставку, освіту, спілкування та обслуговування. Загалом, функції можна розділити на три цілі: (1) академічне призначення, (2) ціль освіти та (3) метою дозвілля.

2


Музей мистецтв Гуандун прагне створити і відобразити характеристики культурно-освітнього закладу державного благополуччя: по-перше, академічні цілі. Він запускає свою роботу з відкритим міжнародним горизонтом та обережним ставленням до історії мистецтва та встановлює свої академічні пропозиції з впливом у диверсифікованому академічному контексті. По-друге, ціль освіти. Вона охоплює участь аудиторії через візуальне мистецтво, метод виставки та інтерактивні засоби, з тим щоб на аудиторію могли впливати художня освіта. По-третє, це дозвілля. Це створює приємне та розслаблене культурно-розважальне місце за рахунок красивої обстановки та елегантної художньої атмосфери, а також наданих послуг.

Музей мистецтв Гуандун приймає "китайське сучасне і сучасне прибережне мистецтво, китайське мистецтво за кордоном і сучасне китайське мистецтво", як напрям наукових досліджень та збору інформації, зміцнює міжнародний обмін, зосереджуючись на ідеї "коріння в місцевій грунті щодо вітчизняного мистецтва" , і зміцнення міжнародного обміну ", підкреслюють" прибережну природу "та" сучасну природу ".

Музей мистецтв Гуандун представляє історичний і поточний національний і міжнародний культурний дух широкій аудиторії у формі мистецтва, дотримуючись свідомого та незалежного академічного свідомості, з відкритим та різнобічним академічним ставленням. Вона зосереджена не тільки на дослідженні та демонстрації сучасного образотворчого мистецтва, а й на концерні сучасного мистецтва. У формах та витворах мистецтва він звертає увагу на розвиток та трансформацію традиційних форм, таких як фарбування фарб, масляного живопису, графіки та скульптури в сучасному контексті, а також щодо нових форм, таких як установка та відео, так що колекції , певною мірою, відображають статус-кво розвитку та загальні характеристики сучасного мистецтва.

 3


Музей мистецтв Гуандун зібрав 36 000 творів (комплектів) і прагне вивчити мистецтво в історичному чи соціальному контексті, щоб активізувати колекційні ресурси з різних аспектів. В останні роки Музей мистецтв Гуандун запланував колекції виставок та художніх виставок у різноманітних формах, у тому числі "Custom, Elegance and Odes: виставка 15-ти річчя колекцій Музею мистецтва Гуандун" в 2013 році "1894: 100-річна мрія" "у 2014 році" Виставка "Робота Лай Шакі з його 100-річчям" та "Діалог століття: академічна дискусія між школою живопису Линьнянь та інститутом китайської живопису Гуандуну" у 2015 році та "Я люблю сонце і квітки: виставка робіт Чже Шуанг" та У 2016 році "Від Чише до муніципальної школи мистецтв Гуанчжоу". Всі ці виставки відображають занепокоєння Музею мистецтва Гуандун з китайським мистецтвом та мистецтвом Гуандун у ХХ столітті.

Просуючи місцеве образотворче мистецтво та традиційну культуру, Художній музей Гуандуну створив кілька культурних брендів з міжнародним впливом, включаючи "Трирічну виставку в Гуанчжоу" та "Міжнародну виставку дворічної газети в Гуанчжоу" та постійно вдосконалює та збагачує виставкові режими та академічні пропозиції. , щоб сприяти розвитку китайського сучасного мистецтва з більшою відкритістю. У той же час Музей мистецтв Гуандун зміцнює міжнародний культурний обмін з міжнародним горизонтом та запускає серію масштабних міжнародних форумів, в тому числі "Різноманітне мислення в сучасному контексті - Кураторський Форум 2016 Музею мистецтва Гуандуна" у 2016 році. Це максимізує розподіл ресурсів за допомогою комунікацій та діалогів та спільного сприяння розвитку китайського мистецтва та побудови музею шляхом побудови кураторного механізму, відповідного часом.

4
Ранній квітень Автор Хуан, Шаоцян 1936 року, Категорія китайського живопису,
Специфікація 137 × 293, Рік колекції 1997

Художній музей Гуандун прагне створити спокійне та затишне середовище: в музеї є лаунж-зона, читальний зал та "Гуманітарна бібліотека Художнього музею Гуандун". Опираючись на видатні колекції та ресурси, він може проводити виставки в різних формах мистецтва, щоб забезпечити доступність додаткової інформації для відвідувачів та підвищення якості мистецтва громадськості. Вона також організовує лекції, екскурсоводи, майстерні, "відвідування виставок разом з художниками", "художня галерея", музеї стінного мистецтва та серія просвітницьких заходів, які допоможуть глядачам відчувати роботи, знати виставки та досвід мистецтва.

Просунувши мистецтво для громадськості, Художній музей Гуандун здійснив багато досліджень у художньому просторі, намагався вийти з музею мистецтва та повернути мистецтво громадськості, а також дозволив громадськості брати участь у мистецьких заходах, з ідеальним поєднання мистецтва та міського громадського простору, з тим щоб реалізувати перетворення художньої вистави з єдиного простору на безліч відкритих простору.




--chines simplificado via tradutor do google
广东美术馆。广东省广州市越秀区白云。中国。

广东美术馆于一九九七年十一月二十八日开幕,是一个现代化的多功能塑胶艺术博物馆,是一个向公众开放,为社会和社会发展服务的非营利文化机构。

1
作者廖冰雄,1945年,类别漫画,规格64×83.5。 1997年收藏年

从2011年6月29日起,它可以免费参观。同年被评为全国重点美术馆。广东美术馆总面积22000平方米。展区由12个展厅组成,总面积8000平方米,户外雕塑展示面积5000平方米,可分别或同时举办大型展览或不同主题展览。

广东美术馆具有收藏,展示,展览,教育,交流,服务六大功能,总的来说功能可以分为三个目的:(1)学术目的;(2)教育目的;(3)休闲目的。

2


广东美术馆致力于创造和体现公益性文化事业的特点:一是学术宗旨。它以对国际艺术史开放的国际视野和审慎的态度展开其工作,并确立了其在多元化学术背景下的影响力的学术命题。其次,教育目的。它通过视觉艺术,展览方式和互动手段渗透到观众的参与中,使观众受到艺术教育的影响。第三,休闲目的。它通过优美的环境和优雅的艺术氛围,以及提供的服务,创造出一个愉快而轻松的文化和休闲场所。

广东美术馆以“中国现当代海岸艺术,海外华人艺术和中国当代艺术”为学术研究和收藏的方向,围绕“扎根本土,关注国内艺术”的思想,加强国际交流。 ,加强国际交流“,强调”沿海自然“和”当代性“。

广东美术馆秉承自觉独立的学术意识,以开放,多元的学术态度,以艺术的形式向广大观众展现了具有历史意义的现代国内外文化精神。它不仅关注现代美术的研究和展示,而且关注现代艺术。在艺术的形式和类型上,注重现代语境中水墨,油画,版画,雕塑等传统形式的发展和转型,同时关注装置和录像等新形式, ,在一定程度上反映了当代艺术的发展现状和整体特征。

 3

广东美术馆收集了36,000件(套)作品,致力于在历史或社会背景下审视艺术,从多个方面激活收藏资源。近年来,广东美术馆计划2013年以“定制,优雅,颂歌:广东美术馆十五周年收藏展”等多种形式举办收藏展和艺术展,“1894:百年梦想“2014年”赖沙琪百年纪念作品展“和2015年”岭南画院与广东国画院学术讨论会“和”我爱阳光与鲜花:郑爽作品展“的”百年对话: “2016年从奇舍到广州市立艺术学院”。所有这些展览都反映了20世纪广东美术馆对中国艺术和广东艺术的关注。

广东美术馆在推广当地美术和传统文化的同时,创造了一批具有国际影响力的文化品牌,包括“广州三年展”和“广州国际双年展摄影展”,不断创新和丰富其展览模式和学术命题以更加开放的态度促进中国现代艺术的发展。同时,广东美术馆加强与国际视野的国际文化交流,2016年举办了“现代多元思维 - 广东美术馆2016策展人论坛”等一系列大型国际论坛通过沟通和对话,最大限度地实现资源共享,通过构建与时俱进的策划机制,共同推动中国艺术的发展和博物馆的建设。

4
4月初,作者黄少强1936年,中国画类,
规格137×293,1997年收藏年份

广东美术馆致力营造轻松舒适的环境:博物馆设有休息区,阅览区和“广东美术馆人文图书馆”。依托特色馆藏和资源,以不同的艺术形式进行展览,为参观者提供更多的信息,提高公众的艺术品质。它还组织讲座,导游,工作坊,“与艺术家一起参观展览”,“美术馆”,墙壁艺术博物馆和一系列公共教育活动,以帮助观众感受作品,了解展览和体验艺术。

在向公众推广艺术时,广东美术馆在艺术展示空间上进行了多次探索,试图走出艺术博物馆,让艺术回归公众,让公众参与到艺术活动当中艺术与城市公共空间的结合,实现艺术展从单一空间向多个开放空间的转变。



The Chamamé rhythm is Intangible Cultural Heritage of the State of Mato Grosso do Sul, Brazil, in the "Book of Registration of Forms and Expression". - O ritmo Chamamé é Patrimônio Cultural Imaterial do Estado do Mato Grosso do Sul, Brasil, no "Livro de Registro das Formas e Expressão". - Der Chamamé-Rhythmus ist immaterielles Kulturerbe des Staates Mato Grosso do Sul, Brasilien, im "Buch der Registrierung von Formen und Ausdruck". - Храм Шамама - нематериальное культурное наследие штата Мату-Гросу-ду-Сул, Бразилия, в «Книге регистрации форм и выражений». - Chamamé节奏是巴西Mato Grosso do Sul州的“形式和表达注册簿”中的非物质文化遗产。

Chamamé is a traditional musical style of the Province of Corrientes, Argentina, also appreciated in Paraguay and in several places of Brazil, in the states of Mato Grosso do Sul, Rio Grande do Sul, Santa Catarina and in other countries.

In its origin are integrated cultural roots of the Guarani indigenous peoples, the Argentine Creoles and even European immigrants. In Argentina, chamamé is danced in ternary rhythm, that is, the walled chamamé.

1
Image of the documentary "Ao Som do Chamamé", 
which rescues the history of the genre. 
(Photo: Divulgação / Novelo Filmes)


In etymological research, the word chamamé does not exist. The closest that etymologists have come to conclude is that chamamé comes from Guarani and means improvisation.

The origin of the word Chamamé is not very certain, some historians try to attribute to the word the improvised meaning, but it is only an attempt to search for an origin in the indigenous languages, which can not be proven.

It is considered one of the rhythms resulting from the amalgamation between the Guarani and European cultures, alongside the Paraguayan and Guaraní polka, keeping many similarities with the first.

The origin of the musical style is quite controversial. Mario del Trancito Cocomarola, one of the first chamamezeiros, said that the musical style he played was not called chamamé, but polca correntina. Many historians argue that, in fact, the origin of chamamé is Paraguayan, constituting a new rhythm originating from the mixtures between guarânia and Paraguayan polka, including the bandoneon in the style.

Several personalities argue that the name chamamé was attributed to the then new musical style in an attempt to identify it with an Argentine national feeling, being that, in fact, the same one was closely linked to the Paraguayan polka and derived from an Argentine version of the border rhythms . True or false, the progress of chamamé is practically identical to Paraguayan polka and other border styles, such as the South-Matogrossense rasqueado, which was strongly influenced by the Paraguayan polka, so that many rasqueados, Paraguayan polars and Guarani are touched in the style the Chamamé musical, being easily adaptable.

Traditionally, the instruments used by the chameleon sets are two guitars and a bandoneón, in the place of the latter, an accordion, also called accordion, eight bass accordion or button accordion.

Chamamé is very popular in Mato Grosso do Sul, being considered one of the musical styles symbolic of the state's culture, alongside the Paraguayan polka, Guarani and the South-Matogrossense rasqueado.

Among the many versions for its popularization in the state, which was very large after the 50's, prevails that the llamamé was brought by the Corrientes and Paraguayan immigrants who came to the state to work on the plantations during the cycle of mate and also in the local cattle ranch, thus bringing their discs and LPs of chamamé.

One of the first local musicians to highlight and popularize chamamé in the region was Zé Corrêa (1945-1974). Born in the countryside of Maracajú, the musician was taken to the city of São Paulo, Brazil, to record an LP, after being discovered as an accomplished accordionist while accompanying the duo Delio and Delinha in their performances of rasqueado south-matogrossense. Nicknamed the King of Chamamé by the population of his state, he was killed early at age 29, but he laid the roots of what would become a typical rhythm of Mato Grosso do Sul.

2
Zé Correa - His baptismal name is Valfridez Corrêa Brás. 
He was born on October 28, 1945 at the Torquato Farm in Nioaque, 
Mato Grosso do Sul, Brazil. 
He had a meteoric career that was prematurely 
cut short at age 29 when he was assassinated on April 9, 1974.

He is considered the forerunner of musicians such as Dino Rocha, Marlon Maciel, Maciel Corrêa, Aurélio Miranda, Zezinho Nantes, Humberto Yule, Maurício Brito, Elone do Bandoneon, Dom Ramon, Tostão Mineiro, Marcelo Loureiro and young generation young musicians such as David Júniors and Rech Filho.

3
New Bandoneon
Nowadays new bandones are produced to order in 
Germany, Belgium, Italy and Argentina. 
In Germany the production is made by the luthiers 
Klaus Gutjahr, Uwe Hartenhauer, Robert Walschläger 
and by Bandoneon & ConcertinaFabrik.

4
The pair Beth and Betinha have divulged 
chamamé since the 60s. 
(Photo: Arquivo / João Garrigó)

Although Zé Corrêa is highly praised in style, Amambai and Amambay are credited with the introduction of chamamé in the state, being considered the first pair to play chamamé in the region. Also, Elinho do Bandoneon is credited with resurrecting chamamé, which once lost space for other styles since the 80's, as well as constantly encouraging an improvement in the execution of the songs by the South American musicians, always propagates a return to the currentine origins.

The popularity of the style in Mato Grosso do Sul is evidenced by State Law 3,837, which instituted Chamamé Day in Mato Grosso do Sul [4], as well as by state law no. 4.113 / 201, which instituted Rio Brilhante to capital of Chamamé in the state.

Among the musicians that stood out in this musical genre, we can mention: Isaco Abitbol, ​​Ernesto Montiel, Tránsito Cocomarola, Osvaldo Sosa Cordero, Damasio Esquivel, Tilo Escobar, Roque González, Abelardo Dimotta, Avelino Flores, Francisco Casís, Antônio Giannantoni, Miguel Repiso, Bias Martinez Riera and Nini Flores.





 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!





--br
O ritmo Chamamé é Patrimônio Cultural Imaterial do Estado do Mato Grosso do Sul, Brasil, no  "Livro de Registro das Formas e Expressão".

Chamamé é um estilo musical tradicional da província de Corrientes, Argentina, apreciado também no Paraguai e em vários locais do Brasil, nos estados do Mato Grosso do Sul, Rio Grande do Sul, Santa Catarina e em outros países. 

Em sua origem se integram raízes culturais dos povos indígenas guaranis, dos criollos argentinos e até de imigrantes europeus. Na Argentina, o chamamé é dançado em compasso ternário, ou seja o chamamé valsado. 

1
Imagem do documentário "Ao Som do Chamamé", que resgata a história do gênero. (Foto: Divulgação/Novelo Filmes)

Em pesquisas etimológicas, não existe a palavra chamamé. O mais próximo que etimólogos chegaram a concluir é que chamamé vem do guarani e quer dizer improvisação.

A origem da palavra chamamé não é muito certa, alguns historiadores procuram atribuir à palavra o significado improvisar, porém, trata-se somente de uma tentativa de buscar uma origem nas línguas indígenas, a qual não pode ser comprovada.

É considerado um dos ritmos decorrentes da amálgama entre a cultura guarani e europeia, ao lado da polca paraguaia e guarânia, guardando muitas semelhanças com o primeiro.

A origem do estilo musical é bastante controversa. Mario del Trancito Cocomarola, um dos primeiros chamamezeiros, dizia que o estilo musical que tocava não se chamava chamamé, mas sim polca correntina. Muitos historiadores argumentam que, na verdade, a origem do chamamé é paraguaia, constituindo-se de um novo ritmo oriundo das misturas entre guarânia e polca paraguaia, incluindo-se o bandoneon no estilo. 

Diversas personalidades argumentam que o nome chamamé foi atribuído ao então novo estilo musical em uma tentativa de identificá-lo com um sentimento nacional argentino, sendo que, na verdade, o mesmo era intimamente ligado à polca paraguaia e decorrente de uma versão argentina dos ritmos fronteiriços. Verdade ou mentira, o andamento do chamamé é praticamente idêntico à polca paraguaia e a outros estilos fronteiriços, como o rasqueado sul-matogrossense, o qual recebeu forte influência da polca paraguaia, de forma que muitos rasqueados, polcas paraguaias e guarânias são tocados no estilo musical do chamamé, sendo facilmente adaptáveis.

Tradicionalmente, os instrumentos utilizados pelos conjuntos chamamezeiros são dois violões e um bandoneón, podendo ser usado, no lugar deste último, um acordeão, também chamado sanfona, acordeon oito baixos ou acordeon de botão.

O chamamé é bastante popular no Mato Grosso do Sul, sendo considerado um dos estilos musicais símbolo da cultura do estado, ao lado da polca paraguaia, guarânia e do rasqueado sul-matogrossense. 

Entre as muitas versões para a sua popularização no estado, a qual foi muito grande após a década de 50, prevalece aquela de que o chamamé foi trazido pelos imigrantes correntinos e paraguaios, que vieram ao estado trabalhar nas fazendas durante o ciclo da erva mate e também na pecuária local, trazendo assim seus discos e LPs de chamamé.

Um dos primeiros músicos locais a evidenciar e popularizar o chamamé na região foi Zé Corrêa (1945-1974). Natural da zona rural de Maracajú, o músico foi levado a cidade de São Paulo, Brasil, para gravar um LP, após ser descoberto como um exímio acordeonista enquanto acompanhava a dupla Delio e Delinha nas suas apresentações de rasqueado sul-matogrossense. Apelidado de o Rei do Chamamé pela população do seu estado, foi morto precocemente aos 29 anos, mas lançou as raízes do que se tornaria um ritmo típico de Mato Grosso do Sul.

2
Zé Correa -- Seu nome de batismo é Valfridez Corrêa Brás . Ele nasceu em 28 de outubro de 1945 na Fazenda Torquato em Nioaque, MS. Teve uma carreira meteórica que foi prematuramente interrompida aos 29 anos quando foi assassinado em 9 de abril de 1974.

É considerado o precursor de músicos como Dino Rocha , Marlon Maciel, Maciel Corrêa, Aurélio Miranda, Zezinho Nantes, Humberto Yule, Maurício Brito, Elinho do Bandoneon, Dom Ramon, Tostão Mineiro, Marcelo Loureiro e músicos juvenis da nova geração como David Júniors e Rech Filho.

3
Bandoneões novos
Hoje em dia se fabricam bandoneões novos sob encomenda na Alemanha, na Bélgica, na Itália e na Argentina. Na Alemanha a produção é feita pelos luthiers Klaus Gutjahr, Uwe Hartenhauer, Robert Walschläger e pela Bandoneon & ConcertinaFabrik.

4
A dupla Beth e Betinha divulgaram o chamamé desde os anos 60. (Foto: Arquivo/João Garrigó)

Apesar de Zé Corrêa ser bastante louvado no estilo, é atribuído a Amambai e Amambay o mérito pela introdução do chamamé no estado, sendo considerada a primeira dupla a tocar chamamé na região. Assim também, é atribuído a Elinho do Bandoneon o mérito por ressuscitar o chamamé, que outrora perdia espaço para outros estilos desde a década de 80, bem como incentivar constantemente uma melhora na execução das músicas por parte dos instrumentistas sul-matogrossenses, ao que este sempre propaga uma volta às origens correntinas.

A popularidade do estilo no Mato Grosso do Sul é evidenciada pela Lei Estadual 3.837, a qual instituiu o Dia do Chamamé em Mato Grosso do Sul[4], bem como pela lei estadual n.º 4.113/201, a qual instituiu Rio Brilhante a capital do chamamé no estado.

Dentre os músicos que se destacaram nesse gênero musical, podem-se citar: Isaco Abitbol, Ernesto Montiel, Tránsito Cocomarola, Osvaldo Sosa Cordero, Damasio Esquivel, Tilo Escobar, Roque González, Abelardo Dimotta, Avelino Flores, Francisco Casís, Antônio Giannantoni, Miguel Repiso, Blas Martinez Riera e Nini Flores.





--alemão via tradutor do google
Der Chamamé-Rhythmus ist immaterielles Kulturerbe des Staates Mato Grosso do Sul, Brasilien, im "Buch der Registrierung von Formen und Ausdruck".

Chamamé ist ein traditioneller Musikstil der Provinz Corrientes, Argentinien, der auch in Paraguay und an mehreren Orten Brasiliens, in den Bundesstaaten Mato Grosso do Sul, Rio Grande do Sul, Santa Catarina und in anderen Ländern geschätzt wird.

In ihrem Ursprung sind integrierte kulturelle Wurzeln der Guarani-Ureinwohner, der argentinischen Kreolen und sogar europäischer Einwanderer. In Argentinien wird Chamamé im ternären Rhythmus getanzt, das heißt, die gemauerte Chamamé.

1
Bild des Dokumentarfilms "Ao Som do Chamamé", der die Geschichte des Genres rettet. (Foto: Divulgação / Novelo Filmes)

In der etymologischen Forschung existiert das Wort Chamamé nicht. Am ehesten kommen Etymologen zu dem Schluss, dass Chamamé aus Guarani stammt und Improvisation bedeutet.

Der Ursprung des Wortes Chamamé ist nicht sehr sicher, einige Historiker versuchen, dem Wort die improvisierte Bedeutung zuzuordnen, aber es ist nur ein Versuch, nach einem Ursprung in den indigenen Sprachen zu suchen, der nicht bewiesen werden kann.

Es wird als einer der Rhythmen betrachtet, die aus der Verschmelzung der Guarani und der europäischen Kulturen neben der paraguayischen und der Guarani-Polka resultieren und viele Ähnlichkeiten mit der ersten aufweisen.

Der Ursprung des Musikstils ist sehr umstritten. Mario del Trancito Cocomarola, einer der ersten Chamamezeiros, sagte, dass der Musikstil, den er spielte, nicht Chamamé, sondern Polca Correntina genannt wurde. Viele Historiker argumentieren, dass der Ursprung von Chamamé paraguayisch ist und einen neuen Rhythmus darstellt, der aus den Mischungen zwischen Guarânia und der paraguayischen Polka stammt, einschließlich des Bandoneons im Stil.

Mehrere Persönlichkeiten argumentieren, dass der Name Chamamé dem damals neuen Musikstil zugeschrieben wurde, um ihn mit einem argentinischen Nationalgefühl zu identifizieren, das in der Tat eng mit der paraguayischen Polka verbunden war und von einer argentinischen Version von die Grenzrhythmen. Wahr oder falsch, der Fortschritt von Chamamé ist praktisch identisch mit paraguayischer Polka und anderen Grenzstilen, wie der South-Matogrossense Rasqueado, der stark von der paraguayischen Polka beeinflusst wurde, so dass viele Rasqueados, Paraguayer Polaren und Guarani in diesem Stil berührt werden das Chamamé-Musical, leicht anpassbar.

Traditionell sind die Instrumente der Chamäleonsätze zwei Gitarren und ein Bandoneón, an dessen Stelle ein Akkordeon, auch Akkordeon, Achtbassakkordeon oder Knopfakkordeon genannt, steht.

Chamamé ist in Mato Grosso do Sul sehr beliebt und gilt als einer der Musikstile, die für die Kultur des Landes stehen, neben der paraguayischen Polka, der Guarani und der Süd-Matogrossense Rasqueado.

Unter den vielen Versionen für seine Popularisierung im Staat, die nach den 50er Jahren sehr groß war, herrscht, dass die llamamé von den Corrientes und paraguayischen Einwanderern gebracht wurde, die in den Staat kamen, um auf den Plantagen während des Zyklus des Kumpels und auch in den zu arbeiten lokale Rinderfarm und bringt somit ihre Scheiben und LPs aus Chamamé.

Einer der ersten lokalen Musiker, der Chamamé in der Region hervorhob und popularisierte, war Zé Corrêa (1945-1974). Geboren in der Landschaft von Maracajú, wurde der Musiker in die Stadt São Paulo, Brasilien, gebracht, um eine LP aufzunehmen, nachdem er als vollendeter Akkordeonist entdeckt wurde, während er das Duo Delio und Delinha bei ihren Auftritten von Rasqueado South-Matogrossense begleitete. Von der Bevölkerung seines Staates als König von Chamamé bezeichnet, wurde er früh im Alter von 29 Jahren getötet, aber er legte die Wurzeln eines typischen Rhythmus von Mato Grosso do Sul.

2
Zé Correa - Sein Taufname ist Valfridez Corrêa Brás. Er wurde am 28. Oktober 1945 auf dem Bauernhof Torquato in Nioaque, MS, geboren. Er hatte eine kometenhafte Karriere, die mit 29 Jahren vorzeitig abgebrochen wurde, als er am 9. April 1974 ermordet wurde.

Er gilt als der Vorläufer von Musikern wie Dino Rocha, Marlon Maciel, Maciel Corrêa, Aurélio Miranda, Zezinho Nantes, Humberto Yule, Maurício Brito, Elone do Bandoneon, Dom Ramón, Tostão Mineiro, Marcelo Loureiro und junger Generation junger Musiker wie David Júnior und Rech Filho.

3
Neues Bandoneon
Heute werden neue Bandone in Deutschland, Belgien, Italien und Argentinien produziert. In Deutschland wird die Produktion von den Geigenbauern Klaus Gutjahr, Uwe Hartenhauer, Robert Walschläger und Bandoneon & ConcertinaFabrik produziert.

4
Das Paar Beth und Betinha haben seit den 60er Jahren Chamamé veröffentlicht. (Foto: Arquivo / João Garrigó)








--ru via tradutor do google
Храм Шамама - нематериальное культурное наследие штата Мату-Гросу-ду-Сул, Бразилия, в «Книге регистрации форм и выражений».

Chamamé - традиционный музыкальный стиль провинции Корриентес, Аргентина, также оцененный в Парагвае и в нескольких местах Бразилии, в штатах Мату-Гросу-ду-Сул, Рио-Гранде-ду-Сул, Санта-Катарина и в других странах.

По происхождению это интегрированные культурные корни коренных народов Гуарани, аргентинских креолов и даже европейских иммигрантов. В Аргентине шамам танцует в троичном ритме, то есть в стенах шама.

1
Изображение документального фильма «Ao Som do Chamamé», которое спасает историю жанра. (Фото: Divulgação / Novelo Filmes)

В этимологических исследованиях слово chamamé не существует. Самое близкое, что пришли этимологи, состоит в том, что шамам происходит от Гуарани и подразумевает импровизацию.

Происхождение слова Chamamé не очень точно известно, некоторые историки пытаются приписать этому слову импровизированный смысл, но это всего лишь попытка поиска происхождения на языках коренных народов, что невозможно доказать.

Он считается одним из ритмов, возникающих в результате слияния гуарани с европейскими культурами, наряду с парагвайской и гуаранийской половиной, сохраняя много общего с первым.

Происхождение музыкального стиля довольно противоречиво. Марио дель Транкито Кокомарола, один из первых хамамезиросов, сказал, что музыкальный стиль, который он играл, не назывался шамам, а polca correntina. Многие историки утверждают, что на самом деле происхождение шамама является парагвайским, что представляет собой новый ритм, происходящий из смесей между гуаранией и парагвайской горошкой, включая бандонеон в стиле.

Несколько личностей утверждают, что имя chamamé было приписано новому музыкальному стилю, пытаясь идентифицировать его с национальным чувством Аргентины, будучи тем, что на самом деле тот же самый был тесно связан с парагвайской горошкой и получен из аргентинской версии пограничные ритмы. Правда или ложь, прогресс шама практически идентичен парагвайской польке и другим стилям границы, таким как юго-матогросенская раскачка, на которую сильно повлияла парагвайская полька, так что многие расскеады, парагвайские поляны и гуарани затрагиваются в стиле музыка Chamamé, легко адаптируемая.

Традиционно инструментами, используемыми наборами хамелеонов, являются две гитары и бандонеон, вместо последнего, аккордеон, также называемый аккордеон, восемь басовых аккордеонов или баян.

Чамаме очень популярен в Мату-Гросу-ду-Суле, считаясь одним из музыкальных стилей, символизирующих культуру государства, наряду с парагвайской горошкой, гуарани и юго-матогромссенским расскеадо.

Среди многих версий для его популяризации в государстве, которая была очень большой после 50-х годов, преобладает то, что ламаме были принесены иммигрантами из Корриентеса и Парагвая, которые пришли в штат, чтобы работать на плантациях во время цикла помощника, а также в местное ранчо крупного рогатого скота, принося таким образом свои диски и пластинки шама.

Одним из первых местных музыкантов, который выделил и популяризировал хамам в регионе, был Zé Corrêa (1945-1974). Родившийся в сельской местности Маракаджу, музыкант был доставлен в город Сан-Паулу, Бразилия, чтобы записать LP, после того, как его обнаружили как совершенного аккордеониста, сопровождающего дуэт Делио и Делинья в своих выступлениях на юго-матограммах. Прозванный Королем Шамама населением его государства, он был убит в начале 29 лет, но он заложил корни того, что станет типичным ритмом Мато Гросу до Сула.

2
Zé Correa - Его имя крещения - Valfridez Corrêa Brás. Он родился 28 октября 1945 года на ферме Торквато в Ниокаке, штат Массачусетс. У него была метеорная карьера, которая была преждевременно прервана в возрасте 29 лет, когда он был убит 9 апреля 1974 года.

Он считается предшественником таких музыкантов, как Дино Роча, Марлон Масиэль, Масиэль Коррика, Аурелио Миранда, Зезиньо Нант, Умберто Юл, Маурисио Брито, Элонэ Бандонеон, Дом Рамон, Тостао Минейро, Марсело Лурейро и молодые музыканты молодого поколения, такие как Дэвид Júniors и Rech Filho.

3
Новый бандонеон
В настоящее время новые бандоны выпускаются по заказу в Германии, Бельгии, Италии и Аргентине. В Германии производство выпускаются лучшими Клаусом Гутъяром, Уве Хартенхауэром, Робертом Уолшлагером и Бандонеон и КонцертинаФабрик.

4
Пара Бет и Бетинга разгласили хамаме с 60-х годов. (Фото: Arquivo / João Garrigó)

Хотя Зе Corrêa быть весьма хвалили стиль присваивается Амамбаи и Amambay кредит для введения Chamame в государстве и считается первой командой, чтобы играть Chamame в регионе. Тем не менее, Elinho бандонеона дается кредит на возрождение Chamame, который когда-то утерянные место для других стилей из 80-х годов, и постоянно стимулировать улучшение в исполнении музыки по инструменталистов Южной Мату-Гросу, что это всегда распространяется на исходное происхождение.

Популярность стиля в Мату-Гросу-ду-Сул свидетельствует государственный закон 3837, который установил День Chamame в Мату-Гросу-ду-Сул [4], а также по закону штата Нет 4113/201, который установил реку Светлый столица Шамама в штате.

Среди музыкантов, которые преуспели в этом жанре, можно отметить: Isaco Абитбольте, Эрнесто Монтьель, Транзито Кокомаролу, Освальдо Соса Кордеро, Damásio Esquivel, Тило Escobar, Рок Гонсалес, Abelardo Dimotta, Avelino Флорес, Франсиско Антонио, Даниэль Касис Giannantoni, Мигель Репизо, Биас Мартинес Риера и Нини Флорес.






--chines simplificado via tradutor do google
Chamamé节奏是巴西Mato Grosso do Sul州的“形式和表达注册簿”中的非物质文化遗产。

Chamamé是阿根廷科连特斯省的传统音乐风格,在巴拉圭和巴西的几个地方,马托格罗索州,南里奥格兰德州,圣卡塔琳娜州和其他国家也受到赞赏。

它的起源是瓜拉尼土着人民,阿根廷克里奥尔人,甚至欧洲移民的综合文化根源。在阿根廷,chamamé以三元节奏跳舞,也就是墙上的chamamé。

1
纪录片“Ao Som doChamamé”的形象,它拯救了流派的历史。 (照片:Divulgação/ Novelo电影)

在词源研究中,chamamé这个词不存在。语源学家最接近的结论是,chamamé来自瓜拉尼,意思是即兴创作。

Chamamé这个词的起源不是很确定,一些历史学家试图将这个词归为即兴意义,但它只是试图寻找土着语言中的一个起源,而这种起源是无法证明的。

它被认为是瓜拉尼文化和欧洲文化之间融合的节奏之一,与巴拉圭和瓜拉尼波尔卡一起,与第一个保持着许多相似之处。

音乐风格的起源颇具争议。 Mario del Trancito Cocomarola是第一个chamamezeiros之一,他说他演奏的音乐风格不叫chamamé,而是polca correntina。许多历史学家争辩说,实际上chamamé的起源是巴拉圭人,它构成了一个新的节奏,起源于瓜尔达尼亚和巴拉圭波尔卡之间的混合体,包括风格上的bandoneon。

一些人士认为,名字chamamé是由于当时新的音乐风格,试图用阿根廷民族的感觉来鉴别它,因为事实上,同一个名字与巴拉圭波尔卡密切相关,并源于阿根廷版本的边界节奏。无论真假,chamamé的进步实际上与巴拉圭波尔卡和其他边界风格相同,例如受巴拉圭波尔卡影响强烈的South-Matogrossense rasqueado,所以许多rasqueados,巴拉圭的极地和瓜拉尼被风格所感染Chamamé音乐剧,很容易适应。

传统上,变色龙套装使用的乐器是两把吉他和一把bandoneón,而后者则是一把手风琴,也被称为手风琴,八个低音手风琴或钮扣手风琴。

Chamamé在Mato Grosso do Sul非常受欢迎,被认为是巴拉圭波尔卡,瓜拉尼和South-Matogrossense rasqueado的象征国家文化的音乐风格之一。

在50年代之后,在该州普及的许多版本中,普遍存在着迷恋者是由来到该州的科连特斯和巴拉圭移民在配偶周期期间在种植园工作以及在当地的牛牧场,从而带来他们的圆盘和LP的chamamé。

最早在当地推广和推广chamamé的当地音乐家之一是ZéCorrêa(1945-1974)。出生在Maracajú的乡村,这位音乐家被带到巴西圣保罗市,在被发现是一位有成就的手风琴家,同时伴随Delio和Delinha二人一起演奏rasqueado south-matogrossense而录制了一张LP。他的国家人口绰号Chamamé国王,他在29岁时被杀,但他奠定了马托格罗索州典型节奏的根源。

2
ZéCorrea - 他的洗礼名字是ValfridezCorrêaBrás。他于1945年10月28日出生在美国密西根州诺阿克的托尔夸托农场。他在1974年4月9日遇刺身亡时,在29岁时过早地缩短了职业生涯。

他被认为是迪诺罗沙,马龙马西埃尔,马西埃尔科雷亚,奥雷利奥米兰达,泽兹尼奥南特,温贝托尤尔,莫里西奥布里托,Elone do Bandoneon,Dom Ramon,TostãoMineiro,Marcelo Loureiro和年轻一代年轻音乐家,如大卫的音乐家的先驱Júniors和Rech Filho。

3
新的Bandoneon
如今,德国,比利时,意大利和阿根廷已经生产了新的手镯。在德国,制作人由Klaus Gutjahr,Uwe Hartenhauer,RobertWalschläger和Bandoneon&Concertina Fabrik制作。

4
自二十世纪六十年代以来,Beth和Betinha一直在泄露chamamé。 (照片:Arquivo /JoãoGarrigó)

虽然泽·科雷亚是相当推崇的风格被分配到阿曼巴伊和阿曼拜信贷在该州引入chamamé,被认为是第一个队在该地区发挥chamamé。即便如此,Elinho的手风琴给予信贷重振谁一旦失去空间用于其他款式上世纪80年代的chamamé,不断鼓励音乐由南马托格罗索器乐的表现有所改善,这是什么总是传播的回归correntinas起源。

马托格罗索风格的流行do Sul的是由3837国家法律,从而确立了Chamamé日在马托格罗索证明do Sul的[4],以及由国家法律没有201分之4113,从而确立了亮河在该州首府chamamé。

在谁已经在这一流派出色的音乐家,那么你可以说:Isaco Abitbol,埃内斯托·蒙铁尔,特兰西托·科科马罗拉,奥斯瓦尔多·索萨科尔德罗,达马西奥Esquivel的,埃斯科瓦尔的Tilo,罗克·冈萨雷斯,阿韦拉多Dimotta,阿韦利诺·弗洛雷斯,旧金山卡西斯,安东尼Giannantoni,米格尔Repiso,Bias Martinez Riera和Nini Flores。