sábado, 2 de junho de 2018

Tradition of Congada and Moçambique, in São João Del Rei, Minas Gerais, Brazil. - Tradição da Congada e Moçambique, em São João Del Rei, Minas Gerais, Brasil.

The Festival of Congada and Mozambique this year, 2018, celebrates its 90th anniversary and is a reflection of an entire religious tradition of the municipality.

1

Festivities of Piedade do Rio Grande celebrate 90 years - Photo: Danusia Monteiro / Divulgação

The Congada and Moçambique are groups that have emerged as symbols of cultural resistance of the African descendants against the slavery that occurred in the colonial period. They then organized themselves to maintain the important traits of their culture, through their traditional, beautiful, exciting and rich rituals. The rites linked to this tradition are filled with dance and music, which simulate struggles and tell the story of the African people brought as a slave to Brazil. This year, besides the participation of the group of the city will be the presentation of the group Ingoma de Juiz de Fora, from Minas Gerais, Brazil, and the participation of the Andrelândia Folkloric Group during the celebrations.

The president of the city council of the city explains the difference between Congada and Mozambique. "The congada devotion is to Our Lady of Mercy and the members of the group wear towels, colorful hats and the musical instruments are the accordion and violas.

In the narrative of the Santa's myth, the congadeiros open the way for the Mozambicans. The members of the group of Mozambique have devotion to Our Lady of the Rosary and use instruments such as manguara and rattles, besides the box. The Mozambicans are responsible for taking the saint from the caves or sea and taking her to the Church of the Rosary, "said Márcia.
-
Masses and celebrations will be held throughout the event, which will also hold meetings of the Congada and Mozambique groups of the region and invited guests. Artists also perform every night of the party, ending daily activities.

According to Márcia Elisa Fernandes Gonçalves, president of the Municipal Council of Cultural Patrimony of Piedade do Rio Grande (CMPC) and secretary of the congada group, these events are organized with the intention of preserving the local culture. "The Piety group emerged in 1928 and it refers to a very sad period in the history of black people, slavery. Today this group is an association and registered as intangible heritage of the CMPC. This allows the allocation of part of the ICMS to actions developed by it, "he says.

Programming
Both today, 2, and tomorrow, 3, the festivities began very early, at 6 am with Festive Dawn. Still on the schedule today, at 10:00 AM, Incase Mass with the participation of the group Terno de Congada. At 2 pm, called Kings and Queens. At 6 pm, Solemn Procession, followed by Holy Mass and Coronation of Our Lady of Mercy with the participation of a group from Juiz de Fora. The program of the day closes at 9 pm with the burning of the fire of Nossa Senhora das Mercês, followed by concerts of invited artists.

Tomorrow, 3, after the festive dawn, it happens at 8 am Holy Mass and Baptized. The Holy Mass Solemnly held in celebration of the 90th anniversary of the Congada and Mozambique will take place at 11am. At 14, the call of Kings and Queens takes place and at 6:00 pm the procession of Our Lady of the Rosary and closing Mass with the presence of the Andrelândia group. At 9 pm, the fire will burn and then there will be concerts with artists from the region.

The party began on the 31st and, during the last two days, had an extensive program with the celebration of Masses, conducting processions and presentation of congada groups.





 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida





--br
Tradição da Congada e Moçambique, em São João Del Rei, Minas Gerais, Brasil.

A Festa da Congada e Moçambique deste ano, 2018, comemora 90 anos de realização e é reflexo de toda uma tradição religiosa do município.

1
Festividades de Piedade do Rio Grande celebra 90 anos – Foto: Danusia Monteiro / Divulgação

A Congada e Moçambique são grupos que surgiram como símbolos de resistência cultural dos descendentes africanos contra a escravidão ocorrida no período colonial. Se organizaram então para manter os importantes traços da sua cultura, através de seus rituais tradicionais, belos, emocionantes e ricos. Os ritos ligados à esta tradição são repletos de dança e música, que simulam lutas e contam a história sofrida do povo africano trazido como escravo ao Brasil. Este ano além da participação do grupo da cidade haverá a apresentação do grupo Ingoma de Juiz de Fora, de Minas Gerais, Brasil, e a participação do Grupo Folclórico de Andrelândia durante as celebrações.

A presidente do conselho do patrimônio da cidade explica a diferença entre Congada e Moçambique. “A congada a devoção é à Nossa Senhora das Mercês e os integrantes do grupo vestem toalhas, chapéus coloridos e os instrumentos musicais são a sanfona e violas. 

Na narrativa do mito da Santa, os congadeiros abrem os caminhos para os Moçambiqueiros. Já os integrantes do grupo de Moçambique têm devoção à Nossa Senhora do Rosário e utilizam instrumentos como manguara e guizos, além da caixa. Os moçambiqueiros são os responsáveis por tirar a santa das grutas ou mar e leva-la para a Igreja do Rosário”, diferenciou Márcia.
-
Serão realizadas missas e celebrações durante todo o evento, que também realizará encontros dos grupos de Congada e Moçambique da região e convidados. Artistas também se apresentam em todas as noites da festa, encerrando as atividades diárias.

Segundo Márcia Elisa Fernandes Gonçalves, presidente do Conselho Municipal de Patrimônio Cultural de Piedade do Rio Grande (CMPC) e secretária do grupo de congada, esses eventos são organizados com o intuito de preservar a cultura local. “O grupo de Piedade surgiu em 1928 e ele remete a um período muito triste da história do povo negro, a escravidão. Hoje esse grupo é uma associação e registrado como patrimônio imaterial do CMPC. O que possibilita a destinação de parte do ICMS para ações desenvolvidas por ele”, afirma.

Programação
Tanto hoje, 2, como amanhã, 3, as festividades começaram bem cedo, às 6h com Alvorada Festiva. Ainda consta na programação de hoje, às 10h, Missa Inculturada com a participação do grupo Terno de Congada. Às 14h, chamada de Reis e Rainhas. Às 18h, Procissão Solene, seguida de Santa Missa e Coroação de Nossa Senhora das Mercês com participação de grupo de Juiz de Fora. A programação do dia se encerra às 21h com a queima da fogueira de Nossa Senhora das Mercês, seguida de shows de artistas convidados.

Amanhã, 3, após a alvorada festiva, acontece às 8h Santa Missa e Batizados. A Santa Missa Solene Inculturada em celebração aos 90 anos da Congada e Moçambique acontecerá às 11h. Às 14, acontece a chamada de Reis e Rainhas e, às 18h, a procissão de Nossa Senhora do Rosário e missa de encerramento com a presença de grupo de Andrelândia. Às 21h, queima da fogueira e depois acontecerá shows com artistas da região.

A festa começou dia 31 e, nos últimos dois dias, teve uma extensa programação com a celebração de missas, realização de procissões e apresentação de grupos de congada.









Africa demands from Europe restitution of stolen treasures. - África exige da Europa restituição de tesouros roubados. - Afrika fordert von Europa die Rückgabe gestohlener Schätze. - Африка вимагає від Європи повернення викрадених скарбів. - 非洲要求欧洲归还被盗珍品。 - Η Αφρική απαιτεί από την Ευρώπη την επιστροφή κλεμμένων θησαυρών.

From the British Museum in London to the Tervuren Museum in Belgium, numerous European collections overflow with so-called 'colonial' art objects acquired under often debatable conditions.

1

Interior of the British Museum, London, in archive image (Photo: Sang Tan / AP)


Although according to the label the three totems displayed at the Quai Branly Museum in Paris are a "donation", his home country, Benin asks for the restitution of what he considers a treasure stolen during the colonial era.

In fact, these imposing statues were taken in 1892 by the French troops of General Alfred Amédée Dodds during the robbery of the Abomey Palace, the historical capital of present-day Benin.

According to Benin, in France there are between 4,500 and 6,000 objects belonging to the country, including thrones, engraved wooden doors and royal scepters.

From the British Museum in London to the Tervuren Museum in Belgium, numerous European collections overflow with so-called "colonial" art objects acquired under often debatable conditions.

At that time, military men, anthropologists, ethnographers and missionaries who traveled the conquered countries returned home with souvenirs bought or exchanged, and sometimes stolen.

Even the former French Culture Minister André Malraux was convicted in the 1920s in Cambodia for attempting to rip the bas-reliefs of a Khmer temple.

The controversy is not new and concerns Africa alone. For decades, Greece has demanded in the United Kingdom, in vain, the restitution of the Parthenon friezes.

But the African continent was especially affected.

Patrimonial 'haemorrhage'

"Africa has suffered a hemorrhage of its heritage during colonization and even after, with illegal traffic," laments El Hadji Malick Ndiaye, curator of the Dakar African Museum of Art.

More than 90 percent of the major parts of sub-Saharan Africa are off the continent, experts say. Unesco has been supporting the struggle of these nations for more than 40 years to restore their cultural assets that disappeared during the colonial era.

For Crusoe Osagie, a spokesman for the governor of Edo state, Nigeria, it is not normal for his children to go abroad to admire the heritage of their country. "These objects belong to us and took us by force," he says.

Like Benin, whose claim for restitution was denied by France in 2016, other African countries were denied.

However, there were exceptions, as in 2003, when the Berlin Ethnological Museum returned a precious bird statue to Zimbabwe, a former British colony.

African leaders are now expecting a change of attitude from France after President Emmanuel Macron said in Burkina Faso in November that he will give "the conditions for a return of the African heritage to Africa" ​​within five years.

A "historic break", according to the Cameroonian Minister of Culture, Narcisse Mouelle Kombi. His country, colonized successively by Germany, France and Great Britain, "is one of the main stakeholders," he says.

"Macron is committed to Africans to change what has been the last five decades of our museum's policy: to find the legal devices necessary to prevent the return of the pieces," notes Colonial historian Pascal Blanchard.

The Quai Branly Museum in Paris did not want to answer questions from AFP.

Paternalism.

But there are still many technical and legal hurdles, admit the two experts who President Macron appointed in March to deliver on his promise.

To refuse to return works, experts have argued for years that African museums do not have the proper conditions of security and conservation.

But according to the curator of the Dakar museum, El Hadji Malick Ndiaye, this is an old debate, even "paternalistic". In Africa, "there are many museum institutions in South Africa, Kenya, Mali, Zimbabwe," he says.

The British Museum proposed loans to Nigeria and Ethiopia, sacked during a British expedition in 1868, but resisted repayment of property.

The debate is more advanced in Germany, a country sensitive to this by the Nazi era spoils and the robberies of the Red Army.

Several museums are working to identify the origin of thousands of works from the colonial era, when Germany controlled Cameroon, Togo and Tanzania. This is the case of the Humboldt Forum Museum, which will open soon in Berlin and specify the origin of the objects.






 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 

but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida








--br 
África exige da Europa restituição de tesouros roubados.

Do British Museum de Londres ao Museu Tervuren da Bélgica, numerosas coleções europeias transbordam de objetos de arte chamados 'coloniais', adquiridos em condições muitas vezes discutíveis.

1
Interior do British Museum, em Londres, em imagem de arquivo (Foto: Sang Tan/AP)

Embora de acordo com a etiqueta os três totens expostos no Museu Quai Branly de Paris sejam uma "doação", seu país de origem, o Benim pede a restituição do que considera um tesouro roubado durante a época colonial.

Na realidade, essas imponentes estátuas foram pegas em 1892 pelas tropas francesas do general Alfred Amédée Dodds durante o roubo do Palácio de Abomey, a capital histórica do atual Benim.

Segundo o Benim, na França existem entre 4.500 e 6.000 objetos que pertencem ao país, incluindo tronos, portas de madeira gravada e cetros reais.

Do British Museum de Londres ao Museu Tervuren da Bélgica, numerosas coleções europeias transbordam de objetos de arte chamados "coloniais", adquiridos em condições muitas vezes discutíveis.

Naquela Epoca, militares, anopólogos, etnógrafos e missionários que percorriam os países conquistados voltavam para casa com recordações compradas ou trocadas, e às vezes roubadas.

Inclusive o ex-ministro francês de Cultura André Malraux foi condenado nos anos 1920 no Camboja por ter tentado arrancar os baixo-relevos de um templo khmer.

A controvérsia não é nova e não concerne unicamente à África. Há décadas a Grécia exige ao Reino Unido, em vão, a restituição dos frisos do Partenon.

Mas o continente africano foi especialmente afetado.

'Hemorragia' patrimonial

"A África sofreu uma hemorragia de seu patrimônio durante a colonização e inclusive depois, com o tráfico ilegal", lamenta El Hadji Malick Ndiaye, conservador do museu de arte africana de Dakar.

Mais de 90% das peças importantes da África subsaariana estão fora do continente, segundo os especialistas. A Unesco apoia há mais de 40 anos a luta dessas nações para que lhes restituam seus bens culturais desaparecidos durante a época colonial.

Para Crusoe Osagie, porta-voz do governador do estado de Edo, na Nigéria, não é normal que seus filhos tenham que ir ao exterior para admirar o patrimônio de seu país. "Esses objetos pertencem a nós e nos tiraram à força", destaca .

Assim como o Benim, cujo pedido de restituição foi negado pela França em 2016, outros países africanos receberam negativas.

Contudo, houve exceções, como em 2003, quando o museu etnológico de Berlim devolveu uma preciosa estátua de um pássaro ao Zimbábue, ex-colônia britânica.

Os dirigentes africanos esperam agora uma mudança de atitude da França, depois que o presidente Emmanuel Macron disse em novembro em Burkina Faso que dará "as condições para uma devolução do patrimônio africano à África" ​​em um prazo de cinco anos.

Uma "ruptura histórica", segundo o ministro camaronês da Cultura, Narcisse Mouelle Kombi. Seu país, colonizado sucessivamente por Alemanha, França e Grã-Bretanha, "é um dos principais interessados", afirma.

"Macron se comprometeu com os africanos a mudar o que tem sido as cinco últimas décadas da política de nossos museus: encontrar as artimanhas jurídicas necessárias para evitar a devolução" das peças, observa o historiador Pascal Blanchard, especialista na época colonial.

O Museu Quai Branly de Paris não quis responder às perguntas da AFP.

Paternalismo.
Mas ainda existem muitos obstáculos técnicos e jurídicos, admitem os dois especialistas que o presidente Macron nomeou em março para concretizar sua promessa.

Para se negar a devolver as obras, os especialistas argumentaram durante anos que os museus africanos não têm as condições adequadas de segurança e conservação.

Mas de acordo com o conservador do museu de Dakar, El Hadji Malick Ndiaye, se trata de um velho debate, inclusive "paternalista". Na África "existem muitas instituições de museus, na África do Sul, no Quênia, no Mali, em Zimbábue", assegura.

O British Museum propôs empréstimos à Nigéria e à Etiópia, saqueadas durante uma expedição britânica em 1868, mas resiste a restituir os bens.

O debate está mais avançado na Alemanha, um país sensível a isso pelos espólios da época nazista e os roubos do Exército Vermelho.

Vários museus estão trabalhando para identificar a origem de milhares de obras da época colonial, quando a Alemanha controlava Camarões, Togo e Tanzânia. É o caso do Museu Humboldt Forum, que abrirá em breve em Berlim e especificará a procedência dos objetos.









--alemão via tradutor do google
Afrika fordert von Europa die Rückgabe gestohlener Schätze.

Vom British Museum in London bis zum Tervuren Museum in Belgien sind zahlreiche europäische Sammlungen mit so genannten "kolonialen" Kunstobjekten übersät, die unter oft fragwürdigen Bedingungen erworben wurden.

1
Innenansicht des British Museum, London, im Archivbild (Foto: Sang Tan / AP)

Obwohl laut dem Label die drei im Museum Quai Branly in Paris ausgestellten Totems eine "Spende", sein Heimatland, darstellen, bittet Benin um die Restitution dessen, was er für einen während der Kolonialzeit gestohlenen Schatz hält.

Tatsächlich wurden diese imposanten Statuen 1892 von den französischen Truppen des Generals Alfred Amédée Dodds während des Überfalls des Abomey-Palastes, der historischen Hauptstadt des heutigen Benin, eingenommen.

Laut Benin gibt es in Frankreich zwischen 4.500 und 6.000 Objekte, darunter Throne, gravierte Holztüren und königliche Zepter.

Vom British Museum in London bis zum Tervuren Museum in Belgien sind zahlreiche europäische Sammlungen mit so genannten "kolonialen" Kunstobjekten übersät, die unter oft fragwürdigen Bedingungen erworben wurden.

Zu dieser Zeit kehrten Militärs, Anthropologen, Ethnographen und Missionare, die die eroberten Länder bereisten, mit gekauften oder umgetauschten und manchmal gestohlenen Souvenirs nach Hause zurück.

Selbst der ehemalige französische Kulturminister André Malraux wurde in den 1920er Jahren in Kambodscha wegen des Versuchs, die Flachreliefs eines Khmer-Tempels zu zerreißen, verurteilt.

Die Kontroverse ist nicht neu und betrifft Afrika allein. Seit Jahrzehnten fordert Griechenland im Vereinigten Königreich vergeblich die Rückgabe der Parthenon-Friese.

Aber der afrikanische Kontinent war besonders betroffen.

Patrimonial Blutung
"Afrika hat während der Kolonisierung und sogar danach, mit illegalem Verkehr, eine Blutung seines Erbes erlitten", klagt El Hadji Malick Ndiaye, Kurator des Afrikanischen Kunstmuseums von Dakar.

Mehr als 90 Prozent der großen Teile von Subsahara-Afrika sind von dem Kontinent, Experten sagen. Die UNESCO unterstützt den Kampf dieser Nationen seit mehr als 40 Jahren, um ihre während der Kolonialzeit verschwundenen Kulturgüter wiederherzustellen.

Für Crusoe Osagie, einen Sprecher des Gouverneurs von Edo, Nigeria, ist es nicht normal, dass seine Kinder ins Ausland gehen, um das Erbe ihres Landes zu bewundern. "Diese Objekte gehören uns und haben uns mit Gewalt gefangen", sagt er.

Ebenso wie Benin, dessen Rückerstattungsanspruch 2016 von Frankreich abgelehnt wurde, wurden andere afrikanische Länder abgelehnt.

Es gab jedoch Ausnahmen, wie im Jahr 2003, als das Ethnologische Museum Berlin eine wertvolle Vogelstatue nach Simbabwe, einer ehemaligen britischen Kolonie, zurückgab.

Die afrikanischen Staats- und Regierungschefs erwarten nun eine Änderung der Haltung gegenüber Frankreich, nachdem Präsident Emmanuel Macron im November in Burkina Faso erklärt hatte, dass er innerhalb von fünf Jahren "die Bedingungen für eine Rückkehr des afrikanischen Erbes nach Afrika" schaffen werde.

Eine "historische Pause", so der kamerunische Kulturminister Narcisse Mouelle Kombi. Sein Land, das nacheinander von Deutschland, Frankreich und Großbritannien kolonisiert wurde, "ist einer der Hauptakteure", sagt er.

"Macron ist den Afrikanern verpflichtet, die letzten fünf Jahrzehnte der Politik unseres Museums zu verändern: die rechtlichen Mittel zu finden, die notwendig sind, um die Rückkehr der Stücke zu verhindern", bemerkt der Kolonialhistoriker Pascal Blanchard.

Das Quai Branly Museum in Paris wollte keine Fragen von AFP beantworten.

Paternalismus.
Aber es gibt immer noch viele technische und rechtliche Hürden, die beiden Experten, die Präsident Macron im März ernannt hat, um sein Versprechen einzulösen.

Um sich zu weigern, Werke zurückzugeben, argumentieren Experten seit Jahren, dass afrikanische Museen nicht die richtigen Bedingungen für Sicherheit und Schutz haben.

Aber laut dem Kurator des Museums von Dakar, El Hadji Malick Ndiaye, ist dies eine alte Debatte, sogar "paternalistisch". In Afrika "gibt es viele Museumsinstitutionen in Südafrika, Kenia, Mali, Simbabwe", sagt er.

Das British Museum schlug Darlehen für Nigeria und Äthiopien vor, die 1868 während einer britischen Expedition entlassen wurden, aber der Rückzahlung von Eigentum widerstanden.

Die Debatte ist in Deutschland weiter fortgeschritten, ein Land, das durch die NS-Zeit und die Raubüberfälle der Roten Armee empfindlich ist.

Mehrere Museen arbeiten daran, den Ursprung von Tausenden von Werken aus der Kolonialzeit zu bestimmen, als Deutschland Kamerun, Togo und Tansania kontrollierte. Dies ist der Fall des Humboldt Forum Museums, das in Kürze in Berlin eröffnet wird und die Herkunft der Objekte festlegt.









--ucraniano via tradutor do google
Африка вимагає від Європи повернення викрадених скарбів.

Від Британського музею в Лондоні до музею Терурірена в Бельгії численні європейські колекції переповнені так званими "колоніальними" предметами мистецтва, придбаними за часто суперечливих умов.

1
Інтер'єр Британського музею, Лондон, в архіві (Фото: Sang Tan / AP)

Незважаючи на те, що згідно з етикеткою, три тотеми, що відображаються в Паризькому Музеї Куай Бранлі, є "пожертвуванням", його рідна країна, Бенін вимагає відшкодування того, що він вважає скарбом, викраденим під час колоніальної епохи.

Фактично, ці значні статуї були прийняті в 1892 французькими військами генерала Альфреда Амеде Даддса під час пограбування палацу Абоомей, історичної столиці сучасного Беніну.

За інформацією Беніну, у Франції існує від 4500 до 6000 об'єктів, що належать країні, включаючи престоли, гравюрні дерев'яні двері та королівські перекладачі.

Від Британського музею в Лондоні до музею Терурірена в Бельгії численні європейські колекції переповнені так званими "колоніальними" предметами мистецтва, придбаними за часто суперечливих умов.

Тоді військові, антропологи, етнографи та місіонери, які подорожували завойовані країни, повернулися додому з придбаними або обмінятими сувенірами, а іноді і вкраденими.

Навіть колишній французький міністр культури Андре Малру був засуджений у 20-х роках минулого століття в Камбоджі за спробу розірвати барельєфи кхмерського храму.

Суперечка не є новою і стосується лише Африки. Протягом десятиріч Греція вимагала в Сполученому Королівстві марно відновити фрізи Парфенона.

Але на Африканський континент особливо постраждали.

Патріонна "кровотеча"
"Африка зазнала крововиливу своєї спадщини під час колонізації та навіть після нелегального перевезення", - розказує Ель-Хаджі Малік Ндяє, куратор Африканського художнього музею Дакар.

Експерти заявляють, що більше 90 відсотків основних частин Африки на південь від Сахари розташовані поза континентом. Більше 40 років ЮНЕСКО підтримує боротьбу цих держав для відновлення своїх культурних цінностей, які зникли під час колоніальної епохи.

Для Крузо Осажі, представника губернатора штату Едо, Нігерії, це не нормально для своїх дітей виїхати за кордон, щоб помилуватися спадщиною своєї країни. "Ці об'єкти належать нам і взяли нас силою", - говорить він.

Як і Бенін, чия вимога про відшкодування Франції була відхилена в 2016 році, інші африканські країни були відмовлені.

Проте існували винятки, як і в 2003 році, коли Берлінський етнологічний музей повернув дорогоцінну статую птаха до Зімбабве, колишньої британської колонії.

Теперці африканських лідерів очікують зміни у ставленні до Франції після того, як в листопаді в Буркіна-Фасо заявив президент Еммануїл Макрон, що він дасть "умови для повернення африканської спадщини в Африку" протягом п'яти років.

"Історична перерва", за словами міністра культури Камеруну, Нарсіс Моуле Комбі. Його країна, послідовно колонізована Німеччиною, Францією та Великою Британією, "є одним з основних зацікавлених сторін", - говорить він.

"Макрон прагне африканців змінити те, що було в останні п'ять десятиліть політики нашого музею: знайти юридичні пристрої, необхідні для запобігання поверненню творів", - зазначає історик Колоніального інституту Паскаль Бланшар.

Музей Quai Branly в Парижі не хотів відповідати на питання AFP.


Патерналізм.
Але існує ще багато технічних та юридичних перешкод, визнати двох експертів, яких президент Марк призначив у березні, щоб виконати його обіцянку.

Щоб відмовитися від повернення робіт, експерти довго стверджували, що африканські музеї не мають належних умов безпеки та збереження.

Але, за словами куратора музею Дакар, ель Хаджі Малік Ндяє, це стара дискусія, навіть "патерналістська". У Африці "є багато музейних закладів у Південній Африці, Кенії, Малі, Зімбабве", - говорить він.

Британський музей запропонував позики Нігерії та Ефіопії, звільнений під час британської експедиції в 1868 році, проте протистояв поверненню майна.

Дебати більш розвинені в Німеччині, країні, чутливою до цього здобиччю нацистської епохи та пограбуваннях Червоної армії.

Кілька музеїв працюють над виявленням походження тисяч творів з колоніальної епохи, коли Німеччина керувала Камеруном, Того та Танзанією. Це стосується Музею форуму Гумбольдта, який незабаром відкриється в Берліні та вкаже походження об'єктів.









--chines simplificado via tradutor do google
非洲要求欧洲归还被盗珍品。

从伦敦的大英博物馆到比利时的特维伦博物馆,许多欧洲藏品都溢出了所谓的“殖民地”艺术品,这些艺术品在经常有争议的条件下获得。

1
伦敦大英博物馆的内部档案图(照片:Sang Tan / AP)

虽然根据标签,巴黎Quai Branly博物馆展示的三个图腾是“捐赠”,但他的祖国贝宁要求归还他认为在殖民时期被盗的珍宝。

事实上,这些宏伟的雕像是1892年由法国军队阿尔弗雷德·阿米代·多德兹将军在抢劫阿比美宫期间拍摄的,这是当今贝宁的历史首都。

贝宁认为,法国境内有4500至6000件属于该国的物体,包括宝座,刻有木门和皇家花旗。

从伦敦的大英博物馆到比利时的特尔菲伦博物馆,许多欧洲收藏品都溢出了所谓的“殖民”艺术品,这些艺术品在经常有争议的条件下获得。

那时,旅行过被征服国家的军人,人类学家,人种学家和传教士回到家中,买回或交换了纪念品,有时甚至被盗。

即使是前法国文化部长安德烈马勒在20世纪20年代在柬埔寨被定罪,试图摧毁高棉寺庙的浅浮雕。

这场争论并不新鲜,仅关注非洲。几十年来,希腊一直无法在联合王国要求恢复帕台农神庙的楣板。

但非洲大陆特别受到影响。

世袭'出血'

“非洲在殖民统治期间甚至在非法贩运之后遭受了其遗产流血,”非洲达喀尔艺术博物馆馆长El Hadji Malick Ndiaye感叹道。

专家说,撒哈拉以南非洲90%以上的主要地区都远离大陆。 40多年来,联合国教科文组织一直在支持这些国家的斗争,以恢复在殖民时代消失的文化资产。

对于尼日利亚江户州长发言人克鲁索奥沙吉来说,他的孩子出国观赏他们国家的遗产是不正常的。 “这些物体属于我们,强制带走我们,”他说。

像贝宁一样,2016年法国否认其赔偿要求,其他非洲国家则遭到拒绝。

然而,也有例外,如2003年柏林民族博物馆向前英国殖民地的津巴布韦归还珍贵的鸟雕像。

非洲领导人现在预计,在伊曼纽尔马克龙总统11月在布基纳法索表示他将在5年内给出“非洲遗产回归非洲的条件”之后,法国态度将有所改变。

根据喀麦隆文化部长Narcisse Mouelle Kombi的说法,这是一次“历史性的突破”。他的国家,先后被德国,法国和英国殖民,“是主要利益相关者之一”,他说。

“马克隆致力于让非洲人改变我们博物馆政策的最后五十年的历史:寻找防止碎片回归的必要法律手段,”殖民历史学家帕斯卡尔布兰查德说。

巴黎Quai Branly博物馆不想回答法新社的问题。

父爱主义。
但是,仍然存在许多技术和法律障碍,承认Macron总统在3月份任命的两位专家履行诺言。

为拒绝返回作品,专家多年来一直认为非洲博物馆没有适当的安全和保护条件。

但根据达喀尔博物馆馆长El Hadji Malick Ndiaye的说法,这是一场古老的辩论,甚至是“家长式的”。在非洲,“南非,肯尼亚,马里,津巴布韦有许多博物馆机构,”他说。

大英博物馆向尼日利亚和埃塞俄比亚提供贷款,在1868年的英国考察期间被解雇,但拒绝还款。

德国的辩论更加先进,纳粹时代的战利品和红军的抢劫事件对这个国家很敏感。

几个博物馆正在努力确定殖民时期成千上万作品的来源,当时德国控制着喀麦隆,多哥和坦桑尼亚。洪堡论坛博物馆的情况就是如此,该博物馆将很快在柏林开放并指定物体的来源。






--grego via tradutor do google
Η Αφρική απαιτεί από την Ευρώπη την επιστροφή κλεμμένων θησαυρών.

Από το Βρετανικό Μουσείο στο Λονδίνο μέχρι το Μουσείο Tervuren στο Βέλγιο, πολλές ευρωπαϊκές συλλογές ξεχειλίζουν με λεγόμενα «αποικιακά» αντικείμενα τέχνης που αποκτήθηκαν κάτω από συχνά συζητήσεις.

1
Εσωτερικό του Βρετανικού Μουσείου, Λονδίνο, στην εικόνα αρχείου (Φωτογραφία: Sang Tan / AP)

Αν και σύμφωνα με την ετικέτα, τα τρία τοτέμ που εμφανίζονται στο Μουσείο Quai Branly στο Παρίσι είναι «δωρεά», η πατρίδα του, ο Μπενίν ζητά την επιστροφή του τι θεωρεί κλεμμένο κατά τη διάρκεια της αποικιοκρατίας.

Στην πραγματικότητα, αυτά τα επιβλητικά αγάλματα λήφθηκαν το 1892 από τα γαλλικά στρατεύματα του στρατηγού Alfred Amédée Dodds κατά τη διάρκεια της ληστείας του παλατιού Abomey, της ιστορικής πρωτεύουσας του σημερινού Μπενίν.

Σύμφωνα με τον Μπενίν, στη Γαλλία υπάρχουν μεταξύ 4.500 και 6.000 αντικείμενα που ανήκουν στη χώρα, συμπεριλαμβανομένων θρόνων, χαραγμένων ξύλινων θυρών και βασιλικών σκεπών.

Από το Βρετανικό Μουσείο στο Λονδίνο μέχρι το Μουσείο Tervuren στο Βέλγιο, πολυάριθμες ευρωπαϊκές συλλογές ξεχειλίζουν με λεγόμενα «αποικιακά» αντικείμενα τέχνης που αποκτήθηκαν κάτω από συχνά συζητήσιμες συνθήκες.

Εκείνη την εποχή, στρατιωτικοί, ανθρωπολόγοι, εθνογράφοι και ιεραπόστολοι που ταξίδευαν στις κατακτημένες χώρες επέστρεψαν σπίτι με αναμνηστικά που αγόραζαν ή ανταλλάσσονταν και μερικές φορές κλαπεί.

Ακόμη και ο πρώην υπουργός Πολιτισμού André Malraux καταδικάστηκε στη δεκαετία του 1920 στην Καμπότζη για την προσπάθεια να σπάσει τα ανάγλυφα ενός ναού των Χμερ.

Η αντιπαράθεση δεν είναι νέα και αφορά μόνο την Αφρική. Για δεκαετίες, η Ελλάδα ζήτησε στο Ηνωμένο Βασίλειο, μάταια, την αποκατάσταση των ζωών του Παρθενώνα.

Αλλά η αφρικανική ήπειρος επηρεάστηκε ιδιαίτερα.

Αιμορραγία του πατριαρχείου
"Η Αφρική έχει υποστεί αιμορραγία της κληρονομιάς της κατά τη διάρκεια του εποικισμού και ακόμη και μετά, με παράνομη κίνηση", λυπεί ο El Hadji Malick Ndiaye, επιμελητής του Αφρικανικού Μουσείου Τέχνης Ντακάρ.

Περισσότερο από το 90 τοις εκατό των κυριότερων τμημάτων της υποσαχάριας Αφρικής βρίσκονται εκτός της ηπείρου, λένε οι ειδικοί. Η Unesco υποστηρίζει τον αγώνα αυτών των εθνών για περισσότερα από 40 χρόνια για να αποκαταστήσει τα πολιτιστικά περιουσιακά στοιχεία που εξαφανίστηκαν κατά τη διάρκεια της αποικιοκρατίας.

Για τον Crusoe Osagie, έναν εκπρόσωπο του κυβερνήτη του κράτους της Εδώ, τη Νιγηρία, δεν είναι φυσικό τα παιδιά του να πάνε στο εξωτερικό για να θαυμάσουν την κληρονομιά της χώρας τους. "Αυτά τα αντικείμενα ανήκουν σε εμάς και μας πήραν με βία", λέει.

Όπως και ο Μπενίν, του οποίου η απαίτηση επιστροφής αρνήθηκε από τη Γαλλία το 2016, άλλες αφρικανικές χώρες αρνήθηκαν.

Ωστόσο, υπήρχαν εξαιρέσεις, όπως το 2003, όταν το Εθνολογικό Μουσείο του Βερολίνου επέστρεψε ένα πολύτιμο άγαλμα πουλιών στη Ζιμπάμπουε, μια πρώην βρετανική αποικία.

Οι Αφρικανοί ηγέτες περιμένουν τώρα μια αλλαγή στάσης από τη Γαλλία, αφού ο πρόεδρος Εμμανουήλ Μακρόν δήλωσε στη Μπουρκίνα Φάσο τον Νοέμβριο ότι θα δώσει «τις προϋποθέσεις για την επιστροφή της αφρικανικής κληρονομιάς στην Αφρική» εντός πέντε ετών.

Ένα "ιστορικό διάλειμμα", σύμφωνα με τον Υπουργό Πολιτισμού του Καμερούν Narcisse Mouelle Kombi. Η χώρα του, που αποικίστηκε διαδοχικά από τη Γερμανία, τη Γαλλία και τη Μεγάλη Βρετανία, "είναι ένας από τους κύριους ενδιαφερόμενους", λέει.

«Macron έχει δεσμευτεί να Αφρικανούς για να αλλάξει ό, τι ήταν τις τελευταίες πέντε δεκαετίες της πολιτικής μουσείου μας: να βρούμε τις νομικές διατάξεις που είναι απαραίτητες για να αποφευχθεί η επιστροφή των κομματιών,» σημειώνει Colonial ιστορικός Pascal Blanchard.


Το Μουσείο Quai Branly στο Παρίσι δεν ήθελε να απαντήσει σε ερωτήσεις από την AFP.

Πατερναλισμός.
Ωστόσο, υπάρχουν ακόμη πολλά τεχνικά και νομικά εμπόδια, παραδέχονται τους δύο εμπειρογνώμονες που ο πρόεδρος Macron διόρισε τον Μάρτιο για να εκπληρώσει την υπόσχεσή του.

Για να αρνηθούν να επιστρέψουν τα έργα, οι εμπειρογνώμονες ισχυρίζονται εδώ και χρόνια ότι τα αφρικανικά μουσεία δεν έχουν τις κατάλληλες συνθήκες ασφάλειας και συντήρησης.

Ωστόσο, σύμφωνα με τον επιμελητή του μουσείου Ντακάρ, El Hadji Malick Ndiaye, αυτή είναι μια παλιά συζήτηση, ακόμη και «πατερναλιστική». Στην Αφρική, "υπάρχουν πολλά μουσειακά ιδρύματα στη Νότια Αφρική, την Κένυα, το Μάλι, τη Ζιμπάμπουε", λέει.

Το Βρετανικό Μουσείο πρότεινε δάνεια στη Νιγηρία και την Αιθιοπία, απολύθηκαν κατά τη διάρκεια μιας βρετανικής αποστολής το 1868, αλλά αντιστάθηκαν στην αποπληρωμή της περιουσίας.

Η συζήτηση είναι πιο προχωρημένη στη Γερμανία, μια χώρα ευαίσθητη σε αυτό από τα θύματα της ναζιστικής εποχής και τις ληστείες του Κόκκινου Στρατού.


Αρκετά μουσεία εργάζονται για να εντοπίσουν την προέλευση χιλιάδων έργων από την αποικιακή εποχή, όταν η Γερμανία ελέγχει το Καμερούν, το Τόγκο και την Τανζανία. Αυτή είναι η περίπτωση του Μουσείου Φόρουμ Humboldt, το οποίο θα ανοίξει σύντομα στο Βερολίνο και θα καθορίσει την προέλευση των αντικειμένων.