Listen to the text.

terça-feira, 9 de outubro de 2018

When it was good to come to Brazil: MNBA inaugurates a show about exile. -- Quando foi bom vir para o Brasil: MNBA inaugura mostra sobre o exílio. -- Wenn es gut war, nach Brasilien zu kommen: MNBA eröffnet eine Ausstellung über das Exil. -- Коли було добре прийти до Бразилії: MNBA відкриває шоу про вигнання. -- 来到巴西很不错:MNBA开设了一个关于流亡的节目。

Migrants who arrived in the country fleeing Nazism, Fayga Ostrower, Axl Leskoschek and Lasar Segall have 32 works exhibited in the museum.


1
'Sailor lying with pipe', by LAsar Segall, 
is part of the show Photo: Divulgação


The Ukrainian Jewish Lasar Segall, the Polish Fayga Ostrower and the Austrian Axl Leskoschek have points in common not only in the artistic career - they are masters in the picture - but also in personal life: all arrived in Brazil in the last century fleeing the Nazis in Europe and have settled down here, influenced a number of artists of later generations.


2
Fayga Ostrower's work 'Etching and water-ink' 
is part of the show Photo: Divulgação


Leskoschek left Austria when he joined the communist party. Segall, author of "Ship of Emigrants", arrived in Brazil in the 1920s, returned to Europe and then returned to São Paulo, in the face of anti-Semitic extreme right demonstrations. In his work, references are mixed to the Jewish culture and its native village to the Brazilian cotidiando. Fayga, on the other hand, lived in Germany with the family until they fled to Belgium, and from there, to Brazil, in 1934.

And it is the subject of exile, casting glances on the experience of leaving and of being a migrant, that goes through the exhibition "Three engravers and the exile in Brazil: Fayga Ostrower, Axl Leskoschek and Lasar Segall", that the National Museum of Beautiful Art inaugurates this Tuesday, October 9, featuring 32 original works by the three artists, which include, in addition to prints, panels, letters, photos and films.

- The exhibition is a partnership of the National Museum of Fine Arts with Casa Stefan Zweig in Petrópolis, and the central theme of the house is exile. We did a search from the MNBA collection, there was a lot of these artists there. It was a great pleasure to choose the works within this theme - emphasizes Ruth Freihof, one of the curators of the show.

Kristina Michaelis, who also signs the curatorship, stresses the importance of the theme "exile", alerting to how much Brazilian art has won with artists who have been welcomed here.


- Nothing more current than warning against xenophobia and all other prejudices, warn against right and left extremisms. Increasingly, we have refugees throughout the world, motivated by multiple crises. If you welcome and give conditions, the person will insert himself and will reciprocate in some way to society. These artists, for example, have returned a lot. The diversity is always richer, we will welcome - comments Michaelis.

National Museum of Fine Arts (MNBA): Av. Rio Branco 199, Cinelândia - 3299-0600. Have the sex, from 10am to 6pm. Sat, Sun and Holidays, from 1:00 p.m. to 6:00 p.m. Free (Sundays) and R$ (reais) 8 until February 3.


https://oglobo.globo.com/rioshow/quando-foi-bom-vir-para-brasil-mnba-inaugura-mostra-sobre-exilio-23139970



"Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 
but what modifies the way of looking and hearing
-
Cultura não é o que entra nos olhos e ouvidos, 
mas o que modifica a maneira de olhar e ouvir





--br
Quando foi bom vir para o Brasil: MNBA inaugura mostra sobre o exílio.

Migrantes que chegaram ao país fugindo do nazismo, Fayga Ostrower, Axl Leskoschek, Lasar Segall têm 32 obras exibidas no museu.

1
'Marinheiro deitado com cachimbo', de LAsar Segall, faz parte da mostra Foto: Divulgação

O judeu ucraniano Lasar Segall, a polonesa Fayga Ostrower e o austríaco Axl Leskoschek têm pontos em comum não apenas na carreira artística - eles são mestres na gravura - mas também na vida pessoal: todos chegaram ao Brasil no século passado fugindo do nazismo na Europa e se estabeleceram por aqui, influenciado uma série de artistas de gerações posteriores.

2
A obra de Fayga Ostrower 'Água-forte e água-tinta' faz parte da mostra Foto: Divulgação

Leskoschek saiu da Áustria quando se filiou ao partido comunista. Segall, autor de "Navio de Emigrantes", chegou ao Brasil ainda na década de 1920, voltou para Europa e depois regressou a São Paulo, diante de manifestações antissemitas de extrema direita. Em sua obra, misturam-se referências à cultura judaica e sua aldeia de origem ao cotidiando brasileiro. Fayga, por sua vez, viveu na Alemanha com a família até fugirem para a Bélgica, e de lá, para o Brasil, em 1934.

E é o tema exílio, lançando olhares sobre a experiência de partir e de ser um migrante, que percorre a mostra "Três gravuristas e o exílio no Brasil: Fayga Ostrower, Axl Leskoschek e Lasar Segall", que o Museu Nacional de Belas Arte inaugura nesta terça, 9 de outubro, apresentando 32 obras originais dos três artistas, que incluem, além de gravuras, painéis, cartas, fotos e filmes.

- A exposição é uma parceria do Museu Nacional de Belas Artes com a Casa Stefan Zweig, em Petrópolis, e o tema central da casa é o exílio. Nós fizemos uma pesquisa a partir do acervo do MNBA, havia muita coisa desses artistas lá. Foi um prazer enorme escolher as obras dentro dessa temática - ressalta Ruth Freihof, uma das curadoras da mostra.

Kristina Michaelis, que também assina a curadoria, ressalta a importância do tema "exílio", alertando para o quanto a arte brasileira ganhou com artistas que foram acolhidos aqui.

- Nada mais atual do que alertar contra a xenofobia e todos os outros preconceitos, alertar contra  extremismos de direita e de esquerda. Cada vez mais temos refugiados no mundo inteiro, motivados por crises múltiplas. Se você acolhe e dá condições, a pessoa vai se inserir e vai retribuir de alguma maneira para a sociedade. Esses artistas, por exemplo, devolveram muito. A diversidade é sempre mais rica, vamos acolher - comenta Michaelis. 


Museu Nacional de Belas Artes (MNBA): Av. Rio Branco 199, Cinelândia, Rio de Janeiro, Brasil  — 3299-0600. Ter a sex, das 10h às 18h. Sáb, dom e feriados, das 13h às 18h. Grátis (aos domingos) e R$ 8. Até 3 de fevereiro.








--alemão via tradutor do google
Wenn es gut war, nach Brasilien zu kommen: MNBA eröffnet eine Ausstellung über das Exil.

MigrantInnen, die auf der Flucht vor dem Nationalsozialismus, Fayga Ostrower, Axl Leskoschek und Lasar Segall ins Land kamen, haben 32 Werke im Museum ausgestellt.

1
'Sailor lying with pipe', von LAsar Segall, ist Teil der Show Foto: Divulgação

Der ukrainische Jude Lasar Segall, die polnische Fayga Ostrower und der Österreicher Axl Leskoschek haben Gemeinsamkeiten nicht nur in der künstlerischen Karriere - sie sind Meister im Bild - sondern auch im persönlichen Leben: Alle sind im letzten Jahrhundert vor den Nazis in Brasilien angekommen in Europa und haben sich hier niedergelassen, beeinflusst eine Reihe von Künstlern späterer Generationen.

2
Fayga Ostrowers Arbeit "Radierung und Wassertinte" ist Teil der Ausstellung Foto: Divulgação

Leskoschek verließ Österreich, als er der kommunistischen Partei beitrat. Segall, Autor von "Ship of Emigrants", kam in den 1920er Jahren nach Brasilien, kehrte nach Europa zurück und kehrte angesichts der antisemitischen Extremrechtsdemonstrationen nach São Paulo zurück. In seiner Arbeit sind Bezugnahmen auf die jüdische Kultur und ihr Heimatdorf auf den brasilianischen Cotidiando gemischt. Fayga hingegen lebte mit der Familie in Deutschland, bis sie 1934 nach Belgien und von dort nach Brasilien flohen.

Und es ist das Thema des Exils, das Blicke auf die Erfahrung des Verlassens wirft und ein Migrant zu sein, der durch die Ausstellung "Drei Graveure und das Exil in Brasilien: Fayga Ostrower, Axl Leskoschek und Lasar Segall" geht, dass das Nationalmuseum von Beautiful Art eröffnet diesen Dienstag, den 9. Oktober, mit 32 Originalwerken der drei Künstler, zu denen neben Drucken auch Tafeln, Briefe, Fotos und Filme gehören.

- Die Ausstellung ist eine Partnerschaft des Nationalen Museums der Schönen Künste mit Casa Stefan Zweig in Petrópolis, und das zentrale Thema des Hauses ist das Exil. Wir haben eine Suche aus der MNBA-Sammlung gemacht, dort waren viele dieser Künstler. Es war eine große Freude, die Arbeiten zu diesem Thema auszuwählen - betont Ruth Freihof, eine der Kuratoren der Ausstellung.

Kristina Michaelis, die auch das Kuratorium unterzeichnet, betont die Wichtigkeit des Themas "Exil", das darauf aufmerksam macht, wie viel brasilianische Kunst mit Künstlern, die hier empfangen wurden, gewonnen hat.

- Nichts aktueller als Warnung vor Fremdenfeindlichkeit und allen anderen Vorurteilen, warnt vor Rechtsextremismus und linkem Extremismus. In zunehmendem Maße haben wir Flüchtlinge in der ganzen Welt, die durch mehrere Krisen motiviert sind. Wenn Sie die Bedingungen begrüßen und geben, wird sich die Person selbst einbringen und sich in irgendeiner Weise für die Gesellschaft revanchieren. Diese Künstler sind zum Beispiel viel zurückgekehrt. Die Vielfalt ist immer reicher, wir werden es begrüßen - kommentiert Michaelis.


Nationales Museum der Schönen Künste (MNBA): Av. Rio Branco 199, Cinelândia - 3299-0600. Sex haben, von 10 bis 18 Uhr. Sa, So und Feiertage, ab 13.00 Uhr bis 18:00 Uhr Kostenlos (Sonntag) und $ 8 bis 3. Februar.











--ucraniano via tradutor do google
Коли було добре прийти до Бразилії: MNBA відкриває шоу про вигнання.    -

Мігранти, які прибули до країни, що рятуються від нацизму, Файга Островер, Аксль Лескошек та Ласар Сегалл, мають 32 робіт, виставлені в музеї.

1
"Моряк, що лежить з трубою", від LAsar Segall, є частиною шоу Photo: Divulgação

Український єврейський Лазар Сегалл, польський Файга Островер та австрійський Акс Лескошек мають спільні погляди не лише в художній кар'єрі - вони є майстрами на картині, - але також і в особистому житті: всі прибули до Бразилії в минулому столітті, рятуючись від нацистів в Європі і оселившись тут, вплинули на ряд художників наступних поколінь.

2
Робота Фейги Островера "Травлення та водяна фарба" є частиною шоу Фото: Divulgação

Лескошек покинув Австрію, коли він приєднався до комуністичної партії. Автор статті "Корабель емігрантів" (Segall), який прибув до Бразилії в 1920-х роках, повернувся до Європи, а потім повернувся до Сан-Паулу, перед лицем антисемітських крайніх правих демонстрацій. У своїй роботі посилання на єврейську культуру та його рідне село змішуються з братильським котідіандо. Файга, з іншого боку, жив у Німеччині з родиною, поки вони не втекли до Бельгії, а звідти до Бразилії, в 1934 році.

І це є предметом заслання, відкидаючи погляд на досвід виїзду та перебування на мігранті, який проходить через виставку "Три гравери та вигнання в Бразилії: Файга Островер, Аксль Лескошек та Ласар Сегалл", що Національний музей У вівторок, 9 жовтня, відбудеться урочисте відкриття "Красиве мистецьке мистецтво", в якому представлено 32 оригінальних твори трьох художників, які, крім друку, панно, листів, фотографій та фільмів.

- Виставка є партнерством Національного музею образотворчих мистецтв з Casa Stefan Zweig в Петрополісі, а центральна тема будинку - вигнання. Ми зробили пошук з колекції MNBA, там було багато таких художників. Було приємно вибрати твори в цій темі, - підкреслює Рут Фрейхоф, один з кураторів шоу.

Крістіна Міхаеліс, яка також підписує кураторство, підкреслює важливість теми "вигнання", попереджаючи, наскільки бразильське мистецтво перемагає з митцями, яких тут вітали.

- Ніщо більш актуальне, ніж попередження про ксенофобію та всі інші упередження, попередити проти правих і лівих екстремізмів. Ми все частіше маємо біженців у всьому світі, мотивацію численними кризами. Якщо ви привітаєтесь і дасте умови, людина вкладе себе і певним чином відреагуватиме на суспільство. Такі художники, наприклад, багато повернулися. Різноманітність завжди багатша, ми будемо раді, - коментує Міхаеліс.


Національний музей образотворчого мистецтва (MNBA): Av. Rio Branco 199, Cinelândia - 3299-0600. Майте секс, з 10 ранку до 6 вечора. Сб, Сонце та Свята, з 1:00 ранку. до 6:00 ранку Безкоштовні (неділі) та 8 до 3 лютого.











--chines simplificado via tradutor do google
来到巴西很不错:MNBA开设了一个关于流亡的节目。

逃离纳粹主义,Fayga Ostrower,Axl Leskoschek和Lasar Segall抵达该国的移民在该博物馆展出了32件作品。

1
由LAsar Segall执导的“水手躺在地上的水手”是该节目的一部分照片:Divulgação

乌克兰犹太人Lasar Segall,波兰Fayga Ostrower和奥地利Axl Leskoschek不仅在艺术生涯中有共同点 - 他们是图片中的主人 - 而且在个人生活中:所有人都在上个世纪抵达巴西逃离纳粹在欧洲并在这里安顿下来,影响了后世的一些艺术家。

2
Fayga Ostrower的作品“蚀刻和水墨”是该剧的一部分照片:Divulgação

Leskoschek加入共产党时离开了奥地利。 Segall,“移民船”的作者,于20世纪20年代抵达巴西,返回欧洲,然后面对反犹太人的极端右翼示威而返回圣保罗。在他的作品中,参考文献混合了犹太文化及其原生村庄与巴西的cotidiando。另一方面,Fayga与家人住在德国,直到1934年他们逃往比利时,并从那里逃往巴西。

这是流亡的主题,瞥了一眼离开和成为移民的经历,通过展览“三个雕刻和流亡巴西:Fayga Ostrower,Axl Leskoschek和Lasar Segall”,即国家博物馆美丽艺术于10月9日星期二开幕,展出了三位艺术家的32幅原创作品,其中包括版画,镶板,字母,照片和电影。

- 该展览是国家美术博物馆与彼得罗波利斯的Casa Stefan Zweig的合作,该房屋的中心主题是流亡。我们从MNBA系列中搜索过,那里有很多这些艺术家。很高兴在这个主题中选择作品 - 强调该剧的策展人之一Ruth Freihof。

Kristina Michaelis也是策展人,他强调了“流亡”主题的重要性,提醒巴西艺术家在这里受到欢迎的艺术家们获得了多少奖项。

- 除了警告反对仇外心理和所有其他偏见之外,没有什么比警告右翼和左翼极端主义了。在多重危机的推动下,我们越来越多地在世界各地都有难民。如果您欢迎并给予条件,该人将插入自己,并将以某种方式回报社会。例如,这些艺术家已经回归了很多。多样性总是更丰富,我们欢迎 - 评论Michaelis。


国家美术博物馆(MNBA):Av。 Rio Branco 199,Cinelândia - 3299-0600。有性生活,从上午10点到下午6点。周六,周日和节假日,从下午1点开始到下午6点免费(周日)和2月3日前的8美元。






String charms. On September 19, 2018, the Institute of National Historical and Artistic Heritage (Iphan) recognized cordel literature as Brazilian Intangible Cultural Heritage. -- Encantos do cordel. No dia 19 de setembro de 2018, o Instituto do Patrimônio Histórico e Artístico Nacional (Iphan) reconheceu a literatura de cordel como Patrimônio Cultural Imaterial Brasileiro. -- String-Anhänger. Am 19. September 2018 erkannte das Institut für nationales historisches und künstlerisches Erbe (Iphan) Cordel-Literatur als brasilianisches immaterielles Kulturerbe an. -- Струнные прелести. 19 сентября 2018 года Институт национального историко-художественного наследия (Ифан) признал кордельную литературу как бразильское нематериальное культурное наследие. -- 字符串饰物。 2018年9月19日,国家历史和艺术遗产研究所(Iphan)将科尔德文学视为巴西非物质文化遗产。

Between one verse and another, one rhyme and another, string literature is spreading and gaining new adepts, especially children who experience in schools this valuable culture of Northeastern Brazil.

1
Hyrie Alves, 11, fell in love with the string because she thought the rhymes had similarities to rap. Photo: Fabiane de Paula


From this passion for the line and belief in transformation through reading, poetic initiatives emerge that deserve to be cultivated in other gardens. One of them flourished by the enthusiasm of Professor Gilson Franco, in a school on the outskirts of Fortaleza. Another is scented by the magic of the writers Sergio Magalhães and Kátia Castelo Branco in a school in the Municipality of Umirim.

But, far beyond the gardens of the culture of Ceará, the cord has emerged nationally and now enjoys its greatest harvest. On September 19, 2018, the Institute of National Historical and Artistic Heritage (Iphan) recognized cordel literature as Brazilian Intangible Cultural Heritage. The literary genre, inserted in Brazilian culture at the end of the nineteenth century, has a connection with oral narratives, such as tales and stories: poetry sung and recited; and the adaptation to the poetry of the prose novels brought by the Portuguese settlers.

The news strengthened the hope of the educators who work the cordel as a tool for belonging, protagonism, resourcefulness, creativity, joy and love for Northeastern popular culture. Children also welcome the opportunity to experience the cord in the broadest sense of the spoken word. For the first time, students of a public school in the Municipality of Umirim, became protagonists in an imposing cultural equipment of Fortaleza. With a simple scene, but "flavored" by the colorful cheetahs and patchwork quilts, they staged Rapunzel, a classic of children's literature adapted to the string by writers Sergio Magalhães and Kátia Castelo Branco, who also created the Jardim Literário project.


2


After some rehearsals, children between the ages of 10 and 11 left the city of Umirim, 120 km away from the city of Ceará, to debut at the III Cordel Brasileiro Fair, held last August at Caixa Cultural Fortaleza. Among Rapunzel's verses, the little ones intoned the public domain cantigas rhythmic by the accordion of the master Abimael.

The skills of these students of Raimundo Alves da Silva Elementary School were unveiled and enhanced through the Literary Garden project, which in such a short time showed surprising results. "These children had never had an experience in this harmonious field, of holding hands, of hugging, of reciting. We have shown to them that words are sweet, words smell, words have something concrete. play in fields of happiness, in labyrinths ... ", emphasizes Sérgio, during our visit to the establishment of the municipal network of education in Umirim.

The director of the school, Gorete Fernandes, already celebrates the results. "Our children are happier. Today there are 10 students participating in this extracurricular activity." The students, in fact, are enthusiastic about the Literary Garden. "I've lost my fear and my shame," said Samuel Souza Soares, 11. "When I started here, I started to feel lighter, loose and with more movements," added Analee Souza, 10. "I already liked books and poetry a lot, but now I'm enjoying it even more," added Carla Eleone, 11.

According to the educator and writer Kátia Castelo Branco, the Literary Garden arose from the desire to offer literature to children in an attractive and relaxed way. "We want to show that reading is good, that the letters when pronounced in a cadenciada way open portals in our imagination, that carry us to the most diverse places, that pull us from the ground".

Despite the distance that separates the two writers, Serginho lives in Itapajé, and Kátia, in Viçosa do Ceará, they are still connected by the desire to awaken in children the taste for reading and the string. So much has already "cordelia" four books: Rapunzel, Romeo and Juliet, The clash of the Goat and the Oz and The legend of the Castle of Stone. The writers are already preparing new releases, among them, The Little Prince.

At the tip of the tongue

3


In the Ademar Nunes Batista Integral School, in the Ceará Complex, in the outskirts of Fortaleza, all 6th grade students are keen to recite, some with the verses on the tip of their tongue. Passed by the enthusiasm of a teacher, these boys and girls alike fell in love with cordel literature. In just 8 months of work, the first fruits are emerging: protagonism, resourcefulness, creativity, joy and love for the Northeastern popular culture.

Who takes care of this fertile ground daily is the Portuguese Language teacher, Gilson Franco, 48 years, with 15 dedicated to teaching. In the classroom, it does not show tiredness, on the contrary, it reveals energy capable of supplying the hope of students, colleagues, families, community and even those who no longer believe in the possibility of quality education in the public network .

Through the cords used inside the classroom, in the corridors, and even during breaks, the master goes into various areas and ends up invoking different reflections among the students. "There are some authors that are more questioning, more philosophical," compares the teacher shortly after the student João Gabriel, in a clear and clear voice, recite "The Evil and the Suffering", by Paraibano Leandro Gomes de Barros.

4
João Gabriel, 11, is one of the students 
who are passionate about the language 
of the string Photo: Fabiane de Paula


Still in this reflective field, the children recite the Tião Simpatia from Ceará with "The Lei Maria da Penha en cordel", one of the works of the genre most published and known, including outside Brazil. In addition to extolling both names, Tiao Simpatia for creativity and Maria da Penha for strength and courage in the fight against violence against women, students are absorbing other knowledge in the fields of citizenship, law, respect, history and culture.

For the kids, the poet Bráulio Bessa is unanimous. Everyone admits they are thrilled to recite the string. "Mother's spank does not hurt." They confess to learning several lessons from everyday life with the poem "Gentileza, gera gentileza". The late Patativa do Assaré (1909-2002) is also a recurring theme and a source of pride for students who narrate their verses without blinking: "Land of the jandaia, cradle of Iracema. I'm a goat from the plague, I'm from Ceará. "

"Cordel literature values ​​local culture and can be a tool to establish relationships of belonging. In addition, it favors languages, orality, the perception of popular culture, and can greatly reduce the introversion of the student," argues the teacher who , in a few months of dedication to school, managed to form the Youth Group Cordel Encantado.

The literary genre is being applied through an elective discipline for students in grades 5 and 6, aged 10 to 12 years. As a result, they already present themselves even out of school, as well as in charities, communities and associations. "Our students like everything, rhythm, sonority, intensity and rhyme. It's very nice to be able to take the poetry and the string where the school does not go," says the teacher.

Students protagonists

5
Professor Gilson Franco adopted the string as 
a tool to stimulate the taste for reading and writing
 Photo: Fabiane de Paula


To conquer these new readers, the teacher emphasizes that a relationship of trust and closeness with the students must be established. "People think that children do not read anymore because the internet has done away with everything, but they are very receptive and open to everything. languages, these children are also marking ", Gilson believes.

As an immediate response, the teacher emphasizes the significant evolution in the behavior and the protagonism of the students. "They are eager to participate in everything, to help their classmates, teachers and to grow school. Individually, they improve discipline, grades, reflective ability, attention and concentration to decorate a poem," celebrates Gilson.








"Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 
but what modifies the way of looking and hearing
-
Cultura não é o que entra nos olhos e ouvidos, 
mas o que modifica a maneira de olhar e ouvir







--br
Encantos do cordel. No dia 19 de setembro de 2018, o Instituto do Patrimônio Histórico e Artístico Nacional (Iphan) reconheceu a literatura de cordel como Patrimônio Cultural Imaterial Brasileiro.

Entre um verso e outro, uma rima e outra, a literatura de cordel vai se espalhando e ganhando novos adeptos, em especial as crianças que vivenciam nas escolas esta cultura tão valiosa do Nordeste do Brasil.

1
Hyury Alves, 11 anos, apaixonou-se pelo cordel por considerar que as rimas têm semelhanças com o rap. Foto: Fabiane de Paula

Dessa paixão pelo cordel e da crença na transformação por meio da leitura, brotam iniciativas poéticas que merecem ser cultivadas em outros jardins. Uma delas floresce pelo entusiasmo do professor Gilson Franco, numa escola da periferia de Fortaleza. Outra é perfumada pela magia dos escritores Sergio Magalhães e Kátia Castelo Branco numa escola do Município de Umirim.

Mas, muito além dos jardins da cultura cearense, o cordel despontou nacionalmente e agora desfruta da sua maior colheita. No dia 19 de setembro de 2018, o Instituto do Patrimônio Histórico e Artístico Nacional (Iphan) reconheceu a literatura de cordel como Patrimônio Cultural Imaterial Brasileiro. O gênero literário, inserido na cultura brasileira ao fim do século XIX, tem ligação com as narrativas orais, como contos e histórias: à poesia cantada e declamada; e à adaptação para a poesia dos romances em prosa trazidos pelos colonizadores portugueses.

A notícia fortaleceu a esperança dos educadores que trabalham o cordel como ferramenta de pertencimento, protagonismo, desenvoltura, criatividade, alegria e amor pela cultura popular nordestina. As crianças também agradecem a oportunidade de vivenciar o cordel no sentido mais amplo da palavra falada. Pela primeira vez, alunos de uma escola pública do Município de Umirim, tornaram-se protagonistas em um imponente equipamento cultural de Fortaleza. Com cenário simples, porém "aromatizado" pelo colorido das chitas e das colchas de retalhos, eles encenaram Rapunzel, clássico da literatura infantil adaptado para o cordel pelos escritores Sergio Magalhães e Kátia Castelo Branco, idealizadores também do projeto Jardim Literário.

2

Após alguns ensaios, crianças na faixa etária entre 10 e 11 anos deixaram a cidade de Umirim, distante 120 quilômetros da Capital cearense, para estrear na III Feira do Cordel Brasileiro, realizada em agosto último na Caixa Cultural Fortaleza. Entre os versos de Rapunzel, os pequenos entoavam cantigas de domínio público ritmadas pela sanfona do mestre Abimael.

As habilidades desses alunos da Escola de Ensino Fundamental Raimundo Alves da Silva foram desvendadas e potencializadas por meio do projeto Jardim Literário que, em tão pouco tempo, mostrou resultados surpreendentes. "Essas crianças nunca tinham vivido uma experiência nesse campo harmonioso, de pegar na mão, de dar um abraço, de recitar. Mostramos a elas que as palavras são doces, as palavras têm cheiro, que as palavras têm algo concreto. Provamos ainda que podemos brincar em campos de felicidade, em labirintos...", ressalta Sérgio, durante nossa visita ao estabelecimento da rede municipal de ensino em Umirim.

A diretora da escola, Gorete Fernandes, já comemora os resultados. "Nossas crianças estão mais felizes. Hoje são 10 estudantes participando dessa atividade extracurricular". Os alunos, de fato, estão entusiasmados com o Jardim Literário. "Eu perdi o medo e a vergonha", disse Samuel Souza Soares, 11 anos. "Quando comecei aqui, passei a me sentir mais leve, solta e com mais movimentos", completou Analee Souza, 10. "Eu já gostava muito de livros e de poesia, mas agora estou gostando ainda mais", acrescentou Carla Eleone, 11.

Segundo a educadora e escritora Kátia Castelo Branco, o Jardim Literário surgiu do anseio de ofertar a literatura às crianças de maneira atrativa e descontraída. "Queremos mostrar que ler é bom, que as letrinhas quando pronunciadas de forma cadenciada abrem portais em nossa imaginação, que nos transportam aos mais diversos lugares, que nos arrancam do chão".

Apesar da distância que separa os dois escritores, Serginho mora em Itapajé, e Kátia, em Viçosa do Ceará, eles continuam conectados pelo desejo de despertar nas crianças o gosto pela leitura e pelo cordel. Tanto é que já "cordelizaram" quatro livros: Rapunzel, Romeu e Julieta, O confronto do Bode e a Onça e A lenda do Castelo de Pedra. Os escritores já estão preparando novos lançamentos, dentre eles, O Pequeno Príncipe.

Na ponta da língua

3

Na Escola de Tempo Integral Ademar Nunes Batista, no Conjunto Ceará, periferia de Fortaleza, todos os alunos do 6º ano fazem questão de recitar, alguns com os versos na ponta da língua. Contagiados pelo entusiasmo de um professor, esses meninos e meninas igualmente se apaixonaram pela literatura de cordel. Em apenas 8 meses de trabalho, já estão brotando os primeiros frutos: protagonismo, desenvoltura, criatividade, alegria e amor pela cultura popular nordestina.

Quem cuida deste terreno fértil diariamente é o professor de Língua Portuguesa, Gilson Franco, 48 anos, com 15 dedicados ao magistério. Em sala de aula, ele não demonstra cansaço, pelo contrário, revela energia capaz de abastecer a esperança dos alunos, dos colegas, das famílias, da comunidade e até mesmo daqueles que já não acreditam mais na possibilidade de uma educação com qualidade na rede pública.

Por meio dos cordéis usados dentro de sala de aula, nos corredores, e até mesmo durante os intervalos, o mestre vai adentrando diversas áreas e acaba invocando diferentes reflexões entre os alunos. "Tem uns autores que são mais questionadores, mais filosóficos", compara o professor logo após o aluno João Gabriel, com voz pausada e clara, recitar "O mal e o sofrimento", do paraibano Leandro Gomes de Barros.

4
João Gabriel, 11 anos,é um dos alunos apaixonados pela linguagem do cordel
Foto: Fabiane de Paula

Ainda neste campo reflexivo, as crianças recitam o cearense Tião Simpatia com "A Lei Maria da Penha em cordel", uma das obras do gênero mais publicadas e conhecidas, inclusive fora do Brasil. Além de exaltar os dois nomes, Tião Simpatia pela criatividade e Maria da Penha pela força e coragem na luta de combate à violência contra a mulher, os estudantes vão absorvendo outros saberes nos campos da cidadania, do direito, do respeito, da história e da cultura.

Para a garotada, o poeta Bráulio Bessa é unanimidade. Todos admitem que se emocionam ao recitar o cordel "Palmada de mãe não dói". Confessam aprender várias lições do cotidiano com o poema "Gentileza, gera gentileza". O saudoso Patativa do Assaré (1909-2002)) também é recorrente e motivo de orgulho para alunos que narram seus versos sem pestanejar: "Terra da jandaia, berço de Iracema. Dona do poema de Zé de Alencá./Eu sou brasilêro, fio do Nordeste. Sou cabra da peste, sou do Ceará".

"A literatura de cordel valoriza a cultura local e pode ser ferramenta para estabelecer as relações de pertencimento. Além disso, favorece as linguagens, a oralidade, a percepção da cultura popular, e pode reduzir muito a introversão do estudante", defende o professor que, em poucos meses de dedicação à escola, conseguiu formar o Grupo Juvenil Cordel Encantado.

O gênero literário está sendo aplicado por meio de uma disciplina eletiva para os alunos do 5º e 6º anos, com idades entre 10 a 12 anos. Como resultado, eles já se apresentam até fora de escola, bem como em instituições de caridade, comunidades e associações. "Nosso alunos gostam de tudo, do ritmo, da sonoridade, da intensidade e da rima. É muito bacana esta possibilidade de levar a poesia e o cordel aonde a escola não chega", diz o professor.

Alunos protagonistas

5
Professor Gilson Franco adotou o cordel como ferramenta para estimular o gosto pela leitura e pela escrita - Foto: Fabiane de Paula

Para conquistar esses novos leitores, o professor destaca que é preciso estabelecer uma relação de confiança e de proximidade com os alunos. "As pessoas acham que as crianças não leem mais porque a internet acabou com tudo. Mas não! Elas são muito receptivas e abertas a tudo. Na escola, já temos os grupos de leitura, de poesia e o de cordel. Ao se apropriarem dessas linguagens, essas crianças também vão se marcando", acredita Gilson.

Como resposta imediata, o professor ressalta a evolução significativa no comportamento e no protagonismo dos alunos. "Eles têm vontade de participar de tudo, de ajudar os colegas, os professores e de fazer a escola crescer. Individualmente, melhoram a disciplina, as notas, a capacidade reflexiva, a atenção e a concentração para decorar um poema", comemora Gilson.











--alemão via tradutor do google
String-Anhänger. Am 19. September 2018 erkannte das Institut für nationales historisches und künstlerisches Erbe (Iphan) Cordel-Literatur als brasilianisches immaterielles Kulturerbe an.

Zwischen einem Vers und einem anderen, einem Reim und einem anderen, verbreitet sich die Streicherliteratur und gewinnt neue Adepten, besonders Kinder, die in den Schulen diese wertvolle Kultur des Nordostens Brasiliens erleben.

1
Hyrie Alves, 11, verliebte sich in die Saite, weil sie dachte, die Reime hätten Ähnlichkeiten mit Rap. Foto: Fabiane de Paula

Aus dieser Leidenschaft für die Linie und dem Glauben an die Transformation durch Lesen entstehen poetische Initiativen, die es verdienen, in anderen Gärten gepflegt zu werden. Einer von ihnen blühte durch die Begeisterung von Professor Gilson Franco in einer Schule am Stadtrand von Fortaleza auf. Ein anderer ist von der Magie der Schriftsteller Sergio Magalhães und Kátia Castelo Branco in einer Schule in der Gemeinde Umirim parfümiert.

Aber weit über die Gärten der Ceará-Kultur hinaus ist die Schnur auf nationaler Ebene entstanden und genießt heute ihre größte Ernte. Am 19. September 2018 erkannte das Institut für nationales historisches und künstlerisches Erbe (Iphan) Cordel-Literatur als brasilianisches immaterielles Kulturerbe an. Das literarische Genre, das am Ende des 19. Jahrhunderts in die brasilianische Kultur einging, hat eine Verbindung mit mündlichen Erzählungen, wie Geschichten und Geschichten: gesungene und rezitierte Poesie; und die Anpassung an die Poesie der Prosa Romane von den portugiesischen Siedlern gebracht.

Die Nachrichten stärkten die Hoffnung der Pädagogen, die die Cordel als ein Werkzeug für Zugehörigkeit, Protagonismus, Einfallsreichtum, Kreativität, Freude und Liebe für die nordöstliche Populärkultur arbeiten. Kinder freuen sich auch über die Möglichkeit, die Schnur im weitesten Sinne des Wortes zu erleben. Zum ersten Mal wurden die Schüler einer öffentlichen Schule in Umirim zu Protagonisten einer imposanten Kulturausstattung von Fortaleza. Mit einer einfachen Szene, aber "gewürzt" von den bunten Geparden und Patchwork-Steppdecken, inszenierten sie Rapunzel, einen Klassiker der Kinderliteratur, der von den Autoren Sergio Magalhães und Kátia Castelo Branco, die auch das Projekt Jardim Literário schufen, angepasst wurde.

2


Nach einigen Proben verließen Kinder im Alter zwischen 10 und 11 Jahren die Stadt Umirim, 120 km von der Stadt Ceará entfernt, um auf der III. Cindel Brasileiro Messe, die letzten August im Caixa Cultural Fortaleza stattfand, ihr Debüt zu geben. Unter Rapunzels Versen betonten die Kleinen die Freihand-Cantigas rhythmisch vom Akkordeon des Meisters Abimael.

Die Fähigkeiten dieser Schüler der Raimundo Alves da Silva Grundschule wurden durch das literarische Gartenprojekt enthüllt und verbessert, das in so kurzer Zeit überraschende Ergebnisse zeigte. "Diese Kinder hatten nie eine Erfahrung in diesem harmonischen Feld gemacht, Händchenhalten, Umarmen, Rezitieren. Wir haben ihnen gezeigt, dass Worte süß sind, Worte riechen, Worte etwas Konkretes haben. Spiel in Feldern des Glücks, in Labyrinthen. .. ", betont Sérgio während unseres Besuchs beim Aufbau des städtischen Bildungsnetzes in Umirim.

Die Direktorin der Schule, Gorete Fernandes, feiert bereits die Ergebnisse. "Unsere Kinder sind glücklicher. Heute nehmen 10 Schüler an dieser außerschulischen Aktivität teil." Die Schüler sind vom Literaturgarten begeistert. "Ich habe meine Angst und meine Scham verloren", sagte Samuel Souza Soares, 11. "Als ich hier anfing, fühlte ich mich leichter, lockerer und mit mehr Bewegungen", fügte Analee Souza, 10, hinzu. "Ich mochte schon Bücher und Poesie viel, aber jetzt genieße ich es noch mehr ", fügte Carla Eleone, 11.

Laut der Erzieherin und Schriftstellerin Kátia Castelo Branco entstand der Literarische Garten aus dem Wunsch, den Kindern auf attraktive und entspannte Weise Literatur anzubieten. "Wir wollen zeigen, dass das Lesen gut ist, dass die Buchstaben, wenn sie cadenciada ausgesprochen werden, in unserer Vorstellung Portale öffnen, die uns zu den verschiedensten Orten tragen, die uns vom Boden ziehen".

Trotz der Entfernung zwischen den beiden Schriftstellern, Serginho lebt in Itapajé, und Kátia, in Viçosa do Ceará, sind sie immer noch durch den Wunsch verbunden, bei Kindern den Geschmack für das Lesen und die Schnur zu wecken. So viel hat schon "Cordelia" vier Bücher: Rapunzel, Romeo und Julia, Der Kampf der Ziege und der Oz und die Legende von der Burg von Stone. Die Autoren bereiten bereits neue Veröffentlichungen vor, darunter The Little Prince.


An der Zungenspitze

3

In der Ademar-Nunes-Batista-Gesamtschule, im Ceará-Komplex, am Stadtrand von Fortaleza, sind alle Schüler der 6. Klasse rezitiert, einige mit den Versen auf der Zunge. Diese Jungen und Mädchen, die von der Begeisterung eines Lehrers begeistert waren, verliebten sich in Cordel-Literatur. In nur 8 Monaten Arbeit tauchen die ersten Früchte auf: Protagonist, Einfallsreichtum, Kreativität, Freude und Liebe für die nordöstliche Volkskultur.

Wer sich täglich um diesen fruchtbaren Boden kümmert, ist der portugiesische Sprachlehrer Gilson Franco, 48 Jahre, von denen 15 dem Unterricht gewidmet sind. Im Klassenzimmer zeigt es keine Müdigkeit, im Gegenteil, es offenbart Energie, die die Hoffnung von Schülern, Kollegen, Familien, der Gemeinschaft und sogar von denen, die nicht mehr an die Möglichkeit einer qualitativ hochwertigen Bildung im öffentlichen Netzwerk glauben, liefern kann.

Durch die Kabel, die im Klassenzimmer, in den Fluren und sogar in den Pausen benutzt werden, geht der Meister in verschiedene Bereiche und reklamiert unter den Schülern verschiedene Gedanken. "Es gibt einige Autoren, die mehr Fragen stellen, philosophischer", vergleicht der Lehrer kurz nachdem der Student João Gabriel mit klarer und klarer Stimme "Das Böse und das Leid" von Paraibano Leandro Gomes de Barros rezitiert hat.

4
João Gabriel, 11, ist einer der Studenten, die sich für die Sprache der Saite begeistern
Foto: Fabiane de Paula

Immer noch in diesem besinnlichen Feld rezitieren die Kinder das Tião Simpatia von Ceará mit "Lei Maria da Penha en cordel", einem der meistveröffentlichten und bekannten Werke des Genres, auch außerhalb Brasiliens. Neben den beiden Namen Tiao Simpatia für Kreativität und Maria da Penha für Stärke und Mut im Kampf gegen Gewalt gegen Frauen, nehmen Studenten auch andere Kenntnisse in den Bereichen Staatsbürgerschaft, Recht, Respekt, Geschichte und Kultur auf.

Für die Kinder ist der Dichter Bráulio Bessa einstimmig. Jeder gibt zu, dass sie begeistert sind, die Saite zu rezitieren. "Mutters Spank tut nicht weh." Sie bekennen sich dazu, mit dem Gedicht "Gentileza, gera gentileza" mehrere Lektionen aus dem Alltag zu lernen. Die verstorbene Patativa do Assaré (1909-2002) ist auch ein wiederkehrendes Thema und eine Quelle des Stolzes für Studenten, die ihre Verse ohne zu blinzeln erzählen: "Land der Jandaia, Wiege von Iracema. Ich bin eine Ziege von der Pest, ich ' m von Ceará. "

"Cordel Literatur schätzt lokale Kultur und kann ein Werkzeug sein, um Beziehungen der Zugehörigkeit zu etablieren. Darüber hinaus bevorzugt Sprachen, Mündlichkeit, die Wahrnehmung der Popkultur, und kann die Introversion der Schüler stark reduzieren", argumentiert der Lehrer, der In einigen Monaten des Engagements für die Schule gelang es, die Jugendgruppe Cordel Encantado zu gründen.

Das literarische Genre wird durch eine Wahlfachklasse für Schüler der Klassenstufen 5 und 6 im Alter von 10 bis 12 Jahren angewandt. So präsentieren sie sich bereits außerhalb der Schule, in Wohltätigkeitsorganisationen, Gemeinden und Verbänden. "Unsere Schüler mögen alles, Rhythmus, Klangfülle, Intensität und Reim. Es ist sehr schön, in der Lage zu sein, die Poesie und die Schnur zu nehmen, wo die Schule nicht hingeht", sagt der Lehrer.

Schüler Protagonisten

5
Professor Gilson Franco nahm die Saite als Werkzeug an, um den Geschmack für Lesen und Schreiben zu stimulieren
Foto: Fabiane de Paula

Um diese neuen Leser zu erobern, betont der Lehrer, dass eine Vertrauensbeziehung und Nähe zu den Schülern hergestellt werden muss. "Die Leute denken, dass Kinder nicht mehr lesen, weil das Internet alles beseitigt hat, aber sie sind sehr aufgeschlossen und offen für alles. Sprachen, die diese Kinder auch markieren", glaubt Gilson.


Als unmittelbare Antwort betont der Lehrer die signifikante Entwicklung des Verhaltens und des Protagonisten der Schüler. "Sie sind eifrig dabei, an allem teilzunehmen, ihren Klassenkameraden, Lehrern zu helfen und die Schule zu erweitern. Individuell verbessern sie Disziplin, Noten, Reflexionsvermögen, Aufmerksamkeit und Konzentration, um ein Gedicht zu dekorieren", feiert Gilson.








--ru via tradutor do google
Струнные прелести. 19 сентября 2018 года Институт национального историко-художественного наследия (Ифан) признал кордельную литературу как бразильское нематериальное культурное наследие.  

Между одним стихом и другим, одна рифма и другая, струнная литература распространяется и приобретает новых адептов, особенно детей, которые испытывают в школах эту ценную культуру северо-восточной Бразилии.

1
11-летний Хейри Алвес влюбился в струну, потому что считал, что рифмы имеют сходство с рэпом. Фотография: Фабиан де Паула

Из этой страсти к линии и веры в трансформацию через чтение появляются поэтические инициативы, которые заслуживают того, чтобы их культивировали в других садах. Один из них расцвел энтузиазмом профессора Гилсона Франко в школе на окраине Форталезы. Еще один аромат магии писателей Серхио Магальяс и Катиа Каштелу Бранко в школе в муниципалитете Умирай.

Но, далеко за пределами садов культуры Сеара, шнур появился на национальном уровне и теперь обладает наибольшим урожаем. 19 сентября 2018 года Институт национального историко-художественного наследия (Ифан) признал кордельную литературу как бразильское нематериальное культурное наследие. Литературный жанр, включенный в бразильскую культуру в конце девятнадцатого века, имеет связь с устными повествованиями, такими как рассказы и рассказы: поэзия, исполняемая и читаемая; и адаптация к поэзии прозаических романов, привезенных португальскими поселенцами.

Эта новость укрепила надежду педагогов, которые работают на корде, как инструмент принадлежности, протагонизма, изобретательности, творчества, радости и любви к северо-восточной популярной культуре. Дети также приветствуют возможность испытать шнур в самом широком смысле слова. Впервые студенты государственной школы в муниципалитете Умирим стали главными действующими лицами в культурном оснащении Форталезы. С простой сценой, но «приправленной» красочными гепардами и лоскутными одеялами, они устроили Рапунцель, классику детской литературы, адаптированную к струне писателями Серджио Магальяшем и Катией Каштелу Бранко, которая также создала проект Jardim Literário.

2


После некоторых репетиций дети в возрасте от 10 до 11 лет покинули город Уримир, расположенный в 120 км от города Сеара, чтобы дебютировать на ярмарке III Кордель Бразилейро, состоявшейся в августе прошлого года в Caixa Cultural Fortaleza. Среди стихов Рапунцеля маленькие люди произносили ритмические каллигаты общественного достояния с помощью аккордеона мастера Абималя.

Навыки этих учеников начальной школы Raimundo Alves da Silva были представлены и расширены благодаря проекту «Литературный сад», который за столь короткое время показал удивительные результаты. «У этих детей никогда не было опыта в этой гармоничной области: держаться за руки, обниматься, читать. Мы показали им, что слова сладкие, запах слов, слова есть что-то конкретное. Играйте в полях счастья, в лабиринтах. ... », - подчеркивает Серджио во время нашего визита в создание муниципальной сети образования в Умиреме.

Режиссер школы, Gorete Fernandes, уже празднует результаты. «Наши дети счастливее. Сегодня в этой внеклассной деятельности участвуют 10 студентов». Студенты, по сути, с энтузиазмом относятся к Литературному саду. «Я потерял свой страх и свой стыд, - сказал Сэмюэл Соуза Соареш, -« Когда я начал здесь, я начал чувствовать себя легче, свободнее и с большим количеством движений », - добавила Аналей Соуза, 10.« Мне уже нравились книги и поэзии много, но теперь я наслаждаюсь этим еще больше », - добавила Карла Элеоне, 11 лет.

По словам педагога и писателя Катии Каштелу Бранко, Литературный сад возник из-за желания предлагать литературу детям привлекательным и расслабленным способом. «Мы хотим показать, что чтение хорошо, что буквы, произносимые в каденциаде, открывают порталы в нашем воображении, которые несут нас в самых разных местах, которые тянут нас с земли».

Несмотря на расстояние, разделяющее двух писателей, Сергиньо живет в Итападжи и Катиа, в Висоса-ду-Сеаре, они все еще связаны желанием пробудить у детей вкус к чтению и веревке. Так много уже «корделии» четыре книги: Рапунцель, Ромео и Джульетта, Столкновение Козы и Оз и легенда о Каменном Каменном. Авторы уже готовят новые релизы, в том числе «Маленький принц».


На кончике языка

3

В Интеллектуальной школе Ademar Nunes Batista, в комплексе Ceará, на окраине города Форталеза, все ученики 6-го класса очень любят читать, некоторые - со стихами на кончике своего языка. Эти мальчики и девочки, охваченные энтузиазмом учителя, влюбились в литературу кордула. Всего за 8 месяцев работы появляются первые плоды: протагонизм, изобретательность, творчество, радость и любовь к северо-восточной популярной культуре.

Каждый, кто заботится об этой плодородной почве, является преподавателем португальского языка, Гилсон Франко, 48 лет, с 15 преподавателями. В классе он не показывает усталости, напротив, он раскрывает энергию, способную обеспечить надежду студентов, коллег, семей, сообщества и даже тех, кто больше не верит в возможность качественного образования в общественной сети.

Через шнуры, используемые внутри класса, в коридорах и даже во время перерывов, мастер переходит в разные области и в конечном итоге вызывает различные размышления среди учеников. «Есть некоторые авторы, которые более подвержены сомнению, более философски», - сравнивает учитель вскоре после того, как ученик Жоау Габриэль ясно и ясно произнесет «Зло и страдание» Параибано Леандро Гомес де Баррос.

4
Жоау Габриэль, 11 лет, является одним из учеников, увлеченных языком струны
Фотография: Фабиан де Паула

Все еще в этом отражающем поле дети читают Тиао Симпатию из Сеары с «Lei Maria da Penha en cordel», одной из работ самого известного и известного жанра, в том числе за пределами Бразилии. Помимо восхваления обоих имен, Тьяо Симпатии за творчество и Марии да Пенхи за силу и мужество в борьбе против насилия в отношении женщин, студенты поглощают другие знания в области гражданства, права, уважения, истории и культуры.

Для детей поэт Браулио Бесса единодушно. Все признают, что они в восторге от чтения строки. «Шпаргание матери не болит». Они признаются, что изучают несколько уроков из повседневной жизни с помощью стихотворения «Gentileza, gera gentileza». Покойная Patativa do Assaré (1909-2002) также является повторяющейся темой и источником гордости для учеников, которые повествуют свои стихи, не моргая: «Земля яандии, колыбель Iracema. Я коза от чумы, м от Сеара ".

«Кордельская литература ценит местную культуру и может быть инструментом для установления отношений принадлежности. Кроме того, она способствует языкам, ораторству, восприятию популярной культуры и может значительно уменьшить интроверсию ученика», - утверждает учитель, который, в течение нескольких месяцев преданности школе, удалось сформировать молодежную группу Кордель Энкантадо.

Литературный жанр применяется по выборной дисциплине для учащихся 5 и 6 классов в возрасте от 10 до 12 лет. В результате они уже представляют себя даже вне школы, а также в благотворительных организациях, сообществах и ассоциациях. «Наши ученики любят все, ритм, звучность, интенсивность и рифму. Очень приятно иметь возможность поэзии и струны, где школа не идет, - говорит учитель.

Протагонисты

5
Профессор Гилсон Франко принял струну в качестве инструмента для стимулирования вкуса к чтению и письму
Фотография: Фабиан де Паула

Чтобы покорить этих новых читателей, учитель подчеркивает, что должны быть установлены отношения доверия и близости со студентами. «Люди думают, что дети больше не читают, потому что Интернет покончил со всем, но они очень восприимчивы и открыты для всего. Языки, эти дети также отмечают», - считает Гилсон.


В качестве неотложного ответа учитель подчеркивает значительную эволюцию в поведении и протагонизме студентов. «Они хотят участвовать во всем, помогать своим одноклассникам, учителям и выращивать школу. Индивидуально они улучшают дисциплину, оценки, отражающую способность, внимание и концентрацию, чтобы украсить стихотворение», - отмечает Гилсон.






--chines simplificado via tradutor do google
字符串饰物。 2018年9月19日,国家历史和艺术遗产研究所(Iphan)将科尔德文学视为巴西非物质文化遗产。

在一节和另一节之间,一首押韵和另一首韵文,正在传播并获得新的擅长,特别是在学校体验这种巴西东北部宝贵文化的儿童。

1
11岁的Hyrie Alves爱上了弦乐,因为她认为押韵与说唱有相似之处。照片:Fabiane de Paula

从这种对通过阅读转变的路线和信念的热情中,出现了值得在其他花园中培养的诗意举措。其中一个人在福尔塔雷亚郊区的一所学校里,受到吉尔森佛朗哥教授的热情所激励。另一个是由作家SergioMagalhães和KátiaCasteloBranco在Umirim市一所学校的魔力所吸引。

但是,远远超出塞阿拉文化的花园,脐带已经在全国范围内出现,现在享受着最大的收获。 2018年9月19日,国家历史和艺术遗产研究所(Iphan)将科尔德文学视为巴西非物质文化遗产。在十九世纪末插入巴西文化的文学体裁与口头叙事有关,如故事和故事:诗歌唱歌和朗诵;以及葡萄牙定居者对散文小说诗歌的改编。

这一消息增强了教育工作者的希望,他们将cordel作为东北流行文化的归属,主角,机智,创造力,快乐和爱的工具。孩子们也欢迎有机会体验最广泛意义上的语言。 Umirim市一所公立学校的学生第一次成为福塔雷萨雄伟的文化设备的主角。他们用一个简单的场景,但是由五颜六色的猎豹和拼凑的被子“调味”,他们上演了Rapunzel,这是儿童文学的经典,适合作家SergioMagalhães和KátiaCasteloBranco创作JardimLiterário项目。

2


经过一些排练后,年龄在10到11岁之间的儿童离开距离Ceará市120公里的Umirim市,在去年8月在Caixa Cultural Fortaleza举行的III Cordel Brasileiro Fair上首次亮相。在Rapunzel的诗句中,小家伙用阿比马尔大师的手风琴吟唱了公共领域的cantigas节奏。

Raimundo Alves da Silva小学的这些学生的技能通过文学园项目揭开并得到了加强,该项目在如此短的时间内取得了惊人的成果。 “这些孩子从来没有经历过这个和谐的领域,手牵着手,拥抱,背诵。我们向他们表明,文字是甜蜜的,文字有气味,文字有些具体的东西。在快乐的领域,在迷宫中玩耍。在我们访问Umirim市政教育网络期间,Sérgio强调说。

学校的校长Gorete Fernandes已经庆祝结果。 “我们的孩子们更快乐。今天有10名学生参加这项课外活动。”事实上,学生们对文学园充满热情。 “我已经失去了恐惧和羞耻,”11岁的Samuel Souza Soares说道。“当我开始在这里时,我开始感觉更轻松,更多动作,”10岁的Analee Souza补充道。“我已经喜欢上书了很多诗歌,但现在我更享受它了,“11岁的Carla Eleone补充道。

根据教育家兼作家KátiaCasteloBranco的说法,文学园起源于以有吸引力和轻松的方式向儿童提供文学的愿望。 “我们希望表明阅读是好的,那些以cadenciada方式发音的字母在我们的想象中打开门户网站,将我们带到最多样化的地方,将我们拉离地面”。

尽管两位作家之间存在距离,但Serginho居住在Itapajé,而Kátia居住在Viçosaodeará,他们仍然希望唤醒孩子们阅读和弦乐的味道。这么多已经有“cordelia”四本书:长发公主,罗密欧与朱丽叶,山羊与奥兹的冲突以及石头之城的传说。作家们已经在准备新版本,其中包括“小王子”。


在舌尖

3

在位于福塔雷萨郊区的Ceará综合体的Ademar Nunes Batista Integral School,所有六年级的学生都热衷于背诵,有些学生的舌尖经文。通过老师的热情,这些男孩和女孩都爱上了科尔德文学。在短短8个月的工作中,第一批成果正在出现:主人公,足智多谋,创造力,对东北流行文化的喜悦和热爱。

每天照顾这个肥沃的土地的是葡萄牙语教师,吉尔森佛朗哥,48年,其中15人致力于教学。在课堂上,它并没有表现出疲倦,相反,它揭示了能够为学生,同事,家庭,社区甚至那些不再相信公共网络中的优质教育可能性的人提供希望的能量。

通过教室内,走廊,甚至休息时使用的绳索,主人进入各个区域,最终在学生中引起不同的反思。 “有些作者更加质疑,更具哲学性,”在学生JoãoGabriel以清晰明确的声音背诵Paraibano Leandro Gomes de Barros的“邪恶与苦难”之后不久,老师对比。

4
JoãoGabriel,11岁,是对弦乐语言充满热情的学生之一
照片:Fabiane de Paula

孩子们仍然在这个反思的领域,从Ceará背诵了TiãoSimpatia,其中包括“The Lei Maria da Penha en cordel”,这是该出版物中最知名的作品之一,包括巴西以外的作品。除了赞扬Tiao Simpatia的创造力以及Maria da Penha在反对暴力侵害妇女行为方面的力量和勇气之外,学生们还在公民身份,法律,尊重,历史和文化领域吸收其他知识。

对于孩子们来说,诗人BráulioBessa是一致的。每个人都承认他们很高兴背诵字符串。 “母亲的打屁股不会受到伤害。”他们承认用“Gentileza,gera gentileza”这首诗从日常生活中吸取了一些教训。已故的PatativadoAssaré(1909-2002)也是一个反复出现的主题,也是那些不眨眼地叙述他们的诗句的学生的骄傲:“jandaia的土地,Iracema的摇篮。我是来自瘟疫的山羊,我'来自塞阿拉。“

“科尔德文学重视地方文化,可以成为建立归属关系的工具。此外,它有利于语言,口语,对流行文化的感知,并且可以大大减少学生的内向,”老师说,在几个月的奉献精神上,成功组建了青年组Cordel Encantado。

文学体裁正在通过选修学科应用于5至6年级的学生,年龄在10至12岁之间。结果,他们甚至已经离开学校,以及慈善机构,社区和协会。 “我们的学生喜欢一切,节奏,响亮,强度和押韵。能够把学校不去的诗歌和字符串都很好,”老师说。

学生主角

5-
Gilson Franco教授采用弦乐作为刺激阅读和写作品味的工具
照片:Fabiane de Paula

为了征服这些新读者,教师强调必须建立与学生的信任和亲密关系。 “人们认为孩子们不再阅读,因为互联网已经废除了所有东西,但他们非常容易接受并且对所有东西都开放。语言,这些孩子也在标记”,Gilson认为。


作为一种即时反应,教师强调学生的行为和主角的重大演变。 “他们渴望参与所有事情,帮助他们的同学,老师和发展学校。他们个人,他们提高纪律,成绩,反思能力,注意力和专注力来装饰一首诗,”Gilson庆祝道。