segunda-feira, 23 de abril de 2018

Concert of the Ukrainian romance. - Концерт українського романсу. - Concerto do romance ucraniano.

On April 22, in the hallway hall of the Galagan Hall, a concert of "Ukrainian romance" by Yulia Fezai (soprano) and Anne Gore (concertmaster) took place within the framework of the project "Music Meetings in the Museum".

In his famous book Life of the Museum, Alexander Crane, then-director of the State Museum of O.S. Pushkin in Moscow, very clearly noticed that "Once born, the museum does not remain unchanged. His life is the accumulation of qualities, the purpose of new and new updates, births. " Indeed, this applies, apparently, to every museum, although, of course, the stories are all different.

Chernihiv Regional Art Museum named after Gregory Galagan is one of the youngest in Ukraine. It was created on the basis of the art department of the Chernihiv Historical Museum (now the VVTarnovsky Museum) in accordance with the Resolution of the Council of Ministers of the Ukrainian SSR of June 12, 1979. In it, in particular, it was noted that in the funds of the Chernihiv Historical Museum there is a unique collection of works of fine and decorative art, which includes more than 8 thousand exhibits.

In December 1981 a decision was made by the regional executive committee, which provided for the construction of an additional school plan for 1167 places in Chernihiv, in which it was necessary to resettle the school number 2, because it was located in the zone of the state historical-architectural reserve on the Valu near the historical museum.


A new school was built, and in March 1983, another Resolution of the Council of Ministers "On the creation of an art museum in the city of Chernihiv" came out, according to which at the end of August this year the premises of the school № 2 were transferred to the regional department of culture for the organization of a museum of art with a full-time painting 15.5 units. Acting Director was appointed SV Klyuchnik.

The Chernihiv Regional Art Museum named after Gregory Galagan, located on the territory of the ancient princely city, in the monument of architecture of the XIX century, even looks outwardly reflects the idea of ​​the museum as a place bearing the imprint of time, reflections of the history and culture of our people.

Similar to him and the museum collection, which has about 8 thousand works of fine arts and crafts, from the XVI century to the present. It is based on the unique collection of Galagan, represented by works of Western European and domestic art of the 17th-19th centuries, a folk painting, including the famous Kozak Mamay, portraits of the representatives of the eight generations of this famous Cossack-senior family and their famous relatives - Razumovsky, Daragan, Markevich, Lamsdorf.

An important place in the museum collection is the works of icon painting, mostly Ukrainian, including the canonical Archangel Michael, the collection of the Theotokos icons, the original folk icon with a peculiar interpretation of one or another image of the holy patron saint.

There is also a significant collection of works by well-known Ukrainian and Russian artists - academics, among them "Domination of girls at the wreaths of marriage" I. Sokolova, "Gothic bridge in Sokyrynsky park" O. Voloskov, "Autumn plow in Little Russia" M. Kholda, "Storm" at the sea "by I. Aivazovsky and many others.

A small, but interestingly enough, collection of Western European paintings, in particular the works of Italian artists of the HUP-HUSH centuries, for the most part, unfortunately unknown. The Dutch and Flemish paintings present the works of the battle and everyday genre - P. Blaumen van Standart's "War Camp", F. Schweier's "In the Corps", various still lifes, canvases on mythological and evangelical stories. The decoration of the collection is, of course, a picturesque canvas "Concert" by the famous Dutch artist H. Terbryughen, dated 1626 year.


The art of France from the 18th and 19th centuries is represented by the names of such famous masters as G. Rober, J. Meissonier, J. Trezer, E. Falcone, F. Pompon.

The greatest part of the museum collection consists of the works of Ukrainian luminaries of the twentieth century - M. Zhuk, M. Samokish, S. Shishka, M. Glushenko, S. Grigor'eva, M. Deregusa, T. Yablonskaya, A.Kotskaya and many other representatives of socialist realism.

A considerable part of the collection collection consists of works of decorative and applied arts of Ukraine, created as artists-professionals, and original masters for almost two centuries. The application, embroidery and painting, glassware and porcelain, ceramics and wood products are represented by well-known names of the Sayenko family, M.Timchenko, M.Primachenko, I.Papolonov, G. Denisenko, A.Stepa and many other well-known masters.

The original collection of folk toys of Ukraine, Russia and Belarus, which has about 350 exhibits from wood, clay, straw and dough, is a vivid manifestation of the national culture of our peoples.

Not even owning it



fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti


This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!

Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!

Culture is not what enters the eyes and ears, 
but what modifies the way of looking and hearing

Cultura não é o que entra pelos olhos e ouvidos,
mas o que modifica o jeito de olhar e ouvir. 




--uc
Концерт українського романсу.

22 квітня у гостинній Галаганівській залі у рамках проекту "Музичні зустрічі в музеї" відбувся концерт "Українського романсу" Юлії Фесай (сопрано) та Анни Гори (концертмейстер). 

У своїй відомій книзі “Життя музею” Олександр Крейн, тодішній директор Державного музею О.С.Пушкіна в Москві, дуже влучно підмітив, що “Однажды родившись, музей не остается неизменным. Его жизнь – накопление качеств, цель новых и новых обновлений, рождений”. Дійсно, це стосується, мабуть, кожного музею, хоча, звичайно, історії у всіх різні. 

Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана один з наймолодших в Україні. Його було створено на базі художнього відділу Чернігівського історичного музею (зараз музей ім. В.В.Тарновського) згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 червня 1979 року. У ній, зокрема, зазначалось, що у фондах Чернігівського історичного музею зберігається унікальна колекція творів образотворчого та декоративного мистецтва, що нараховує понад 8 тисяч експонатів. 

У грудні 1981 року було прийнято відповідне рішення облвиконкому, в якому передбачалась побудова в Чернігові додаткової до плану школи на 1167 місць, в яку потрібно було переселити школу № 2, бо вона знаходилась в зоні державного історико-архітектурного заповідника на Валу поряд з історичним музеєм. 

Нову школу побудували, а у березні 1983 року вийшла ще одна Постанова Ради Міністрів “Про створення художнього музею в місті Чернігові”, згідно з якою наприкінці серпня цього року приміщення школи № 2 було передано обласному управлінню культури для організації в ньому художнього музею зі штатними розписом 15,5 одиниць. Виконуючою обов’язки директора була призначена С.В.Ключник. 

Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана, розташований на території древнього княжого міста, у пам'ятці архітектури XIX століття, навіть зовні відповідає уявленню про музей як про місце, що несе на собі відбиток часу, відблиск історії та культури нашого народу. 

Подібне до нього і музейне зібрання, яке нараховує близько 8 тисяч творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, починаючи з XVI століття і до сьогодення. Основу його складає унікальна колекція Галаганів, репрезентована творами західноєвропейського та вітчизняного мистецтва XVII-XIX століть, народною картиною, зокрема славнозвісними Козаками Мамаями, портретами представників восьми поколінь цього знаного козацько-старшинського роду та їх відомих родичів – Розумовських, Дараганів, Маркевичів, Ламсдорфів. 

Чільне місце в музейній колекції посідають твори іконопису, здебільшого українського, серед яких канонічний „Архистратиг Михаїл”, колекція Богородичних ікон, самобутня народна ікона зі своєрідним трактуванням того чи іншого образу святого – покровителя. 

Значною є і збірка творів відомих українських та російських художників – академістів, серед яких „Ворожіння дівчат на вінках про заміжжя” І.Соколова, „Готичний місток у Сокиринському парку” О.Волоскова, „Осіння оранка в Малоросії” М.Клодта, „Буря на морі” І.Айвазовського та багатьох інших. 

Невеликою, але достатньо цікавою є колекція західноєвропейського живопису, зокрема творів італійських художників ХУП-ХУШ століть, здебільшого, на жаль, невідомих. Голландський та фламандський живопис знайомить з творами батального та побутового жанру – „Військовий табір” П.Блумена ван Стандарта, „В корчмі” Ф.Швеєра, різноманітними натюрмортами, полотнами на міфологічні та євангельські сюжети. Окрасою збірки, безумовно, є живописне полотно „Концерт” відомого голландського художника Х.Тербрюггена, датоване 1626 роком. 

Мистецтво Франції XVIII-XIX століть представлено іменами таких знаних майстрів як Г.Робер, Ж.Мейссоньє, Ж.Трезер, Е.Фальконе, Ф.Помпон. 

Найбільшу частку музейної колекції складають твори українських корифеїв ХХ століття – М.Жука, М.Самокиша, С.Шишка, М.Глущенка, С.Григор”єва, М.Дерегуса, Т.Яблонської, А.Коцки та багатьох інших представників соцреалізму. 

Значну частину фондового зібрання складають твори декоративно-ужиткового мистецтва України, створені як художниками-професіоналами, так і самобутніми майстрами протягом майже двох століть. Аплікація, вишивка та розпис, вироби зі скла та порцеляни, кераміки та дерева представлені відомими іменами родини Саєнків, М.Тимченко, М.Примаченко, І.Апполонова, Г.Денисенка, А.Штепи та багатьох інших знаних майстрів. 

Самобутньою є і колекція народної іграшки України, Росії та Білорусії, що налічує близько 350 експонатів з дерева, глини, соломи та тіста, і є яскравим проявом національної культури наших народів. 

Навіть не володіючи

http://www.halahan-art.com/index/0-2









--br via tradutor do google
Concerto do romance ucraniano.

22 de abril de Halahanivskiy sala de acolhimento dentro das "reuniões musicais no museu" um concerto "canção ucraniana" Julia Fez (soprano) e Anna Montanhas (accompanist).

Em seu famoso livro "Museu Vivo" Alexander Crane, então diretor do Museu Pushkin Estado em Moscou, apropriadamente observou que "Uma vez rodyvshys, não um museu permanece inalterado. Sua vida é o acúmulo de qualidades, o propósito de novas e novas atualizações, nascimentos ". De fato, isso se aplica, aparentemente, a todos os museus, embora, é claro, as histórias sejam todas diferentes.

Chernihiv Regional Art Museum nomeado após Gregory Galagan é um dos mais jovens na Ucrânia. Foi criado no departamento de arte do Museu Chernihiv Histórico (agora o museu. V. Tarnowska) sob o Conselho de Ministros da URSS em 12 de junho de 1979. Nele, em particular, observou que, no Chernihiv Museu Histórico é preservada uma colecção única de arte fina e decorativo, com mais de 8.000 exposições.

Em dezembro de 1981 adotou o comitê de decisão executiva relevante, que previa a construção de Chernigov mais para planejar escola para 1167 lugares, o que teve para mover escola número 2, porque foi situado na área da Reserva Estadual histórico-arquitectónico sobre o eixo perto do museu histórico.

A nova escola foi construída, e março 1983 veio outra decisão do Conselho de Ministros "On criação de um museu de arte em Chernihiv", segundo a qual o final de agosto deste ano, o prédio da escola número 2 foi transferido para o Departamento Regional de Cultura para organizá-lo museu de arte com uma lista pessoal 15,5 unidades. O diretor interino foi nomeado SV Klyuchnik.

Chernihiv Museu de Arte Regional chamado Gregory Galagan, localizado na antiga cidade principesca, o monumento arquitectónico do século XIX, mesmo que superficialmente consistente com o conceito do museu como um lugar que carrega a marca de tempo, um reflexo da história e cultura do nosso povo.

Como ele e museu coleção, que inclui cerca de 8.000 obras de arte fina e decorativa do século XVI até o presente. A base é uma colecção única de Galagan, representada pelas obras de arte ocidental e nacional séculos XVII-XIX, pinturas populares, incluindo o famoso Cossack Mamay, retratos de representantes de oito gerações da famosa espécie Cossack Hetman e seus parentes famosos - Razumovsky, Daragan, Markiewicz, Lamsdorfiv.

Proeminente em coleções de museus ocupam peças de iconografia, principalmente da Ucrânia, incluindo o icônico "Arcanjo Miguel", uma coleção de ícones marianos, ícone popular original com uma interpretação única de uma imagem do santo - o patrono.

Há uma grande coleção de obras de famosos artistas ucranianos e russos - acadêmicos, incluindo "adivinhação meninas em coroas de casamento" I.Sokolova "ponte gótica no parque Sokyryntsi" O.Voloskova, "Outono arando um pouco" M.Klodta "Tempestade no mar "por I. Aivazovsky e muitos outros.

Pequeno, mas interessante o suficiente para ter uma coleção de pinturas da Europa Ocidental, incluindo obras de artistas italianos dos séculos XVII e XVIII, em sua maioria, infelizmente, desconhecidos. pintura holandesa e flamenga apresenta as obras de batalha e gênero - "acampamento militar" P.Blumena van standard, "The Inn" F.Shveyera, várias naturezas-mortas, pinturas sobre Evangelhos mitológicos e. Destaque da coleção é certamente uma pintura "Concert" H.Terbryuhhena famoso artista holandês, datada de 1626 ano.

Arte francesa séculos XVIII-XIX apresentou os nomes de artistas famosos como H.Rober, Zh.Meyssonye, ​​Zh.Trezer, E.Falkone, F.Pompon.

A maior parte do acervo do museu é composto de obras gigantes ucranianos do século XX - Zhuk, M.Samokysha, S.Shyshka, M.Hluschenka, S.Hryhor "Eve M.Derehusa, T.Yablonskoyi, A.Kotsky e muitos outros representantes do realismo social.

Grande parte da coleção estoque é composto de obras de arte decorativa Ucrânia artistas estabelecidos, profissionais, bem como mestres originais por quase dois séculos. Apliques, bordados e pintura, vidro e cerâmica e madeira são nomes familiares proeminentes Saenko, M. Timchenko, M.Prymachenko, I.Appolonova, H.Denysenka, A.Shtepy e muitos outros artistas famosos.

É um original e uma coleção de brinquedos populares Ucrânia, Rússia e Belarus, que tem cerca de 350 peças de madeira, barro, palha e colar, e é uma clara manifestação da cultura nacional dos nossos povos.

Nem mesmo possuindo

http://www.halahan-art.com/index/0-2

French photographer, Olivier Boëls criticizes Brazil's relationship with the indigenous peoples who make an exhibition at the Museum of the Republic of Brasilia, Goias, Brazil, with 150 images of the Yawalapiti tribe of the Xingu. - Fotógrafo francês, Olivier Boëls critica relação do Brasil com os povos indígenas que faz exposição no Museu da República de Brasília, Goias, Brasil, com 150 imagens da tribo Yawalapiti, do Xingu. - Le photographe français, Olivier Boëls, critique la relation du Brésil avec les peuples indigènes qui font une exposition au Musée de la République de Brasilia, Goias, au Brésil, avec 150 images de la tribu Yawalapiti du Xingu.

Shows' Yawalapiti - Between times' Between times', poster until May 20

1

The respect and appreciation of the indigenous culture are the pillars that sustain the work of the French photographer Olivier Boëls in the exhibition "Yawalapiti."

The exhibition brings together about 150 images of the daily life of the Yawalapiti tribe, which lives in the Xingu Indigenous Park. Members of the tribe participate in the exhibition with explanations to visitors and demonstrations of rituals.

2

The intention is to bring the culture of the traditional peoples closer to a Brazil that, according to Boëls, rejects its origin. In his view, Brazilians tend to erase the history of the tribes and disregard the importance of the Indians for the formation of national identity.

"I know very few countries that have such great cultural diversity [like Brazil] and I think Brazil does not know how to take advantage of this, on the contrary," he told the G1. "Here, they speak of indigenous peoples in a still very pejorative way, very stereotyped. There is a lot of discrimination."

3

"Often, we give credit to those who have studied for 4, 5 years, who have a doctorate - and give credit without questioning anything at all," he criticized. "These people have a knowledge of the ancient nature and each one of them has decades of coexistence with nature. It is a sensibility that the people of the city do not have."

To see closely

4

The photographs summarize Boëls's five years of existence with the Yawalapiti peoples, one of the 16 ethnic groups that inhabit the Xingu Indigenous Park - preservation area north of Mato Grosso created in 1961 by the Villas Bôas brothers initiative to protect indigenous communities and environmental reserve

5

The exhibition, however, is not the exhibition of a photographer's work - explains Boëls. It is the collective revelation of the culture of a village. The look was the Frenchman who lent it, but it is the Indians themselves who give meaning to the images.

"It's an exhibition with them, not about them."


6

The legend of each of the photographs is written by members of the tribe, as well as the explanatory texts of the show. Throughout the exhibition season, it will be the Yawalapiti themselves who will mediate with the public - one hundred of them are in Brasilia.

They will present the show to visitors, promote round tables and also make presentations of traditional songs and dances, fights, body painting and even manual art workshop.

This Sunday (22), village warriors will demonstrate the struggle Huka Huka, traditional of the Xingu peoples. On Tuesday (24), the photographer, Olivier Boëls, participates in a round table with three Yawalapiti caciques: Waripirá, Makawana and Aritana - considered one of the largest indigenous leaders in the country.

7



The Yawalapiti

The Yawalapiti village occupies an area of ​​27,000 square kilometers within the Xingu Indigenous Park. The region lies between the central plateau and the Amazon rainforest, and is cut by the Xingu River and tributaries.

8

The Yawalapiti live in large collective houses built side by side, in circular format, on a clean ground. In the central square, it is the "house of men" and is where the traditional ceremonies are performed, such as rituals, parties and fights.

Service

Yawalapiti - In Between Times
Date: from April 19 to May 20, 2018
Time: 9am to 6:30 p.m. (Tuesday to Sunday)
Location: National Museum of the Republic - South Wing
For free

Photos of the Frenchman Olivier Boëls at the exhibition "Yawalapiti - Entre tiempos", about tribe inhabiting the Xingu Indigenous Park (Photo: Olivier Boëls




fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti


This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!

Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!

Culture is not what enters the eyes and ears, 
but what modifies the way of looking and hearing

Cultura não é o que entra pelos olhos e ouvidos,
mas o que modifica o jeito de olhar e ouvir. 






--br
Fotógrafo francês, Olivier Boëls critica relação do Brasil com os povos indígenas que faz exposição no Museu da República de Brasília, Goias, Brasil, com 150 imagens da tribo Yawalapiti, do Xingu.

Mostra 'Yawalapiti – Entre tempos' Entre tempos", em cartaz até 20 de maio

1

O respeito e a valorização da cultura indígena são os pilares que sustentam o trabalho do fotógrafo francês Olivier Boëls na exposição "Yawalapiti.".

A mostra reúne cerca de 150 imagens do cotidiano da tribo Yawalapiti, que vive no Parque Indígena do Xingu. Integrantes da tribo participam da exposição com explicações aos visitantes e demonstrações de rituais.

2

A intenção é aproximar a cultura dos povos tradicionais de um Brasil que, segundo Boëls, rejeita a própria origem. Na visão dele, os brasileiros tendem a apagar a história das tribos e a desprezar a importância dos indígenas para a formação da identidade nacional.

"Eu conheço muitos poucos países que têm uma diversidade cultural tão grande [como o Brasil] e acho que o Brasil não sabe aproveitar isso, pelo contrário", disse ao G1. "Aqui, falam dos povos indígenas de forma ainda muito pejorativa, muito estereotipada. Tem muita discriminação."

3

"Muitas vezes, a gente dá crédito pra quem estudou 4, 5 anos, que tem um doutorado – e dá crédito sem questionar absolutamente nada", criticou. "Esses povos têm um conhecimento da natureza milenar e cada um deles tem décadas de convivência com a natureza. É uma sensibilidade que as pessoas da cidade não têm."

Pra ver de perto

4

As fotografias resumem cinco anos de convivência de Boëls com os povos Yawalapiti, uma das 16 etnias que habitam o Parque Indígena do Xingu – área de preservação ao norte do Mato Grosso criada em 1961 por iniciativa dos irmãos Villas Bôas para proteger as comunidades indígenas e a reserva ambiental.

5

A exposição, no entanto, não é a exibição do trabalho de um fotógrafo – explica Boëls. É a revelação coletiva da cultura de uma aldeia. O olhar foi o francês que emprestou, mas são os próprios índios que dão sentido às imagens.

"É uma exposição com eles, não sobre eles."

6

A legenda de cada uma das fotografias é escrita por integrantes da tribo, assim como os textos explicativos da mostra. Durante toda a temporada de exposição, serão os próprios Yawalapiti que farão a mediação com o público – cem deles estão em Brasília.

Eles vão apresentar a mostra aos visitantes, promover mesas-redondas e ainda fazer apresentações de cantos e danças tradicionais, lutas, pintura corporal e até oficina de arte manual.

Neste domingo (22), guerreiros da aldeia farão uma demonstração da luta “Huka Huka”, tradicional dos povos do Xingu. Na terça (24), o fotógrafo, Olivier Boëls, participa de uma mesa-redonda com três caciques Yawalapiti: Waripirá, Makawana e Aritana – considerado uma das maiores lideranças indígenas do país.

7

Os Yawalapiti

A aldeia Yawalapiti ocupa uma área de 27 mil quilômetros quadrados dentro do Parque Indígena do Xingu. A região fica entre o planalto central e a floresta amazônica, e é cortada pelo rio Xingu e afluentes.

8

Os Yawalapiti vivem em grandes casas coletivas construídas lado a lado, em formato circular, em um terreno limpo. Na praça central, fica a "casa dos homens" e é onde são realizadas as cerimônias tradicionais, como rituais, festas e lutas.

Serviço

Yawalapiti – Entre tempos
Data: de 19 de abril a 20 de maio de 2018
Hora: 9h às 18h30 (terça a domingo)
Local: Museu Nacional da República – Asa Sul
De graça

Fotos do francês Olivier Boëls na exposição "Yawalapiti – Entre tempos", sobre tribo que habita Parque Indígena do Xingu (Foto: Olivier Boëls

https://g1.globo.com/df/distrito-federal/noticia/fotografo-frances-faz-exposicao-no-df-com-150-imagens-da-tribo-yawalapiti-do-xingu.ghtml






--fr via tradutor do google
Le photographe français, Olivier Boëls, critique la relation du Brésil avec les peuples indigènes qui font une exposition au Musée de la République de Brasilia, Goias, au Brésil, avec 150 images de la tribu Yawalapiti du Xingu.Affiche 'Yawalapiti - Entre temps' Entre temps ', affiche jusqu'au 20 mai1Le respect et l'appréciation de la culture indigène sont les piliers qui soutiennent le travail du photographe français Olivier Boëls dans l'exposition "Yawalapiti".L'exposition rassemble environ 150 images de la vie quotidienne de la tribu Yawalapiti, qui vit dans le parc indigène Xingu. Les membres de la tribu participent à l'exposition avec des explications aux visiteurs et des démonstrations de rituels.2L'intention est de rapprocher la culture des peuples traditionnels d'un Brésil qui, selon Boëls, rejette son origine. À son avis, les Brésiliens ont tendance à effacer l'histoire des tribus et à négliger l'importance des Indiens pour la formation de l'identité nationale."Je connais très peu de pays qui ont une si grande diversité culturelle [comme le Brésil] et je pense que le Brésil ne sait pas comment en profiter, au contraire", a-t-il déclaré au G1. "Ici, ils parlent des peuples autochtones d'une manière encore très péjorative, très stéréotypée, il y a beaucoup de discrimination".3"Souvent, nous accordons du crédit à ceux qui ont étudié pendant 4 ou 5 ans, qui ont un doctorat - et donnons des crédits sans remettre en question quoi que ce soit", a-t-il critiqué. "Ces gens ont une connaissance de la nature ancienne et chacun d'entre eux a des décennies de coexistence avec la nature, c'est une sensibilité que les gens de la ville n'ont pas."Pour voir de près4Les photographies résument les cinq années d'existence de Boëls avec les peuples Yawalapiti, l'un des 16 groupes ethniques qui habitent le parc indigène Xingu - zone de conservation au nord du Mato Grosso créée en 1961 par l'initiative des frères Villas Bôas pour protéger les communautés indigènes et la réserve environnementale5L'exposition n'est cependant pas l'exposition d'un photographe - explique Boëls. C'est la révélation collective de la culture d'un village. Le regard était le Français qui l'a prêté, mais ce sont les Indiens eux-mêmes qui donnent un sens aux images."C'est une exposition avec eux, pas à leur sujet."6La légende de chacune des photographies est écrite par les membres de la tribu, ainsi que les textes explicatifs du spectacle. Tout au long de la saison d'exposition, ce seront les Yawalapiti eux-mêmes qui serviront de médiateurs auprès du public - une centaine d'entre eux se trouvent à Brasilia.Ils présenteront le spectacle aux visiteurs, feront la promotion de tables rondes et présenteront des chants et des danses traditionnels, des combats, des ateliers de peinture corporelle et même des ateliers d'art manuel.Ce dimanche (22), les guerriers villageois vont démontrer la lutte Huka Huka, traditionnelle des peuples Xingu. Mardi (24), le photographe, Olivier Boëls, participe à une table ronde avec trois caciques de Yawalapiti: Waripirá, Makawana et Aritana - considéré comme l'un des plus grands leaders indigènes du pays.

7

Le YawalapitiLe village de Yawalapiti occupe une superficie de 27 000 kilomètres carrés dans le parc indigène de Xingu. La région se situe entre le plateau central et la forêt amazonienne, et est coupée par la rivière Xingu et ses affluents.8Les Yawalapiti vivent dans de grandes maisons collectives construites côte à côte, en format circulaire, sur un terrain propre. Sur la place centrale, c'est la «maison des hommes» et c'est là que se déroulent les cérémonies traditionnelles, telles que les rituels, les fêtes et les combats.Un serviceYawalapiti - Entre tempsDate: du 19 avril au 20 mai 2018Heure: de 9h00 à 18h30 (Du mardi au dimanche)Lieu: Musée national de la République - Aile sudGratuitementPhotos du Français Olivier Boëls à l'exposition "Yawalapiti - Entre tiempos", sur la tribu du Parc indigène du Xingu (Photo: Olivier Boëlshttps://g1.globo.com/df/distrito-federal/noticia/foto-frances-faz-exposicao-no-df-com-150-imagens-da-tribo-yawalapiti-do-xingu.g