quinta-feira, 24 de maio de 2018

International Congress of Ethnobiology, in August 2018, at the Museu Paraense Emílio Goeldi. Address: Hangar Convention Center of Amazônia, Belém, Pará, Brazil. - Міжнародний конгрес етнобіології, у серпні 2018 р., В музеї "Paraense" Еміліо Голді. Адреса: Ангарський конференц-центр Амазонки, Белем, Пара, Бразилія.

Goeldi Museum Agency - Belém + 30 is coming and more than 30 countries have already confirmed their participation in what is one of the biggest socio-biodiversity events in the world. Between August 7 and 10, the capital of Pará hosts the XVI International Congress of Ethnobiology, the XII Brazilian Symposium on Ethnobiology and Ethnoecology, the IX State Fair of Science, Technology and Innovation and the 1st World Fair of Socio-biodiversity.


Countries confirmed - In addition to Brazil, Germany, Angola, Argentina, Australia, Canada, Chile, China, Ecuador, Finland, France, French Guiana, Netherlands, Hungary, India, Japan, Mexico, New Zealand, Paraguay, Peru, Poland, Portugal, Kenya, United Kingdom, Guyana, Suriname, Tajikistan and Thailand are the countries that have already confirmed participation.

Programming - During the four official days of the event, the public will participate in lectures, academic sessions, work sessions, poster sessions, mini-courses and an extensive artistic-cultural program with presentations of carimbó, lundu, marujada, guitarrada, capoeira, tambor of creole, cord of birds, oxen, among several other manifestations. The goal is to provide the exchange and strengthening of cultural identity, based on the diversity of ethnic groups from various parts of the planet that will be present in Belém + 30. Among the main attractions of the meeting is the I World Socio-biodiversity Fair. The intention is to promote family production and the way communities relate to the forest to obtain their assets, whether food, material or immaterial.


Declaration of Belém - The program will mark the thirty years of the first International Congress of Ethnobiology, held in Pará in 1988. At the time, researchers from the social and natural sciences, environmentalists and indigenous representatives from 25 countries prepared the Declaration of Belém. guides the work of researchers in relation to guaranteeing the rights of indigenous peoples and traditional communities.

"The Declaration of Belém has also influenced some articles of the Convention on Biological Diversity, a document signed by many countries on this issue of the rights of traditional peoples. Therefore, the statement is a kind of regiment to be followed and to be watched hard by the researchers. We know that laws today are increasingly reformatted in order to condition these traditional communities that hold this knowledge about biodiversity, "says UFPA professor and researcher Flávio Barros, one of the organizers of the event.

With the central theme "Belém +30: the rights of indigenous peoples and traditional populations and the sustainable use of biodiversity, three decades after the Declaration of Belém", the main objective of the event is to reflect on the achievements and challenges of the Belém, three decades after the first international meeting on Ethnobiology.

For Professor Flávio Barros, biodiversity today generates many conflicts of interest in global geopolitics. "On the one hand, there is big capital, agribusiness or big companies wanting to capitalize on biodiversity for profit. On the other hand, we have the traditional communities, the farmers, the indigenous peoples that maintains another kind of relationship with nature. It is a biodiversity that is useful to reproduce life, both in the material and symbolic fields. And this biodiversity has the main goal of bringing good living to these people. "

Organization - The event is promoted by the International Society of Ethnobiology (ISE) and the Brazilian Society of Ethnobiology and Ethnoecology (SBEE). In Belém, the organization is from the Federal University of Pará (UFPA), Museu Paraense Emílio Goeldi (MPEG) and Foundation for Support and Research Development (Fadesp), in partnership with several other institutions of education and research in the region, including the Secretariat (Sectet), the State University of Pará (UEPA) and the Federal Rural University of Amazonia (UFRA).






fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti


 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 
but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!





















--br
Congresso Internacional de Etnobiologia, em agosto de 2018, no Museu Paraense Emílio Goeldi. endereço: Hangar Centro de Convenções da Amazônia, Belém, Pará, Brasil.

Agência Museu Goeldi – O Belém+30 está chegando e mais de 30 países já confirmaram sua participação nesse que é um dos maiores eventos de sociobiodiversidade do mundo. Entre os dias 7 e 10 de agosto, a capital do Pará recebe o XVI Congresso Internacional de Etnobiologia, o XII Simpósio Brasileiro de Etnobiologia e Etnoecologia, a IX Feira Estadual de Ciência, Tecnologia e Inovação e a I Feira Mundial da Sociobiodiversidade.

Países confirmados – Além do Brasil, Alemanha, Angola, Argentina, Austrália, Canadá, Chile, China, Equador, Estados Unidos, Finlândia, França, Guiana Francesa, Holanda, Hungria, Índia, Japão, México, Nova Zelândia, Paraguai, Peru, Polônia, Portugal, Quênia, Reino Unido, República Guiana, Suriname, Tadjiquistão e Tailândia são os países que já confirmaram participação.

Programação – Durante os quatro dias oficiais do evento, o público vai participar de palestras, sessões acadêmicas, mesas de trabalho, sessão de pôsteres, minicursos e uma extensa programação artístico-cultural com apresentações de carimbó, lundu, marujada, guitarrada, capoeira, tambor de crioula, cordão de pássaros, bois, entre várias outras manifestações. O objetivo é proporcionar o intercâmbio e o fortalecimento da identidade cultural, a partir da diversidade dos grupos étnicos de várias partes do planeta e que estarão presentes no Belém+30. Entre as principais atrações do encontro, destaca-se a I Feira Mundial da Sociobiodiversidade. A intenção é promover a produção familiar e a forma como as comunidades se relacionam com a floresta para a obtenção de seus patrimônios, sejam alimentares, material ou imaterial.

Declaração de Belém – A programação vai marcar os trinta anos do primeiro Congresso Internacional de Etnobiologia, realizado no Pará, em 1988. Na época, pesquisadores das ciências sociais e naturais, ambientalistas e representantes indígenas de 25 países elaboraram a Declaração de Belém. O documento norteia o trabalho dos pesquisadores em relação a garantia dos direitos de povos indígenas e comunidades tradicionais.

“A Declaração de Belém, inclusive, teve influência em alguns artigos da Convenção da Diversidade Biológica, um documento, que muitos países assinaram, sobre essa questão dos direitos dos povos tradicionais. Por tanto, a declaração é uma espécie de regimento a ser seguido e a ser observado com afinco pelos pesquisadores. A gente sabe que as leis, hoje, estão cada vez mais sendo reformatadas no sentido de condicionar essas comunidades tradicionais que são detentoras desse conhecimento sobre a biodiversidade”, afirma o professor e pesquisador da UFPA, Flávio Barros, um dos organizadores do evento.

Com o tema central “Belém +30: os direitos dos povos indígenas e as populações tradicionais e o uso sustentável da biodiversidade, três décadas após a Declaração de Belém", o principal objetivo do evento é refletir sobre as conquistas e os desafios da carta de Belém, três décadas depois do primeiro encontro internacional de Etnobiologia.

Para o professor Flávio Barros, hoje a biodiversidade gera na geopolítica global muitos conflitos de interesse. “Por um lado, tem o grande capital, o agronegócio ou as grandes empresas querendo se apropriar de maneira capitalizada da biodiversidade, para uma perspectiva de lucro. Por outro lado, temos as comunidades tradicionais, os agricultores, os povos indígenas que mantém um outro tipo de relação com a natureza. É uma biodiversidade que é útil a reprodução da vida, tanto no campo material como simbólico. E essa biodiversidade tem o objetivo principal de trazer o bem viver para essas pessoas”. 

Organização – O evento é promovido pela Sociedade Internacional de Etnobiologia (ISE) e a Sociedade Brasileira de Etnobiologia e Etnoecologia (SBEE). Em Belém, a organização é da Universidade Federal do Pará (UFPA), Museu Paraense Emílio Goeldi (MPEG) e Fundação de Amparo e Desenvolvimento da Pesquisa (Fadesp), em parceria com diversas outras instituições de ensino e pesquisa da região, incluindo a Secretaria Estadual de Ciência, Tecnologia e Educação Profissional e Tecnológica (Sectet), a Universidade Estadual do Pará (UEPA) e a Universidade Federal Rural da Amazônia (UFRA).


https://www.ise2018belem.com





--ucraniano via tradutor do google
Міжнародний конгрес етнобіології, у серпні 2018 р., В музеї "Paraense" Еміліо Голді. Адреса: Ангарський конференц-центр Амазонки, Белем, Пара, Бразилія.

Агентство музеїв Goeldi - Belém + 30, а більш ніж 30 країн вже підтвердили свою участь у тому, що є одним із найбільших соціально-біорізноманітних подій у світі. У період з 7 по 10 серпня в столиці Пари розташовано XVI Міжнародний конгрес етнобіології, XII бразильський симпозіум з етнобіології та етноекології, IX державний ярмарок науки, техніки та інновацій та 1-а Міжнародна виставка соціально-біологічного різноманіття.

Країни підтвердили - на додаток до Бразилії, Німеччини, Анголи, Аргентини, Австралії, Канади, Чилі, Китаю, Еквадору, Фінляндії, Франції, Французької Гвіани, Нідерландів, Угорщини, Індії, Японії, Мексики, Нової Зеландії, Парагваю, Перу, Польщі. Португалія, Кенія, Великобританія, Гайана, Сурінам, Таджикистан і Таїланд - країни, які вже підтвердили участь.

Програмування - протягом чотирьох офіційних днів заходу громадськість буде брати участь у лекціях, академічних засіданнях, робочих сесіях, стендових засіданнях, міні-курсах та обширній художньо-культурній програмі з презентаціями каримбу, лундю, маргайда, гітарада, капоейри, кропильниця з креолу, шнур птахів, волів, серед декількох інших проявів. Метою є забезпечення обміну та зміцнення культурної ідентичності, виходячи з різноманітності етнічних груп з різних частин планети, які будуть присутні в Belém + 30. Серед основних визначних пам'яток зустрічі - I Всеросійська ярмарок соціально-біологічного різноманіття . Метою є сприяння виробництву сім'ї та способом спільнот, пов'язаних з лісом, для отримання їх майна, будь то харчова, матеріальна чи нематеріальна.

Декларація Белему - Програма позначатиме тридцять років першого Міжнародного конгресу етнобіологічних досліджень, який відбувся в Пари в 1988 році. У той час дослідники з соціальних та природничих наук, екологи та представники корінних народів з 25 країн підготували Декларацію Беему. керує роботою дослідників щодо забезпечення прав корінних народів та традиційних громад.

"Декларація Белему також вплинула на деякі статті Конвенції про біологічне різноманіття, документ, підписаний багатьма країнами з цього питання про права традиційних народів, тому така заява є своєрідним полком, який слід дотримуватися та бути жорстким спостереженням. ми знаємо, що сьогоднішні закони все більшою мірою переформатуються, щоб зумовити ці традиційні громади, які володіють цими знаннями про біорізноманіття ", - говорить професор і дослідник УФПА Ф.Баррос, один з організаторів заходу.

З центральною темою "Белєм +30: права корінних народів та традиційного населення та сталого використання біологічного різноманіття, через три десятиліття після Декларації про Белем", головною метою цієї події є роздуми над досягненнями та проблемами Белема , три десятиліття після першої міжнародної наради з етнобіології.

Для професора Флавіо Барроса сьогодні біорізноманіття породжує багато конфліктів інтересів у світовій геополітиці. "З одного боку, існує великий капітал, агробізнес чи великі компанії, які хочуть отримати прибуток для біорізноманіття. З іншого боку, у нас є традиційні громади, фермери, корінні народи, які підтримують інші відносини з природою. це біологічне різноманіття, яке є корисним для відтворення життя, як у матеріальній, так і в символічній сферах. І це біологічне різноманіття має головну мету - забезпечити хороший спосіб життя цим людям ".

Організація - захід пропагував Міжнародне товариство етнобіології (ISE) та Бразильське товариство етнобіології та етнообіології (SBEE). У Белен, організація представлена ​​Федеральним університетом Пари (UFPA), Museu Paraense Emílio Goeldi (MPEG) та Фундацією підтримки та дослідницького розвитку (Fadesp) у партнерстві з рядом інших навчальних закладів та досліджень у регіоні, включаючи Секретаріат (Sectet), Державний університет міста Пара (UEPA) та Федеральний сільський університет Амазонії (UFRA).

Open-air museum of Ballenberg, in the region of the Bernese Alps. Switzerland. - Museu ao ar livre de Ballenberg, na região dos Alpes bernenses. Suíça. - Музей під відкритим небом Балленберг, в районі Бернських Альп. Швейцарія

Visitors can discover the harsh reality of peasants in the 18th to 19th centuries. How did the Swiss live in the past?

1
The scenery of the museum is also used for the presentation of 
plays such as "The Father and the Captain" on July 9, 2012.

Not far from Lake Brienz, surrounded by high mountains, situated in an area of ​​mountains and forests, about 110 rural buildings are spread over 66 hectares: magnificent farmhouses, with facades of long thin strips of wood or thatched roofs , timbered chalets, half-timbered buildings, stone-on-stone constructions (embedded between them, without spaces) with roofs of gneiss plates (metamorphic rock consisting of mica, quartz and feldspar crystals, arranged in parallel blades), a Mediterranean homestead, alpine chalets and a viticulture house - one might think that here are the traditions of building different countries.

But all the houses are from Switzerland - they were brought from all parts of the country and rebuilt in Ballenberg, faithful to the original. "Switzerland is a multi-ethnic state," says Beatrice Tobler, head of scientific research at the open-air museum Ballenberg. "It has very different geographical and climatic regions, each exposed to other cultural influences." So the architecture is so different, because materials were always used, Tobler explains. In some regions there was more wood, in others more stone material.

A human zoo was not wanted

The museum almost failed, because of this multiculturality of Switzerland. In the 1930s, the Pro Campagna organization suggested following the example of other countries and opening an open-air museum in Switzerland. But the Swiss Property Protection ServiceLink abroad, which takes care of the preservation of monuments, was against: the types of houses in Switzerland are very diverse to be able to be shown, without seeming artificial, in one place.

In addition, there was concern that an open-air museum could match the dubious action of the National Exhibition in Geneva in 1896, when more than 200 Sudanese were displayed in a "black village", and about 300 Swiss in a " Swiss village ". Such a "human zoo" seemed problematic. The plan to turn a part of an inhabited village of Brienz into an open-air museum was therefore rejected.

Finally, it was agreed to open a museum in the uninhabited Ballenberg, near Brienz. In 1968 a foundation was created. She searched for houses of historical value that were threatened with demolition all over Switzerland. In 1978 the museum was opened. From this day on, the foundation only brings homes to the Ballenberg Museum that can not stay there due to traffic projects or construction projects on the old site.

2

In addition, there was concern that an open-air museum could match the dubious action of the National Exhibition in Geneva in 1896, when more than 200 Sudanese were displayed in a "black village", and about 300 Swiss in a " Swiss village ". Such a "human zoo" seemed problematic. The plan to turn a part of an inhabited village of Brienz into an open-air museum was therefore rejected.

Finally, it was agreed to open a museum in the uninhabited Ballenberg, near Brienz. In 1968 a foundation was created. She searched for houses of historical value that were threatened with demolition all over Switzerland. In 1978 the museum was opened. From this day on, the foundation only brings homes to the Ballenberg Museum that can not stay there due to traffic projects or construction projects on the old site.


As authentic as possible
In the houses, the museum displays original furniture as well as utensils and tools. All objects are from the period prior to the motorization of agriculture - that is, prior to 1950. The oldest house was built in 1336, the most recent in 1900. Exhibitors want to show how they really were, along with modest buildings, poor living conditions and poor furnishings.

The gardens are also grown and planted according to ancient traditions. Many works are performed by horses and carts. The museum operators try to preserve the ancient knowledge: they planted, for example, "soap grass", from which a liquid detergent can be made. Every autumn, the museum staff processes garden linen in a linen cloth.

A nation of farmers and domestic workers
As Switzerland is a poor country in natural resources, agriculture used to be very important. In 1850, the majority of the Swiss worked in agriculture, be it in the field, livestock, forestry, viticulture or fishing.

But most of these workers were not farmers in the narrower sense. They had little or no land, and worked for other farmers. "Many families also had parallel jobs in weaving, wool processing and embroidery because we had to sell something to buy other goods - like salt," says Tobler.

Often a so-called "middleman" provided small commodities to the small farmers, who turned them into a product working from home, which he bought from them back. In the museum, visitors can observe the museum staff in the manufacture of traditional baskets, blacksmithing, weaving, spinning and sculptureLink external.

3
In this house, built approximately in 1780, lived more wealthy farmers.

Bitter poverty along with pompous wealth
There were places with great wealth in Switzerland - especially in the cities - and the magnificent factory mansions and imposing farms are witnessed in the museum.

However, a large part of the rural population lived in extreme poverty, as the houses of the poor day laborers and the alpine huts show. "Even though most of the houses look good from today's point of view, one can quickly see in what situation poor people were when one imagines that one has to live in these houses," says Tobler.

In the 19th century, a large part of the rural population moved to cities to work in the industry.

All of Switzerland: an open-air museum
Today, the museum is fighting the loss of visitors. The problem: unlike other outdoor museums, for example in Germany and Scandinavia, the Ballenberg Museum is not near a large but isolated town in the mountains. In addition, the grounds of the museum are very spacious and steep - especially for foreign tourists, who are not accustomed to long walks on steep terrain, depending on the country of origin. It's a challenge.

For this, visitors experience a piece of history: the museum is located in the area of ​​the so-called "Reduit" (reduced), where during World War II the Swiss army should have withdrawn to defend the country against Nazi Germany. But Switzerland was lucky: a military strike did not happen. As Switzerland, with the exception of a few failures, was not bombed, the historic buildings were preserved. Seen in this way, the whole of Switzerland is a kind of open-air museum.






fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti


 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 
but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!



--br via tradutor go google
Museu ao ar livre de Ballenberg, na região dos Alpes bernenses. Suíça.


Os visitantes podem descobrir a dura realidade dos camponeses nos séculos 18 a 19. Como os suíços viviam no passado?. 

1
O cenário do museu serve também para a apresentação de peças de teatro como "O Padre e o Capitão", em 9 de julho de 2012.

Não muito longe do lago de Brienz, cercado por altas montanhas, situado em uma área de montanhas e florestas, cerca de 110 construções rurais estão espalhadas por 66 hectares: quintas magníficas, com fachadas de tiras de madeira longas e finas ou com telhados de palha, chalés talhados de madeira, edifícios em estilo enxaimel, construções de pedra sobre pedra, (encaixadas entre elas, sem espaços) com telhados de placas de gnaisse (rocha metamórfica constituída de cristais de mica, quartzo e feldspato, disposta em lâminas paralelas), uma herdade mediterrânea, chalés alpinos e uma casa de viticultura - poder-se-ia pensar que aqui se encontram as tradições de construção de diferentes países.

Mas todas as casas são da Suíça - foram trazidas de todas as partes do país e reconstruídas no Ballenberg, fiel ao original. "A Suíça é um estado multiétnico", explica Beatrice Tobler, chefe de pesquisas científicas do museu ao ar livre Ballenberg. "Ela tem regiões geográficas e climáticas muito diferentes, cada uma delas exposta a outras influências culturais." Por isso a arquitetura é tão diferente, pois sempre foram usados materiais que estavam à disposição, explica Tobler. Em algumas regiões havia mais madeira, em outras mais material de pedra.

Um zoológico humano não era desejado
O museu quase falhou, por causa dessa multiculturalidade da Suíça. Nos anos 1930, a organização Pro Campagna sugeriu seguir o exemplo de outros países, e se abrisse um museu ao ar livre na Suíça. Mas o Serviço de Proteção ao Patrimônio da SuíçaLink externo, que cuida da preservação de monumentos, foi contra: os tipos de casas na Suíça são muito diversos para poderem ser mostrados, sem parecer artificiais, em um só lugar.

Além disso, havia a preocupação de um museu a céu aberto poderia igualar-se à ação duvidosa da Exposição Nacional em Genebra de 1896, quando foram exibidos mais de 200 sudaneses em uma "aldeia de pretos", e cerca de 300 suíços em uma "vila suíça". Tal "zoológico humano" parecia problemático. O plano de transformar uma parte de um vilarejo habitado de Brienz em um museu a céu aberto foi, portanto, rejeitado.

Finalmente, concordou-se em abrir um museu no desabitado Ballenberg, perto de Brienz. Em 1968 criou-se uma fundação. Ela procurou por casas com valor histórico, que estavam ameaçadas de demolição, em toda a Suíça. Em 1978 o museu foi aberto. A partir deste dia, a fundação só traz casas para o Museu Ballenberg que não podem ficar lá devido aos projetos de tráfego ou projetos de construção no local antigo.

2
Além disso, havia a preocupação de um museu a céu aberto poderia igualar-se à ação duvidosa da Exposição Nacional em Genebra de 1896, quando foram exibidos mais de 200 sudaneses em uma "aldeia de pretos", e cerca de 300 suíços em uma "vila suíça". Tal "zoológico humano" parecia problemático. O plano de transformar uma parte de um vilarejo habitado de Brienz em um museu a céu aberto foi, portanto, rejeitado.

Finalmente, concordou-se em abrir um museu no desabitado Ballenberg, perto de Brienz. Em 1968 criou-se uma fundação. Ela procurou por casas com valor histórico, que estavam ameaçadas de demolição, em toda a Suíça. Em 1978 o museu foi aberto. A partir deste dia, a fundação só traz casas para o Museu Ballenberg que não podem ficar lá devido aos projetos de tráfego ou projetos de construção no local antigo.

Tão autêntico quanto possível
Nas casas, o museu exibe móveis originais, bem como utensílios e ferramentas. Todos os objetos são do período de antes da motorização da agricultura - isto é, anterior a 1950. A casa mais antiga foi construída em 1336, a mais recente em 1900. Os expositores querem mostrar como elas realmente eram, juntamente com os edifícios modestos, as condições de vida escassa e o mobiliário pobre.

Os jardins também são cultivados e plantados de acordo com antigas tradições. Muitas obras são realizadas por cavalos e carroças. Os operadores do museu tentam preservar o conhecimento antigo: eles plantavam, por exemplo, “erva sabão”, da qual um detergente líquido pode ser feito. Todo outono, a equipe do museu processa linho do jardim em um pano de linho.

Uma nação de agricultores e trabalhadores domésticos
Como a Suíça é um país pobre em recursos naturais, a agricultura costumava ser muito importante. Em 1850, a maioria dos suíços trabalhava na agricultura, seja no campo, pecuária, silvicultura, viticultura ou pesca.

Mas a maioria desses trabalhadores não eram agricultores no sentido mais restrito. Eles possuíam pouca ou nenhuma terra, e trabalhavam para outros agricultores. "Muitas famílias também tiveram trabalhos paralelos em tecelagem, processamento de lã e bordados, porque tinha-se que vender algo para comprar outros bens - como o sal", diz Tobler.

Frequentemente, um chamado “intermediário” disponibilizava pequenas mercadorias para os pequenos agricultores, que as transformavam em um produto trabalhando em casa, os quais ele comprava deles de volta. No museu, os visitantes podem observar a equipe do museu na fabricação de cestas tradicionais, ferraria, tecelagem, fiação e esculturaLink externo.

3
Nessa casa, construída aproximadamente em 1780, viviam agricultores mais abastados.

Pobreza amarga junto à riqueza pomposa
Havia lugares com grande riqueza na Suíça - especialmente nas cidades - e as magníficas mansões de fábrica e imponentes fazendas são testemunhadas no museu.

No entanto, uma grande parte da população rural vivia em extrema pobreza, como mostram as casas dos pobres diaristas e as cabanas alpinas. "Mesmo que a maioria das casas pareça boa do ponto de vista de hoje, logo se percebe em que situação as pessoas pobres estavam, quando se imagina que se tem que morar nestas casas", diz Tobler.

No século 19, uma grande parte da população rural mudou-se para as cidades para trabalhar na indústria.

Toda a Suíça: um museu ao ar livre
Hoje, o museu está lutando contra a perda de visitantes. O problema: ao contrário de outros museus ao ar livre, por exemplo, na Alemanha e na Escandinávia, o Museu Ballenberg não fica perto de uma cidade grande, mas isolado nas montanhas. Além disso, o terreno do museu é muito espaçoso e íngreme - especialmente para turistas estrangeiros, que não estão acostumados a longas caminhadas em terrenos íngremes, dependendo do país de origem. Isso é um desafio.


Para isso, os visitantes experimentam um pedaço da história: o museu está localizado na área do chamado “Reduit” (reduzido), onde durante a Segunda Guerra Mundial o exército suíço deveria ter se retirado para defender o país contra a Alemanha nazista. Mas a Suíça teve sorte: um ataque militar não aconteceu. Como a Suíça, com exceção de alguns fracassos, não foi bombardeada, os prédios históricos foram preservados. Visto desta forma, toda a Suíça é uma espécie de museu ao ar livre.




--ucraniano via tradutor do google
Музей під відкритим небом Балленберг, в районі Бернських Альп. Швейцарія


Відвідувачі можуть відкрити сувору реальність селян у XVIII-XIX століттях. Як швейцарці жили в минулому?

1
Декорації музею також використовуються для презентації п'єс, таких як "Батько і капітан" 9 липня 2012 року.

Недалеко від озера Бріенц, в оточенні високих гір, розташованих в районі гір та лісів, близько 110 сільських будівель поширюється понад 66 гектарів: чудові ферми, з фасадами довгих тонких смуг з деревини або солом'яних дахів, обшитого шале, фасадні будинки, кам'яні конструкції (вбудовані між ними, без просторів) з дахами гнейсових пластин (метаморфічний камінь, що складається з слюди, кварцових та польових шпатових кристалів, розташованих паралельно лопатками), середземноморська садиба, альпійські шале та Виноградарство - можна подумати, що тут складаються традиції побудови різних країн.

Але всі будинки з Швейцарії - їх привезли з усіх куточків країни і перебудовували в Балленберг, вірні оригіналу. "Швейцарія є багатонаціональною державою", - говорить Беатріс Тоблер, керівник наукових досліджень у музеї під відкритим небом Балленберг. "Вона має дуже різні географічні та кліматичні регіони, кожен піддається іншим культурним впливам". Таким чином, архітектура настільки відрізняється, тому матеріали завжди використовувались, пояснює Тоблер. У деяких регіонах було більше деревини, в інших - більше кам'яного матеріалу.

Людський зоопарк не хотів
Музей майже не вдалося через цю мультикультурність Швейцарії. У 1930-х роках організація Pro Campagna запропонувала навести приклад інших країн та відкрити музей під відкритим небом у Швейцарії. Проте Швейцарська служба з охорони майна за кордоном, яка займається збереженням пам'яток, була проти: типи будинків у Швейцарії дуже різноманітні, щоб їх можна було показати, не здавалося штучним, в одному місці.

Крім того, існувало занепокоєння тим, що музей під відкритим небом може збігатися з сумнівною діяльністю Національної виставки в Женеві в 1896 році, коли у "чорному селі" було показано більше 200 суданських та близько 300 швейцарців у "швейцарському селі" . Такий "людський зоопарк" здавався проблематичним. Відтак плану перетворити частину заселеного села Бріенца на музей під відкритим небом.

Нарешті, було вирішено відкрити музей у нежилого Балленберга біля Брінца. У 1968 році був створений фонд. Вона шукала будинки історичної цінності, які погрожували знесенням по всій Швейцарії. У 1978 році музей був відкритий. З цього дня фундамент приносить будинки в Музей Балленберга, який не може залишитися там через проекти дорожнього руху або будівельні проекти на старому сайті.

2
Крім того, існувало занепокоєння тим, що музей під відкритим небом може збігатися з сумнівною діяльністю Національної виставки в Женеві в 1896 році, коли у "чорному селі" було показано більше 200 суданських та близько 300 швейцарців у "швейцарському селі" . Такий "людський зоопарк" здавався проблематичним. Відтак плану перетворити частину заселеного села Бріенца на музей під відкритим небом.

Нарешті, було вирішено відкрити музей у нежилого Балленберга біля Брінца. У 1968 році був створений фонд. Вона шукала будинки історичної цінності, які погрожували знесенням по всій Швейцарії. У 1978 році музей був відкритий. З цього дня фундамент приносить будинки в Музей Балленберга, який не може залишитися там через проекти дорожнього руху або будівельні проекти на старому сайті.

Якомога достовірніше
У будинках у музеї демонструються оригінальні меблі, а також посуд та інструменти. Всі об'єкти знаходяться з періоду до моторизації сільського господарства - тобто до 1950 року. Найстаріший будинок був побудований в 1336 році, останній в 1900 році. Учасники хочуть показати, наскільки вони дійсно були, поряд зі скромними будівлями, бідними жителями умови та погані меблі.

Сади також вирощуються і висаджують відповідно до давніх традицій. Багато робіт виконуються конями та візками. Музейні оператори намагаються зберегти давні знання: вони посадили, наприклад, "мильну траву", з якої можна виготовити рідкий миючий засіб. Кожну восени працівники музею обробляють садові лляні тканини в лляній тканині.

Нація фермерів і домашніх робітників
Оскільки Швейцарія є бідною країною з природними ресурсами, сільське господарство було дуже важливим. У 1850 році більшість швейцарців працювали в сільському господарстві, будь то на місцях, тваринництво, лісове господарство, виноградарство чи риболовля.

Але більшість цих працівників не були фермерами в більш вузькому сенсі. Вони мали мало чи ні землі, і працювали для інших фермерів. "Багато сімей також мали паралельну роботу у ткацтві, вовняній обробці та вишиванні, тому що нам довелося продати щось, щоб купувати інші товари, як сіль", - говорить Тоблер.

Нерідко так званий "посередник" надавав дрібним товаровиробникам дрібних фермерів, які перетворювали їх на продукт, що працював з дому, який він купив у них знов. У музеї відвідувачі можуть спостерігати працівників музею у виробництві традиційних кошиків, ковальської, ткацької, прядильної та скульптурної ланки зовнішньої.

3
У цьому будинку, побудованому приблизно в 1780 році, жили більш заможні селяни.

Гірка бідність разом з помпезним багатством
У Швейцарії були місця з великим багатством, особливо в містах, і в музеї були присутні чудові фабричні особняки та насадження господарств.

Проте велика частина сільського населення жила в крайній бідності, як показують будинки бідних денних робітників та альпійські хатини. "Незважаючи на те, що більшість будинків добре виглядають з сьогоднішньої точки зору, можна швидко побачити, в якій ситуації бідні люди колись уявляють, що треба жити в цих будинках", - говорить Тоблер.

У XIX столітті значна частина сільського населення переселилася до міст, щоб працювати в цій галузі.

Уся Швейцарія: музей під відкритим небом
Сьогодні музей бореться з втратою відвідувачів. Проблема: на відміну від інших відкритих музеїв, наприклад у Німеччині та Скандинавії, Музей Балленберга не знаходиться поблизу великого, але ізольованого міста в горах. Крім того, підстави музею дуже просторі і круті - особливо для іноземних туристів, які не звикли до тривалих прогулянок на крутій місцевості залежно від країни походження. Це виклик.


Для цього відвідувачі переживають історичну частину: музей знаходиться в районі так званого "Редуїта" (скороченого), де під час Другої світової війни швейцарська армія повинна була відкликати, щоб захистити країну від нацистської Німеччини. Але Швейцарії пощастило: військового страйку не сталося. Швейцарія, за винятком кількох невдач, не була бомбардована, історичні споруди були збережені. Таким чином, вся Швейцарія є своєрідним музеєм під відкритим небом

La Mission Universaliste Du Musée Du Louvre Abu Dhabi. Interview. - The Universalist Mission Of The Louvre Museum Abu Dhabi. Interview.. - A Missão Universalista do Museu do Louvre, Abu Dhabi. Entrevista.. - Універсальна місія музею Лувру Абу-Дабі. Інтерв'ю ..

Symbole du dialogue interculturel et fruit de la relation privilégiée entre la France et les Emirats arabes unis, le musée du Louvre Abu Dhabi est devenu, en six mois, une étape incontournable de la ville. Si le Louvre des sables a pour vocation de refléter l’histoire commune de l’humanité à l’aune des civilisations, le musée entend s’affirmer comme l’un des foyers culturels majeurs de cette région du monde. Toile de Léonard de Vinci, statue de la Vierge et l’Enfant qui côtoie le Saint Coran, sculpture de Ramsès II… le Louvre Abu Dhabi abrite de nombreux chefs-d’oeuvre. Rencontre, sur place, avec son directeur général, Manuel Rabaté.


1
-
Six mois après l’inauguration du musée Louvre Abu Dhabi par le président Emmanuelle Macron et son épouse aux côtés du Prince héritier Mohammed Ben Zayed Al-Nahyan et du président du Louvre Jean-Luc Martinez, quel premier bilan dressez-vous en termes de fréquentation touristique ?

Le moment est effectivement opportun pour dresser un premier bilan. Notre projet a émergé il y a dix ans, et durant cette décennie, nous avons largement eu le temps d’anticiper ce que serait le public du musée du Louvre Abu Dhabi. Près de 190 nationalités différentes cohabitent aux Emirats, de plus, la position privilégiée du pays lui confère la place de véritable hub mondial à la croisée de plusieurs centres névralgiques (Inde, Arabie Saoudite, Afrique, Europe…). Annuellement, des millions de voyageurs transitent par la ville, c’est dans ce contexte que nous avons mené nos réflexions. Nous avons suivi deux axes de travail : enraciner le musée localement afin qu’il ait une résonance chez les autochtones et cibler par ailleurs la population touristique : voyageurs de loisir, visiteurs professionnels via les salons et séminaires, tourisme médical. Les autorités émiraties ont très bien compris que la diversification était indispensable. Ainsi, la fréquentation affiche la tendance de 55% de touristes et 45% de locaux.

Chaque jour, nous accueillons entre 2 000 et 5 000 visiteurs avec des pics périodiques. En fin d’année 2017, lorsque le calendrier a fait coïncider les congés locaux avec les vacances internationales, suivi de près par le nouvel An chinois, nous avons atteint les 10 000 journaliers.

2
Manuel Rabaté, Directeur général @Louvre Abu Dhabi

Quelle est la vocation de ce musée ? Quel dialogue avez-vous l’ambition d’entretenir avec l’écosystème émirati et, plus globalement, régional ?

L’ADN du Louvre se fonde dans la compréhension de l’humanité à travers les civilisations. Il y a toujours eu cette aspiration à vouloir embrasser la totalité du monde, à collectionner des objets civilisationnels emblématiques et crédités d’une richesse historique inestimable. De fait, le Louvre Abu Dhabi, c’est une histoire de l’art à vocation universelle qui promeut des valeurs d’ouverture et de générosité en racontant l’Histoire de l’humanité par le biais de 600 œuvres visuellement très fortes. Bien qu’il y ait une composante française importante comme l’excellence, l’expertise muséale ainsi que les prêts de sculptures, de tableaux, de mobiliers.., le Louvre Abu Dhabi reste un musée de droit émirien. Les Français peuvent d’ailleurs être fiers d’occuper les avant-postes de cette mission universaliste.

Par ailleurs, le choix des Emiriens d’adhérer à cette idée n’est pas anodin : il traduit l’ambition du pays de se positionner dans le monde comme un acteur central de la cause humaniste, invitant de facto le monde à venir chez lui. Le Louvre Abu Dhabi est un puissant outil d’éducation, un investissement dans la culture, en d’autres termes, c’est un actif stratégique comme peuvent l’être les universités au rayonnement international. A vol d’oiseau de l’établissement, se trouve la Sorbonne Abu Dhabi, la New York University of Abu Dhabi, ce qui nous place dans le district « intellectuel » de la ville. C’est dans cet écosystème qu’évolue le Louvre Abu Dhabi, et tout ce maillage participe à favoriser l’esprit d’émulation.

Du reste, gardons en tête que ces aménagements ne datent pas d’aujourd’hui puisque la volonté d’embrasser la culture s’inscrit dans un processus bien plus ancien. Le musée Al Ain qui retrace l’histoire des Emirats a été fondé en 1969, soit deux ans avant la proclamation de la fédération des Emirats arabes unis.


Nous cultivons également des liens très étroits avec nos pairs des musées Guggenheim Abu Dhabi, le Zayed National Museum, le musée de Riyadh ou de Mascate à Oman, auprès desquels nous avons emprunté des œuvres. Le Louvre Abu Dhabi ne peut clairement pas assouvir à lui seul la soif culturelle manifeste. Il nous faut interagir avec nos confrères et consoeurs. Il peut éventuellement y avoir un peu de compétition entre nous en matière d’expositions, toutefois nous saurons travailler en bonne intelligence pour nous coordonner sur le calendrier : l’idée est d’enrichir l’offre car elle est loin d’être saturée. A mon sens, la ligne directrice qui prédomine est le fait qu’Abu Dhabi s’affiche désormais comme une vraie destination touristique. Dès lors, nous devons donner envie aux visiteurs (locaux comme touristes) de rester plus longtemps, notamment par le levier des abonnements aux musées, par l’événementiel.



3
Louvre Abu Dhabi Allée piétonnière @Louvre Abu Dhabi

Quelles sont les pièces maîtresses du musée qui suscitent aujourd’hui le plus d’attraction et d’appétence ?

Nous disposons de beaucoup de chefs-d’œuvre. Je pense spontanément à la Vierge Marie, qui nous est prêtée par le Louvre, et au Saint Coran, tous deux exposés côté à côte dans la salle des textes sacrés. Il y a bien sûr aussi la monumentale statue de Ramsès II, le dragon chinois, la Belle Ferronnière de Vinci, le tableau de Bonaparte franchissant les Alpes (prêt du Musée national du Château de Versailles), l’autoportrait de Van Gogh… Au total, nous disposons de 300 prêts, de 280 acquisitions du Louvre Abu Dhabi et enfin de 20 prêts régionaux.

4
Louvre Abu Dhabi la Vierge et l’Enfant aux côtés du Saint Coran
@Louvre Abu Dhabi

Lors de la récente visite d’état en France du prince héritier saoudien Mohammed Ben Salmane, plusieurs partenariats culturels ont été scellés entre les deux pays. Le savoir-faire hexagonal a été sollicité pour créer un orchestre national, un opéra et même un musée jusqu’à trois fois plus grand que le Louvre Abu Dhabi. Comment interprétez-vous cette frénésie culturelle ambiante ?

Si le musée Louvre Abu Dhabi suscite aujourd’hui de l’appétence et de l’envie, cela montre que nous avons réussi quelque chose. Je précise au demeurant qu’un tel projet a nécessité 10 ans de réflexions, de travaux : c’est une machine très complexe. Il faut pouvoir faire fonctionner des alchimies de part et d’autres.

Pourriez-vous décliner une journée type ?

Aucune journée ne se ressemble vraiment. Le seul dénominateur commun est que l’activité est très soutenue. Voici un condensé de mes dernières heures : hier, j’étais à l’Emirat de Dubaï pour participer au grand salon du tourisme « Arabian travel market », ce matin, j’ai assisté à la foire du livre d’Abu Dhabi où le Louvre Abu Dhabi  avait son stand, un peu avant notre interview, je discutais avec mes équipes sur la gestion du système de climatisation en vue des fortes chaleurs estivales… Je suis « au four et au moulin » au service de ce magnifique projet.

5
Louvre Abu Dhabi autoportrait du Maître Van Gogh @Louvre Abu Dhabi

Comment le musée Louvre Abu Dhabi sera-t-il appelé à évoluer à moyen-terme ?

Les prêts étant prévus pour dix ans, nous devons anticiper cette échéance. Ce qui implique que nous devons poursuivre nos acquisitions, diversifier nos expositions en creusant toujours notre rigueur scientifique et, aussi, continuer à accueillir tous les publics. Durant la prochaine décennie, nous nous emploierons à construire une collection Louvre Abu Dhabi de premier plan.

6
Louvre Abu Dhabi statue de Ramsès II @Louvre Abu Dhabi

7
Louvre Abu Dhabi, the Fountain of Light de Ai Weiwei @Louvre Abu Dhabi



Sabah Kemel Kaddouri - Journaliste Journaliste Web & Print
Rubriques Business, Entrepreneurs, Tech, Luxe, Lifestyle


fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti

Sabah Kemel Kaddouri - Journaliste Journaliste Web & Print
Rubriques Business, Entrepreneurs, Tech, Luxe, Lifestyle


 "Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.

This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears, 
but what modifies the way of looking and hearing

A museum is not just a place for treasured artefacts, 
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos, 
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!





--in via tradutor do google
The Universalist Mission Of The Louvre Museum Abu Dhabi. Interview..

A symbol of intercultural dialogue and the fruit of the privileged relationship between France and the United Arab Emirates, the Louvre Museum Abu Dhabi has become, in six months, a key stage of the city. If the Louvre des sables is intended to reflect the common history of humanity in terms of civilizations, the museum intends to assert itself as one of the major cultural centers of this region of the world. Canvas by Leonardo da Vinci, statue of the Madonna and Child near the Holy Quran, sculpture of Ramses II ... the Louvre Abu Dhabi is home to many masterpieces. Meeting, on the spot, with its general director, Manuel Rabaté.

1

-
Six months after the inauguration of the Louvre Abu Dhabi Museum by President Emmanuelle Macron and his wife alongside Crown Prince Mohammed Ben Zayed Al-Nahyan and President of the Louvre Jean-Luc Martinez, what initial assessment do you draw in terms of attendance? touristic ?

The moment is indeed opportune to draw up an initial assessment. Our project emerged ten years ago, and during this decade, we have had ample time to anticipate what would be the public of the Louvre Museum Abu Dhabi. Nearly 190 different nationalities live side by side in the UAE, and the country's privileged position gives it a real global hub at the crossroads of several nerve centers (India, Saudi Arabia, Africa, Europe ...). Annually, millions of travelers pass through the city, it is in this context that we conducted our reflections. We followed two lines of work: rooting the museum locally so that it has a resonance among natives and also target the tourist population: leisure travelers, trade visitors via trade shows and seminars, medical tourism. The UAE authorities have understood very well that diversification is essential. Thus, attendance shows the trend of 55% of tourists and 45% of locals.

Every day, we welcome between 2,000 and 5,000 visitors with periodic peaks. At the end of 2017, when the calendar coincided with local vacations and international holidays, closely followed by the Chinese New Year, we reached 10,000 daily workers.

2

Manuel Rabaté, Managing Director @Louvre Abu Dhabi

What is the purpose of this museum? What dialogue do you have the ambition to maintain with the Emirati ecosystem and, more generally, regional?

The DNA of the Louvre is based in the understanding of humanity through civilizations. There has always been this desire to want to embrace the whole world, to collect emblematic civilizational objects and credited with an inestimable historical wealth. In fact, the Louvre Abu Dhabi is a history of art with universal vocation that promotes values ​​of openness and generosity by telling the history of humanity through 600 visually very strong works. Although there is an important French component such as excellence, museum expertise as well as loans of sculptures, paintings and furniture, the Louvre Abu Dhabi remains a museum of Emirian law. The French can also be proud to occupy the outposts of this universalist mission.

Moreover, the choice of the Emirans to adhere to this idea is not insignificant: it reflects the ambition of the country to position itself in the world as a central player in the humanist cause, inviting the world to come home . The Louvre Abu Dhabi is a powerful educational tool, an investment in culture, in other words, it is a strategic asset, as can universities with an international reputation. As the crow flies, there is the Abu Dhabi Sorbonne, the New York University of Abu Dhabi, which places us in the "intellectual" district of the city. It is in this ecosystem that evolves the Louvre Abu Dhabi, and all this mesh contributes to promote the spirit of emulation.


Moreover, let us keep in mind that these developments are not new since the desire to embrace culture is part of a much older process. The Al Ain Museum which traces the history of the Emirates was founded in 1969, two years before the proclamation of the federation of the United Arab Emirates.

We also cultivate very close links with our peers from the Guggenheim Abu Dhabi Museums, the Zayed National Museum, the Riyadh Museum, or Muscat Museum in Oman, from which we borrowed works. The Louvre Abu Dhabi clearly can not satisfy the obvious cultural thirst alone. We need to interact with our brothers and sisters. There may be some competition between us in terms of exhibitions, however we will know how to work in good intelligence to coordinate on the calendar: the idea is to enrich the offer because it is far from being saturated. In my opinion, the predominant guideline is the fact that Abu Dhabi is now a real tourist destination. Therefore, we must make visitors (locals and tourists) want to stay longer, especially through the lever of subscriptions to museums, through events.

3
Louvre Abu Dhabi Pedestrian walkway @Louvre Abu Dhabi


What are the centerpieces of the museum that today attract the most attraction and palatability?

We have many masterpieces. I think spontaneously of the Virgin Mary, which is lent to us by the Louvre, and to the Holy Koran, both exposed side by side in the hall of sacred texts. There is of course also the monumental statue of Ramses II, the Chinese dragon, the Belle Ferronnière de Vinci, the painting of Bonaparte crossing the Alps (loan from the National Museum of the Palace of Versailles), the self-portrait of Van Gogh ... In total We have 300 loans, 280 Louvre Abu Dhabi acquisitions and 20 regional loans.


4

Louvre Abu Dhabi Virgin and Child alongside the Holy Quran @Louvre Abu Dhabi


During the recent state visit to Saudi Crown Prince Mohammed Ben Salmane, several cultural partnerships were sealed between the two countries. Hexagonal know-how was sought to create a national orchestra, an opera and even a museum up to three times larger than the Louvre Abu Dhabi. How do you interpret this ambient cultural frenzy?

If the Louvre Abu Dhabi museum today arouses appetite and envy, it shows that we have achieved something. I specify that such a project has required 10 years of reflection, work: it is a very complex machine. It must be able to operate alchemy on both sides.

Could you decline a typical day?

No day is really alike. The only common denominator is that the activity is very strong. Here is a digest of my last hours: yesterday, I was at the Emirate of Dubai to participate in the big tourism fair "Arabian travel market", this morning, I attended the Abu Dhabi Book Fair where the Louvre Abu Dhabi had its stand, a little before our interview, I discussed with my teams on the management of the air conditioning system for the hot summer ... I'm "in the oven and mill" at the service of this magnificent project.



5
Louvre Abu Dhabi self-portrait of Master Van Gogh @Louvre Abu Dhabi
How will the Louvre Abu Dhabi Museum evolve in the medium term?

Loans are planned for ten years, we must anticipate this deadline. This implies that we must continue our acquisitions, diversify our exhibitions by always digging our scientific rigor and, also, continue to welcome all audiences. Over the next decade, we will work to build a leading Louvre Abu Dhabi collection.

6
Louvre Abu Dhabi statue of Ramses II @Louvre Abu Dhabi

7

Louvre Abu Dhabi, the Fountain of Light by Ai Weiwei @Louvre Abu Dhabi










--br via tradutor do google
A Missão Universalista do Museu do Louvre, Abu Dhabi. Entrevista.

Símbolo do diálogo intercultural e fruto da relação especial entre a França e os Emirados Árabes Unidos, o Louvre Abu Dhabi tornou-se, em seis meses, um must na cidade. Se as areias Louvre tem como objetivo refletir a história comum da humanidade em termos de civilizações, o museu pretende estabelecer-se como um dos principais centros culturais da região. Lona de Leonardo da Vinci, estátua de Madonna e da Criança perto do Alcorão Sagrado, escultura de Ramsés II ... o Louvre Abu Dhabi é o lar de muitas obras de arte. Reunião, no local, com o seu director geral, Manuel Rabaté.

1

-
Seis meses após a inauguração do Louvre Abu Dhabi pelo presidente e sua esposa Emmanuelle Macron ao lado do príncipe Mohammed bin Zayed Al Nahyan e Presidente do Louvre Jean-Luc Martinez, primeiro o que é a sua avaliação em termos de atendimento turista?

O momento é realmente oportuno para elaborar uma avaliação inicial. Nosso projeto surgiu foi há dez anos, e durante esta década, temos tempo suficiente para antecipar o que seria o público do Louvre Abu Dhabi. Cerca de 190 nacionalidades diferentes vivem nos Emirados Árabes Unidos, além disso, a posição privilegiada do país dá-se o lugar do verdadeiro centro global no cruzamento de vários centros nervosos (Índia, Arábia Saudita, África, Europa ...). Anualmente, milhões de viajantes passam pela cidade, é neste contexto que realizamos nossas reflexões. Seguimos duas linhas de trabalho: a raiz museu localmente para que ele tenha uma ressonância entre os aborígenes e de outra maneira como alvo a população turística: turistas, visitantes profissionais através de exposições e seminários, o turismo médico. As autoridades dos EAU entenderam muito bem que a diversificação é essencial. Assim, a frequência mostra a tendência de 55% dos turistas e 45% dos habitantes locais.

Todos os dias, recebemos entre 2.000 e 5.000 visitantes com picos periódicos. No final de 2017, quando o calendário coincidia com as férias locais e feriados internacionais, seguido de perto pelo Ano Novo Chinês, chegamos a 10.000 trabalhadores diários.

2

Manuel Rabaté, diretor-geral da @Louvre Abu Dhabi

Qual é o propósito deste museu? Que diálogo você tem a ambição de manter com o ecossistema dos Emirados e, mais genericamente, regional?

O DNA do Louvre é baseado na compreensão da humanidade através das civilizações. Sempre houve esse desejo de querer abraçar o mundo inteiro, de coletar objetos civilizacionais emblemáticos e de ter uma riqueza histórica inestimável. De fato, o Louvre Abu Dhabi é uma história da arte com vocação universal que promove valores de abertura e generosidade ao contar a história da humanidade através de 600 obras visualmente muito fortes. Embora exista um importante componente francês, como excelência, perícia em museus e empréstimos de esculturas, pinturas e móveis, o Louvre Abu Dhabi continua sendo um museu da lei da Emiréia. Os franceses também podem se orgulhar de ocupar os postos avançados dessa missão universalista.

Além disso, a escolha de Emiratis a aderir a esta ideia não é trivial: ele reflete a ambição do país para posicionar-se no mundo como um actor central na causa humanista, de facto convidando o mundo para voltar para casa . O Louvre Abu Dhabi é uma poderosa ferramenta educacional, um investimento em cultura, ou seja, é um ativo estratégico, assim como universidades com reputação internacional. Em linha reta, há a Universidade de Abu Dhabi, na Universidade de Nova York, que nos coloca no distrito "intelectual" da cidade. É nesse ecossistema que evolui o Louvre Abu Dhabi, e toda essa malha contribui para promover o espírito de emulação.

Além disso, tenhamos em mente que esses desenvolvimentos não são novos, uma vez que o desejo de abraçar a cultura é parte de um processo muito mais antigo. O Museu Al Ain, que traça a história dos Emirados, foi fundado em 1969, dois anos antes da proclamação da federação dos Emirados Árabes Unidos.

Nós também cultivar laços estreitos com nossos pares nos museus Guggenheim Abu Dhabi, o Museu Zayed Nacional, o Museu de Riade e Muscat em Omã, de quem emprestados obras. O Louvre Abu Dhabi claramente não pode satisfazer a óbvia sede cultural sozinha. Precisamos interagir com nossos irmãos e irmãs. Pode haver alguma competição entre nós em termos de exposições, no entanto, saberemos como trabalhar com inteligência para coordenar no calendário: a ideia é enriquecer a oferta porque está longe de estar saturada. Na minha opinião, a diretriz predominante é o fato de que Abu Dhabi é agora um verdadeiro destino turístico. Portanto, devemos fazer com que os visitantes (locais e turistas) queiram ficar mais tempo, especialmente através da alavancagem de assinaturas de museus, através de eventos.

3
Louvre Abu Dhabi Passarela para pedestres @Louvre Abu Dhabi


Quais são as peças centrais do museu que hoje atraem mais atração e palatabilidade?

Nós temos muitas obras-primas. Penso espontaneamente na Virgem Maria, que nos é emprestada pelo Louvre, e ao Sagrado Alcorão, ambos expostos lado a lado no hall dos textos sagrados. Há, naturalmente, também a estátua monumental de Ramsés II, o dragão chinês, o Belle Ferronniere Vinci, a pintura de Bonaparte que cruza os cumes (empréstimo do Museu Nacional de Versailles), o auto-retrato de Van Gogh ... No total Temos 300 empréstimos, 280 aquisições no Louvre Abu Dhabi e 20 empréstimos regionais.


4

Louvre Abu Dhabi Virgem e Criança ao lado do Sagrado Alcorão @Louvre Abu Dhabi


Durante a recente visita de estado ao príncipe herdeiro saudita Mohammed Ben Salmane, várias parcerias culturais foram seladas entre os dois países. O know-how hexagonal foi procurado para criar uma orquestra nacional, uma ópera e até um museu até três vezes maior que o Louvre Abu Dhabi. Como você interpreta esse frenesi cultural ambiental?

Se hoje o museu do Louvre Abu Dhabi desperta apetite e inveja, isso mostra que conseguimos algo. Eu especifico que tal projeto exigiu 10 anos de reflexão, trabalho: é uma máquina muito complexa. Deve ser capaz de operar a alquimia dos dois lados.

Você poderia recusar um dia típico?

Nenhum dia é realmente parecido. O único denominador comum é que a atividade é muito forte. Aqui está um resumo das últimas horas: ontem, eu estava no Emirado de Dubai para participar da grande feira de turismo "Arabian travel market". Hoje pela manhã participei da Feira do Livro de Abu Dhabi, onde O Louvre Abu Dhabi teve seu estande, um pouco antes de nossa entrevista, eu discuti com minhas equipes sobre a gestão do sistema de ar condicionado para o verão quente ... Eu estou "no forno e moinho" a serviço deste magnífico projeto.



5
Louvre Abu Dhabi auto-retrato do Mestre Van Gogh @Louvre Abu Dhabi
Como o Museu do Louvre Abu Dhabi evoluirá no médio prazo?

Os empréstimos estão previstos há dez anos, devemos antecipar este prazo. Isso implica que devemos continuar nossas aquisições, diversificar nossas exposições sempre explorando nosso rigor científico e, também, continuar a acolher todos os públicos. Durante a próxima década, trabalharemos para construir uma coleção líder do Louvre Abu Dhabi.

6
Estátua do Louvre Abu Dhabi de Ramsés II @Louvre Abu Dhabi

7
Louvre Abu Dhabi, a fonte da luz por Ai Weiwei @Louvre Abu Dhabi



Sabah Kemel Kaddouri - Jornalista Web & Print Journalist - Categorias Negócios, Empresários, Tecnologia, Luxo, Estilo de Vida


https://www.forbes.fr/lifestyle/musee-louvre-abu-dhabi-francais-peuvent-etre-fiers/





--ucraniano via tradutor do google
Універсальна місія музею Лувру Абу-Дабі. Інтерв'ю ..

Символ міжкультурного діалогу та плід привілейованих відносин між Францією та Об'єднаними Арабськими Еміратами Музей Лувру Абу-Дабі в шести місяців став ключовою стадією міста. Якщо Louvre des sables має на меті відобразити спільну історію людства з точки зору цивілізацій, музей має намір стверджувати себе як один з найважливіших культурних центрів цього регіону світу. Полотно Леонардо да Вінчі, статуя Мадонни та Дитини біля Святого Корану, скульптура Рамзеса II ... у Луврі в Абу-Дабі мешкає безліч шедеврів. Зустріч, на місці, з її генеральним директором Мануелем Рабаті.

1

-
Через шість місяців після інавгурації Лувру Абу-Дабі Президентом і його дружина Еммануель Macron поруч з кронпринц Мохаммед бін Заєд Аль Нахайян та президент Лувра Жан-Люк Мартінес, перший, що ваша оцінка з точки зору відвідуваності турист

На даний момент дійсно доцільно скласти початкову оцінку. Наш проект з'явився десять років тому, і протягом цього десятиліття ми мали достатньо часу для того, щоб передбачити, яким буде громадськість Музею Лувру Абу-Дабі. Майже 190 різних національностей живуть паралельно в ОАЕ, а привілейована позиція країни надає їй справжній глобальний центр на перехресті декількох нервових центрів (Індія, Саудівська Аравія, Африка, Європа ...). Щорічно мільйони мандрівників проходять через місто, саме в цьому контексті ми провели наші роздуми. Ми прослідкували за двома напрямками роботи: руйнування музею на місцевому рівні, що має резонанс серед тубільців, а також орієнтоване на туристів: відпочиваючих, відвідувачів торгівлі через виставки та семінари, медичний туризм. Влада ОАЕ дуже добре зрозуміла, що диверсифікація має важливе значення. Таким чином, відвідуваність показує тенденцію 55% туристів і 45% місцевих жителів.

Щодня ми вітаємо від 2000 до 5000 відвідувачів з періодичними піками. Наприкінці 2017 року, коли календар збігся з місцевими відпустками та міжнародними святами, з наслідками китайського Нового року ми досягли 10 тисяч щоденних працівників.

2

Мануїл Рабате, керуючий директор @ Louver Abu Dhabi

Яка мета цього музею? Який діалог ви маєте бажання підтримувати з екосистемою Емірату та, загалом, регіональними?

ДНК Лувру базується на розумінні людства через цивілізації. Там завжди було бажання охопити весь світ, зібрати емблематичні цивілізаційні об'єкти та зарахувати недооцінне історичне багатство. Насправді, Лувр Абу-Дабі, це історія мистецтва з універсальним покликанням, що сприяє цінності відкритості і щедрості, розповідаючи історію людства через 600 робіт візуально дуже сильно. Хоча є важливий компонент, як французький досвід, музейний досвід і кредити скульптур, картини, меблів .., закон Louvre Abu Dhabi ОАЕ є музей. Французи також можуть пишатися тим, що займають наступні місця цієї універсалістичної місії.

Крім того, вибір Emiratis приєднатися до цій ідеї не тривіальний: вона відображає прагнення країни позиціонувати себе в світі як центрального гравця в гуманістичних причинах, де-факто запросивши світ, щоб повернутися додому , Лувр Абу-Дабі є потужним інструментом для освіти, інвестиції в культуру, іншими словами, вона є стратегічним активом, як можуть університети міжнародною популярністю. Як ворон летить від об'єкта, є Сорбонна Абу-Дабі, Нью-Йоркського університету Абу-Дабі, який ставить нас в «інтелектуальному» районі міста. Саме в цій екосистемі розвивається Лувр Абу-Дабі, і вся ця сітка сприяє популяризації духу емуляції.

Крім того, майте на увазі, що ці події не є новими, оскільки бажання охопити культуру є частиною більш старого процесу. Музей "Аль-Айн", який відстежує історію Еміратів, був заснований в 1969 році, за два роки до проголошення федерації Об'єднаних Арабських Еміратів.
Universalʹna misiya muzeyu Luvru Abu-Dabi. Interv'yu ..

Symvol mizhkulʹturnoho dialohu ta plid pryvileyovanykh vidnosyn mizh Frantsiyeyu ta Ob'yednanymy Arabsʹkymy Emiratamy Muzey Luvru Abu-Dabi v shesty misyatsiv stav klyuchovoyu stadiyeyu mista. Yakshcho Louvre des sables maye na meti vidobrazyty spilʹnu istoriyu lyudstva z tochky zoru tsyvilizatsiy, muzey maye namir stverdzhuvaty sebe yak odyn z nayvazhlyvishykh kulʹturnykh tsentriv tsʹoho rehionu svitu. Polotno Leonardo da Vinchi, statuya Madonny ta Dytyny bilya Svyatoho Koranu, skulʹptura Ramzesa II ... u Luvri v Abu-Dabi meshkaye bezlich shedevriv. Zustrich, na mistsi, z yiyi heneralʹnym dyrektorom Manuelem Rabati.

1

-
Cherez shistʹ misyatsiv pislya inavhuratsiyi Luvru Abu-Dabi Prezydentom i yoho druzhyna Emmanuelʹ Macron poruch z kronprynts Mokhammed bin Zayed Alʹ Nakhayyan ta prezydent Luvra Zhan-Lyuk Martines, pershyy, shcho vasha otsinka z tochky zoru vidviduvanosti turyst

Na danyy moment diysno dotsilʹno sklasty pochatkovu otsinku. Nash proekt z'yavyvsya desyatʹ rokiv tomu, i protyahom tsʹoho desyatylittya my maly dostatnʹo chasu dlya toho, shchob peredbachyty, yakym bude hromadsʹkistʹ Muzeyu Luvru Abu-Dabi. Mayzhe 190 riznykh natsionalʹnostey zhyvutʹ paralelʹno v OAE, a pryvileyovana pozytsiya krayiny nadaye yiy spravzhniy hlobalʹnyy tsentr na perekhresti dekilʹkokh nervovykh tsentriv (Indiya, Saudivsʹka Araviya, Afryka, Yevropa ...). Shchorichno milʹyony mandrivnykiv prokhodyatʹ cherez misto, same v tsʹomu konteksti my provely nashi rozdumy. My proslidkuvaly za dvoma napryamkamy roboty: ruynuvannya muzeyu na mistsevomu rivni, shcho maye rezonans sered tubilʹtsiv, a takozh oriyentovane na turystiv: vidpochyvayuchykh, vidviduvachiv torhivli cherez vystavky ta seminary, medychnyy turyzm. Vlada OAE duzhe dobre zrozumila, shcho dyversyfikatsiya maye vazhlyve znachennya. Takym chynom, vidviduvanistʹ pokazuye tendentsiyu 55% turystiv i 45% mistsevykh zhyteliv.

Shchodnya my vitayemo vid 2000 do 5000 vidviduvachiv z periodychnymy pikamy. Naprykintsi 2017 roku, koly kalendar zbihsya z mistsevymy vidpustkamy ta mizhnarodnymy svyatamy, z naslidkamy kytaysʹkoho Novoho roku my dosyahly 10 tysyach shchodennykh pratsivnykiv.

2

Manuyil Rabate, keruyuchyy dyrektor @ Louver Abu Dhabi

Yaka meta tsʹoho muzeyu? Yakyy dialoh vy mayete bazhannya pidtrymuvaty z ekosystemoyu Emiratu ta, zahalom, rehionalʹnymy?

DNK Luvru bazuyetʹsya na rozuminni lyudstva cherez tsyvilizatsiyi. Tam zavzhdy bulo bazhannya okhopyty vesʹ svit, zibraty emblematychni tsyvilizatsiyni ob'yekty ta zarakhuvaty nedootsinne istorychne bahat·stvo. Naspravdi, Luvr Abu-Dabi, tse istoriya mystetstva z universalʹnym poklykannyam, shcho spryyaye tsinnosti vidkrytosti i shchedrosti, rozpovidayuchy istoriyu lyudstva cherez 600 robit vizualʹno duzhe sylʹno. Khocha ye vazhlyvyy komponent, yak frantsuzʹkyy dosvid, muzeynyy dosvid i kredyty skulʹptur, kartyny, mebliv .., zakon Louvre Abu Dhabi OAE ye muzey. Frantsuzy takozh mozhutʹ pyshatysya tym, shcho zaymayutʹ nastupni mistsya tsiyeyi universalistychnoyi misiyi.

Krim toho, vybir Emiratis pryyednatysya do tsiy ideyi ne tryvialʹnyy: vona vidobrazhaye prahnennya krayiny pozytsionuvaty sebe v sviti yak tsentralʹnoho hravtsya v humanistychnykh prychynakh, de-fakto zaprosyvshy svit, shchob povernutysya dodomu , Luvr Abu-Dabi ye potuzhnym instrumentom dlya osvity, investytsiyi v kulʹturu, inshymy slovamy, vona ye stratehichnym aktyvom, yak mozhutʹ universytety mizhnarodnoyu populyarnistyu. Yak voron letytʹ vid ob'yekta, ye Sorbonna Abu-Dabi, Nʹyu-Yorksʹkoho universytetu Abu-Dabi, yakyy stavytʹ nas v «intelektualʹnomu» rayoni mista. Same v tsiy ekosystemi rozvyvayetʹsya Luvr Abu-Dabi, i vsya tsya sitka spryyaye populyaryzatsiyi dukhu emulyatsiyi.


Krim toho, mayte na uvazi, shcho tsi podiyi ne ye novymy, oskilʹky bazhannya okhopyty kulʹturu ye chastynoyu bilʹsh staroho protsesu. Muzey "Alʹ-Ayn", yakyy vidstezhuye istoriyu Emirativ, buv zasnovanyy v 1969 rotsi, za dva roky do proholoshennya federatsiyi Ob'yednanykh Arabsʹkykh Emirativ.

Ми також культивувати тісні зв'язки з нашими колегами в музеях Гуггенхайма в Абу-Дабі, Національний музей Заїд, Музей Ер-Ріяда і Маскаті в Омані, від яких ми запозичених роботи. Лувр Абу-Дабі явно не може задовольнити очевидну культурну спрагу самостійно. Ми повинні спілкуватися з нашими братами та сестрами. Це, можливо, буде трохи конкуренції між нами в плані виставок, але ми будемо працювати ефективно координувати нас на календарі: ідея полягає в тому, щоб збагатити пропозицію, тому що це далеко від насичення. На мій погляд, головним керівним принципом є той факт, що Абу-Дабі зараз є справжнім туристичним напрямком. Тому ми повинні зробити відвідувачів (місцеві жителі та туристи) бажати залишитися довше, особливо через важіль підписки на музеї, через події.

3
Лувр Абу-Дабі Пішохідна прогулянка @ Лувр Абу-Дабі


Які центри музею сьогодні приваблюють найбільшу привабливість і смакові якості?

У нас багато шедеврів. Думаю спонтанно про Діву Марію, яку нам надали Лувр, і до Святого Корану, обидва обговорювані поруч у залі священних текстів. Існує, звичайно, також монументальна статуя Рамзеса II, китайського дракона, Бель Ferronnière Вінчі, картини Бонапарта через Альпи (кредиту від Національного музею Версаля), автопортрет Ван Гога ... В цілому У нас є 300 кредитів, 280 придбань у Луврі Абу-Дабі та 20 регіональних кредитів.


4

Богородиці та дитини Лувр Абу-Дабі разом із Святим Кораном @ Лувр Абу-Дабі


Під час недавнього державного візиту до саудівського принца Мохаммеда Бена Салмана між цими двома країнами було закріплено кілька культурних партнерських відносин. Шестикутним ноу-хау було прагнуло створити національний оркестр, оперу та навіть музей, який в три рази більше, ніж Лувр Абу-Дабі. Як ви інтерпретуєте це навколишнє культурне безумство?

Якщо музей Лувру Абу-Дабі сьогодні викликає апетит і заздрість, це показує, що ми щось досягли. Я зазначаю, що для такого проекту потрібно 10 років рефлексії, роботи: це дуже складна машина. Він повинен мати можливість працювати з алхімією з обох сторін.

Не могли б ви відмовитися від типового дня?

Ні один день не є подібним. Єдиний загальний знаменник полягає в тому, що діяльність дуже сильна. Ось короткий виклад моїх останніх годин: вчора я був в еміраті Дубай для участі в найбільшій туристичній виставці «Arabian Travel Market» сьогодні вранці я був присутній на книжковому ярмарку в Абу-Дабі, де Лувр в Абу-Дабі був свій стенд, як раз перед нашим інтерв'ю, я розмовляв зі своїми командами з управління системою кондиціонування повітря для жаркого літа ... я «в печі і млини» в службі цього чудового проекту.



5
Лувр Абу-Дабі Автопортрет майстра Ван Гога @ Лувр Абу-Дабі
Як музей Лувру Абу-Дабі розвинеться у середньостроковій перспективі?

Кредити плануються на десять років, ми повинні передбачити цей термін. Це означає, що ми повинні продовжувати наші придбання, диверсифікувати наші виставки, завжди копаючи нашу наукову суворість, а також продовжувати вітати всіх глядачів. Протягом наступного десятиліття ми будемо працювати над створенням провідної колекції Louvre Abu Dhabi.

6
Лувр Абу-Дабі, статуя Рамзеса II @ Лувр Абу-Дабі

7
Лувр Абу-Дабі, фонтан світла від Ай Вейвей @ Лувр Абу-Дабі



Сабах Кемел Каддурі - Журналіст журналіст Web & Print - Бізнес, підприємці, техніка, розкіш, стиль життя


https://www.forbes.fr/lifestyle/musee-louvre-abu-dhabi-francais-peuvent-etre-fiers/