Today’s collection of the museum was started in 1917, when Nikolai Yaroshenko, a painter who belonged to the Association of Itinerants (‘Peredvizhniki’), donated his art collection to his native city. As well as 100 paintings and 23 sketchbooks created by Yaroshenko himself, his collection included works by his friends and colleagues who took part in the Itinerant Art Exhibitions: Ivan Shishkin, Vasily Polenov, Vladimir Makovsky, Ilya Repin, Vasily Maksimov and others.
The Museum was opened to the public on April 27, 1919. Originally it was officially an art gallery, not a real museum. Its founder Mikhail Rudynsky, who later became a famous Ukrainian archaeologist and museologist, called it “The Museum of Arts”.
It was decided to establish a city museum after Poltava region’s Historic and Artistic Monuments Protection Committee was created in the city. The artistic objects from the nationalised estates of the Kochubeys (in Dykanka), the Galagans (in Sokyrnytsi), the Kapnists (in Obukhivka), the Repnins (in Yahotyn) were now in public ownership. The museum was located in the mansion which had belonged to the landowner Bolyubash. It had been built in 1912 (the design was by the famous architect Aleshin) in a quiet corner of Poltava at 11, Spasskaya street.
In a year and a half, the museum became an art department of the present Local History Museum. From 1934, after liquidation of the museum had been proposed, it was relocated in the building of the Local History Museum, where it occupied nine rooms on the ground floor. On March 7, 1939, the Ukrainian Council of People’s Commissars decreed its independent status as a regional art museum.
Shortly before the war, the collection numbered about 30,000 museum pieces. During the Nazi occupation, nearly all the objects that had been on display were ruined and lost. Only the evacuated treasures of the museum survived. The museum records were lost too. Nowadays, it is only due to the museum guide by Rudynsky that we can imagine how great the losses were: a rich collection of Western European paintings by Giovanni Battista Tiepolo, Peter Paul Rubens, Melchior d'Hondecoeter, Adriaen van Ostade, Élisabeth Louise Vigée-Le Brun and others, works by Ukrainian painters of the 17th-18th centuries, the best pieces by Russian artists of the 19th-20th centuries, to name but a few. In November 1944, when Poltava was still all ruined, the Art Museum resumed its work.
In 1951, the museum returned to its original building that had been restored. After the war, the staff of the museum did their best to make up the lost collection. Now, including the 4,187 objects that survived in the war, it numbered over 9,000 museum pieces. However the building, somewhat hastily repaired, was in bad technical condition (as it was stated in 2000). The City Council resolved to move the museum to the building of the Art Gallery in Frunze Street. There, the exhibition takes up two separate suites of rooms on the ground floor.
After the relocation, the chronological arrangement of the exhibition remained unchanged. The suite on the left houses Western European art: paintings, sculptures, porcelain. Unique are the works by Lucas Cranach the Younger, Van Ravesteyn, Clara Peeters, Melchior d’Hondecoeter, Marcello Bacciarelli, Jean-Baptiste Greuze, Francesco Guardi and others. On the right, there are works by Ukrainian and Russian artists, samples of church utensils of the 17th-18th centuries, sculptures, furniture.
Two rooms are allocated for Yaroshenko’s works. Of special interest is his self-portrait twinned with that of his wife. Also of note are his Caucasian landscapes, portraits of his contemporaries, studies for his famous pictures.
Nowadays, the museum has taken full advantage of the new location, in particular of the large exhibition room. Large-scale art exhibitions of the works stored in the museum are periodically held, thus making it possible for the citizens to better learn the treasures their museum possesses and for the museum to promote its collection and art in general.
"Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.
This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears,
but what modifies the way of looking and hearing
-
Cultura não é o que entra nos olhos e ouvidos,
mas o que modifica a maneira de olhar e ouvir
--br via tradutor do google
Museu de Arte de Poltava, Ucrânia. Obras de arte nativa e estrangeira e uma rica coleção etnográfica.
A coleção de hoje do museu foi iniciada em 1917, quando Nikolai Yaroshenko, um pintor que pertenceu à Associação de Itinerantes ("Peredvizhniki"), doou sua coleção de arte para sua cidade natal. Assim como 100 pinturas e 23 cadernos de esboços criados pelo próprio Yaroshenko, sua coleção incluiu obras de seus amigos e colegas que participaram das Exposições de Arte Itinerantes: Ivan Shishkin, Vasily Polenov, Vladimir Makovsky, Ilya Repin, Vasily Maksimov e outros.
O Museu foi aberto ao público em 27 de abril de 1919. Originalmente, era oficialmente uma galeria de arte, não um museu real. Seu fundador, Mikhail Rudynsky, que mais tarde se tornou um famoso arqueólogo ucraniano e museólogo, o chamou de "O Museu de Artes".
Foi decidido estabelecer um museu da cidade depois que o Comitê de Proteção de Monumentos Históricos e Artísticos da região de Poltava foi criado na cidade. Os objetos artísticos das propriedades nacionalizadas dos Kochubeys (em Dykanka), os Galagans (em Sokyrnytsi), os Kapnists (em Obukhivka), os Repnins (em Yahotyn) estavam agora em propriedade pública. O museu estava localizado na mansão que pertencera ao proprietário de terras Bolyubash. Foi construído em 1912 (o desenho foi feito pelo famoso arquiteto Aleshin) em um canto sossegado de Poltava, na rua Spasskaya, 11.
Em um ano e meio, o museu tornou-se um departamento de arte do atual Museu de História Local. A partir de 1934, após a proposta de liquidação do museu, ele foi realocado no prédio do Museu de História Local, onde ocupou nove salas no andar térreo. Em 7 de março de 1939, o Conselho Ucraniano de Comissários do Povo decretou seu status independente como um museu de arte regional.
Pouco antes da guerra, a coleção contava com cerca de 30 mil peças de museu. Durante a ocupação nazista, quase todos os objetos que estavam em exibição foram arruinados e perdidos. Apenas os tesouros evacuados do museu sobreviveram. Os registros do museu também foram perdidos. Hoje em dia, é apenas devido ao guia museológico de Rudynsky que podemos imaginar quão grandes foram as perdas: uma rica coleção de pinturas da Europa Ocidental de Giovanni Battista Tiepolo, Peter Paul Rubens, Melchior d'Hondecoeter, Adriaen van Ostade, Élisabeth Louise Vigée. -Le Brun e outros, obras de pintores ucranianos dos séculos XVII-XVIII, as melhores peças de artistas russos dos séculos XIX-XX, para citar apenas alguns. Em novembro de 1944, quando Poltava ainda estava todo arruinado, o Museu de Arte retomou seu trabalho.
Em 1951, o museu retornou ao seu prédio original que havia sido restaurado. Depois da guerra, a equipe do museu fez o melhor para compensar a coleção perdida. Agora, incluindo os 4.187 objetos que sobreviveram na guerra, foram mais de 9.000 peças de museu. No entanto, o edifício, um pouco reparado às pressas, estava em condições técnicas ruins (como foi dito em 2000). O Conselho da Cidade resolveu mudar o museu para o prédio da Galeria de Arte na Rua Frunze. Lá, a exposição ocupa duas suítes separadas de quartos no térreo.
Após a mudança, o arranjo cronológico da exposição permaneceu inalterado. A suíte à esquerda abriga a arte da Europa Ocidental: pinturas, esculturas e porcelanas. Únicas são as obras de Lucas Cranach, o Jovem, Van Ravesteyn, Clara Peeters, Melchior de Hondecoeter, Marcello Bacciarelli, Jean-Baptiste Greuze, Francesco Guardi e outros. À direita, obras de artistas ucranianos e russos, amostras de utensílios de igrejas dos séculos XVII-XVIII, esculturas e móveis.
Duas salas são alocadas para as obras de Yaroshenko. De especial interesse é o seu auto-retrato geminado com o de sua esposa. Também digno de nota são suas paisagens caucasianas, retratos de seus contemporâneos, estudos para seus famosos quadros.
Hoje em dia, o museu aproveitou ao máximo a nova localização, em particular da grande sala de exposições. Exposições de arte em larga escala das obras armazenadas no museu são realizadas periodicamente, possibilitando assim que os cidadãos aprendam melhor os tesouros que seu museu possui e que o museu promova sua coleção e arte em geral.
--alemão via tradutor do google
Poltava Art Museum, Ukraine. Werke der einheimischen und ausländischen Kunst und eine reiche ethnographische Sammlung.
Die heutige Sammlung des Museums begann im Jahr 1917, als Nikolai Yaroshenko, ein Maler des Verbandes der Wanderer (Peredvizhniki), seine Kunstsammlung seiner Geburtsstadt schenkte. Neben 100 von Yaroshenko selbst erstellten Gemälden und 23 Skizzenbüchern umfasste seine Sammlung auch Werke seiner Freunde und Kollegen, die an den Wanderausstellungen teilnahmen: Ivan Shishkin, Vasily Polenov, Wladimir Makovsky, Ilya Repin, Vasily Maksimov und andere.
Das Museum wurde am 27. April 1919 der Öffentlichkeit zugänglich gemacht. Ursprünglich war es offiziell eine Kunstgalerie, kein echtes Museum. Sein Gründer Michail Rudynski, der später ein berühmter ukrainischer Archäologe und Museologe wurde, nannte es "Museum der Künste".
Es wurde beschlossen, ein Stadtmuseum zu errichten, nachdem in der Stadt ein Schutzausschuss für historische und künstlerische Denkmäler der Region Poltava eingerichtet wurde. Die künstlerischen Objekte der verstaatlichten Stände der Kochubeys (in Dykanka), der Galaganen (in Sokyrnytsi), der Kapnisten (in Obukhivka) und der Repnins (in Yahotyn) befanden sich nun in öffentlichem Besitz. Das Museum befand sich in der Villa, die dem Großgrundbesitzer Bolyubash gehört hatte. Es wurde 1912 (der Entwurf wurde von dem berühmten Architekten Aleshin entworfen) in einer ruhigen Ecke von Poltava in der Spasskaya-Straße 11 erbaut.
In anderthalb Jahren wurde das Museum zur Kunstabteilung des heutigen Heimatmuseums. Ab 1934, nachdem die Liquidation des Museums vorgeschlagen worden war, wurde es in das Gebäude des Heimatmuseums verlegt, wo es neun Räume im Erdgeschoss belegte. Der ukrainische Rat der Volkskommissare hat am 7. März 1939 seinen unabhängigen Status als regionales Kunstmuseum erklärt.
Kurz vor dem Krieg zählte die Sammlung etwa 30.000 Museumsstücke. Während der Nazi-Okkupation wurden fast alle ausgestellten Objekte zerstört und verloren. Nur die evakuierten Schätze des Museums haben überlebt. Die Museumsrekorde gingen auch verloren. Heute ist es nur dem Museumsführer von Rudynsky zu verdanken, wie groß die Verluste waren: eine reichhaltige Sammlung westeuropäischer Malerei von Giovanni Battista Tiepolo, von Peter Paul Rubens, von Melchior d'Hondecoeter, von Adriaen van Ostade und von Elisabeth Vigée -Le Brun und andere, Werke ukrainischer Maler des 17. bis 18. Jahrhunderts, die besten Werke russischer Künstler des 19. bis 20. Jahrhunderts, um nur einige zu nennen. Im November 1944, als Poltava noch völlig zerstört war, nahm das Kunstmuseum seine Arbeit wieder auf.
Im Jahr 1951 kehrte das Museum in sein ursprünglich restauriertes Gebäude zurück. Nach dem Krieg bemühten sich die Mitarbeiter des Museums, die verlorene Sammlung zusammenzustellen. Jetzt, einschließlich der 4.187 Objekte, die während des Krieges überlebt hatten, waren es über 9.000 Museumsstücke. Das Gebäude war jedoch etwas repariert und befand sich in einem schlechten technischen Zustand (wie im Jahr 2000 angegeben). Der Stadtrat beschloss, das Museum in das Gebäude der Art Gallery in der Frunze Street zu verlegen. Die Ausstellung umfasst zwei separate Raumsuiten im Erdgeschoss.
Nach dem Umzug blieb die zeitliche Anordnung der Ausstellung unverändert. Die Suite links beherbergt westeuropäische Kunst: Gemälde, Skulpturen, Porzellan. Einzigartig sind die Werke von Lucas Cranach d. J., Van Ravesteyn, Clara Peeters, Melchior d'Hondecoeter, Marcello Bacciarelli, Jean-Baptiste Greuze, Francesco Guardi und anderen. Auf der rechten Seite befinden sich Werke ukrainischer und russischer Künstler, Muster von Kirchenutensilien des 17. bis 18. Jahrhunderts, Skulpturen, Möbel.
Für die Arbeiten von Yaroshenko sind zwei Räume vorgesehen. Von besonderem Interesse ist sein Selbstporträt, das mit dem seiner Frau verbunden ist. Bemerkenswert sind auch seine kaukasischen Landschaften, Porträts seiner Zeitgenossen, Studien für seine berühmten Bilder.
Heute hat das Museum den neuen Standort, insbesondere den großen Ausstellungsraum, voll ausgenutzt. Regelmäßig finden umfangreiche Kunstausstellungen der im Museum gelagerten Werke statt, so dass die Bürger die Schätze ihres Museums besser erlernen können und das Museum seine Sammlung und Kunst im Allgemeinen fördern kann.
--uc via tradutor do google
Полтавський художній музей, Україна. Твори вітчизняного та зарубіжного мистецтва та багата етнографічна колекція.
Сьогоднішня колекція музею розпочалася в 1917 році, коли художник Микола Ярошенко, що належав до Асоціації подорожуючих («Передвижники»), подарував своїй рідній місті свою колекцію творів мистецтва. Окрім 100 картин і 23 книжок, створених самим Ярошенком, його колекція включала твори його друзів і колег, які брали участь у виставках подорожей: Іван Шишкін, Василь Поленов, Володимир Маковський, Ілля Рєпін, Василь Максимов та інші.
Музей був відкритий для публіки 27 квітня 1919 року. Спочатку це було офіційно художня галерея, а не справжній музей. Його засновник Михайло Рудинський, який згодом став відомим українським археологом і музеологом, назвав його «Музеєм мистецтв».
Було вирішено створити в місті музей після історико-художнього захисту пам'яток Полтавської області. Тепер у суспільній власності перебували художні предмети з націоналізованих маєтків Кочубея (на Диканьці), галаганців (у Сокирницях), капністів (в Обухівці), репнінів (у Яготині). Музей розташовувався в особняку, що належав поміщику Болюбашу. Він був побудований в 1912 році (дизайн був виконаний знаменитим архітектором Алешиним) у тихому куточку Полтави по вул.
За півтора року музей став художнім відділом сучасного краєзнавчого музею. З 1934 року, після ліквідації музею, він був перенесений у будівлю Краєзнавчого музею, де він займав дев'ять кімнат на першому поверсі. 7 березня 1939 року Рада Народних Комісарів України ухвалила свій незалежний статус регіонального художнього музею.
Незадовго до війни колекція налічувала близько 30 тисяч музейних творів. Під час нацистської окупації майже всі об'єкти, які були виставлені, були зруйновані і втрачені. Збереглися лише евакуйовані скарби музею. Загинули і записи музею. На сьогоднішній день, тільки завдяки музейному довіднику Рудинського, ми можемо уявити собі, наскільки великими були втрати: багата колекція західноєвропейських картин Джованні Баттіста Тіеполо, Пітера Пауля Рубенса, Мельхіора д'ондекетера, Адріана ван Остаде, Елізабет Луїза Віге -Ле Брун та інші, твори українських художників XVII-XVIII століть, кращі твори російських художників ХІХ-ХХ століть, але лише деякі. У листопаді 1944 року, коли Полтава все ще була зруйнована, художній музей відновив свою роботу.
У 1951 році музей повернувся до споконвічної будівлі, яка була відновлена. Після війни співробітники музею зробили все можливе, щоб скласти втрачену колекцію. Зараз, включаючи 4187 об'єктів, що збереглися під час війни, вона налічувала понад 9 тисяч музейних творів. Однак будівля, дещо поспішно відремонтована, перебувала в поганому технічному стані (як було зазначено в 2000 році). Міська рада вирішила перенести музей до будівлі Художньої галереї на вулиці Фрунзе. Там виставка займає два окремі номери на першому поверсі.
Після переселення хронологічне розташування виставки залишилося незмінним. У номері зліва будинки західноєвропейського мистецтва: картини, скульптури, фарфор. Унікальними є твори Лукаса Кранаха Молодшого, Вана Равестейна, Клари Пітерс, Мельхіор д'Гондокетер, Марчелло Бачареллі, Жан-Батіст Грюзе, Франческо Гварді та інші. Праворуч - твори українських і російських художників, зразки церковного начиння XVII-XVIII ст., Скульптури, меблі.
Для робіт Ярошенко виділено дві кімнати. Особливий інтерес представляє його автопортрет, побратим з дружиною. Також слід відзначити його кавказькі пейзажі, портрети його сучасників, заняття для його знаменитих картин.
Сьогодні музей користувався всіма перевагами нового місця розташування, зокрема великого виставкового залу. Періодично проводяться великомасштабні художні виставки робіт, що зберігаються в музеї, що дає можливість громадянам краще вивчати скарби, якими володіє музей, а музею - пропагувати свою колекцію і мистецтво взагалі.
--chines simplificado via tradutor do google
波尔塔瓦艺术博物馆，乌克兰。本土和外国艺术作品和丰富的民族志收藏。
今天的博物馆收藏于1917年开始，当时属于巡回协会（'Peredvizhniki'）的画家尼古拉·雅罗申科将他的艺术收藏品捐赠给他的故乡。除了由雅罗申科本人创作的100幅画作和23幅素描本外，他的作品还包括参加巡回艺术展览的朋友和同事们的作品：Ivan Shishkin，Vasily Polenov，Vladimir Makovsky，Ilya Repin，Vasily Maksimov等。
博物馆于1919年4月27日向公众开放。最初它是正式的艺术画廊，而不是真正的博物馆。其创始人米哈伊尔·鲁登斯基（Mikhail Rudynsky）后来成为着名的乌克兰考古学家和博物馆学家，称其为“艺术博物馆”。
在波尔塔瓦地区的历史和艺术纪念碑保护委员会在该市建立之后，决定建立一个城市博物馆。来自Kochubeys（在Dykanka），Galagans（在Sokyrnytsi），Kapnists（在Obukhivka），Repnins（在Yahotyn）的国有化庄园的艺术品现在都是公有制的。博物馆位于属于土地所有者Bolyubash的豪宅中。它建于1912年（设计由着名建筑师Aleshin设计），位于Spasskaya街11号波尔塔瓦的一个安静角落。
在一年半的时间里，博物馆成为了现在的地方历史博物馆的艺术部门。从1934年开始，在博物馆清理结束后，它被重新安置在地方历史博物馆的建筑物内，在那里占据了一楼的九个房间。 1939年3月7日，乌克兰人民委员会委员会颁布了其作为地区艺术博物馆的独立地位。
在战前不久，该系列约有30,000件博物馆作品。在纳粹占领期间，几乎所有展出的物品都被毁坏了。只有博物馆的疏散宝藏幸免于难。博物馆的记录也丢失了。如今，仅仅由于Rudynsky的博物馆指南，我们可以想象损失是多么巨大：Giovanni Battista Tiepolo，Peter Paul Rubens，Melchior d'Hondecoeter，Adriaen van Ostade，ÉlisabethLouiseVigée丰富的西欧绘画作品集-Le Brun和其他人，17至18世纪的乌克兰画家的作品，19至20世纪俄罗斯艺术家的最佳作品，仅举几例。 1944年11月，当波尔塔瓦仍被毁坏时，艺术博物馆恢复了工作。
1951年，博物馆回到了原有的建筑物，并进行了修复。战争结束后，博物馆的工作人员尽力弥补丢失的藏品。现在，包括在战争中幸存下来的4,187件物品，它已超过9,000件博物馆作品。然而，有些匆忙修复的建筑物处于严重的技术状态（如2000年所述）。市议会决定将博物馆搬到伏龙芝街的美术馆大楼。在那里，展览在底层占据了两个独立的套房。
搬迁后，展览的时间安排保持不变。左边的套房拥有西欧艺术：绘画，雕塑，瓷器。独特的是Lucas Cranach the Younger，Van Ravesteyn，Clara Peeters，Melchior d'Hondecoeter，Marcello Bacciarelli，Jean-Baptiste Greuze，Francesco Guardi等人的作品。在右边，有乌克兰和俄罗斯艺术家的作品，17-18世纪的教堂用具样品，雕塑，家具。
两间客房分配给雅罗申科的作品。特别感兴趣的是他与妻子的自画像结合在一起。另外值得注意的是他的高加索风景，他同时代人的肖像，他着名的照片研究。
如今，博物馆充分利用了新的地理位置，特别是大型展览室。定期举办博物馆内存放的大型艺术作品展览，使市民更好地了解博物馆所拥有的珍品，以及博物馆一般推广其收藏和艺术品。
Nenhum comentário:
Postar um comentário