Національний художній музей України - Museu Nacional de Arte da Ucrânia

Національний художній музей України

Goethe-Institut в Україні

у співпраці з ICOM України



представляють проект-реставрацію

СПЕЦФОНД

(твори спеціального фонду, 1937 - 1939)

22 січня 2014 - 29 березня 2015

Куратор: Юлія Литвинець

 

Про час і дату відкриття буде повідомлено пізніше.

Деякі провідні музеї на теренах колишнього СРСР мають особливі зібрання, відомі музейникам як «спецфонди». Та їх призначення - не збереження виняткових шедеврів чи рідкісних творів. Артефакти, яким «пощастило» потрапити в такі зібрання, як мінімум, мали бути схованими подалі від людських очей, як максимум - знищеними.

У Національному художньому музеї України (тоді Державному українському музеї) Спеціальний секретний фонд сформувався у 1937 - 1939 рр. До нього з музеїв Харкова, Одеси, Києва, Полтави та зі спецфондів Української художньої виставки завозились твори «ворогів народу», «формалістів», «націоналістів» - тих хто, на думку партійних ідеологів, «спотворював дійсність» і являв загрозу «новому суспільству». Більшість імен та творів на довгі роки були викреслені з історії українського мистецтва. Так до Спецфонду НХМУ потрапили Олександра Екстер, Олександр Богомазов, Давид Бурлюк, Віктор Пальмов, Олекса Грищенко, Онуфрій Бізюков, Неоніла Гриценко, Семен Йоффе та багато інших художників.

Інвентарна книга Спецфонду 1939 року налічувала 1747 позицій, серед яких живопис, графіка, обкладинки книг, фотографії, скульптура, посуд, папки з музейними справами, плакати, хрести, ікони, книги, дипломи, листування, вирізки з газет. Своїм порятунком вони мають завдячувати... війні, яка відсунула на другий план боротьбу з «ворожим» мистецтвом та відданості музейників своїй справі.

Із 1987 року розпочалась копітка робота по переведенню творів до основного фонду. Деякі з них вже повернулись до глядача, як от полотна Віктора Пальмова чи Василя Седляра, а є твори, яких ніхто не бачив від 1930-х. Робота триває, і виставковий проект «Спецфонд» є лиш етапом на довгому шляху з реставрації та реабілітації забутих сторінок українського мистецтва. Те, що зараз вони повертаються, є свідченням несподіваних поворотів долі, завдяки яким рано чи пізно все таємне стає явним і вносить свої корективи як в окремі, особисті історії, так і в історію загальну.

 --
 . pt-br - via google - @edisonmariotti #edisonmarioti http://namu.kiev.ua/
Museu Nacional de Arte da Ucrânia

Goethe-Institut na Ucrânia

em colaboração com a ICOM Ucrânia

são projeto de restauração

Os fundos especiais

(Fundo Especial Works 1937-1939)

22 de janeiro de 2014 - 29 mar 2015

Curadoria: Julia Lytvynets

 

A hora ea data de abertura serão anunciados mais tarde.

Alguns dos principais museus da ex-União Soviética tem coleção especial, trabalhadores do museu conhecido como "fundos especiais". E a sua finalidade - não excepcional preservação de obras-primas raras ou obras. Artefatos como "sorte" para entrar nestas reuniões, pelo menos, tinha de ser escondido dos olhos humanos, no máximo - destruída.

O Museu Nacional de Arte da Ucrânia (Museu do Estado ucraniano então) fundo secreto especial foi formada em 1937 - 1939. museus de Kharkov, Odessa, Kiev, Poltava e fundos especiais de obras exposição de arte importados ucranianos de "inimigos do povo", "formalista", " nacionalistas "- aqueles que, de acordo com os ideólogos do partido" distorcida da realidade "e era uma ameaça para a" nova sociedade ". A maioria dos nomes e obras por muitos anos foi removido da história da arte ucraniana. Então, para fundos especiais foram NAMU Alexandra Exter, Alexander Bogomazov, David Burliuk, Victor palma, Oleksa Hryshchenko, Onufry Bizyukova, Neonila Gritsenko, Semen Ioffe e muitos outros artistas.

Livro Inventário fundo especial, em 1939, havia 1.747 itens, entre pinturas, desenhos, capas de livros, fotografias, esculturas, artigos de vidro, Museu de folders, cartazes, cruzes, ícones, livros, diplomas, cartas, recortes de jornais. Sua salvação é o resultado ... uma guerra que empurrou para o fundo combater o "inimigo" pessoal do museu de arte e compromisso com o seu trabalho.

A partir de 1987 começou um trabalho meticuloso sobre a transferência de obras para o fundo principal. Alguns deles têm se voltado para o espectador, como folha Victor Palma ou Basil Sedliar e são obras que ninguém viu a partir de 1930. O trabalho continua e projeto de exposição "fundo especial" é apenas um passo na restauração estrada longa e reabilitação de páginas esquecidas de arte ucraniana. Ou seja, eles retornam, é evidência de reviravoltas inesperadas do destino pelo qual, mais cedo ou mais tarde, todo o segredo torna-se claro e é diferente em histórias pessoais, individuais, e na história geral.