Ouvir o texto...

segunda-feira, 30 de março de 2015

Музеї Києва Національний музей історії України

Національний музей історії України бере свій початок у 1899 році, коли була відкрита археологічна виставка в Міському музеї старовини і мистецтва на нинішній вулиці Грушевського. Офіційне відкриття та освячення музею, який тоді отримав назву «Київський художньо-промисловий і науковий музей імператора Миколи Олександровича», відбулося 23 грудня 1904 року. У 1935 році музей змінив своє місцерозташування — його перемістили до музейного містечка на території Києво-Печерської лаври. Під час Другої Світової війни музейна колекція була вивезена до Уфи, а в 1944 році музейні експонати повернулися назад до Києва. Музейну експозицію розмістили на Старокиївській горі у приміщенні колишньої художньої школи. В цій будівлі музей історії знаходиться і донині. Особливо цінними вважаються археологічні та нумізматичні колекції музею. Не менш цікаві колекції холодної та вогнепальної зброї, етнографії, унікальні видання книг, вироби зі скла та порцеляни. На сьогодні фонди музею налічують понад 800 тис. унікальних пам'яток історії та культури. Крім основної експозиції, в музеї працює кілька виставок: «Нагороди країн світу», «З історії грошового обігу в Україні», «Серж Лифар. Життя для танцю».





Гидрія, Амфора, Ситула V в. до н. е., с. Піщане, Черкаська обл.

.

Фасад Національного музею історії України, м.Київ





Декоративна ваза, поч. ХХ в. Південний Китай, Кантон








Генеральний директор Національного музею історії України Сергій ЧАЙКОВСЬКИЙ: «ВАЖЛИВО ЗБЕРЕГТИ ІСТОРІЮ ДЛЯ НАЩАДКІВ» Чи цікаво вам, де і як жили предки сучасних українців? А як вони обробляли землю, зводили будинки, воювали за свою землю? Тоді приходьте до Національного музею історії України, розташованого в історичному центрі Києва, на тому місці, де за часів Київської Русі стояли хороми київських князів. Національний музей історії України – один із найвідвідуваніших у Києві. Тут працює понад 15 експозицій. Музейна експозиція в цілому являє собою процес розвитку суспільства на території України від глибокої давнини до наших днів. Серед експонатів – предмети побуту перших трипільських поселень, зброя і обладунок древніх половців, матеріали періоду Київської Русі, епохи радянської влади та періоду незалежності. Музей був заснований 1904 року. Базою для його колекції стала археологічна виставка 1899 року, яка знаходилася у приміщенні нинішнього Національного художнього музею. Засновниками музею стали відомі українські вчені-археологи Микола Беляшевський і Вікентій Хвойка, етнограф Щербаківський та інші. Попервах музей існував на кошти меценатів, і лише 1909 року йому було виділено державну річну субсидію. 1944 року його колекція переїхала до будівлі колишньої художньої школи на Старокиївській горі, де й знаходиться досі.

Будівля музею

Відвідувачі музею розглядають унікальні монети

Фундамент Десятинної церкви


Особливо цінними є тут археологічні колекції. Серед них – матеріали Мезинської та Кирилівської стоянок древньокам’яного віку, Трипільських землеробських племен та інших культур епохи міді-бронзи, періоду ранніх слов'ян і давньоруської держави – Київської Русі. Музей має цінні колекції холодної й вогнепальної зброї, етнографії, нумізматики, боністики і фалеристики, унікальні видання книг, вироби зі скла й порцеляни. Крім основної експозиції, присвяченої українській історії, в музеї працює кілька тематичних виставок: «Світ Трипілля», «Нагороди країн світу», «З історії грошового обігу в Україні», «Серж Лифар. Життя для танцю». Карета Єлизавети й унікальні монети Наприклад, якщо вам цікаво, в якій кареті їздила імператриця Єлизавета Петрівна, то її (карету) ви можете побачити в одному із залів музею. Досліджуючи минуле, наші сучасники були вражені казковою розкішшю двору імператриці Єлизавети Петрівни та її урочистими виїздами. В експозиції представлено унікальний тип легкої карети coupe (купе) першої половини XVIII ст. Це парадна царська карета імператриці Єлизавети Петрівни, яку вона подарувала київському митрополитові Рафаїлу Заборовському під час перебування у Києві 1744 року. 1903 року цей шикарний екіпаж, який тривалий час знаходився у дворі митрополита Святої Софії, був переданий Київському міському музею, який згодом став Національним музеєм історії України.


Знаменита пектораль із голографічної виставки


Та сама карета Єлизавети

Ікона Богоматері з тієї ж колекції

– Це лише один із наших експонатів, – розповідає генеральний директор музею Сергій Чайковський. – Особливу ж гордість викликають наші археологічна, нумізматична колекції та голографічна виставка. Вони ретельно збираються й зберігаються. Адже дуже важливо зберегти історію українського народу для наших нащадків. Нумізматична колекція нашого музею – найбільша в Україні. Вона налічує 120 тисяч одиниць і збирається вже майже 200 років. Але, чесно вам скажу, аналогів тим монетам, які ми отримали торік від Служби безпеки України, у нас дуже мало. СБУ передала нам і музейному комплексу «Мистецький арсенал» 37 золотих і 294 срібні монети. Першу колекцію вилучили влітку 2008 року у громадянина Росії, коли той перетинав митний кордон України і Польщі, другу – також у росіянина, який хотів вивезти монети з Луганської області на батьківщину і ховав їх у ящику з інструментами свого легкового автомобіля. Ці монети мають значну історичну цінність. Вона полягає в тому, що монети виготовлені майже три століття тому. Золоті монети були зроблені в Російській імперії і Німеччині ще в середині ХІХ століття. Серед срібних монет є так звані сибірські, які чеканилися в Росії у 1766–1781 роках обмеженою кількістю саме для Сибіру. СБУ нам передавала й раніше ікони, предмети побуту, предмети періоду Київської Русі й ХV століття. Завдяки такій співпраці, вилучені скарби не розходяться по приватних колекціях, а переходять у національне надбання.


Св. Михайло, який був на ратуші

Статуя Феміди


Додамо до сказаного, що розподілом монет між музеями відає Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України. Як зазначив її голова Юрій Савчук, за чинним законодавством головним закладом, якому передаються на збереження цінні предмети й коштовності, є Національний музей історії, інші музеї визначає експертна рада служби. Музей у валізі Гордістю експозиції музею, за словами його директора Сергія Чайковського, є і пересувна голографічна виставка «Золота скарбниця України», яка вже побувала у багатьох країнах світу. Її бачили і парижани, і москвичі, і представники української діаспори в далекій сибірській Тюмені. На мене особисто голографічні, об'ємні зображення унікальних реліквій української історії справили дуже велике враження. Колекцію створили СП «Голографія» та співробітники Національного музею історії України.


В експозиції музею

В експозиції музею

Чим цікава експозиція? Художні голограми відображають глобальні міграційні процеси на території України за останні 8 тисяч років. Тут представлено близько 30 голографічних картин, на яких зображені безцінні музейні раритети – чаші, жіночі прикраси, кубки... Причому розмір предмета переданий із мікронною точністю. «Адже голографічний метод знімання дає змогу отримати не просто об'ємні зображення, а показати навіть найдрібніші деталі, – пояснює заступник генерального директора музею Іван Явтушенко. – Наприклад, закрутки вовни на шкурах тварин, зображених на скіфській пекторалі, майстер зробив такими мініатюрними, що їх можна розгледіти тільки під лупою. Ці завитки є і на голографічній копії. Вивезти оригінали проблематично: виникає безліч труднощів із розмитненням, страховкою, охороною унікальних предметів (у середньому це варто було б понад 15 млн. євро). Багато предметів такі крихкі, що не підлягають транспортуванню й зберігаються у запасниках музеїв. Об'ємні голограми дають можливість показати шедеври української культури від Трипілля до козацтва без особливих фінансових затрат. Виставка виходить більш мобільною. Фактично це «музей у валізі», який легко перевозити з однієї країни в іншу». Найунікальніший експонат у колекції – золота пектораль – кругла нагрудна прикраса скіфського царя (IV століття до нашої ери), 30, 6 см у діаметрі, вага 1,5 кг. Вона була знайдена відомим українським археологом Борисом Мозолевським 1971 року в Дніпропетровській області. ... І ще один цікавий факт. Неподалік від будівлі Національного музею історії України знаходиться унікальна пам'ятка історії – залишки фундаменту Церкви Успіння Пресвятої Богородиці (Десятинної), яка була першою кам'яною церквою на Русі. Десятинна церква була споруджена в період 986–996 років. На її будівництво князь Володимир Великий виділив 1 / 10 своїх доходів – саме звідси й пішла назва церкви. І нарешті: як краще дістатися до Національного музею історії України? Найближчі станції метро: «Контрактова площа», «Поштова площа», «Майдан Незалежності».


Nenhum comentário:

Postar um comentário