Google+ Followers

quarta-feira, 30 de setembro de 2015

In the second half of the 13th century. Khotyn began construction in stone castle that later became one of the strongest in Eastern Europe. -- В другій половині 13 ст. в Хотині розпочалось будівництво мурованого замку, що згодом став одним з найміцніших у Східній Європі.

The level of civilization of a people can be judged by the extend of their desire to promote and defend their culture".





If this quotation is true, people of Ukraine are not the most civilized ones in the world. May be. But the culture of Ukraine definitely is very old and extremely interesting. 

There were more than 3,000 defense structures here several hundreds years ago. There are only 116 fortresses in various degrees of preservation or ruin to be found in Western Ukraine now. They stand there like witnesses of the historical links of Ukraine with Western Europe, and make you wonder at their indestructibility, particularly in view of all the invasions and wars that Ukraine had lived through — the Huns, the Goths, the Mongols, the Turks, the Poles, the Hungarians, the Austrians, the Swedes, the Russians, the Germans tried at one time or another to establish their rule. 

The only advantage of the miserable condition of our fortresses is they still the same like centuries ago. Time stops in this reign of history. And in my native town, majestic and ancient Kamianets-Podilsky (Kamenec-Podolsky in other spelling) too - just look at these pictures above. Strong evidence, isn't it? :)


--
The town was founded, according to archaeologists, in UIII-IX. BC, when the Eastern Slavs began actively forming state. In X-XI. Hawtin was part of Kievan Rus, from the middle of the twelfth century. - In Galician, from 1199 r.- Galicia-Volyn principality. In August. XIV century. The early this city was ruled by the Moldovan boyars.

In the second half of the 13th century. Khotyn began construction in stone castle that later became one of the strongest in Eastern Europe.

The castle is not visible from the road leading to the city center, but each local inhabitants will tell you how to get there. To do this at department store in downtown pay and go along the park until the bazaar, there - narrow winding streets still half a kilometer - and you're on the spot. There is another way: near the city cemetery (this is the part of the Dniester and Zhvanets) is a small triangular park. Going that way. leading down - and save with about two kilometers. Parkuyetesya near the monument Sagaydachny (if unfortunate monument will live before your arrival - it set in 1991, but soon the ground under hetman began to "go." Now there is talk about the transfer of the monument in the center Khotina), buy a ticket at the kiosk in the parking lot - and one of the most beautiful castles of Ukraine at your service.

Mina ditch. We pass through the gate - and stop, impressed views. More than a kilometer stretch stone - earthen fortifications. Below, on the rocky promontory - Castle 13-16 centuries. Rectangular area of ​​1,200 by 250 m. Surrounded by earthen wall (thickness of 8 meters!) From the bastions. Built its farmers Khotyn rayyi designed by French military engineers in 1718 on the territory, surrounded by this shaft, the so-called "New Fortress" was Commandant yard, barracks, workshops, stables, baths, warehouses ... Scale thing: ditch over shaft kilometer, seven bastions, plus Bender, Yas'ko and Russian gate. And all this power on Sept. 19, 1739 without a fight won Russian army field marshal B.H.Miniha. Event propiarena: is it glorified Mikhail Lomonosov in "Ode to capture Khotina." So far from buildings on the fortress territory survived only a stone church of Alexander Nevsky, built in 1835 for the Russian garrison soldiers. Church (time) active. Below the church - the building of the former military school. There's one time was to be a museum, but none of the ideas that failed. Left - the ruins of a Turkish minaret.

And now, finally, about the castle. Its 40-meter outside walls are decorated with ornaments of red brick. This motif is often found in Ukrainian decorative art, especially on the tail.

In 1856 a military fortress rid status object. Finished militant phase of her career, a new - tourism, and in the twentieth century and even cinema.


--
fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti
colaboração:
Татьяна Сокольская
http://castles.com.ua/english.html

Cultura e conhecimento são ingredientes essenciais para a sociedade.
--
--ru
"Уровень цивилизации народа можно судить по продлить их желанием продвигать и защищать свою культуру».

Если эта цитата, правда, народ Украины не самые цивилизованные из них в мире. Может быть. Но культура Украины, безусловно, является очень старой и очень интересной.

Были более 3000 оборонных структур здесь несколько сотен лет назад. Есть только 116 крепостей в различных степеней сохранности или разорения, которые будут найдены в Западной Украине. Они стоят там, как свидетелей исторических связей Украины с Западной Европой, и сделать вам интересно, на их нерушимости, особенно в свете всех вторжений и войн, что Украина пережили - гунны, готы, монголы, турки, поляки, венгры, австрийцы, шведы, русские, немцы пытались в то или иное время, чтобы установить свое господство.

Единственное преимущество жалком состоянии наших крепостей, они по-прежнему те же, как много веков назад. Время останавливается в этом царствования истории. И в моем родном городе, величественный и древний Каменец-Подольский (Каменец-Подольский в другое написание) тоже - просто посмотрите на эти фотографии выше. Убедительные доказательства, не так ли? :)

--
Місто виникло, на думку археологів, в УІІІ-ІХ ст. н.е., коли у східних слов‘ян розпочався активний процес формування державності. В Х-ХІ ст. Хотин був у складі Київської Русі, з середини ХІІ ст. - в Галицькому, з 1199 р.- в Галицько-Волинському князівствах. В сер. ХІУ ст. це ранньослов’янське місто опинилося під владою молдавських бояр. 

В другій половині 13 ст. в Хотині розпочалось будівництво мурованого замку, що згодом став одним з найміцніших у Східній Європі. 

Замок не видно з дороги, що веде до центру міста, але кожен тутешній житель скаже вам, як туди потрапити. Для цього біля універмагу в центрі міста звертаєте і їдете вздовж парку аж до базару, звідти - вузенькими кривими вуличками ще кілометра півтора – і ви на місці. Є й інша дорога: недалеко від міського цвинтаря (це зі сторони Дністра та Жванця) буде невеликий трикутний сквер. Їдете тією дорогою. що веде донизу - і економите приблизно зо два кілометри. Паркуєтеся біля пам‘ятника Сагайдачному (якщо нещасний монумент доживе до вашого приїзду - його встановили 1991 р., але невдовзі грунт під гетьманом почав “їхати”. Зараз ведуться розмови про перенесення пам‘ятника в центр Хотина), купуєте квиток в кіоску на парковці – і один з найгарніших замків України до ваших послуг.

Минаєте рів. Проходите через браму – і зупиняєтеся, вражені краєвидом. Більш як на кілометр тягнуться кам’яно - земляні укріплення. Внизу , на скелястому мисі - замок 13-16 ст. Прямокутну в плані площу розміром 1200 на 250 м. оточує земляний вал (товщиною у 8 метрів!) з бастіонами. Спорудили його селяни Хотинської райї за проектом французьких військових інженерів у 1718 р. На території, обнесеній цим валом, так званій “Новій фортеці”, були комендантський двір, казарми, майстерні, конюшні, бані, склади... Масштабна штука: рів, понад кілометровий вал, сім бастіонів, плюс Бендерська, Яська й Руська брами. І всю цю міць 19 вересня 1739 р. без бою зайняла російська армія фельдмаршала Б.Х.Мініха. Подія пропіарена: саме її уславив Михайло Ломоносов в «Оді на взяття Хотина». До нашого часу від споруд на фортечній території збереглася лише кам‘яна церква Олександра Невського, збудована 1835 р. для воїнів російського гарнізону. Церква (часом) діюча. Нижче храму – будівля колишньої військової школи. Там свого часу мав бути музей, але нічого з цієї задумки не вийшло. Зліва – руїни турецького мінарету. 
А тепер, нарешті, про сам замок. Його 40-метрові стіни прикрашені ззовні орнаментом з червоної цегли. Такий мотив часто зустрічається в українському декоративному мистецтві, особливо на Поділлі.
У 1856 р. фортеця позбавилася статусу військового об’єкту. Закінчився войовничий етап її кар’єри, почався новий — туристичний, а в ХХ столітті ще й кінематографічний.

Nenhum comentário:

Postar um comentário