A história de Pernambuco, Brasil, no Museu do Instituto Arqueológico -- The history of Pernambuco, Brazil, in the Museum of the Archaeological Institute. -- Історія Пернамбуку, Бразилія, в музеї інституту археології

Aberto ao público em 1866, o museu é um dos mais antigos em atividade no Brasil. Funciona num prédio da Rua do Hospício, no Centro do Recife

Carruagem ingles do século 19 e a
evolução dos transportes do passado

O arquiteto José Luiz Mota Menezes costuma definir o museu do Instituto Arqueológico, Histórico e Geográfico Pernambucano como um paraíso na cidade atribulada. Faz sentido. O prédio está localizado na movimentada Rua do Hospício, no Centro do Recife. Lá dentro, o tempo é outro, eternizado em objetos do cotidiano de aristocratas, escravos, religiosos e revolucionários que ajudaram a construir a nossa história.

Inaugurado em 1866, o Museu do Instituto Arqueológico é o primeiro do Estado e um dos mais antigos em funcionamento no País, com 149 anos. As salas do sobrado guardam relíquias, como a espada com a qual José de Barros Lima, o Leão Coroado, deflagrou a Revolução de 6 de março de 1817, Data Magna de Pernambuco. O bicentenário do movimento separatista será comemorado em 2017. “É uma das principais peças do museu”, diz o historiador e sócio da entidade George Cabral.

Na lista de objetos curiosos há uma toalete do século 19 confeccionada em Londres, mas a madeira é folheada com jacarandá do Brasil. O móvel, cheio de gavetas, ficava no quarto de dormir. Uma das gavetas escondia o penico, outra apoiava um pote com água limpa para a higiene do corpo, conta George

Cadeiras de arruar, onde mulheres e padres eram carregados por escravos, também estão em exposição. “Era um meio de transporte não só para as mulheres se livrarem das ruas alagadas, sujas de lama, urina, bicho morto e animais vivos. Nas liteiras, elas se locomoviam com privacidade”, explica o historiador.

O museu do instituto é um bom lugar para o visitante dar um rosto a pessoas que conhecemos apenas como nome de ruas e avenidas. Nas paredes há quadros com retratos do conselheiro Rosa e Silva, Sigismundo Gonçalves, Nunes Machado, Manuel Borba, Conde da Boa Vista e Gervásio Pires. Este último, diz George, foi um dos líderes da Convenção de Beberibe, que manteve Pernambuco independente da corte no Rio de Janeiro e de Lisboa no período de outubro de 1821 a setembro de 1822.

Outra peça interessante – e que remete a um debate bem atual, sobre a amamentação em público – é uma imagem de Nossa Senhora do Leite, que foi retirada das igrejas católicas no fim do século 18, por ordem do Vaticano. “A imagem mostra Nossa Senhora amamentando, por isso foi proibida”, observa George.

“O mais importante, ao entrar num museu, é sair dele sabendo algo do que se viu. E a peça só fala se você conseguir falar com ela. Reorganizamos os objetos com essa finalidade”, diz José Luiz, presidente do Instituto Arqueológico. A entidade recebe o público de segunda a sexta das 9h às 17h e aos sábados, das 9h às 12h. O ingresso para o museu, a casa 130 da Rua do Hospício, custa R$ 2.

Desde 2014, o prédio tem elevador para visitantes com dificuldades de locomoção, piso tátil e legendas em Braille para cegos e ganhou novo jardim, com bancos para quem quiser sentar, se apropriar do espaço e contemplar um canhão de bronze do século 17, da antiga Companhia das Índias Ocidentais, empresa que financiou a ocupação holandesa no Nordeste do Brasil, de 1630 a 1654.

É esse jardim que conduz à biblioteca, considerada uma das melhores em história de Pernambuco, pela qualidade das obras, destaca José Luiz. “Temos material para pesquisas em história, cartografia, turismo e geografia. Ampliamos a área física e agora estamos higienizando os livros. O acervo conta com testamentos e inventários que recebemos do Tribunal de Justiça de Pernambuco, um rico material para estudos”, diz ele.

fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti 

http://jconline.ne10.uol.com.br/canal/cidades/geral/noticia/2015/11/08/a-historia-de-pernambuco-no-museu-do-instituto-arqueologico-206951.php

Cultura e conhecimento são ingredientes essenciais para a sociedade.

Vamos compartilhar.

--in - via tradutor do google

Opened in 1866, the museum is one of the oldest in operation in Brazil. It works in a building of the Hospice Street, in Recife Center

English chariot of the 19th century and

changes in last transport

The architect José Luiz Mota Menezes usually define the museum of the Archaeological Institute, History and Geography Pernambucano as a haven in troubled city. Makes sense. The building is located on bustling's Hospice, in Recife's center. Inside, the time is another, immortalized in everyday objects of aristocrats, slaves, religious and revolutionary who helped build our history.

Opened in 1866, the Museum of the Archaeological Institute is the first of the state and one of the oldest in operation in the country, with 149 years. The floor of the rooms keep relics like the sword with which José de Barros Lima, the Lion Crowned, sparked the revolution of March 6, 1817, Magna Date of Pernambuco. The bicentennial of the separatist movement will be celebrated in 2017. "It's one of the main parts of the museum," says historian and partner of George Cabral entity.

In the list of curious objects there is a 19th century toilet made in London, but the wood is veneered with rosewood from Brazil. The mobile, full of drawers, kept in the bedroom. One of the drawers hid the potty, another rested a pot with clean water for hygiene of the body, says George

Arruar chairs where women and priests were carried by slaves, they are also on display. "It was a means of transport not only for women themselves out of flooded streets, muddy, urine, dead animals and live animals. In litters, they locomoviam privately, "explains the historian.

The museum of the institute is a good place for the visitor put a face to people we know only as the name of streets and avenues. On the walls there are pictures with advisor Pictures Rosa e Silva, Sigismund Gonçalves Nunes Machado, Manuel Borba, Boa Vista and Conde Gervasio Pires. The latter, says George, was one of the leaders of Beberibe Convention which kept Pernambuco independent court in Rio de Janeiro and Lisbon from October 1821 to September 1822.

Another interesting piece - and which refers to a very current debate about breastfeeding in public - is an image of Our Lady of the Milk, which was removed from Catholic churches in the late 18th century by order of the Vatican. "The picture shows Our Lady breastfeeding, so it was forbidden," says George.

"Most importantly, when entering a museum, it is out of it knowing something to be seen. And the piece speaks if you can talk to her. Reorganized objects for this purpose, "says José Luiz, president of the Archaeological Institute. The entity receives the public Monday to Friday from 9h to 17h and on Saturdays from 9am to 12pm. Admission to the museum, the house of 130 Asylum Street, costs R $ 2.

Since 2014 the building has a lift for visitors with mobility problems, tactile floor and captions in Braille for the blind and gained new garden with benches for those who want to sit back, take ownership of the space and contemplate a bronze cannon from the 17th century, the old West India Company, the company that financed the Dutch occupation in the Northeast of Brazil, 1630-1654.

It is this garden that leads to the library, considered one of the best in history of Pernambuco, the quality of works, said José Luiz. "We have material for research in history, cartography, geography and tourism. We expanded the physical area and we are now hygienizing books. The collection includes wills and inventories have received the Court of Pernambuco, rich material for study, "he says.

--ucrania - via tradutor do google

Відкрито в 1866 році, музей є одним з найстаріших в експлуатацію в Бразилії. Він працює в будівлі хоспісу-стріт, в центрі Ресіфі

Англійська колісниця 19-го століття і

Зміни в останній транспорту

Архітектор Хосе Луїс Мота Менезес як правило, визначають музей Інституту археології, історії та географії Пернамбукано як притулок в неспокійному місті. Це має сенс. Будівля знаходиться на жвавому хоспісу, в центрі в Ресіфі. Всередині, час інший, увічнені в повсякденних об'єктів, аристократів, рабів, релігійних та революційних, які допомогли побудувати нашу історію.

Відкрито в 1866 році, музей Інституту археології є першим з держави і одним з найстаріших в експлуатацію в країні, з 149 року. Пол з кімнат тримати реліквії, як мечем, з яким де Баррос Хосе Ліма, Лев коронований, викликало революцію 6 березня 1817, Magna Дата Пернамбуку. Двохсотріччя сепаратистського руху відзначатиметься в 2017 році "Це одна з основних частин музею," говорить історик і партнер Джордж Кабрал особи.

У списку об'єктів цікавих є туалет 19 століття, виробляються в Лондоні, але дерево обклеєна палісандра з Бразилії. Мобільний, повний ящиків, зберігаються в спальні. Один з ящиків сховав горщик, інший поклав горщик з чистою водою для гігієни тіла, говорить Джордж

Arruar стільцями, де жінки і священики були проведені рабами, вони також на дисплеї. "Це було транспортний засіб не тільки для самих жінок із затоплених вулиць, брудною, сечі, мертвих тварин і живих тварин. У пометов, вони locomoviam в приватному порядку, "пояснює історик.

Музей інституту є хорошим місцем для відвідувачів поставити обличчям до людей, яких ми знаємо тільки як ім'я вулиць і проспектів. На стінах картини з радником Pictures Роза е Сільва, Сигізмунда Гонсалвіша Нуньєс Мачадо, Мануель Боротьби, Boa Vista і Conde Хервасіо Пірес. Останнє, говорить Джордж, був одним з лідерів Беберібе Конвенції, які зберігаються Пернамбуку незалежний суд в Ріо-де-Жанейро і Лісабоні з жовтня 1821 по вересень 1822.

Ще один цікавий шматок - і яка відноситься до дуже нинішньої дискусії про грудному вигодовуванні на публіці - це образ Богоматері молоко, яку було вилучено з католицьких церков в кінці 18 століття за наказом Ватикану. "На знімку Богоматір'ю грудне вигодовування, так що було заборонено," говорить Джордж.

"Найголовніше, при вході музеї, це з нього щось, знаючи, не було видно. І шматок каже, якщо ви можете поговорити з нею. Реорганізовані об'єкти для цієї мети ", говорить Хосе Луїс, президент Археологічного інституту. Підприємство отримує суспільне понеділка по п'ятницю з 9 до 17 годин і по суботах з 9 ранку до 12 вечора. Вхід в музей, будинок 130 Asylum Street, витрати R $ 2.

З 2014 року будівля має ліфт для відвідувачів з обмеженими фізичними можливостями, тактильної поверсі і підписи, виконані шрифтом Брайля для сліпих і накопиченого новий сад з лавками для тих, хто хоче, щоб сидіти склавши руки, взяти на себе відповідальність просторі і споглядати бронзову гармату 17-го століття, старий Вест-Індська компанія, компанія, яка фінансується голландською окупації на північному сході Бразилії, 1630-1654.

Саме це сад, який веде до бібліотеки, вважається одним з найкращих в історії Пернамбуку, якість робіт, сказав Хосе Луїс. "У нас є матеріал для досліджень в історії, картографії, географії та туризму. Ми розширили фізичну область, і ми тепер hygienizing книги. Колекція включає в себе заповіту і запаси отримали суд Пернамбуку, багатий матеріал для вивчення ", говорить він.