Histórias Feministas/Elementos de Beleza: Um Jogo de Chá Nunca é Apenas um Jogo de Chá, Carla Zaccagnini, Curadoria Fernando Oliva, até 13/3, Museu de Arte de São Paulo ( Masp ), Av. Paulista, 1.578, SP
Ataques em série a obras de arte, proferidos por suffragettes em museus britânicos, são assunto de instalação e livro de artista de Carla Zaccagnini
Fotografias de monitoramento de militantes sufragistas detidas por atacarem museus e obras de arte. Feitas à revelia com a primeira câmera fotográfica adquirida pela Scotland Yard, em Londres, em 1914, as fotos mostram algumas militantes de olhos fechados e bocas fanzidas para dificultar sua identificação (© National Portrait Gallery, Londres)
Em 9 de abril de 1914, uma mulher identificada algumas vezes como Clara Lambert, entrou no British Museum, em Londres, e atacou com uma machadinha que levava escondida diversas vitrines do salão asiático, provocando a destruição parcial de um antiquíssimo jogo de chá de porcelana chinesa. Não foi um ato isolado. Outras mulheres na mesma época atacaram e danificaram obras de arte em outros museus ingleses, destruíram vitrines de lojas, jogaram ácido em caixas de correio e cortaram fios de sistemas de comunicação, entre outros atos que no Brasil de hoje seriam chamados de puro vandalismo. Entretanto, não foram atos de puro vandalismo. Essas mulheres faziam parte de um movimento político organizado que lutou e, por fim, conquistou o direito do voto feminino. Na Inglaterra, o direito de voto foi obtido por todas as mulheres acima de 21 anos apenas em 1928.
Essas mulheres eram conhecidas como suffragettes, e são tema de um filme em longa-metragem ora em cartaz, As Sufragistas (2015), de Sarah Gavron, que por sinal nem menciona os simbólicos e espetaculosos ataques a obras de arte (leia resenha aqui). O movimento sufragista também ecoou no Rio de Janeiro, então capital da República, e resultou no direito ao voto feminino no Brasil em 1932.
Entre os artistas que tiveram obras atacadas na Inglaterra estão Giovanni Bellini, George Frederick Watts e Diego Velázquez. A pintura Vênus ao Espelho (1647-1651), de Velázquez, sofreu sete golpes de faca de açougueiro, desferidos nas costas nuas da deusa por Mary Richardson, dentro da National Gallery de Londres, em 10 de março de 1914 (a imagem da obra danificada é a capa desta edição deseLecT). “A justiça é um elemento de beleza, assim como o são a cor e o traço sobre uma tela”, disse Richardson, que definiu as marcas dos seus golpes como “hieróglifos” com opotencial de expressar alguma coisa para as gerações futuras.
A Royal Academy, a Royal Scottisch Academy, a Dare Gallery, o Birmingham Museum and Art Gallery e, especialmente, a Manchester Art Gallery foram outras instituições atingidas pela fúria militante. Até uma múmia egípcia teve a vitrine atacada no British Museum. Nesse caso, nem se sabe o sexo da múmia, que ficou intacta. Talvez a múmia não fosse o alvo, mas sim o fato de estar num museu britânico.
Para identificar essas mulheres e prevenir novos ataques, a Scotland Yard adquiriu sua primeira câmera fotográfica, à qual as suffragettes, fotografadas contra a vontade, reagiram com olhos fechados e bocas franzidas. Hoje, as fotos são parte do acervo da National Portrait Gallery de Londres.
Um jogo de chá nunca é apenas um jogo de chá, nota a artista visual Carla Zaccagnini, autora de uma instalação que está sendo apresentada no Masp e que o museu paulista intitulou como Histórias Feministas. Em resumo, na instalação de Carla Zaccagnini, no mezanino do subsolo do museu, aparecem os contornos das obras atacadas pelas suffragettes em dimensão real, no caso de haver a informação disponível, ou apenas com numerações. Além do campo delimitado, o visitante terá acesso a 29 áudios, para ouvirem iPods fornecidos pelo museu. Com duração entre 48 segundos e 2min59s cada, num total de pouco mais de uma hora de gravação, Carla e a escritora Noemi Jaffe se revezam narrando histórias da época, os detalhes dos ataques, as prisões, os processos, os argumentos de defesa e quem foram as mulheres que protagonizaram essas histórias, além de fornecer informações sobre a situação feminina e especular sobre as escolhas temáticas das obras atacadas. O texto e a narração são mais do que interessantes.
“Eu estava estudando crimes relacionados com a arte, vandalismo, falsificação e roubo, porque me interessavam esses momentos em que a relação com a arte vai além do que a sociedade permite”, diz Zaccagnini em entrevista. “O que temna arte que faz com que as pessoas, de repente, se incomodem tanto com uma imagem a ponto de jogarem ácido? Elas carregam uma crença naarte que me parece muito fascinante.”
Entre as histórias, Zaccagnini lembra que o cháera um produto imperial da Inglaterra, colhido por mãos coloniais. Enquanto o povão seguia a regra do milk first, servindo o leite frio antes dochá quente para não rachar a louça vagabunda, os “círculos adequados” serviam o chá primeiro como símbolo de distinção, já que sua porcelana de qualidade superior resistiria.
“Muitas das obras que elas atacaram representam mulheres, algumas são mulheres nuas, outras são mulheres em momento de oração, tocando um instrumento ou lendo. Mulheres em papéis sociais aceitos naquele momento, ou personagens mitológicos cuja existência é definida em função de um papel masculino. Imaginar que alguém entra num museu com uma faca escondidana manga, um cutelo, uma machadinha, e que daí chega na frente de uma pintura, deixe esse negócio escorregar até a mão e projete o corpo em relação a essa pintura, isso tudo tem um dado com relação ao corpo que é muito potente e queo livro Elements of Beauty (livro de artista, 2012) deixava de lado. Foi aí que eu pensei em fazer essa instalação, um desenho do espaço que esses objetos ocupariam se eles estivessem expostos aqui. Esse desenho dá a noção do volume que isso tinha. O alcance desse ato.”
Fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti
Cultura e conhecimento são ingredientes essenciais para a sociedade.
A cultura é o único antídoto que existe contra a ausência de amor.
Vamos compartilhar.
--in via tradutor do google
National Portrait Gallery, London. Photos monitoring suffragette activists held for attacking museums in 1914.
Stories Feminist / Beauty Elements: A tea set is never Just a tea set, Carla Zaccagnini, Curator Fernando Oliva, up to 13/3, Art Museum of São Paulo (MASP), Avenida Paulista, 1578, Sao Paulo. Brazil.
Attacks in series artworks, delivered by suffragettes in British museums, are subject to installation and artist book by Carla Zaccagnini
image:
Photos monitoring suffragette activists held for attacking museums and works of art. Made by default with the first camera acquired by Scotland Yard in London, in 1914, the photos show some eyes closed militants and fanzidas mouths to make their identification difficult (© National Portrait Gallery, London)
On April 9, 1914, a woman identified sometimes as Clara Lambert entered the British Museum in London, and attacked with a hatchet carrying concealed several showcases of Asian hall, causing partial destruction of an ancient porcelain tea set Chinese. It was not an isolated act. Other women at the same time attacked and damaged works of art in other British museums, destroyed shop windows, threw acid in mailboxes and cut wires of communication systems, among other acts that in Brazil today would be called pure vandalism. However, were not acts of pure vandalism. These women were part of an organized political movement that fought and finally won the right of women's suffrage. In England, the right to vote was obtained for all women over 21 years only in 1928.
These women were known as suffragettes, and are the subject of a feature-length movie now in theaters, The Suffragettes (2015), Sarah Gavron, which by the way does not even mention the symbolic and espetaculosos attacks on works of art (read review here) . The suffrage movement also echoed in Rio de Janeiro, then capital of the Republic, and resulted in the right of women's suffrage in Brazil in 1932.
Among the artists who have works attacked in England are Giovanni Bellini, George Frederic Watts and Diego Velázquez. Venus painting the Mirror (1647-1651), Velazquez, suffered seven butcher knife blows, brandished the bare back of the goddess by Mary Richardson, in the National Gallery in London, on March 10, 1914 (the image of the work damaged is the cover of this edition deselect). "Justice is an element of beauty, as are the color and the trace on the screen," said Richardson, who defined the trademarks of their hits as "hieroglyphs" with POTENTIAL to express something for future generations.
The Royal Academy, the Royal Academy Scottisch, Dare Gallery, Birmingham Museum and Art Gallery and especially the Manchester Art Gallery are other institutions affected by militant fury. Until an Egyptian mummy had to showcase attacked the British Museum. In this case, one does not know the sex of the mummy, which remained intact. Perhaps the mummy was not the target, but the fact of being in a British museum.
To identify these women and prevent new attacks, Scotland Yard acquired his first camera, to which the suffragettes, photographed against their will, reacted with closed eyes and puckered mouths. Today, photos are part of the collection of the National Portrait Gallery in London.
A tea set is never just a tea set, note the visual artist Carla Zaccagnini, author of a facility that is being presented in the MASP and the São Paulo Museum titled as Feminist Stories. In short, the installation of Carla Zaccagnini, in the museum's basement mezzanine, show the outlines of the works attacked by suffragettes in real size in the case of the information available, or only numbering. Beyond the fenced grounds, visitors will have access to 29 audios to listen to iPods provided by the museum. Lasting between 48 seconds 2min59s each for a total of just over an hour of recording, Carla and Naomi Jaffe writer take turns telling stories of the time, the details of attacks, arrests, processes, defenses and who it was the women who carried out these stories and provide information on the situation of women and speculate on the thematic choices of attack works. The text and narration are more than interesting.
"I was studying crimes related to art, vandalism, forgery and theft, because I interested in these times when the relationship with art goes beyond what society permits," said Zaccagnini in an interview. "What temna art that makes people suddenly bother with either an image about to play acid? They carry a naarte belief that seems very fascinating. "
Among the stories, Zaccagnini remember that cháera an imperial product of England, collected by colonial hands. While the populace followed the rule of the milk first, serving cold milk before Docha hot to not crack a slut dishes, the "right circles" served tea first as a symbol of distinction, since its porcelain superior resist.
"Many of the works they attacked represent women, some are naked women, other women are in a moment of prayer, playing an instrument or reading. Women in social roles accepted at that time, or mythological characters whose existence is defined in terms of a male role. Imagine someone enters a museum with a escondidana knife sleeve, a knife, an ax, and then arrives in front of a painting, let this deal slip to the hand and design the body in relation to the painting, it all has a certain with respect to the body that is very powerful and queo book Elements of Beauty (artist's book, 2012) laid aside. That's when I thought about doing this installation, a drawing space that occupy these objects if they were exposed here. This design gives the volume of the notion that it had. The scope of this act. "
--uk via tradutor do google
Національна портретна галерея. Фотографії моніторингу активістів Suffragette призначені для нападу на музеї в 1914.
Історії Феміністська / Елементи краси: Набір для приготування чаю ніколи не Просто чайний набір, Карла Zaccagnini, куратор Фернандо Олива, до 13/3, художній музей Сан-Паулу (MASP), Проспект Пауліста 1578, Сан-Паулу. Бразилія.
Атаки в картин серії, що поставляються суфражисток в британських музеях, підлягають встановленню і художника книги Карли Zaccagnini
зображення:
Фотографії моніторингу активістів Suffragette призначені для нападу на музеї і твори мистецтва. Зроблено за замовчуванням з першої камери, придбаної Скотланд-Ярду в Лондоні, в 1914 році, фотографії показують деякі закритими очима бойовиків і fanzidas рот, щоб зробити їх ідентифікація складно (© Національна портретна галерея)
9 квітня 1914 року, жінка визначила іноді увійшов Клара Ламберт в Британському музеї в Лондоні, і напав з сокирою балансової приховані кілька вітрини азіатського залі, в результаті чого часткове руйнування наборі чаю древній фарфор китайський. Це був не поодинокий акт. Інші жінки в той же час нападу і пошкоджених творів мистецтва в інших британських музеїв, зруйнованих вітрин, кинув кислоту в поштових скриньках і скоротити дроти систем зв'язку, серед інших актів, що в Бразилії сьогодні назвали б чистим вандалізму. Тим не менш, не були актами чистого вандалізму. Ці жінки були частиною організованого політичного руху, які воювали і, нарешті, виграв право жіночого виборчого права. В Англії, право на голосування було отримано для всіх жінок старше 21 років тільки в 1928 році.
Ці жінки були відомі як суфражисток, і є предметом повнометражний фільм в даний час в театрах, суфражисток (2015), Сара Гаврон, який, до речі, навіть не згадує символьні і espetaculosos нападу на твори мистецтва (читати огляд тут) , Рух виборчого права також відображення в Ріо-де-Жанейро, тодішній столиці Республіки, і в результаті виборчого права жінок в Бразилії в 1932 році.
Серед художників, які мають роботи нападу в Англії Джованні Белліні, Джордж Фредерік Уоттс і Дієго Веласкес. Венера живопису дзеркало (1647-1651), Веласкес, постраждали сім ніж м'ясника удари, розмахував голій спині богині Мері Річардсон, в Національній галереї в Лондоні, 10 березня 1914 (образ роботи пошкоджено покриття цього видання зніміть). "Справедливість є елемент краси, як і колір, а слід на екрані," сказав Річардсон, який визначив марками хітів, як "ієрогліфів" з потенційними висловити щось для майбутніх поколінь.
Королівської академії, Королівської академії Scottisch, Dare Gallery, Бірмінгем музей і картинна галерея і особливо Художня галерея Манчестер інші структури, які постраждали від бойовиків люті. До єгипетська мумія не було, щоб продемонструвати нападу в Британському музеї. У цьому випадку, ніхто не знає, підлогу мумії, яка залишилася недоторканою. Можливо, мумія була не мета, але той факт, будучи в Британському музеї.
Для ідентифікації цих жінок і запобігти новим атаки, Скотланд-Ярд придбала свій перший фотоапарат, до якого суфражистки, сфотографували проти їх волі, вступає в реакцію з закритими очима і зморщений рот. Сьогодні фотографії є частиною колекції Національної портретної галереї в Лондоні.
Набір для приготування чаю ніколи не просто набір для приготування чаю, відзначають візуально група Карла Zaccagnini, автор об'єкта, який буде представлений в MASP і музей Сан-Паулу під назвою, як феміністських Історії. Коротше кажучи, установка Carla Zaccagnini в підвалі антресолі музею, показати контури робіт нападу суфражисток в реальному розмірі в разі наявної інформації, або тільки нумерації. За укріплених підстав, відвідувачі матимуть доступ до 29 аудіо для прослуховування плеєрах, передбачених музею. Міцний між 48 секунд 2min59s один на загальну суму трохи більше години запису, Карла і Наомі Джаффе письменник по черзі розповідають історії про час, деталі нападів, арештів, процесів, захисту і хто саме жінки, які проводили ці історії і представити інформацію про становище жінок і спекулювати на тематичних варіантів атаки робіт. Текст і розповідь більш цікавим.
"Я вивчав злочинів, пов'язаних з мистецтвом, вандалізму, підробки і крадіжки, тому що я зацікавлені в ці часи, коли відносини з мистецтвом виходить за рамки того, що суспільство дозволів", сказав Zaccagnini в інтерв'ю. "Що temna мистецтво, яке змушує людей раптово турбувати або зображення про грати кислоту? Вони несуть в собі naarte переконання, що здається дуже захоплюючим ".
Серед історій, Zaccagnini пам'ятати, що cháera імперську продукт Англії, зібрану колоніальних руках. У той час як населення слідував правилу молока перший, в якому подають холодне молоко, перш ніж доча гарячої, щоб не тріснути повія страви, "правильні кола" подають чай спочатку як символ відмінності, так як його порцеляни перевершує чинити опір.
"Багато з робіт вони напали представляють жінок, деякі з них оголені жінки, інші жінки в момент молитви, гра на музичному інструменті або читання. Жінки в соціальних ролей, прийняті в той час, або міфологічні персонажі, чиє існування визначається в термінах чоловічої ролі. Уявіть хтось входить музей з escondidana ножа гільзи, ніж, сокира, а потім надходить в перед картиною, нехай ця угода ковзання до руки і дизайн тіло по відношенню до картини, все це має певну по відношенню до тіла, що є дуже потужним і queo книга елементи краси (авторська книга, 2012) відклав. Ось коли я думав про виконання цієї установки, малюнок простір, яке займають ці об'єкти, якщо вони піддавалися тут. Така конструкція дає обсяг поняття, що це було. Обсяг цього акту ".
Nenhum comentário:
Postar um comentário