Since its opening to the public in 1998, the spoils of hundreds of interpreters, authors, composers, musicians, instrument builders, scholars and researchers, professional and amateur artists have been converging on the Museum, in short, hundreds of personalities who have witnessed and built the history of Fado and did not hesitate to give us the testimonies of their affective and memorial heritage for the construction of a common project.
To all, the Fado Museum pays tribute to it, investigating, conserving and promoting the singularities of this performative art, which originated in Lisbon's historical districts and which, over a 200-year history, was able to absorb diverse cultural and technological influences, drawing a path of consecration in the most diverse areas, and which were perpetuated throughout most of the twentieth century, in the exact proportion of its popular celebration.
Integrating a unique collection in the world, of primordial importance in the study of our cultural and ethnographic heritage, the Museum has incorporated, from its implementation and through a decade of activity, different collections of periodicals, photographs, posters, musical instruments, phonograms, costumes and performance props, trophies, medals, professional documents, contracts, licenses, professional portfolios, among countless other testimonies that coexisted and / or created Fado, an essentially intangible and intangible heritage that we all recognize ephemeral, fleeting, unrepeatable and, in this sense, hardly materializing in another testimony than the individual memory of each one of us.
Witnessing this relationship of interdependence between the material museological pieces and the immateriality of the heritage they evoke and document, the Fado Museum has since its genesis integrated the functional valences inherent in the museology of the intangible heritage.
In this context, the Museum has developed a program of activities that has included the regular realization of temporary exhibitions, own editions, seminars and workshops, discographic and editorial presentations, along with the programming of scientific research activities, fostering partnerships with educational institutions superior, while openly dialoguing with the knowledge holders about this practice: interpreters, musicians, authors, composers or instrument builders.
In fact, this assumption of the immateriality of the objectomuseological - the intangible universe of the fado - has constituted a central presupposition of the Museum's designs, structured in the open dialogue with the protagonists of the universe of fado. In his art and his creative talent, this immaterial heritage of fado continues today, like yesterday, to be built and recreated, to our enchantment, in the circuits of an immense museum without walls, which opens from Lisbon to the World.
In the last quarter of 2006 EGEAC EM presented an application to the Operational Program of Culture for the purpose of realizing the Recovery and Valorization Project of the Fado Museum. Adding different intervention components, this application included the rehabilitation of roofs and facade coverings of the building, the elimination of architectural barriers - qualifying the accessibility for visitors with disabilities - the strengthening of safety conditions - through the installation of circuit systems closed - and the appreciation of the museum circuit through the expansion and renovation of the Museum's permanent exhibition. The Recovery and Valorization Project of the Fado Museum was completed in 2008.
In 2009, this extension and renovation of the exhibition circuit of the Fado Museum earned him several prizes and distinctions, namely the Essay and Dissemination Prize awarded by the Amália Rodrigues Foundation, the Honorable Mention - Best Portuguese Museum awarded by the Portuguese Association of Museology and the classification by Turismo de Portugal among the five finalists in the category of "Requalification of Public Project".
fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti
COLABORAÇÃO: Dalila D' Alte Rodrigues
"Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.
This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears,
but what modifies the way of looking and hearing
A museum is not just a place for treasured artefacts,
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos,
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!
--idioma PT
Museu do Fado, Portugal.
Desde a sua abertura ao público em 1998, para o Museu têm convergido os espólios de centenas de intérpretes, autores, compositores, músicos, construtores de instrumentos, estudiosos e investigadores, artistas profissionais e amadores, em suma, de centenas de personalidades que testemunharam e construíram a história do Fado e que não hesitaram em ceder-nos os testemunhos do seu património afectivo e memorial para a construção de um projecto comum.
A todos o Museu do Fado presta a sua homenagem, investigando, conservando e promovendo as singularidades desta arte performativa, oriunda nos bairros históricos de Lisboa e que ao longo de uma história aproximada de 200 anos, foi capaz de absorver influências culturais e tecnológicas diversas, desenhando um trajecto de consagração nas mais diversas áreas, e que se perpetuaram ao longo de quase todo o século XX, na exacta proporção da sua celebração popular.
Integrando um acervo único no mundo, de relevância primordial no estudo do nosso património cultural e etnográfico, o Museu incorporou, desde a sua implementação e ao longo de uma década de actividade, distintas colecções de periódicos, fotografias, cartazes, partituras, instrumentos musicais, fonogramas, trajes e adereços de actuação, troféus, medalhística, documentação profissional, contratos, licenças, carteiras profissionais, entre inúmeros outros testemunhos que coexistiram e/ou criaram o Fado, património essencialmente intangível e imaterial, que todos reconhecemos efémero, fugaz, incorpóreo, irrepetível e, neste sentido, dificilmente se materializando noutro testemunho que não o da memória individual de cada um de nós.
Testemunhando esta relação de interdependência entre as peças museológicas materiais e a imaterialidade do património que evocam e documentam, o Museu do Fado integrou, desde a sua génese, as valências funcionais inerentes à museologia do património intangível.
Neste contexto, o Museu tem desenvolvido um programa de actividades que tem incluído a realização regular de exposições temporárias, as edições próprias, seminários e workshops, apresentações discográficas e editoriais, a par da programação de actividades de investigação científica, fomentando parcerias com instituições do ensino superior, enquanto dialoga abertamente com os detentores do conhecimento sobre esta prática: intérpretes, músicos, autores, compositores ou construtores de instrumentos.
De facto, esta assunção da imaterialidade do objectomuseológico – o universo intangível do fado – tem constituído um pressuposto central dos desígnios do Museu, estruturado no diálogo aberto com os protagonistas do universo do fado. Na sua arte e no seu talento criativo este património imaterial do fado continua hoje, como ontem, a construir-se e a recriar-se, para nosso encantamento, nos circuitos de um imenso museu sem paredes, que se abre de Lisboa ao Mundo.
No último trimestre do ano de 2006 a EGEAC EM apresentou uma candidatura ao Programa Operacional da Cultura para efeitos de realização do Projecto de Recuperação e Valorização do Museu do Fado. Somando diferentes componentes de intervenção, esta candidatura contemplava a reabilitação de coberturas e revestimentos de fachadas do edificado, a eliminação de barreiras arquitectónicas - qualificando as acessibilidade para os visitantes com mobilidade condicionada - o reforço das condições de segurança - através da instalação de sistemas de circuito fechado de televisão - e a valorização do circuito museológico através da ampliação e renovação da exposição permanente do Museu. O Projecto de Recuperação e Valorização do Museu do Fado concretizou-se em 2008.
Esta ampliação e renovação do circuito expositivo do Museu do Fado valeu-lhe, no ano de 2009, a atribuição de vários prémios e distinções nomeadamente o Prémio Ensaio e Divulgação atribuído pela Fundação Amália Rodrigues, a Menção Honrosa - Melhor Museu Português atribuída pela Associação Portuguesa de Museologia e a classificação, pelo Turismo de Portugal, entre os cinco finalistas na categoria de “Requalificação de Projecto Público”.
--ucraniano via tradutor do google
Музей Фадо, Португалія.
З моменту свого відкриття для громадськості в 1998 р. В музеї сходилися здобич сотень перекладачів, авторів, композиторів, музикантів, інструментів, науковців та дослідників, професіоналів та художників-любителів. Коротше кажучи, сотні особистостей, які стали свідками та побудував історію Фадо і не соромлячись давати нам свідчення їх афективної та меморіальної спадщини для побудови спільного проекту.
У всьому цьому Музей Фадо віддає належне йому, досліджуючи, зберігаючи та пропагуючи особливості цього перформативного мистецтва, що виникло в історичних районах Лісабона і яке протягом 200-річної історії зуміло поглинути різноманітні культурно-технологічні впливи, малюючи шлях освячення в самих різноманітних областях, і які були увічнені протягом більшої частини двадцятого століття, в точній пропорції його популярного святкування.
Інтеграція унікальної колекції в світі, що має першочергове значення при вивченні нашої культурно-етнографічної спадщини, музей включила, починаючи з її реалізації та через десятиліття діяльності, різні збірники періодичних видань, фотографії, плакати, музичні інструменти, фонограми, костюми та реквізити, трофеї, медалі, професійні документи, контракти, ліцензії, професійні портфелі, серед безлічі інших свідчень, які співіснували та / або створили Фадо, істотно нематеріальну та нематеріальну спадщину, яку ми всі визнаємо ефемерною, швидкоплинною, неповторною і в цьому сенс, навряд чи матеріалізується в іншому свідченні, ніж індивідуальна пам'ять кожного з нас.
Вивчаючи ці зв'язки взаємозалежності між матеріалами мусульмани та нематеріальністю спадщини, яку вони викликають і документують, Музей Фадо з моменту свого генезису інтегрував функціональні цінності, притаманні музею нематеріальної спадщини.
У цьому контексті Музей розробив програму заходів, яка передбачала регулярне проведення тимчасових виставок, власних видань, семінарів та семінарів, дискографічних і редакторських презентацій, а також програмування науково-дослідницької діяльності, розвиток партнерських відносин з вищими навчальними закладами, відкрито спілкуючись з власниками знань про цю практику: перекладачі, музиканти, автори, композитори або інструменти-будівельники.
Фактично, це припущення про нематеріальність об'єкта, що єсоціологічним, - нематеріальна всесвіт фадо, - складала центральне припущення дизайну Музею, структурованого у відкритому діалозі з головними героями всесвіту Фадо. У своєму мистецтві та творчому таланті ця нематеріальна спадщина фадо продовжується сьогодні, як і вчора, для створення та відтворення, до нашого зачарування, у схемах величезного музею без стін, який відкривається з Лісабона до світу.
У останньому кварталі 2006 року EGEAC EM подала заяву до Операційної програми культури з метою реалізації проекту відновлення та орієнтації музею Фадо. Додаючи різні компоненти втручання, ця програма включала реабілітацію покрівель і фасадних покриттів будівлі, ліквідацію архітектурних бар'єрів - кваліфікацію доступності для відвідувачів з обмеженими можливостями, - зміцнення умов безпеки - шляхом встановлення замкнених схемних систем, - і оцінка музейної схеми шляхом розширення та реконструкції постійної виставки Музею. Проект відновлення та орієнтації музею Фадо було завершено у 2008 році.
У 2009 році це розширення та реконструкція виставкового комплексу Музею Фадо завоювали йому кілька призів та відзнак, а саме премію "Нариси та розповсюдження", присудженої Фондом Амалії Родрігес, почесним словом - кращим португальським музеєм, нагородженим Португальською асоціацією музеєзнавства та класифікація "Туризм-де-Португалія" серед п'яти фіналістів категорії "Реквізит громадського проекту".
--chines simplificado via tradutor do google
法朵博物馆，葡萄牙。
自1998年向公众开放以来，数百名口译员，作家，作曲家，音乐家，乐器制造者，学者和研究人员以及专业和业余艺术家的收益一直在博物馆中聚集，总之，数百名目睹和建立了法多的历史，并毫不犹豫地向我们提供他们的情感和追悼遗产的证词，以建设一个共同的项目。
总之，法多博物馆赞扬它，调查，保存和宣传这一源于里斯本历史街区的行为艺术的奇点，并且在200多年的历史中，它吸收了各种文化和技术影响，绘画在最广泛的地区奉献一条道路，并在二十世纪的大部分时间里延续下去，与其广受欢迎的庆祝活动完全相同。
博物馆整合了世界上独一无二的藏品，在研究我们的文化和民族遗产方面具有极其重要的意义，博物馆从其实施和十年的活动中整合了各种期刊，照片，海报，乐器，录音制品，服装和表演道具，奖杯，奖牌，专业文件，合同，许可证，专业组合，以及共存和/或创造Fado的无数其他证词，这是一种基本上无形和无形的遗产，我们都认识到短暂的，短暂的，不可重复的，感觉，很难在另一个证词中体现，而不是我们每个人的个人记忆。
目睹这些物质博物馆之间的相互依赖关系以及它们所唤起和记载的遗产的非物质性，法多博物馆的成因自此将非物质遗产博物馆学中固有的功能性价值综合起来。
在这方面，博物馆制定了一个活动计划，其中包括定期举办临时展览，自己的版本，研讨会和讲习班，编辑和编辑介绍，以及科学研究活动的规划，促进与优秀教育机构的伙伴关系，同时与知识持有者就这种做法进行公开对话：口译员，音乐家，作者，作曲家或乐器制作人。
事实上，这种假定物象学的非物质性 - 法多的无形宇宙 - 构成了博物馆设计的核心预设，其结构是与法多宇宙的主角进行公开对话。在他的艺术和他的创造才能中，法多的这种非物质遗产像昨天一样，在昨天继续建造和重新创造，在我们的魅力中，在从里斯本到世界的无巨大博物馆的回廊中。
在2006年的最后一个季度，EGEAC EM向“文化运营计划”提交了一份申请，目的是实现法多博物馆的恢复和评估项目。添加不同的干预部件后，该应用程序包括修复建筑物的屋顶和外墙覆盖物，消除建筑障碍 - 通过安装电路系统限制残疾旅客的可达性 - 加强安全条件 - 以及欣赏通过博物馆常设展览的扩建和翻新来实现博物馆巡回展。法多博物馆的恢复和评估项目于2008年完成。
2009年，对法多博物馆展览巡回展的扩建和翻新为他赢得了多项奖项和殊荣，分别是：AmáliaRodrigues基金会颁发的征文和传播奖，葡萄牙博物馆协会授予的荣誉奖 - 葡萄牙最佳博物馆奖，葡萄牙旅游局在“重新启动公共项目”五个决赛选手中进行分类。
Nenhum comentário:
Postar um comentário