The attacks and attempts to intimidate the sacred practices of the African matrix are ways to erase the black majority presence in Brazil.
One of the elements of the growth of the recent nazifacistas actions in Brazil is the attack to the temples of the religions of African matrix. These attacks are based on practices of religious intolerance, usually by groups that self-identify as "Christians" and which are attacking "demonic sects". However, they are more than practices of religious intolerance. They are practices of religious racism and are part of the most perverse mechanism of Brazilian structural racism, which is the genocide of the black population. Genocide is both the physical and symbolic extermination of the Afrodescendant Brazilian people. The attacks and attempts to intimidate the sacred practices of the African matrix are ways to erase the black majority presence in Brazil.
In early 2001, an extensive survey of the houses and temples of religions of African origin was carried out through an agreement between Unegro / SP (Union of Blacks for Equality of S. Paulo), an entity of the black São Paulo movement, and the Foundation Cultural Palmares, who funded the study. Unegro / SP and the team assembled by it abandoned this project, without explanation, even receiving the resources. The preliminary data, however, are very illustrative of what this religious racism means.
We interviewed 957 leaders from houses of religions of African origin in several Brazilian states. In São Paulo, where the data are more consolidated, there is a predominance of candomblé and umbanda houses. Of the total mapped, 56.94% are houses of candomblé, 32.32% are houses of umbanda and 8.45% were denominated as a "hybrid", candomblé / umbanda. In the case of candomblé houses, the overwhelming majority (61.35%) belong to the Ketu nation and 23.63% Angola. In the case of umbanda houses, 92.58% are known as "umbanda de drum" and 6.45% "umbanda without drum".
Other interesting data from this survey: more than 80% of the real estate where these temples are located - 81.5% in the case of candomblé; 84.51% in the case of a small band, but a little more than a third of them need to be renovated, restored or repaired, in the majority of the homes of candomblé (36.98%) against 34.57% of the houses of candomblé / umbanda and 30, 60% of umbanda homes. And this situation is directly linked to the profile of the priests: there is a greater black presence among the priests / leaders of candomblé than umbanda: 59.89% of the candomblé priests self-identify as black (black or brown); against 48.96% of umbanda and 48.14% of umbanda / candomblé. For comparison purposes, the black population in São Paulo is 32% according to official data.
What is observed in the crossing of these data is that the houses of religions of African matrix that has more black ones in the control are the ones that suffer more with the precariousness of facilities; that these religions are directed by black people and that the attacks suffered by them are directly linked to these situations of structural racism: unlike most sumptuous temples of Christian religions, they are simple venues, usually the dwelling of the priest himself, in neighborhoods peripheral areas and in need of renovation and restoration. And the linkage of these conditions to the ethnic-racial profile is demonstrated by the fact that most priests are black. Therefore, attacks on these religions are not merely practices of religious intolerance, although this is also present in these actions. They are also racist actions, because they attack venues of religions directed by black people, of the periphery, in the same syntony that police forces assassinate black youngsters in the peripheral neighborhoods; that public authorities do by scrapping public policies aimed at those most in need; that the increase of feminicide among black women, among others.
The articulation of the contemporary right
In an article in the collection "The fight against racism in Brazil" (Ed. Forum, 2017), I defended the idea that the Brazilian contemporary right is articulated in three ideological narratives. The first is the meritocracy narrative, whose main objective is to legitimize deep social inequalities in the country and to interdict the discussion about care policies and affirmative action - the idea of who has merit, can. The second is the narrative of securitization, which is expressed by the defense of the greatest police repression, the thesis that "good bandit is a dead bandit" and that the country's biggest problem is "criminality". And the third, is the narrative of salvationism, expressed by religious fundamentalism that people will be saved to fit a certain religious perspective (in general, neopentecostal), dividing people between "good" and "bad."
What we have here is a division of society between good and bad, between good citizens and evil citizens, between competent and incompetent people. It is the maximum expression of moralism as the only element that explains social problems. It is no coincidence that many of the protagonists of the operation of political persecution denominated "Lava-Jet" in Curitiba, profess themselves as evangelicals.
To associate African-born religions with satanic practices implies placing elements of Afro-Brazilian culture in the field of "evil". And people who practice it as "more". Thus, without having the rights of citizenship assured - even the right laid down in the Constitution to profess their religious beliefs. And so, in the same way that young blacks, black women, black workers, are excluded and can be beaten. This is the root of these aggressions.
For this reason, the fight against religious racism is an element of opposition to these narratives that support the ideology of the contemporary right in Brazil. This is not a religious fight, but a Nazi-Nazi action.
fonte: @edisonmariotti #edisonmariotti
"Eu só quero pensar no futuro e não ficar triste." Elon Musk.
-
"I just want to think about the future and not be sad." Elon Musk.
This report is guaranteed to verify the address of the LINK above
Say no to fake News!
-
Esta reportagem tem a garantia de apuração do endereço do LINK acima.
Diga não às fake news!
-
Culture is not what enters the eyes and ears,
but what modifies the way of looking and hearing
A museum is not just a place for treasured artefacts,
but a vibrant space where history truly comes alive!
-
Um museu não é apenas um lugar para artefatos preciosos,
mas um espaço vibrante onde a história realmente ganha vida!
--br
Racismo religioso: mais uma forma do genocídio da população negra no Brasil e do nazifacismo brasileiro. Colaboração: Dennis de Oliveira. - Jornalista e professor da Escola de Comunicação e Artes da Universidade de São Paulo (ECA/USP).
Os ataques e as tentativas de intimidação das práticas sagradas de matriz africana são formas de apagar a presença negra, majoritária, no Brasil.
Um dos elementos do crescimento das ações nazifacistas recentes no Brasil é o ataque aos templos das religiões de matriz africana. Estes ataques são fundamentados em práticas de intolerância religiosa, em geral por grupos que se autoidentificam como “cristãos” e que estariam atacando “seitas demoníacas”. Porém, são mais que práticas de intolerância religiosa. São sim práticas de racismo religioso e que se inserem no mecanismo mais perverso do racismo estrutural brasileiro que é o genocídio da população negra. O genocídio é tanto o extermínio físico como o simbólico do povo afrodescendente brasileiro. Os ataques e as tentativas de intimidação das práticas sagradas de matriz africana são formas de apagar a presença negra, majoritária, no Brasil.
No início de 2001, foi realizado um extenso levantamento das casas e templos de religiões de matriz africana por meio de um convênio entre a Unegro/SP (União de Negros pela Igualdade de S. Paulo), entidade do movimento negro paulista, e a Fundação Cultural Palmares, que financiou o estudo. A Unegro/SP e a equipe montada por ela abandonou este projeto, sem explicações, mesmo recebendo os recursos. Os dados preliminares, porém, são bem ilustrativos do que significa este racismo religioso.
Foram entrevistadas 957 lideranças de casas de religiões de matriz africana em vários estados brasileiros. Em São Paulo, onde os dados estão mais consolidados, há uma predominância de casas de candomblé e de umbanda. Do total mapeado, 56,94% são casas de candomblé, 32,32% são casas de umbanda e 8,45% se denominaram como um “”híbrido”, candomblé/umbanda. No caso das casas de candomblé, a esmagadora maioria (61,35%) pertence a nação ketu e 23,63% angola. No caso das casas de umbanda, 92,58% se denominam como “umbanda de tambor” e 6,45% “umbanda sem tambor”.
Outros dados interessantes deste levantamento: mais de 80% dos imóveis onde se localizam estes templos são próprios – 81,5% no caso do candomblé; 84,51% no caso de umbanda- mas pouco mais de um terço deles necessita de reforma, restauro ou reparação, na maioria as casas de candomblé (36,98%) contra 34,57% das casas de candomblé/umbanda e 30,60% das casas de umbanda. E esta situação está diretamente ligada ao perfil dos sacerdotes: há uma presença negra maior entre os sacerdotes/líderes do candomblé que umbanda: 59,89% dos sacerdotes de candomblé se autoidentificam como negros (pretos ou pardos); contra 48,96% da umbanda e 48,14% da umbanda/candomblé. Para efeitos de comparação, a população negra em São Paulo é de 32% segundo os dados oficiais.
O que se observa no cruzamento destes dados é que as casas de religiões de matriz africana que tem mais negros no comando são as que mais sofrem com a precariedade de instalações; que estas religiões são dirigidas por pessoas negras e que os ataques sofridos por elas está diretamente ligado a estas situações do racismo estrutural: ao contrário da maioria dos templos suntuosos das religiões cristãs, são sedes simples, em geral a moradia do próprio sacerdote, em bairros periféricos e necessitando de reformas e restauros. E a vinculação destas condições ao perfil étnicorracial é demonstrado com o dado de que a maioria dos sacerdotes são negros. Por isto, os ataques a estas religiões não são meramente práticas de intolerância religiosa, embora isto também esteja presente nestas ações. São também ações racistas, pois atacam sedes de religiões dirigidas por pessoas negras, da periferia, na mesma sintonia que forças policiais assassinam jovens negros nos bairros periféricos; que os poderes públicos fazem ao sucatear as políticas públicas voltadas aos mais necessitados; que o aumento do feminicídio entre mulheres negras, entre outros.
A articulação da direita contemporânea
Em um artigo da coletânea “A luta contra o racismo no Brasil” (Ed. Forum, 2017), defendi a ideia de que a direita contemporânea brasileira se articula em três narrativas ideológicas. A primeira é a narrativa da meritocracia, que tem como principal objetivo legitimar as desigualdades sociais profundas no país e interditar a discussão sobre políticas de atendimento e de ação afirmativa – a ideia de quem tem mérito, consegue. A segunda, é a narrativa da securitização, que se expressa pela defesa da maior repressão policial, da tese de que “bandido bom é bandido morto” e que o maior problema do país é a “criminalidade”. E a terceira, é a narrativa do salvacionismo, expressas pelo fundamentalismo religioso que as pessoas serão salvas se adequarem-se a uma determinada perspectiva religiosa (em geral, a neopentecostal), dividindo as pessoas entre “boas” e “más”.
O que temos aí é uma divisão da sociedade entre bons e maus, entre cidadãos de bem e cidadãos do mal, entre pessoas competentes e incompetentes. É a expressão máxima do moralismo como o único elemento explicador dos problemas sociais. Não é coincidência que muitos dos protagonistas da operação de perseguição política denominada de “Lava-Jato” em Curitiba, se professem como evangélicos.
Associar as religiões de matriz africana a práticas satânicas implica em situar elementos da cultura afrobrasileira no campo do “mal”. E as pessoas que a praticam como “más”. Assim, sem ter os direitos de cidadania assegurados – mesmo o direito previsto na Constituição de professarem as suas crenças religiosas. E, portanto, da mesma forma que jovens negros, mulheres negras, trabalhadores negros, serem excluídos e poderem ser agredidos. Esta é a raiz destas agressões.
Por isto, o combate ao racismo religioso é um elemento de contraposição a estas narrativas que sustentam a ideologia da direita contemporânea no Brasil. Não se trata de uma briga religiosa e sim de mais uma ação de cunho nazifacista.
--uc via tradutor do google
Релігійний расизм: ще одна форма геноциду чорного населення Бразилії та бразильського нацизму. Співпраця: Денніс де Олівейра. - Журналіст та професор Школи комунікації та мистецтв Сан-Пауло університету (ECA / USP).
Напади та спроби залякати священні практики африканської матриці - це способи знищення присутності чорної більшості в Бразилії.
Одним з елементів зростання останніх назифікаційних дій у Бразилії є напади на храми релігій африканської матриці. Ці напади ґрунтуються на практиці релігійної нетерпимості, як правило, групами, що самовизначуються як "християни" і які нападають на "демонічні секти". Проте вони є більш ніж практикою релігійної нетерпимості. Вони є практикою релігійного расизму і є частиною найбільш розбещеного механізму бразильського структурного расизму, який є геноцидом чорного населення. Геноцид - це як фізичне, так і символічне винищення бразильського афродитанського народу. Напади та спроби залякати священні практики африканської матриці - це способи знищення присутності чорної більшості в Бразилії.
На початку 2001 року було проведено масштабне опитування будинків і храмів релігій Африки з укладанням угоди між Унегро / СП (об'єднання чорношкірих за рівноправність С. Пауло), об'єднання чорного руху Сан-Паулу, а також Фонд Культурний Паламерас, який фінансує дослідження. Унегро / СП і команда, зібрана ним, відмовилися від цього проекту, без пояснення, навіть отримавши ресурси. Проте попередні дані дуже свідчать про те, що означає це релігійний расизм.
Ми провели інтерв'ю з 957 лідерами будинків релігій Африканського походження в декількох бразильських штатах. У Сан-Паулу, де ці дані більш консолідовані, існує переважання будинків Кандомбле та Намман. З загальної кількості карт, 56,94% - це будинки Candomblé, 32,32% - будинки з umbanda і 8,45% - "гібрид", candomblé / umbanda. У випадку candomblé будинків, переважна більшість (61,35%) належать до країни Кету і 23,63% Анголи. У випадку з комодними будинками, 92,58% відомі як "громада де барабан" і 6,45% "муманда без барабану".
Інші цікаві дані цього огляду: понад 80% нерухомості, де розташовані ці храми, - 81,5% у випадку candomblé; 84,51% у випадку невеликої групи, але трохи більше третини з них потрібно відновити, відновити або відремонтувати в більшості будинків candomblé (36,98%) проти 34,57% будинків candomblé / umbanda і 30, 60% будинків громади. І ця ситуація безпосередньо пов'язана з профілем священиків: серед священиків / лідерів candomblé є більша чорна присутність, ніж умунда: 59,89% candomblé священиків самовизначити як чорний (чорний або коричневий); проти 48,96% від громади та 48,14% від umbanda / candomblé. Для порівняння чорне населення Сан-Паулу становить 32% відповідно до офіційних даних.
Те, що спостерігається при переході цих даних, полягає в тому, що будинки релігій африканської матриці, які мають більш чорні, під контролем, - це ті, хто більше страждає від нестабільності об'єктів; що ці релігії керуються чорношкірими людьми і що їхні напади безпосередньо пов'язані з цими ситуаціями структурного расизму: на відміну від більшості розкішних храмів християнських релігій, вони є простими місцями, як правило, житлом самого священика, в сусідстві периферійних областей і потребує реконструкції та реставрації. І зв'язок цих умов з етнічним-расовим профілем продемонстровано тим фактом, що більшість священиків є чорними. Тому напади на ці релігії - це не просто практика релігійної нетерпимості, хоча це і присутнє в цих діях. Вони також є расистськими діями, тому що вони атакують місця релігій, керованих чорними людьми, периферії, в тій же синтанії, що поліція вбиває чорних юнаків у периферійних кварталах; що державна влада робить шляхом відмови від державної політики, спрямованої на тих, хто найбільше потребує; що збільшення фемініциду серед чорних жінок та ін.
Артикуляція сучасного права
У статті у збірнику "Боротьба проти расизму в Бразилії" (Ed. Forum, 2017) я відстояв ідею про те, що сучасне бразильське право сформульовано в трьох ідеологічних наративах. Перша - оповідь меритократії, основною метою якої є легітимізація глибокої соціальної нерівності в країні та перешкоджання дискусії про політику догляду та позитивні дії - ідея того, хто заслуговує, може. Другий - наратив сек'юритизації, який виражається в захисті найбільших поліцейських репресій, теза про те, що "хороший бандит є мертвим бандитом", і що найбільшою проблемою країни є "злочинність". І, по-третє, це розповідь про спасіння, висловлене релігійним фундаменталізмом, що люди будуть врятовані, щоб відповідати певній релігійній перспективі (взагалі неопентикастичним), розділяючи людей між "добрим" та "поганим".
Те, що ми маємо тут, - поділ суспільства між добром і поганою, між хорошими громадянами та злими громадянами, між компетентними та некомпетентними людьми. Це максимальне вираження моралізму як єдиного елемента, який пояснює соціальні проблеми. Не випадково, що багато хто з головних дійових осіб операції політичних переслідувань назвали "Лаву-струмінь" у Куритибі, визнають себе евангелістами.
Для асоціації африканських релігій із сатанинськими практиками передбачається розміщення елементів афро-бразильської культури у сфері "зла". І люди, які практикують це як "більше". Таким чином, без права на громадянство запевнив - навіть право, викладене в Конституції, сповідувати свої релігійні переконання. І так, так само, як молоді чорні, чорні жінки, чорношкірі робітники, виключаються і їх можна побити. Це корінь цих агресій.
З цієї причини боротьба з релігійним расизмом є елементом протидії цими наративами, які підтримують ідеологію сучасного права в Бразилії. Це не релігійна боротьба, а нацистсько-нацистська акція.
Nenhum comentário:
Postar um comentário